Угоди про вільну торгівлю недостатньо, - В.Галасюк
14 березня 2017, 16:30
Угоди про вільну торгівлю недостатньо, - В. Галасюк
Угода про вільну торгівлю з Канадою – це лише можливість, а не гарантія створення робочих місць і збільшення українського експорту, адже сальдо торговельного балансу України з Канадою стабільно від’ємне. На цьому наголосив голова парламентського Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, запропонувавши рецепт подолання від’ємного балансу торгівлі .
“Ратифікували в парламенті Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Важливий та символічний крок. Ця угода вигідна Україні, адже дає шанс нашим виробникам. Але без власної промислової політики вона не принесе жодної користі Україні та українцям! Нам не потрібен символізм без змісту!” – заявив нардеп.
Так, за його словами, Україна експортує до Канади в рази менше, ніж ввозить звідти – показник торгового балансу стабільно дефіцитний і у 2013 рік склав -185,6 млн дол. США, у 2014 р. -119,0 млн дол. США, у 2015 р. -176,1 млн дол. США?2016 р. -188,4 млн дол. США. “Це не "лікується" угодою про вільну торгівлю. Це "лікується" системною держпідтримкою несировинного експорту через експортно-кредитне агентство, потужними інвестиційними стимулами для нових виробництв через індустріальні парки, довгими дешевими кредитами через банк відбудови і розвитку, збереженням мораторію на експорт лісу-кругляка, відмовою від підвищення вартості підключення до електромереж з боку НКРЕКП. В цьому плані Україні точно є чому повчитися у Канади!” – переконаний В.Галасюк.
Разом з тим, Угода про вільну торгівлю з Канадою є надзвичайно повчальною для України. “Ця угода дозволяє Канаді виключення з режиму вільної торгівлі для “експорту деревини усіх видів. Тобто Канада може законно обмежувати експорт лісу-кругляка. І вона це вже зробила. Ще у 1906 року. 111 років тому”, - пояснив нардеп.
За його словами, Канада не поодинока у своєму прагненні зберегти природу та власну промисловість. Як відомо, заборона або суттєві обмеження на експорт лісу-кругляка діють у понад 30 країнах світу. У тому числі в США (з 1926р.), Бразилії (з 1969р.), Малайзії (з 1972р.), Індонезії (з 1985р.), В'єтнамі (з 1992р.), Новій Зеландії (з 1993р.) тощо. “А Україну хочуть змусити "добровільно", за “рятівні” закордонні кредити, залишитись сировинним донором для розвинутих країн. Вже стали глобальним донором талантів, робочих рук, сировини. Чого ще?” – зазначив парламентар, процитувавши відомого економіста Еріка Райнерта: “Не робіть так, як вони кажуть, робіть так, як вони самі чинили”.