| СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань промислової політики та підприємництва 16 березня 2016 року Веде засідання Голова Комітету ГАЛАСЮК В.В. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаю вас. Шановні колеги, радий вас бачити розпочинаємо засідання комітету. У нас сьогодні з вами такий насичений порядок денний, але я думаю, що ми його маємо динамічно пройти, бо знаю, що колеги теж будуть приєднуватися до парламентських слухань. _______________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Він буде, в нас там є ще питання в "Різному", до обговорення від Максима Вікторовича, тому ми до того повернемося, і те що ви пропонували ………………, теж, да. Шановні колеги, я пропоную першим розглянути законопроект (3868) щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку. Значить, в чому полягає новація цього (3868)…………… . Значить, шановні колеги, ви пам'ятаєте, ми з вами розглядали наш комітетський законопроект (2031-а), який стосується обмеження експорту металобрухту з країни, і модель якого була достатньо жорстка, і полягала вона в двох новаціях. Значить, новація перша, обмежити експорт металобрухту на рівні 20 відсотків внутрішнього використання, тобто в один човен посадити по суті експортерів металобрухту і металургів, так. І друга норма була, розподіляти квоти на експорт металобрухту не в ручному режимі Міністерства економічного розвитку і торгівлі, та, а в режимі відкритих конкурсів на конкурентних засадах абсолютно в прозорий ринковий спосіб, так. Нагадаю вам, що ми з вами підтримали цей законопроект за основу. Разом з тим, після наших детальних консультацій і скажімо в робочому порядку із Женевою, із світовою організацією торгівлі, із Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Ми все-таки прийшли до такої думки, що цей законопроект (2031-а) може привести потенційно до загрози, порушення проти України обґрунтованих скажімо розслідувань в цьому питані. Чому, тому що Європа потенційно розглядається як подвійний захист ринку. Тобто, перший щабель захисту - це фізичне обмеження обсягів експорту, а другий щабель - це те що сам розподіл через біржовий ринок цих квот на експорт, він передбачає платну основу, тобто відповідно плюс - це надходження до бюджету, але мінус - це те, що Європа каже, ви мало того, що квотуєте, так ви ще додатково кошти для бюджету, це як би подвійний захист ринку. Замість такого варіанту, для того щоб вирішити ту саму проблему по суті. Першочергового пріоритетного забезпечення вітчизняної металургійної галузі сировинною, особливо в поточних надважких умовах, було прийнято рішення, розроблений законопроект, який ми з вами спільно зареєстрували, понад 20 народних депутатів авторів (3868). Його ідеологія дуже проста, це відмова від адміністративного жорсткого регулювання і заборонних заходів по експорту металобрухту. Коротко, щоб всі розуміли суть. Ми зараз…. І перехід до економічних важелів, які передбачають підвищення, тимчасове підвищення, наголошую, на три роки експортних мит, з 10 до 35 євро за тону. Я хотів би наголосити, що безумовно, виникали також застереження щодо відповідності цього, нашими міжнародними домовленостям, але ми провели і відповідні консультації знов-таки кажу, із Женевою, і радилися з експертами Міністерств економічного розвитку і торгівлі, прийшли до того, що такі заходи як тимчасові, із дією аргументації, яка викладена в пояснювальній записці, з врахуванням військової агресії, яка відбувається проти України. З необхідністю забезпеченню відбудови інфраструктури України, яка використовує в тому числі, продукцію металургійної галузі, в тому числі, з використанням потреб оборонної галузі України. Такі тимчасові заходи вони є, по суті дозволеними в рамках ГАТ СОТ. Що стосується аналогії, то ми з вами знаємо, що ми вже по іншим галузям, по певним, вже маємо такі прийняті рішення. Це заборона експорту ліса-кругляка на десять років. Коли ми сьогодні кажемо про металобрухт, безумовно, були пропозиції значно більш радикальні. Були пропозиції повної заборони експорту металобрухту з країни. Значить, ми думаємо, що мабуть занадто радикальний захід як для поточної ситуації, він може бути вирішений в економічний обґрунтований спосіб. Знов-таки, ринковими методами реагування на тимчасові основі. Ми узгоджували в робочому порядку наші позиції з міністерством економіки, але наскільки мені відомо, в нас позиції ці розходяться в двох моментах. Момент перший - це розмір експортного мита, бо ми подали законопроект, в якому 35 євро, а Міністерство економічного розвитку і торгівлі, вважає достатнім обсягом 30 євро за тону. Правда? ……………. заступник міністра економіки. Значить, в частині розміру експортного мита, то хочу наголосити, що я думаю: абсолютно логічний процес, коли ми погоджуючись в цілому з концепцією законопроекту, підтримуючи його в першому читанні, до другого читання проведемо і не один круглий стіл, з залученнями металургів, з залученнями експортерів металобрухту, міністерств економічного розвитку і торгівлі, з залученням фахових галузевих експертів, обговоримо ці питання. І в прозорий абсолютно публічний експертний спосіб, знайдемо ту оптимальну ставку мита, яка дозволить забезпечити вітчизняною металургійною сировиною. В той же час не втратити вже існуючу виручку від скажімо експорту, металобрухту, який ми маємо на сьогоднішній день. Що стосується другого розходження, пані Юлія, поправте, якщо я неправий. Воно стосується того, що ви пропонували повністю відмінити квотування експорту металобрухту як інструмент в цьому законі. Ми ж в редакції….. _______________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Через три роки, так. Ми пропонуємо, знов-таки, зробити версію, яка передбачає тимчасове замороження механізму квотування, розуміючи, що через три роки ми з вами якщо ми приймаємо цей закон і не робимо жодних інших змін, то ми повертаємося через три роки в статус-кво, і відповідності і стартової площадки як вона існує сьогодні, ми приймаємо рішення. Чи непотрібно продовжувати цей режим, чи потрібно. Бо відміняючи, скажімо втрачаючи важіль квотування, ми втрачаємо важіль впливу на експорт цієї важливої сировини, що мені здається, для держави було б не дуже обґрунтовано. Так, я тоді б просив пані Юля, так, така позиція. Включіть будь ласка мікрофон. _______________. В нашій пропозиції було 30 євро, це після обговорення з учасниками ринку 30 євро, і мито, і після трьох років фактично відмінити квотування. Тож насправді процедура квотування як вам відома не сильно прозора. Або треба щось з нею робити, якусь більш прозору процедуру, або просто відмінити, і перевести це на ринкові відносини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю ……………., я зараз вам дам слово. Я думаю, що абсолютно слушна думка, але крім того, ми маємо теж зрозуміти, що це стосується будь-якого насправді закону, і ми це не раз робили. Що відміняючи певний механізм державного регулювання і державного впливу, ми маємо запропонувати натомість інший механізм, бо на мою думку, є абсолютно не припустимим втрачати важелі державного впливу по таких важливих галузях, і по таких важливих, скажімо, напрямів забезпечення сировинною. Тому пропозиція є все-таки: тимчасово заморозити режим квотування. І за цей час визначитися, яка буде наша альтернатива, чи це буде знов-таки інший механізм прозоро ринкового розподілу, інший механізм м'якого регулювання. Олександр Іванович Дубінін, прошу. ДУБІНІН О.