Реформа оцінки майна Частина1: Переходимо на міжнародні стандарти

Секретаріат Комітету з питань економічного розвитку
17 листопада 2026, 15:49

 

Комітет з питань економічного розвитку починає публікацію дописів заступника Голови Комітету Олексія Мовчана, у яких пояснюються ключові новели реформи оцінки майна.

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про оцінку майна» (законопроєкт № 13435, Закон №5020-IX), головним з опрацювання якого був Комітет з питань економічного розвитку.

«Це комплексна реформа галузі, яка понад 20 років не зазнавала системних змін. І хоча на перший погляд тема здається вузькопрофільною, вона стосується практично кожного з нас. Купівля та продаж нерухомості, транспортних засобів, кредитування під заставу майна, залучення інвестицій, приватизація державних та комунальних активів — усе це пов’язано з оцінкою майна.

Тож хочу детальніше розповісти, що саме ми змінюємо, як нові правила працюватимуть на практиці та яку користь матимуть для громадян, бізнесу і держави.

Почну з фундаментальної зміни - переходу на міжнародні стандарти оцінки.

Базові національні стандарти оцінки майна в Україні були затверджені ще у 2003–2007 роках. За цей час суттєво змінилися економіка, фінансові ринки, підходи до управління активами. У світі методологія оцінки регулярно оновлювалася, тоді як українська система залишалася практично незмінною.

Ухваленим Законом ми запроваджуємо в Україні Європейські стандарти оцінки (EVS) та Міжнародні стандарти оцінки (IVS). Вони застосовуватимуться в офіційному перекладі українською мовою, який буде доступний на офіційному вебсайті Фонду державного майна України.

Переклад готуватимуть та регулярно оновлюватимуть кращі експерти з оцінки разом із представниками держави. Робота триватиме на базі Національної палати оцінювачів України.

Оцінювач і замовник зможуть самостійно обирати, за якими стандартами проводити оцінку — IVS чи EVS, враховуючи її мету, завдання та вимоги законодавства.

У разі розбіжностей між ними пріоритет матимуть саме Європейські стандарти оцінки. Що це означає на практиці:

Уявімо, що українське підприємство планує залучити іноземного інвестора. Для ухвалення рішення інвестору необхідно розуміти, скільки коштують активи цього підприємства. Завдяки реформі він зможе отримати звіт про оцінку, підготовлений за знайомими йому правилами, які застосовуються і на інших ринках.

Для громадян це підвищення якості та достовірності оцінки їхнього майна. Для банків — можливість обґрунтовано визначати вартість застави та кредитні ризики. Для бізнесу — підвищення довіри з боку потенційних інвесторів і фінансових партнерів.

Не менш важливе значення ця новела має для держави та громад. Щоб ефективно управляти публічними активами, ухвалювати рішення щодо їх використання чи приватизації, потрібно розуміти їхню реальну вартість.

Перехід на міжнародні стандарти оцінки — одна з важливих складових реформи управління публічними активами, над якою ми системно працюємо.

До речі, під час роботи над Законом ми оновили й професійну термінологію, позбувшись деяких мовних кальок. Зокрема, замість «професійна оціночна діяльність» тепер вживаємо «професійна оцінювальна діяльність». Звісно, такі правки не змінюють суті реформи, але для мене це також важливо. Українське законодавство має бути написано грамотною українською мовою.»