Так, Євросоюз відключає три білоруські банки від спеціалізованих послуг обміну фінансовими повідомленнями, передусім SWIFT. Ідеться про "Белагропромбанк", "Дабрабыт" і "Банк развития Республики Беларусь", а також їхні дочірні установи. Раніше аналогічні обмеження ЄС запровадив щодо сімох російських банків.

Інші санкції щодо Білорусі повторюють деякі раніше ухвалені щодо Росії заходи. А саме, у ЄС забороняють здійснювати транзакції, пов'язані з центробанком Білорусі, а також з 12 березня надавати послуги, пов'язані з цінними паперами білоруських державних компаній на фондових біржах Євросоюзу. Європейським банкам забороняють приймати депозити від громадян і резидентів Білорусі в розмірі понад 100 тисяч євро, а також продавати білорусам цінні папери в євро. Ще одне обмеження стосується постачання банкнот євро до країни. Воно, щоправда, не стосується готівки для особистого користування.

Також Євросоюз розширив секторальні санкції щодо Росії. Ідеться про обмеження на експорт до країни технологій для морської навігації та радіокомунікацій. Їх не можна буде встановлювати також на всі кораблі під прапором РФ. У другому пакеті санкцій за війну Росії проти України експортні обмеження вже запровадили щодо авіації, технологій для переробки нафти та високотехнологічних товарів.

Щодо Росії запровадили численні додаткові фінансові обмеження також. Тепер, аби уникнути лазівок, їх поширили на криптовалюти.

До списку персональних санкцій додали 160 осіб. 14 з них - це олігархи та бізнесмени, а також члени їхніх сімей. Ще 146 - депутати Ради Федерації Росії, які ратифікували угоди з так званими "ДНР" та "ЛНР". Серед них, зокрема, Дмитро Пумпянський (власник "Трубної металургійної компанії") з дружиною Галиною та сином Олександром, Дмитро Мазепін (власник "Уралхим") та його син Микита, Володимир Кірієнко (гендиректор VK, яка володіє "Вконтакте", "Одноклассники", Mail.ru), Андрій Мельниченко (власник найбільшого російського експортера вугілля "СУЭК" і виробника добрив "Еврохим").

До санкцій проти країн-агресорів долучається все більше країн.

Так, днями Уряд Литви ухвалив рішення щодо внесення РФ і Білорусі до переліку ворожих країн і у такий спосіб вкотре посилив санкції проти агресорів. Про це повідомляє пресслужба литовського Міністерства економіки та інновацій. Зазначено, що після відповідного рішення у литовських замовників з’являться підстави відхиляти тендери або розривати державні контракти, якщо запропоновані товари надходять з країн ризику (РФ та Білорусі) або пов’язані з ними.

Нові обмеження запровадили й Канада, Австралія та Японія.

Канада ввела санкції проти 160 членів Ради Федерації Російської Федерації, указано  на сайті уряду країни. Санкції Канади передбачають заморожування активів та забороняють громадянам та фізичним особам Канади вести будь-які справи з підсанкційними особами.

Також Канада анонсувала нові заборони на експорт певних товарів та технологій у РФ із метою послаблення можливостей російської армії.

Уряд Австралії ввів санкції щодо 22 російських пропагандистів, зокрема з RT, Фонду стратегічної культури, InfoRos і NewsFront, повідомило МЗС країни. "Новая газета" уточнює, що під санкції потрапили головна редакторка RT Маргарита Симоньян, телеведучі Тигран Кеосаян та Ольга Скабєєва.

Японія ввела санкції проти 80 компаній та 25 фізосіб. Під обмеження потрапили прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, його дружина Тетяна Навка та їхні діти Єлизавета та Микола. До списку також додали родичів секретаря Ради безпеки РФ Миколи Патрушева та першого заступника керівника Адміністрації президента РФ Сергія Кирієнка.

До списку санкцій компаній потрапили, зокрема, Міаський автозавод, суднобудівний завод "Вымпел", Амурський суднобудівний завод, виробник електроніки "Байкал Электроникс", виробничий комплекс "ПО "Стрела", машинобудівний завод "Звезда" та інші.