І. Я поддерживаю это решение. Оно, собственно говоря, такое компромиссное. Я считаю, наша позиция была правильная, так сказать максимально жестко подойти к этому вопросу. Потому что мы тоже общались с металлургами, у меня в округе крупное металлургическое предприятие. И мы, собственного говоря, сегодня видим, ну не сегодня, а уже на протяжении последних там, 3-4 лет, что в связи с таким с полным открытием экспорта металлолома у нас как грибы, как масло стали расти пункты приема. При этом воруют все подряд, начиная от люков, заканчивая бамперами с машины, и так далее, и так далее. Поэтому, ну, на предприятиях само собой воровство, поэтому необходимо конечно какие-то наши действия принимать. И мы понимали, о том что это будет достаточно жёстко, и мне звонили из Укрметаллургпрома, из Втормета киевского, и предлагали встретиться, там где-то в кафе поговорить. Я понимаю, о чем они хотели поговорить. Я говорю, давайте мы соберёмся и обсудим. Так вот я…. У меня вопрос заключался в том, чтоб вы определили с участниками рынка, о том, что и они согласились, я так понимаю, что остановились на цифре 30. Вопроса два. Первый. Участники рынка, это речь идет о вторметах и сборщиках металлолома. Но тогда неудивительно, что они 30 нарисовали. И второй вопрос тогда, а почему 30, а не 31, не 29 и так далее, то есть, есть какая-то экономическая, ну просчеты (Загальна дискусія) ДУБІНІН О.І. Я ж не пошёл с ними на общение в кафе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Олександр Іванович, пані Юля, а потім пан Кісельов, будь ласка. _______________Ю. В двох словах я відповім. Дивіться, ми, насправді. прекрасно розуміючи, збираємося і з великими підприємствами і тобто ми намагаємося як сказав пан Віктор, посадити в одну лотку і експортерів і місцевих виробників, для того щоб вони могли між собою домовитися. На жаль 12 місяців це відбувається, вони між собою домовитися не можуть. Тому, як правильно сказав пан Віктор, повинні бути механізми, які держава повинна все-таки прийняти якесь вольове рішення. 30 доларів обговорювалося, є під це розрахунки, якщо потрібно, ми їх надамо. Ми можемо зібратися ще раз і обговорити. Я думаю, що різниця між 30-ю і 35-ю доларами вирішується шляхом, того що прийдуть асоціації, різні сторони, і скажуть, хай Боже, це буде 32 з половиною, я не знаю, вони повинні домовитися теж між собою. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка пан Кісельов, потім пан Гіршфельд. КІСЕЛЬОВ А.М. Уважаемые коллеги, я просил бы разобраться в этом вопросе. Не так здесь, как все говорите. На самом деле и 30, и 35 убьет сбор металлолома, который экспортируется. Его не будет, а собираться он будет все равно, только будет идти на внутренний рынок, то есть металлург. А второй вопрос, который здесь есть, это регуляция отрасль. Что вы говорите там, бампера снимают, ну, бампера это во-первых, цветной метал, это не черный, и он по-другому квалифицируется. _______________. (Не чути) КІСЕЛЬОВ А.М. Да, но дело не в том. Сегодня металлурги обладают приоритетной ценой в 70 долларов. Сегодня цена сифа Турции 210 долларов, а цена внутреннего рынка 133 доллара, 135. То есть 70 долларов у них преимущество. Это им позволяет быть конкурентоспособными с любой логистикой, доставлять в любую точку мира. Если еще им дать 30, то через пять лет они не смогут работать. То есть, все производства, которые есть, они будут эффективны, они не будут их модернизировать…. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Кісельов, дякую вам. Анатолій Мусійович, будь ласка. _______________....... лес гниет, лес падает, надо его спасать, надо хоть какую-то валюту с этого получить. _______________. Ну, вы же понимаете, цены металлолома нету на самом деле. Цена металлолома это его стоимость, чем ниже его стоимость, тем меньше он собирается. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте по черзі. Будь ласка Анатолій Мусійович Гіршфельд. ГІРШФЕЛЬД А.М. Я с другой стороны хочу посмотреть на эту проблему. Коллеги, смотрите. Мы, я полностью согласен с тем, что сказал коллега. Экспортная цена 210 долларов, и сегодня "Укрзализныця" везет отработанную ось на экспорт в Турцию, а не дает их на переработку сюда. Им не выгодно, потому что машиностроение всегда комплектацию для ремонта вагонов делали из отработанных осей - это как пример. Что у нас происходит на самом деле. Есть же еще машиностроение, в какой ситуации оказались машиностроители на сегодняшний день. Если раньше, хотя бы мы имели возможность покупать из России, сегодня Россия не отпускает для машиностроения металл, украинского, вообще. Надо получать месяц разрешение этому меткомбинату, доказывать, что это не идет на какие-то цели там, и так далее. То есть, мы сегодня отрезаны от традиционных рынков закупки металла. Но у нас образуется технологический лом, стружка, отходы, и так далее, которые у нас покупают вообще по демпинговым ценам. А металл сортовой, нам продают в полтора раза дороже, чем он стоит вообще на рынке. Лом дешевле в два раза, чем он стоит, а сортовой металл в полтора раза дороже. _______________. Наши заводы. _______________. Можна я вас поправлю? ГІРШВЕЛЬД А.М. Наши заводы. Я вынужден переключаться на Европу, на Польшу, на Швецию. Мне со Швеции дешевле купить металл сегодня, чем покупать в Украине. Я извиняюсь, я закончу. И при этом металлолом я продаю, в два раза дешевле, чем он стоит на европейском рынке. У меня крупное кузнечное производство, механообрабатывающее производство, и так далее. И легированный металл, отходы, естественным образом образуются, и мне его некуда девать. Они в свое время трамбовали стружку, мне не куда было вывозить, и она накапливалась тысячами тонн. Пока не добивали меня по цене, так что я вынужден был, мне легче было ее бесплатно отдать. _______________. Должен быть……….. (Загальна дискусія) ГІРШВЕЛЬ А.М. Конечно металлургический комбинат, а я с ним и работаю с металлургическим…. С Днепроспецсталью, я с ними и работаю, с металлургическими… Я с ними и работаю, только они, вот все что я у них покупаю, на Днепроспецстали если я буду покупать сортовой металл, кроме инструментальных сталей, я просто вылечу в трубу. Он сегодня имеет разницу, с металлом из Европы в полтора раза, в 1,7 раза. Понимаете? _______________. Предложение какое? ГІРШВЕЛЬ А.М. У меня предложение составить приоритет, если мы уже закрываем рынок практически, это запретительная… _______________. 35 или 30 остановит полностью рынок. Его не будет. ГІРШВЕЛЬ А.М. Она полностью оставляет экспорт. _______________. Он останавливает. ГІРШВЕЛЬ А.М. Тогда вы извините, тогда на внутреннем рынке должна быть привязка, по крайней мере, для машиностроения к экспортной цене. Чтоб была возможность закупки по индикативной цене… _______________. Должна быть справедливая цена. ГІРШВЕЛЬ А.М. Должна быть справедливая цена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Мусійович, дякую, почули. Перед тим як передати слово Бориславу Соломоновичу… Шановні колеги, щоб ви розуміли динаміку да, по заготівлі і по експорту металобрухту. Заготівля скорочується, з 13-го року скоротилася з 5,3 до 3,6 , а експорт лома зростає, з 13-го року з 0,3 зросла в 15-му до 1,2 мільйонів тон. Тобто…. РОЗЕНБЛАТ Б.С. Я вибачаюся дуже колеги. У зв'язку, я не буду зараз знову повторювати, те що кажуть депутати про діяльність нашого уряду, тому що від такої діяльності уряду, у нас тільки збільшується кількість заводів, які йдуть на металолом. Тобто є обсяги у використанні його збільшується, але питання в іншому. Як теж користувач продукції наших металургійних комбінатів, просто завжди хочу задати одне питання. Чому у нас, Віктор Валерійович, у мене питання таке складне. А от яка потреба наших металургійних заводів металоломів, достатньо їм сьогодні металоломів, чи їм не вистачає його? (Загальна дискусія) _______________. ……… не вистачає, тобто наша власно, не вистачає. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думаю що давайте надамо слово, тут є представники металпрому. РОЗЕНБЛАТ Б.