19 серпня 2026, 11:15
У межах контрольної функції Комітету особлива увага приділяється ефективності державної економічної та інвестиційної політики, зокрема інструментам залучення капіталу для відновлення громад.
Одним із напрямів цієї роботи є оцінка умов розвитку облігацій місцевих позик як інструменту фінансування інвестиційних проєктів громад.
Масштаби відновлення України перетворюють питання розвитку облігацій місцевих позик із вузького інструменту фінансування громад на складову державної економічної та інвестиційної політики. Згідно з даними П'ятої Спільної швидкої оцінки завданої шкоди та потреб (RDNA5), підготовленої Світовим банком, Урядом України, Європейською Комісією та ООН, загальні потреби України у відновленні та реконструкції протягом наступних десяти років оцінюються у близько 588 мільярдів доларів США.
Покрити такі потреби виключно коштом державного і місцевих бюджетів або міжнародної допомоги неможливо. Тому одним із ключових завдань економічної політики має стати створення механізмів, які дозволять спрямувати внутрішній та зовнішній приватний капітал у проєкти відновлення, модернізації інфраструктури й місцевого економічного розвитку.
Одним із таких механізмів є облігації місцевих позик. Завдяки їх випуску громади можуть залучати довгострокове фінансування для реалізації інвестиційних проєктів, не відкладаючи їх до моменту накопичення необхідного ресурсу в місцевому бюджеті. Залучені кошти можуть спрямовуватися на транспортну, енергетичну, житлово-комунальну та соціальну інфраструктуру, а також на інші проєкти, здатні створювати довгостроковий економічний ефект.
Для економіки розвиток цього інструменту означає розширення каналів фінансування інвестицій, збільшення капітальних вкладень у громадах, формування попиту на продукцію та послуги українських підприємств, підтримку зайнятості й розширення місцевої податкової бази.
Розвиток ринку облігацій місцевих позик може суттєво посилити український ринок капіталу. Збільшення кількості надійних емітентів – громад розширить пропозицію боргових інструментів, створить нові можливості для банків, інвестиційних фондів, страхових компаній та інших інвесторів і дасть змогу спрямувати частину внутрішніх заощаджень на фінансування інфраструктурних проєктів. Водночас це сприятиме об’єктивнішій оцінці кредитних ризиків громад, підвищенню прозорості місцевих фінансів і якості управління боргом, а також розвитку зелених та інфраструктурних облігацій.
Наявний досвід України показує, що потенціал цього інструменту поки що використовується обмежено. За результатами дослідження Аналітичного центру EU-LEAP, упродовж 1995-2021 років облігації місцевих позик випускали лише 19 українських міст. Сукупний обсяг внутрішніх випусків за цей період становив близько 16,88 млрд грн.
На тлі потреб української економіки у фінансуванні відновлення та модернізації інфраструктури цей показник свідчить передусім про значний невикористаний потенціал ринку. Облігації місцевих позик так і не стали системним джерелом інвестиційного капіталу для більшості громад.
Ринок також залишається висококонцентрованим. На Київ припало 10,49 млрд грн, або 62,1% сукупного обсягу внутрішніх випусків. Харків залучив 2,7 млрд грн, Львів –1,94 млрд грн. Отже, три міста сформували 89,6% усього зафіксованого обсягу ринку, тоді як на решту 16 міст припало лише 10,4%.
Така концентрація означає, що доступ до ринкового фінансування фактично мали переважно найбільші міста. Для середніх громад облігації залишалися складним і рідко використовуваним інструментом через витрати на підготовку випуску, вимоги до фінансової та боргової звітності, необхідність отримання кредитного рейтингу, недостатній досвід підготовки інвестиційних проєктів і обмежений попит інвесторів.
Ще вужчим залишається доступ громад до міжнародного капіталу. Київ здійснив п’ять зовнішніх випусків загальним обсягом 1,15 млрд доларів США. Жодне інше українське місто облігацій зовнішніх місцевих позик не випускало. Це свідчить про відсутність сформованого сегмента субнаціональних запозичень, здатного системно залучати іноземні інвестиційні ресурси.
Активність на внутрішньому ринку також була нерівномірною: періоди здійснення випусків змінювалися тривалими перервами, а для більшості міст залучення коштів мало разовий характер. Після 2021 року нових випусків облігацій місцевих позик не здійснювалося. Фактично йдеться не про стабільно функціонуючий сегмент ринку капіталу, а про окремі запозичення обмеженого кола емітентів.
Водночас фінансові показники найбільших українських міст демонструють наявність передумов для поступового відновлення ринку. Аналіз Києва, Львова, Одеси, Дніпра та Харкова за 2023-2025 роки показав, що у 2025 році рівень їхньої фінансової автономії становив від 71,8% до 91,8%.
Боргове навантаження всіх п’яти міст залишалося в межах установлених законодавством обмежень. Наявні дані також свідчать, що видатки на обслуговування місцевого боргу були істотно нижчими за встановлений законодавством граничний рівень — 10% видатків загального фонду відповідного місцевого бюджету.
Зазначені показники свідчать, що обмежений розвиток ринку пояснюється не лише фінансовим станом громад. Суттєве значення мають якість регулювання, спроможність міст готувати інвестиційні проєкти, доступність кредитних рейтингів, стандарти розкриття інформації, витрати на організацію випуску та попит з боку інвесторів.
Оцінка фінансової готовності п’яти міст показала, що найкращі передумови для здійснення нових випусків мають Львів та Одеса. Київ також має значний потенціал і найбільший досвід роботи з ринком капіталу, однак його реалізація залежить від управління ризиком рефінансування внутрішнього боргу у 2026 році та підвищення прозорості боргової звітності. Можливості Дніпра та Харкова в поточних умовах обмежують кредитні, боргові й безпекові ризики.
Отже, потенційна база емітентів в Україні ширша за фактичну кількість міст, представлених на ринку. Перетворення такого потенціалу на реальні інвестиції потребує цілісної державної політики, яка полягає у створенні збалансованої системи, за якої фінансово спроможні громади отримають доступ до довгострокового капіталу, а інвестори – достатню інформацію для оцінки ризиків і захисту вкладених коштів.
За таких умов облігації місцевих позик можуть стати важливим елементом фінансування відновлення, сприяти розвитку українського ринку капіталу та перетворенню внутрішніх і зовнішніх фінансових ресурсів на інвестиції в інфраструктуру, підприємницьку активність і довгострокове економічне зростання громад.
Матеріал підготовлено з використанням результатів досліджень Аналітичного центру EU-LEAP (ГО «ІЮ-ЛІП»), здійснених у межах проєкту «Розвиток ринку муніципальних облігацій в Україні: аналіз регулювання, практики та потенціалу для відновлення громад» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст досліджень є відповідальністю аналітичного центру EU-LEAP (ГО «ІЮ-ЛІП») та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
Комітет і надалі здійснюватиме моніторинг практики застосування законодавства у сфері місцевих запозичень та опрацьовуватиме можливості вдосконалення відповідних механізмів. Цей напрям роботи курує заступник Голови Комітету Олексій Мовчан у межах постзаконодавчого контролю за ефективністю чинного регулювання.