30 березня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»

Секретаріат Комітету з питань економічного розвитку
31 березня 2021, 10:53

  30 березня Верховна Рада України 289 голосами ухвалила в першому читанні проект Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», який було підтримано Комітетом на своєму засіданні 14 лютого 2021 року. Перелік  підприємств, заборонених до приватизації, який було скасовано у 2019 році і який на сьогодні запропоновано Кабінетом Міністрів (№ 4020) не є досконалим. Дмитро Наталуха повідомив: «Ми не побачили там певні об’єкти культури, ми з подивом виявили, що МінСтратегПром виключив з цього переліку близько 6 спецекспортерів зброї, вочевидь, розраховуючи передати їх на приватизацію, ми не знайшли в цьому переліку певні лісові господарства та інші об’єкти. Але вибір між тим, чи відправляти цей перелік зараз на доопрацювання в КабМін чи дати можливість Раді доповнити його між 1 і 2 читанням, це виключно вибір часу і того, наскільки ефективно ми хочемо ним розпорядитись».
  Як пояснив Голова Комітету: «Цей перелік повернувся нарешті в зал, і сьогодні ми почали виправляти цю помилку, прийнявши новий перелік в першому читанні. Я кажу «виправляти» не тому, що вважаю, що держава кращій власник, або що міцні господарники на посадах директорів держпідприємств раптом перетворяться на суперефективних менеджерів, ні. Я переконаний, що нам потрібно прийняти цей перелік хоча б тому, що держава, яка не розуміє які підприємства у неї стратегічні - не має власне стратегії. Тому, цей перелік - доопрацьований та відредагований, це можливість повернути стратегію до державного управління власністю. І це не пусті слова, адже в світі державні підприємства мають значно більш важливе значення для економік країн, ніж наші намагання їх маргіналізувати останні кілька років. Так доля державних підприємств в рейтингу Fortune Global 500 зросла з 9% в 2005 році до 23% в 2014 році, що, логічно, призвело і до зростання доходів держав-власниць.
 А станом на 2017 рік Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) відзвітувала, що у світі (окрім Китаю) - 2 467 комерційно-орієнтовних ДП, вартість яких сягає USD 2.4 триліони, і де працює більше 9.2 мільйонів людей.
А Китай не береться в розрахунок, бо в одній лише КНР 51 000 ДП вартістю USD 29.2 трильйонів, де працевлаштовані 20.2 мільйонів людей.
Після КНР, найбільше ДП в Угорщині (370 штук), Індії (270 штук), Бразилії (134 штук), Чехії (133 штук), Литві (128 штук), Польщі (126 штук) та Словаччині (113 штук).
При цьому, серед країн-членів OECD найбільша кількість працевлаштованих у ДП працівників від загальної кількості занятих у Норвегії (9.6%), Латвії (6.7%), Естонії (4.8%), Угорщині (4.2%) та Франції і Фінляндії (по 3.5% в кожній).
Питання в ефективному використанні державного ресурсу. Тому, я дуже радий, що 289 колег сьогодні підтримали законопроект 4020 в першому читанні і повернули Раду до обговорення проблематики ефективності ДП та їх стратегічності для держави.
   Чи вважаю я, що запропонований КабМіном перелік досконалий?Звісно що ні. Ми не побачили там певні об’єкти культури, ми з подивом виявили, що МінСтратегПром виключив з цього переліку близько 6 спецекспортерів зброї, вочевидь, розраховуючи передати їх на приватизацію, ми не знайшли в цьому переліку певні лісові господарства та інші об’єкти. Але вибір між тим, чи відправляти цей перелік зараз на доопрацювання в КабМін чи дати можливість Раді доповнити його між 1 і 2 читанням, це виключно вибір часу і того, наскільки ефективно ми хочемо ним розпорядитись».