С. Я задам всі питання, потім … потім всі питання. Я розумію, сьогодні сировий придаток, які там, ми там завжди, якби там, нас оцінюють, як Україну. Сьогодні у нас стоїть питання таке. Перше. Наша металургійна галузь вона взагалі, ну, я не можу навести прикладів, коли ми там, відчули би якусь модернізацію. Тобто всі наші металургійні комбінати, вони були построєні ще за царя Гороха, при радянській владі, практично вони не займалися. І вартість сьогодні переробки на них, набагато більше чим європейські заводи. ………… Я не кажу вже про якість металу. _______________. (Не чути) РОЗЕНБЛАТ Б.С. Послухайте, може бути. Питання в іншому, питання сьогодні, чому сьогодні наш металургійний комбінат не може по такій ціні купляти металолом. Мабуть тому, що у них немає можливості закупати сировину. Така сама ситуація сьогодні у молочній галузі, така сама ситуація в інших, деревообробній галузі. Але питання в іншому, якщо ми хочемо захистити ринок наш, а ми відчуваємо про те, що їм не вистачає 30 відсотків, але вони хочуть демпінгувати, занижувати ціну металолому, що теж на сьогоднішній день є. Тому що треба більше різати, більше його красти, більше все інше. Тут виникає питання, може дійсно зробимо якісь квотування його, все-таки не тільки грошима. Ну, що толку, ми зупинимо його, вони, добре, нормально німецькі заводи, вони ще будуть більше закупляти, тому що в них є можливість там, по ціні, по всьому іншому. Це у наших заводів немає можливості, тому що модернізація там, взагалі, ніякої не відбувалося. Може то один завод, то знаєте, як ну не знаю що. І от питання стоїть в іншому, давайте просто, от ми - комітет, хочемо захистити нашого власного виробника, хочемо захистити Україну від вирізання на металолом, тому що ми, ну, дійсно сьогодні крадіжки вкрадені, все інше. Тобто, сьогодні це велика проблема. Я вважаю, ми повинні зробити, перед нами стоїть задача якась одна. Перша, ми повинні захистити наше вітчизняне виробництво металургійників, які не модернізують заводи, а хочуть за демпінговою ціною купляти металолом. З іншого боку, ми хочемо якимось чином, обмежити вивіз його за кордон, і зробити якусь заградітєльну пошліну. ГОЛОВУЮЧИЙ. Борислав Соломонович, почули. Давайте ми дамо слово, хай прокоментує металлургпром. Візьміть мікрофон, представтесь. Сідайте до столу. _______________. Господин головуючий, и народные депутаты. На сегодняшний день, остаток металлолома на суммарный, по металлургическим предприятиям, 75 тысяч тонн при норме 245. Это не говорит о том, что например, кто-то не хочет пополнять остатки. Я приведу баланс прошлого года, вот только что вы спрашивали. За прошлый год, было поставлено металлургом 3900 миллионов тонн металлолома, планировалось, потребность поставлена была на 900 тысяч меньше. В этом году баланс 4,2, металлосборщики планируют, что приблизительно реализуют на 3,8 если реально, то этого металла у них нет. Фактически у нас получается, реализация металлосборщика, металлурга будет где-то около 2,3 миллиона. Уберите отсюда миллион 200, те, которые будут экспортироваться, то есть, баланс рвет на 3 миллиона приблизительно. (Загальна дискусія) _______________. Какой баланс выплавки стали. (Загальна дискусія) _______________. Это не объективные данные он говорит. _______________. Ну как это не объективные данные …. _______________. Ну от куда вы их с космоса взяли. (Загальна дискусія) _______________. Есть баланс, который основывается… на этот год баланс металлурга 4,2 на 4 миллиона тон стали, 2,4 миллиона тон стали. Ну как откуда. _______________. 21, 22 будет, это максимум. _______________. Ну, это вы считаете. А есть прогнозные цифры (Не чути) _______________. Какой Донецк? ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу давайте ми дамо договорити представнику металопрому і ми всі обговоримо, це ж не питання. Шановні колеги, пане Кісельов, ми зараз дамо вам слово, ви скажете свою думку. _______________. Давайте данные возьмем на сегодняшний день: за два месяца потребность металлурга была 265 тысяч тонн металлолома, поставили 155. 60, 58 процентов. _______________. Для тех, кто не понимает, у металлолома есть сезонность, в январе и в феврале из-за погодных условий, он не собирается. Основной сбор приходится на март, апрель, май. _______________. Хорошо. Чем январь, февраль отличаются от марта, апреля прошлого года? _______________. Погодными условиями. (Загальна дискусія) _______________. Це ж не значить, що не працювати металургійним заводам через погодні умови. _______________. И вы еще посмотрите структуру реализации. _______________. Працювати конечно, просто надо субъективно судить, а не как-то в одну сторону. Есть баланс металлургпрома по выплавке стали, отсюда идет потребность в металлоломе. _______________. Так вы этот баланс составляли со своими специалистами. _______________. Так вы составили баланс 24 миллиона. _______________. Да, 24 миллиона _______________. Откуда ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую. Я. Да, дискусія ………, не вистачає сировини вітчизняному виробнику. Шановні колеги, надаю слово. Шановні колеги, надаю слово Максиму Вікторовичу Єфімову. ЄФІМОВ М.В. Хотелось бы уточнить, а кто является потребителем, основным потребителем металлолома, Турция? _______________. Турция и Тирасполь. ЄФІМОВ М.В. Турция и Тирасполь. Я так правильно понимаю, что внутренний рынок, металлопродукции уже который изготавливается из металлолома в Турции значительно выше, чем стоимость на внутреннем рынке в Украине металлопроката. То есть, по сути, мы на сегодняшний момент не можем продавать готовую металлопродукцию произведенную в Украине, в ту же Турцию, мы можем продавать только сырьё в виде металлолома. Но при этом, турки продают из этого металлолома, изготовленную металлопродукцию на турецком рынке значительно выше. За счет этого создается возможность, для Турции… _______________. (Не чути) ЄФІМОВ М.В. Почему не правильно? _______________. Потому что я покупаю в Турции, трубу квадратную сегодня дешевле, чем в Украине. Контейнерами, чем я буду …… ЄФІМОВ М.В. Может быть специально, я говорю про арматуру… _______________. Нет, черную трубу. Черную квадратную трубу самую обычную. ЄФІМОВ М.В. А может кто-то дать какое-то экспертное заключение. _______________. Я вам цифры могу привести. Я покупаю 400 тонн в месяц турецкой трубы, дешевле, чем его купить в Днепропетровске. ________________. (Не чути) _______________. Металлурги на сегодняшний момент балансируют на грани выживаемости металлургии украинской. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу хто з членів комітету Василь Вікторович. _______________. Это ………. металлолом порядка 30,40……….. _______________. Это ж уже второй вопрос. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Максим Вікторович. Єфімов. Шановні колеги, Максим Вікторович Єфімов. Не перебивайте будь ласка колегу. (Загальна дискусія) _______________. Я считаю, что на сегодняшний момент созданы, сегодня металлургическая отрасль Украины балансирует на грани либо нуля, либо плюс минус, нуля или минуса. С учетом повышения тарифов, в этом году железнодорожных перевозок, это практически минус. И это при том, и это при том, что большинство некоторые с заводов, ну, которых мы знаем, может больше не знаем, вот есть, современные в Днепропетровске построены. Таким образом, получается, что сегодня созданы объективные условия, для того чтобы в конкурентном рынке наша отрасль металлургическая, была неконкурентоспособной по сравнению, например, с той же Турецкой. И если я логику понимаю, то действительно проблема с квотированием металлолома, не квотированием, а пошлина на металлолом она позволит каким-то образом дать возможность металлургам жить. (Загальна дискусія) _______________. Анатолий Иванович, я не соглашусь с вами, потому что у нас эта пошлина была всегда, она была чуть больше, чуть меньше, но на самом деле, и в прошлое время, когда была, хорошая маржинальность у металлургов они не особо модернизировались. Сегодня совсем другие условия созданы, и реально сегодня кризис. Так если есть кризис, лучше пусть переработчики работают. