"Нововолинськ – унікальне місто. З одного боку воно має проблеми, притаманні всім шахтарським містечкам в Україні: мала зайнятість, надлишкова інфраструктура навколо шахт, недостатні надходження в міський бюджет. З іншого боку, має великі можливості: до кордону з Польщею 20 хвилин, від вуглевидобутку залишились залізничні колії та електромережі, є кваліфіковані робітники.
Завдяки активній роботі мера міста Бориса Карпуся, його заступниці Юлії Лефтер в індустріальний парк було залучено керуючу компанію. Її засновник Олександр Бондаренко підписав з мерією договір, який передбачає оренду земельної ділянки на 25 років.
Поки що ІП в Нововолинську – це пустир посеред поля. Але ця територія приваблива для інвестицій. На межі ділянки є хороша дорога, газ, вода і електроенергія. Поруч залізниця. А майбутні резиденти ІП отримають ряд стимулів:
звільнення від імпортного ПДВ і мита на купівлю обладнання;
звільнення від податку на прибуток на 10 років;
право міській раді, яка зацікавлена в розвитку парку, надавати пільги по місцевим податкам.
За планом парк буде спеціалізуватись на агропереробці. Тут може бути розміщено 6-7 виробничих майданчиків, склади зберігання та логістичний термінал для них.
Я дуже радий, що наша ініціатива розвитку переробної промисловості через інструмент індустріальних парків поступово впроваджується у життя. Місцева влада не чекає мовчки, поки до них прийде інвестор з Києва чи з інших країн. Вони активно намагаються залучити бізнес, створюючи для нього умови.
Від цього процесу виграють всі: громада отримає робочі місця, місцевий бюджет – надходження податків від «білих» зарплат, країна – додану вартість від переробки, інвестор – прибуток і експортну виручку.
Сподіваюсь відвідати Нововолинськ, коли їх Food-кластер в індустріальному парку вже буде мати лінії переробки. Всі можливості для цього є."