"У нас є звернення, напевно, всіх найбільших бізнес-асоціацій, від Європейської асоціації, спілки українських підприємців, фірми, які в тій чи іншій формі висловлюють підтримку цьому проєкту закону. Тому казати, що ми не підтримуємо, — це все одно що казати бізнесу, що ми не підтримуємо вас", — сказав Голова Комітету.
За словами парламентаря реальний стан речей такий, що економічний блок, тобто українські підприємства, без регулювання системи бронювання і зроблення її прозорою буде вкрай неефективний.
"Це я дуже сильно добираю слова зараз. Буде вкрай неефективний до кінця цього року і ця неефективність буде тільки збільшуватися. Ми хотіли б, звісно, щоб ішлося про модель, яка виглядає так, що підприємство бронює працівника, сплачуючи за нього 20 тисяч гривень на місяць", — сказав Дмитро Наталуха.
Водночас він зазначив, що побував у прифронтових містах і бачив СТО, які ремонтують військові машини. За його словами, для таких компаній можна застосовувати "економічну мобілізацію".
"Виглядає так: у вас є СТО, але вона не має фінансової можливості сплатити 20 тисяч гривень за одного працівника для бронювання, але воно має попит серед тих самих військових, тобто військові там постійно ладнають свої машини. Тоді ми вводимо категорію економічної мобілізації. Це означає, що на суму вартості бронювання, наприклад, щоб забронювати чотирьох працівників, СТО укладає контракт з якоюсь бригадою на безплатні послуги в межах 80 тис. грн на місяць і за це отримує право броні чотирьох працівників", — пояснив він.
Голова Комітету пояснив, що у парламенті зараз працюють над тим, щоб втілити у законопроєкті цю концепцію економічної мобілізації.
"Ми хочемо подивитися технічно зараз, як можна інтегрувати це в Закон про економічне бронювання. Таким чином збалансувати і зняти напругу, щоб це не виглядало, що бронюватися зможуть тільки ті, хто мають гроші. Ми хочемо залучити максимально ефективно економічні ресурси на користь війська і саме таким чином розв'язати цю проблему", — зазначив Дмитро Наталуха.