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, було цікаво. Олександр Іванович. _______________. Значит я в прошлом, помимо химического предприятия, возглавлял еще ферросплавный завод. И мне в Втормете тоже очень тоже сильно душили стружкой, она мне была необходима для производства ферросилиция, высококремнистого. И что я сделал, я начал работать с предприятиями, в основном машиностроитель вот Луганская область, на прямые контракты. Для того чтобы у нас было понимание того, потому что каждый понимает, кто хочет купить дешевле как у вас, как вы говорите, что вы не можете продать товар, металлолом покупая в два раза дешевле на рынке. Ну, в смысле на рынке металлолома. Я договаривался тогда с машиностроителем о том, что цена будет плавающая, привязка как бы к цене моей готовой к продукции. То есть, мне было интересно, им было интересно, они заложили 10-15 процентов рентабельности и в этом плане мы крутились, то есть, цена у нас повышалась каждый месяц в зависимости от повышения цены стоимости на ферросилиций. Если ферросилиций падал, цена соответственно падала. То это тот вариант, когда в данном случае, металлурги нашли, ну, в этом случае с машиностроителем, нашли компромисс для того, чтобы решить данный вопрос. На сегодняшний день, ситуация сложилась таким образом, что металлурги, они не могут никак влиять на сборщиков втормета. Вторметы считают, что металлурги зарабатывают супер-пупер прибыль, о чем они и говорят. При этом они умалчивают о том, что до 30-40 процентов сбор металлолома, это все криминальный металлолом. Это металлоломы, которые собираются по гаражам, и по всем остальным вещам. Следующий момент, это тот который вторметы скрывают и свою как бы прибыль, а вот вам бы надо было бы вместе с металлургами войти в собственный, как бы переговорный процесс, и предложить, если металлурги, повышается цена, там, внешняя на металлопрокат, то вы автоматически на эту долю процента повышаете цену лома. И при этом можно было бы выйти из этой ситуации. И у нас бы и металлурги были бы с металлоломом, и вы бы заработали, и еще на экспорте заработали свою дополнительную сверхприбыль. Мы не можем на сегодняшний день как политики, идти на поводу у отдельных бизнесменов для того, чтобы убить полностью отрасль. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Олександр Іванович. Борислав Соломонович, прошу. РОЗЕНБЛАТ Б.С. У меня всё-таки есть рекомендации для металлургийной нашей отрасли. Вы знаете, просто я использовал принцип молочной промышлености, разницы нет. Мы также само зависели от сырья, всегда, нам нахватало молока и все остальное. До тех пор пока заводы сами не начали организовывать приемные пункты молока. Сегодня они пошли дальше, строят фермы, строят уже… понимая, что необходимо… я не говорю, что они должны покупать целые объекты и вырезать их на металлолом, суть не в этом. Насколько я помню, первые, кто организовывал пункты приема металлолома, это были крупные металлургические компании. Что потом произошло у вас по дележу, ну, это вопрос такой. Есть такое предложение, как делают многие компании мира. Есть квотирование, которое ограничивает, дает возможность путь витчизняным нашим заводам провести модернизацию, и стать на уровень какой-то, ну, будем говорить нормы. Вот, дать какое-то время, поднять действительно наш этот закон, тот, что мы хотим. Его принять, сделать на два года, понимая сегодняшнюю ситуацию, максимум на три, на три. Дать возможность именно приостановить экспорт металлолома, для того чтобы он оставался максимально много в стране. А через три года открыть вообще полностью, для того чтобы наши заводы на равных условиях конкурировали с иностранными производителями. Чтобы действительно тогда мы понимали. Вот таким образом мы подтолкнем их, к тому, чтобы они понимали, что у них есть только три года, для модернизации и выход на какие-то новые рынки. Сказать, что это допустим, полгода это конечно малый срок. Три года будет достаточно, с учетом войны, с учетом войны в головах, и всем остальном, и кредитно-денежной политике. ГОЛОВУЮЧИЙ. Почули пропозицію, дякую. Тоді пропозиція, яку поставлю на голосування. Підтримати законопроект в першому читанні, до другого читання провести відповідні консультації, відкриті наради, значить з металургами, з експортерами металобрухту, з галузевими експертами, з економістами. Проговорити ті питання, які сьогодні тут прозвучали, в тому числі питання, які піднімав Анатолій Мусійович щодо взаємодії металургійних машинобудівних підприємств, бо безумовно, ми жодним чином, не можемо підтримуючи вітчизняну металургію, ставити десь під загрозу вітчизняних машинобудівників. Тому обговоримо це питання, але я хочу вам нагадати, що згідно Регламенту Верховної Ради, прийняття законопроекту в першому читанні, означає, що ми погоджуємося з його загальною концепцією. Я думаю, що виходячи з нашої попередньої роботи комітету, у нас всі однодумці щодо того, що ми маємо всіма можливими і неможливими способами стимулювати виробництво готової продукції якої б галузі, економіки, це не стосувалося. Будь-то деревообробка, меблева промисловість, будь-то металургія чи харчова промисловість. Країні на порядок вигідніше експортувати готову продукцію, перероблену, з високою глибиною переробки, з високою доданою вартістю, ніж експортувати сировину. Я підкреслюю, країні, бо коли я кажу, країні, я маю на увазі, і робочі місця, і надходження до бюджету, і соціальну стабільність, і взагалі, збереження технологічного ядра економіки, а не тільки питання короткострокового фіскального наповнення країни. Бо якщо б стояло питання, а як нам на один рік наповнити бюджет, я думаю, ми могли б всю країну продати на металобрухт за один рік, отримати дуже великі надходження до бюджету. Чи продати, як уряд пропонує, землю сільськогосподарську, чи державні підприємства, один раз. Да, це самий простий примітивний спосіб. Але світова практика демонструє, що європейські країни, Туреччина надзвичайно мудра країна. Інші країни вони проводять національну, економічну політику, в тому числі промислову, в тому числі, яка створює цілий комплекс умов щодо забезпечення сировиною, щодо здешевлення кредитування, щодо сприяння виходу своїм експортерам готової продукції на закордонні ринки, і так далі і так далі. І ми слава Богу з вами почали ставати потроху на цей шлях. Адже перші кроки по інших галузях, ми також з вами вже зробили. Тому шановні колеги, пропозиція в мене буде така. Підтримати законопроект (3868) в першому читанні за основу, і з відповідним доопрацюванням його до другого читання. Шановні колеги, хто за таку пропозицію прошу голосувати. Хто – за? Хто – проти? Хто - утримався? Так, 1-"проти", 1-"утримався". Рішення прийнято. Шановні колеги… _______________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, я ще раз хотів би наголосити, що ми, Борислав Соломонович, я ще раз хотів би наголосити, що ми зобов'язані провести таку відкриту дискусію з обома галузями, да, і з економічними експертами, обов'язково це наш обов'язок і наш підхід і наша робота нашого комітету. Тому, я думаю, що ми найближчим часом можемо це планувати, зробити такі комітетські слухання, так, і будемо рухатися навіть не очікуючи, що прийняття законопроекту в першому читанні. Я думаю, маємо опрацьовувати такий спільний підхід, який буде в тому числі максимально враховувати практику закордонних країн. А практика там є досить радикальна, в деяких країнах експорт металобрухту взагалі заборонений. Ну, ми я думаю, не до такої будемо практики дослухатися, а до більш зваженої. _______________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, в Європі ми знаємо, скільки коштують і кредити, і які там керівники. Шановні колеги, я дякую за увагу, рухаємося далі, да. Значить наступний законопроект у нас (2360-а) про ліцензування видів господарської діяльності щодо ліцензування діяльності в сфері використання ядерної енергії. Я говорив з автором законопроекту паном Домбровським сьогодні. Значить дивіться, яка ситуація. Дякую всім запрошеним. (Загальна дискусія) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми з вами пам'ятаєте. (Загальна дискусія) Олександр Іванович, ви згадайте, нам казали, що немає дефіциту по деревині, да. До побачення. Значить, немає дефіциту по деревині. Ну звісно, якщо так прописати всі норми, тобто, що немає деревообробних підприємств, немає меблевих підприємств. Це неможливо купити без шаленої корупції це на місцевому ринку, то дефіциту немає бо виробництва немає. Насправді, є дефіцит, і ми це з вами крок за кроком виправляємо. Треба додатково обговорити чи перейдемо, Олександр Іванович, шановні колеги. (Шум у залі) Ідемо далі, (2360-а). Значить, яке питання, надзвичайно важливий, але складний законопроект. Є пропозиція щодо відновлення тих ліцензій, які ми скасували приймаючи з вами Закон про ліцензування. Я вважаю, ми переговорили з паном Домбровським, що все-таки є резон перенести і розгляд. Оскільки пан Домбровський сьогодні не може бути на нашому комітеті, він веде свій комітет, який він очолює. Тому пропозиція така, що ми домовилися на якийсь можна наступний або через один комітет, щоб пан Домбровський був напевно, так. Значить, бо я думаю, що тут питання, яке ми не можемо вирішувати самі, нам потрібна крос-галузева експертиза. І я попросив би, тут є представник профільного центрального органу виконавчої влади. Немає, да. Добре, я тоді попрошу пана Домбровського, бо минулого разу коли ми розглядали цей законопроект теж його переносили. Ми відзначили, що ті обґрунтування, які наданні авторами вони не висвітлюють доцільності, необхідності, відновлення ліцензування в цій сфері. Тому воно для нас не зрозуміле, і тому тут потрібно надати фактажне обґрунтування, в чому проблема, що вони стикаються. Чи можна це вирішити іншим шляхом, бо відновлення ліцензування, я вважаю, що це взагалі є крайній захід, да, якщо жодним іншим чином вплинути не можливо на ту галузь. Бо ми знаємо, що є дозволи, ми знаємо, що є контроль техногенної безпеки, і казна-що там ще є. Тому перевірки, тому я думаю, що більш того, я запрошую мабуть і керівника і ……….. Олексія Гончарука, щоб ми сіли, спільно розклали ту матрицю регулювання. Які в цій галузі працюють регулятивні інструменти. Я тут би попросив теж Міністерство економіки, пані Юлія, щоб ви в цьому питанні взяли ініціативу, підготували зведену позицію від Мінекономіки з урахуванням і бачення …………, і з урахуванням бачення центрального органу виконавчої влади профільного. Шановні колеги, тоді переносимо, так. Немає заперечень. Переносимо, добре. Значить, наступний законопроект, це в нас (4216), законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії протиправного… А прошу, прошу. Я пропустив, да. Значить Максим Вікторович, цей законопроект ми з вами… _______________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, є пропозиція його перенести розгляд на завтра. Бо нам треба внести ще уточнення, внести певні зміни. Да, Максим Вікторович, прошу. _______________. Такая просьба, здесь как раз Минэкономики тоже есть. Мы, согласно подписанного и принятого недавно Закона про держзакупивли и использования системи ProZorro, просим в качестве пилотного проекта в Донецкой области сделать, запустить систему ProZorro не с 1 августа, как в целом по стране, а с 1 апреля. (Загальна дискусія) _______________. По закону с 1 апреля. _______________. По закону с 1 апреля для держпидприемств, а для всех остальных, с 1 августа. И сегодня мы хотим, чтобы в цело все закупки Донецкой области, местами, районами, областными установами, они проводили с 1 апреля. То есть, ужесточить еще сделать, да. _______________.(Не чути) _______________. Житомирскую область вы сначала согласуйте, что вы хотите это сделать, с вашими. Потому что у нас очень серьёзно. У нас очень серьёзное противодействие это как бы такая инициатива в большей степени ОДА. ОДА, и мы хотим, если можно, так как не успели формулировки согласовать. Попросить коллег, представителей коллег… _______________. (Не чути) _______________. Ребята можете, чтоб мы завтра провели… ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Вікторович, дякую. Тоді пропозиція яка, щоб ми сьогодні напрацювали фінальний варіант для внесення на заміну. Від мене Дмитро Марченко. Пані Юлія, ви виділите куратора, да, з ким можна фахово. Значить ми тут з юристами Ради, з вашими радниками, це терміново сьогодні робимо, да. Я вважаю, що ми можемо запросити співавторів цих членів комітету, це буде правильно. _______________. Нам треба готуватися так, щоб він був у першому читанні в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Безумовно, безумовно Михайло Михайлович. (Загальна дискусія) ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Так і будемо рухатися. Шановні колеги, приймається. Тоді завтра значить, завтра домовимося на розгляд. Так, шановні колеги, безумовно. Законопроект (4216) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидій протиправного поглинанню захопленню господарських товариств. Так, це законопроект який передбачає надзвичайно важливі новації. Я коротко їх прокоментую, як співавтор. Значить, вони полягають в тому, що виключення учасників господарських товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, і так далі. І заміна сторін відповідних власників, може відбуватися тільки на основі наторіально засвідчених правочинів. Отже, ми це питання минулого разу пропустили, коли приймали новий Закон про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб підприємців, і громадських формувань. Зараз ми просто зобов'язані це якомога швидше виправити, тобто, щоб без наторіального засвідчення не могли міняти власність, бо це може, ну, реально бути дуже велика загроза рейдерських захоплень, і це треба робити якомога швидше. Але разом з тим враховуючи, що все-таки є такі певні застереження юридичного управління щодо формулювань і у деяких депутатів. Я сьогодні спілкувався в залі щодо уточнення окремих позицій. Я пропоную, щоб ми цей законопроект підтримали в першому читанні, розглянули, попросили Голову Верховної Ради за скороченою процедурою направити нам до підготовки, щоб ми його протягом місяця реально вже прийняли в остаточній редакції. Шановні колеги, треба детальне обговорення, чи будемо ставити на голосування. _______________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить тут зміни стосуються не тільки внесення в реєстр, тут стосуються зміни до низки законодавчих актів, в тому числі і законодавство про державно….. бачу тут реєстрація…. _______________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Як немає, покажіть Геннадію Григоровичу, покажіть як немає. _______________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну він десь тиждень назад _______________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадій Григорович, приєднуйтеся в співавтори і вашу думку ви викладете до другого читання в повному абсолютно обсязі, так. Значить, це стосується передачі, це стосується змін до закону і про господарське товариство в тому числі. Переходу часток учасників в статутному капіталі, іншої особи, відступлення частики, частини повноваго товариства. Тобто це не тільки питання безпосередньо реєстрації, це питання самих правочинів. Тому ми це виписували спільно з фаховими юристами, з Ігорем Алексєєвим, добре знаєте нашого колегу. Тому це дуже фаховий закон, але дійсно треба його в два читання його приймати, за скороченою процедурою запропоную. Шановні колеги, немає заперечень (4216) за основу в першому читання з прискоренню підготовкою до другого читання. Шановні колеги, хто –"за"? Прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Олександр Григорович, ви як? Всі "за", одноголосно. _______________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Це приємна несподіваність. Я дуже дякую, шановні колеги, рухаємося далі. Наступний законопроект (2498а) - це законопроект у нас, урядовий. Міністерство економіки готувало, це в нас друге читання, надзвичайно важливий законопроект, на скільки я пам'ятаю, то він знімає ліцензування експертно-імпортних операцій на алкогольні вироби, які на сьогодні не несуть фактично фіскальної функції для бюджету, разом з тим несуть колосальну корупціогенну функцію для бюджету. Крім того до першого читання там були внесенні зміни, які дозволять тепер мережам по суті роздрібним, да, не маючи оптової ліцензії, закуповувати на пряму за кордоном, що здешевлює відповідну продукцію, ну, і відповідно навпаки експортувати. Тобто ми зробили з одного боку дерегуляцію, з іншого боку ми жодним чином не послабили фіскальну функцію, оскільки оптова торгівля вона так і залишається 500 тисяч гривень. Були пропозиції від колеги підвищити до мільйона, але я думаю, що це буде монополізація ринку, і тут взагалі треба думати, може зменшувати саму вартість ліцензій, але це ж наповнення бюджету іде за рахунок інших складових, да. Тому, є редакція до другого читання, я попросив би пані Юлію Клименко прокоментувати від Міністерства економіки, чи розділяєте ви таку, значить, чи згодні ви з такою правою колонкою, чи немає у вас якихось застережень, і будемо обговорювати тоді, дякую. КЛИМЕНКО Ю. Власне кажучи, у нас, можемо пройтись по правках, я можу швидко сказати, які правки ми вважаємо, які треба враховувати, які ні. Правка пана Опанасенка № 1, ми готові враховувати, вона може бути внесена. Правка № 2 групи депутатів Левченко, те що підняття з п'ятисот до мільйона, ми вважаємо, що це не предмет просто цього законопроекту. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Юлія, я попрошу вас, щоб ви прокоментували, там де у вас позиція розходиться редакцією комітету, тільки в тих питаннях, якщо такі є. КЛИМЕНКО Ю. Якщо можна редакцію комітету, бо в мене таблиця, я не знаю чи вона остання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Роздана остання, продублюйте про всяк випадок ……, дякую. КЛИМЕНКО Ю. Опанасенко. _______________. Насправді зміни в порівнянні з першим читанням були мінімальні, і вони стосувалися серед усім цього питання щодо скасування необхідності і використання оптових ліцензій. Прошу. _______________. Згодні. КЛИМЕНКО Ю. Згодні, тут в принципі наші позиції не розходяться. Ми всі підтримуємо ту позицію, яка є. Можемо пройтись по правках можемо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну якщо ви повністю підтримуєте, я думаю, що немає сенсу нам проходитись по окремих правках. Шановні колеги, є необхідність обговорити якісь поправки, чи будемо виносити на голосування. _______________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, значить я дякую по-перше, за співпрацю Міністерству економіки, радникам, комітету, секретаріату, хто фахово це готував. Ставлю на голосування, підтримати законопроект (2498а) в другому читанні та в цілому з технікою, юридичними правками у разі необхідності. Шановні колеги, хто –"за"? Прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Прийнято одноголосно. Дякую. Шановні колеги, рухаємося далі. (Загальна дискусія) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, (3595) - це в нас законопроект… Вікторія Павлівна, я не бачу в себе (3595). Він закритий. А він закритий. (Шум у залі) Шановні колеги, прошу вашої уваги. Згідно, Борислав Соломонович, згідно Геннадій Григорович, в нас є висновок ГНЕУ в якому зазначається, що цей законопроект він втратив свою актуальність. Шановні колеги, знімається. Да, він знімається оскільки він втратив свою актуальність. Тому пропозиція є значить, на доопрацювання - це те саме по суті, що відхилений, тільки в більш в м'якій формі. Тому, шановні колеги, (3595) повернути авторам на доопрацювання. Хто –"за"? (Загальна дискусія) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу, є регламент. В нас є три варіанти: прийняти, відхилити, доопрацювати. Тому шановні колеги, є пропозиція відхилити. Ставлю на голосування пропозицію відхилити законопроект (3595) як такий, який втратив актуальність. Хто –"за"? Прошу голосувати. _______________. Одноголосно. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – проти? Хто – утримався? Рішення прийнято одноголосно. Дякую. Рухаємося далі. Законопроект (3528). Так, шановні колеги. Тут така сама ситуація…. (Шум у залі) На доопрацювання чи відхилити? (Загальна дискусія) ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Шановні колеги, я пропоную, щоб ми швидко пройшли порядок денний, а потім ми залишимося обговоримо всі робочі питання. Законопроект (3528) колеги народного депутата Фельдмана, значить він буде його відкликати, але для того, щоб він вніс на заміну, ми від комітету маємо прийняти рішення. Я пропоную, щоб ми в зв'язку також втратою його актуальністю в такий редакції, щоб ми повернули автору на доопрацювання рекомендували. Хто за таке рішення прошу голосувати (3528) Хто –"за"? Прошу голосувати. Хто – проти? Хто утримався? Рішення прийнято одноголосно. Дякую, рухаємося далі. Законопроект про підприємництво (3578) народного депутата Помазанова. Не дивлячись на таку фундаментальну назву, цей законопроект технічний і він стосується по суті внесення змін в діюче законодавство, для того щоб уникнути колізій, тобто в окремих законах норми були відмінені, але є один зведений закон, в який ми зараз вносимо зміни, щоб анулювати там статтю 4 про підприємництво, яка по суті дублює вже відмінені норми. Тобто це вже проведення до нормального тексту діючого законодавчого поля. А де цей текст, який ми маємо? Значить але, ми після опрацювання значить з юридичним управлінням Верховної Ради пропонуємо наступне, пропонуємо наступне. Прийняти цей законопроект в першому читанні і в цілому, але в такій редакції. Зачитую під стенограму: Верховна Рада України постановляє: визнати такою що втратила чинність статтю 4 Закону України про підприємництво від 7.02.91 (№698-ХІІ). Відомості Верховної Ради, так далі по тексу. Пункт 2. Цей закон набирає чинностей з дня його опублікування.” Такій редакції доцільно приймати за основу та в цілому як закон для досягнення його мети. Прошу підтримати. Шановні колеги, хто "за" підтримку в такій редакції законопроект (3578) в першому читанні за основу та в цілому. Шановні колеги, хто –"за"? Прошу голосувати. Хто – проти? Хто утримався? Рішення прийнято одноголосно. Дякую. _______________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Не буду противитися бо це опрацювання з юристами, повністю ідентична ідея тільки техніка юридичний спосіб реалізації трошечки відрізняється для того, щоб ми потім не виносили по 131 статті Регламенту як у нас було з державним приватним партнерством. Що приходили ще раз йти до залу. Значить, значить, значить. Тепер у нас (3691), про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб, Грановський, Мацола, цей теж втратив актуальність в нас, да, згідно висновку ГНЕУ. Правильно? Значить, шановні колеги, те саме питання. Тобто ми завами пам'ятаєте, приймали системний закон, який ці питання врегульовує, тому цей втратив актуальність, але він у нас числиться в комітеті, тому так само є пропозиція цей законопроект повернути авторам на доопрацювання, з урахуванням діючого законодавства. Шановні колеги, (3691) хто за те, щоб відправити на доопрацювання. Прошу голосувати. Хто – проти? Хто утримався? Рішення прийнято одноголосно на доопрацювання авторам. ______________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Безумовно, між не розходимося. Дякую. Да. Я прошу, шановні колеги, шановні колеги, я прошу ще вашої уваги. У нас не в порядку денному, але є важливе дуже питання, я попросив би за пропозицією Борислава Соломоновича Розенблата, щоб ми зараз його обговорили цей законопроект. Значить цей законопроект про підтримку літакобудування, і ми його поставимо, наприклад, на наступний комітет. але попередньо сьогодні почуємо позиції народних депутатів, бо законопроект спрямуванні його надзвичайно правильно, але є певні дуже серйозні зауваження експертів. Нам до наступного комітету, я думаю зібрати робочу групу, щоб дійти консенсусу. Борислав Соломоновичу, ви представите. Прошу, включайте мікрофон, будь ласка. РОЗЕНБЛАТ Б.С. Шановні колеги, дуже таке велике прохання, тому що за проханням наших "Антоновців" тобто, нашої літакобудівельної промисловості, яка сьогодні стає лідером. Зберігалася ви знаєте, збільшення все інше, але є державна компанія, які сьогодні разом з Саудівською Аравією починає літакобудування за межами нашої країни. Для того щоб продовжити цю співпрацю треба просто внести корективи ………... Був там допустим до 18-го року тобто продлити до 2025. Тобто такий технічний закон, який просто дозволяє збільшити терміни якби цих використань. Є юрист державної компанії "Антонов", який більш детально може пояснити, просто терміново, тому що тут підписання вже питання стоїть на підписанні договору. ГОЛОВУЮЧИЙ. Борислав Соломонович, я дякую. Сідайте за стіл, я зараз надам слово. Наскільки я пам'ятаю, там є три новації дві з яких основних. Це перша, що ви сказали Бориславе Соломоновичу щодо продовження терміну фінансової підтримки підприємства. Друге питання, надзвичайно важливе, але дуже не просте. Це що до того, щоб дозволити державним підприємствам створювати дочірні структури, значить, з іншими там, в тому числі приватними інституціями. З одного боку це нормальний крок для того, щоб без скажімо там, приватизації чи інших механізмів відчуження державного майна. Забезпечити режим взаємодії з ринками, в тому числі закордонними партнерами. Але разом з тим експерти наголошують, що той механізм який на сьогодні прописаний в законі, він створює суттєві ризики в тому числі, вимивання інтелектуального майна, інтелектуальних активів підприємств, які є найціннішими. Тому я думаю, що наше завдання буде сьогодні проговоривши, отримавши загальне враження про законопроект, зібрати робочу групу і не виключаю, що випрацювати до наступного комітету ту редакцію, яка зніме всі ці застереження унеможливить, навіть потенційне, вимивання будь-яких інтелектуальних актів держави і державного підприємства "Антонов" і інших подібних підприємств. Я хотів би, щоб ми через цю призму з вами розглядали цей законопроект. Прошу представтесь будь ласка і прокоментуйте. МОВЧАН В.А. Мене звати Мовчан Віталій Андрійович. Я заступник керівника державного підприємства "Антонов" відповідальний за напрямок і використання прав інтелектуальної власності і корпоративних відносин і юридичної… діяльності юридичного управління. Шановний головуючий, шановні народні депутати. Закон називається як про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо забезпечення умов розвитку вітчизняного літакобудування. Власне, саме забезпечення умов розвитку цим законом передбачається через внесенням змін до нормативних актів в першу чергу до декрету з 92-го року, який встановлює певні обмеження. Тобто, який встановлює обмеження для державних підприємств бути учасником інших суб'єктів господарювання. Але разом з тим, декрет 92-го року розповсюджується на таки підприємства, як підприємство будівельної галузі, створенні за участю державних підприємств, банки, підприємства з іноземними інвестиціями і науково-технологічні підприємства при використанні прав інтелектуальної власності. І друга частина цього законопроекту направлена на відновлення тих преференцій, які були вже встановленні законом про підтримку вітчизняного літакобудування від 2010 року. Тобто законом від 2010 року було встановлено, що до 1 січня 2016 року, підприємство літакобудівельної галузі користується наступними пільгами. А саме, на наших розповсюджується особливий порядок Закону України про розрахунки у валюті за зовнішньоекономічними операціями і особливий порядок, щодо застосування закону про єдиний митний тариф. Я хотів би звернути увагу, що на сьогоднішній день 1 січня 16 року настало, і оцей 90-денний термін спливає 30 березня якщо брати і якщо брати за основу 1 січня 16 року. І звернути увагу на ту обставину, що у діяльності і підприємства "Антонов" і інших підприємств, які відносяться до категорії літакобудівельних значну частку становлять комплектуючи з іноземних країн. А життєвий цикл виробництва літака - це півтора, два роки. Тому і була така обґрунтована встановлена пільга 500 днів замість 90. А на сьогоднішній день це набрало ще більш актуального значення, тому що в нас основний.. раніше основним постачальником були налагодженні комерційні зв'язки з Російською федерацією, зараз це йде процес імпортозамішання. Ми виходимо на нові ринки, на нових постачальників, нам потрібно вкласти договори, виконувати науково-дослідні розробки, це все пов'язано. А в світі не так багато виробників цих цієї продукції для літакобудівельної галузі. В них також відбуваються певні черги і нам неможливо укладати контракти і розраховувати на те, що відбудеться поставка потягом 90 днів. РОЗЕНБЛАТ Б.С. Питання, що треба прискорити тому, що ідуть валютні надходження і є питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Безумовно, Бориславе Соломоновиче. Я зараз надам пану Дубініну слово. І хотів би наголосити, мені здається, що можна так зробити, щоб пришвидшити це максимально. Якщо навіть ми умовно кажучи, там, зараз розглядали вперше, це довгий шлях. Я би пропонував так, щоб ми провели робочу групу, з фахівцями, з експертами, з міністерством економіки, з службою в тому числі інтелектуальною власністю з нашими радниками комітету. Вийшли на ту редакцію, яка має бути кінцева, яка захищає державу від вимивання активів, раз. Два, дає вам можливість працювати, заробляти валюту, приносити валютну виручку в країну і розвивати виробництво. І цю редакцію я пропоную, щоб ми наприклад, на наступному комітеті затвердили в першому читанні за основу і в цілому. Тобто ми тоді прискоримо суттєво прийняття закону, не будемо мати там ще два тижні на поправки і так далі. Я думаю, що для такого обсягу законопроекту як для цього, це є прийнятним, бо це не двадцять сторінок, Тут одна сторінка законопроекту. Але дуже болючі є теми, які ми не можемо просто так ну скажімо без реального аналізу обговорення приймати. Тому, шановні колеги, якщо така пропозиція буде, як ви на неї дивитесь? Прошу Олександр Іванович Дубінін. ДУБІНІН О.І. В общем-то тут явно просматривается, что это лоббистский закон. Закон, именно который лоббирует определенное предприятие отрасли. В принципе я являюсь сам лоббистом. Я за то, чтобы у нас… наше отечественное предприятие поднимали с колен, тем более выходили на внешние рынки. Но я хотел бы, чтобы мы с вами здесь немножко услышали мнение Кабинета министров, потому что здесь необходима государственный подход, стратегия развития нашей промышленности. Поскольку, ели бы здесь присутствовали представители Южмаша, они бы задали точно такой вопрос: "Господа, дайте мне…" Если бы здесь присутствовали наши вагоностроители и тепловозостроители, они бы сказали: "Господа, а чем мы хуже? Дайте нам, пожалуйста, возможность таких преференций для того, чтобы мы делали хорошие тепловозы и экспортировали их там, в Китай, я не знаю, куда там еще или хотя бы подняли отрасль". У нас вагоностроение там порядка 80 предприятий в холдинге. Она полностью лежит, в связи с отказом российских заказов. Поэтому я поддержу. Я поддержу, но мы должны быть готовы к тому, что в Раде у нас, в парламенте… А поверьте мне, я уже сегодня Южмашу своему скажу о том, что ребята чего вы молчите. А давайте делайте. Поэтому мне хотелось бы, чтобы здесь была позиция Кабинета министров, поскольку здесь необходимо четко сказать, что наша стратегия, стратегия развития украинской промышленности – это прежде всего в 2015 году… или вот у нас была авиация – это наш "Антонов", это наш флагман, это Украина, это символ, все знают… Не знают, где находится Украина, но говорят "Антонов" - ну супер, теперь мы теперь знаем, что такое Украина. Поэтому здесь необходимо понимать, как Кабинет министров у нас работает, учитывая то, что у нас есть представители из министерства. Я думаю, здесь должна быть ваша поддержка. Я поддержу, я поддержу, но будьте готовы к тому, что ми можем дать очень серьезный толчок для недовольства остальных наших промышленников. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Іванович, дуже важливий коментар. Я зараз надам слово пану Нечаєву. І хотів би перед тим прокоментувати. Я думаю, що нам є…, нам доцільно врахувати вашу пропозицію, як зробити. Тобто з одного боку, провести робочу груп, війти на фінальну редакцію, яку ми будемо пропонувати прийняти в цілому по цьому законопроекту, а з іншого боку, паралельно, взагалі подивитись і нам як комітету, я думаю, що спільно з міністерством… ________________. (Не чути) (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Борислав Соломонович, але більш того, я думаю, дивіться, ми можемо тут діяти на випередження. Ми можемо самі написати закон, в якому ми передбачимо… Олександр Іванович, в якому ми передбачимо норми, норми подібного роду для високотехнологічних машинобудівних компаній, в яких довгий цикл, в яких висока додана вартість і специфіка та потреба, вона ж однакова, ви правильно абсолютно кажете. ________________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, я ж про це і кажу, але ми можемо це робити в взаємодії з Міністерством економіки. Пані Юля, ми можемо… Пані Юля, ми можемо це робити разом і ми швидко будемо рухатися… Да не пільги це, по суті, режим валютних… режим валютної виручки і інше. Це режим можливості створення дочірніх підприємств. ________________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну так супер, супер. Шановні колеги, тоді домовляємося про такий курс дій. Правильно? Все, я… Дякую. ________________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми робимо робочу групу, проговорюємо консолідований варіант, спільно з Мінекономіки… ________________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну так треба. Ми ж, а як же… Я ж кажу, обов’язково вас, Мінекономіки, експертів комітету. Збираємось, виходимо на редакцію, виносимо. Да, так що все гаразд, з цим визначилися. Я дякую всім запрошеним, ми далі рухаємося вже по внутрішніх питаннях. Спасибі. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, коли ми можемо зібрати завтра на 10 хвилин комітет. На 2:15? (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. На 12-ту? (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте в 12:10 тут. Це п’ять хвилин, це формальність, але зараз знаєте як… Шановні колеги, в 12:10 зможемо? (Шум у залі) Шановні колеги, 12:10, нормально, ви, чуєте мене? Немає заперечень, 12:10. ________________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 хвилин. ________________. (Не чути) (Загальна дискусія) ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, 14:10, там, домовились. Шановні колеги, два питання останніх. У нас є питання про проведення виїзного засідання, я думаю, що можемо…. І друге питання, є ще два звернення, які пропонує зробити Максим Вікторович. Ми зараз проговоримо і теж може зараз проголосуємо комітетом. Анатолій Мусійович, прошу ГІРШФЕЛЬД А.М. Выездное заседание. Суть его, содержание будет состоять из трех частей. Первое. Это общая часть первого вопроса, который является обеспечение проведение реформ в реальном секторе экономике. И доклад о проекте закона (3544), который единогласно поддержал документ, комитет, про специальный режим инвестиционной инновационной деятельности, …….. принципов субординарности в Украине, который мы рассматривали на комитете. Это первый общий вопрос, там будут присутствовать предприятия крупные и средние, Харьковская область. Мы выслушаем их мнение по этому закону. Областная администрация и так далее. Все это будет происходить в гостинице "Харьков", в специальном зале, в конференц-зале, оборудованном, то есть мы за организацию мы беремся. _______________. Безопасность… ГІРШФЕЛЬД А.М. Да. Следующая часть будет состоять, из посещения двух предприятий, собственно говоря, отраслеобразующих, одно является "Турбоатом", другое является "Харьковский подшипниковый завод", который работает на машиностроение, в том числе на транспортное машиностроение. Мы разобьёмся на две группы, посетим, они территориально находятся рядом. ________________. (Не чути) ГІРШФЕЛЬД А.М. Да. И потом собираемся на "Турбоатоме", и рассматриваем две вещи. Первая. Про состояние на предприятиях транспортного машиностроения и как мы видим проблемы, решение проблем, которые там возникли. И вторая. Это состояние на теплогенерирующей отрасли, и механизмы, финансирование, модернизацию, возможности… здесь просто от руки Максим написал. Тяжелого энергомашиностроения, перспективы, развитие. ________________. (Не чути) ГІРШФЕЛЬД А.М. Доформулируем: то, что касается энергетического машиностроения. То есть мы собственного говоря, будем рассматривать две отрасли. Например, если допустим по ХарПу есть некий сегодня… _______________. (Не чути) ГІРШФЕЛЬД А.М. … решение да, то там нам предстоит выработать решение в присутствии министров, и так далее, и так далее. Предложить решение. _______________. (Не чути) ГІРШФЕЛЬД А.М. Мы приглашаем министерство экономики, министерство транспорта, ДТК, НКРЕ, Ощадбанк. _______________. Зачем ДТК, не понял. (Загальна дискусія) ГІРШФЕЛЬД А.М. Давай, давай. Значит друзья… (Шум в залі) (Не чути) _______________.Так давайте Ощадбанк вычеркнем. (Не чути) _______________. Ну я тогда против "Электротяжмаша" там одни воры сидят… (Загальна дискусія) _______________. Их сразу арестовывать надо там всех. _______________. Ну так я тоже говорю, зачем. _______________. Ну, зачем "Электротяжмаш" мы решили ……………. поговорить. ________________.(Не чути) _______________. Да, зачем нам кузнец на сеновале. _______________. (Не чути) _______________. Смотрите вот это повестка дня, как это во времени происходит. Приезд вечером. _______________. (Не чути) _______________. Максим, вечером приезд, расселение в "Премьер-палаце", ужин. Дальше, 8.30-9.30 - регистрация участников. _______________. Какой ужин, в 8.30 я не согласен. _______________. 9.30 начало, до 12 мы проводим первую часть. С 12 до 12.30 переезд, 12.30-13.30 знакомство с работой предприятий. 13.45-14.30 обед на "Турбоатоме". 14.30-16.30 мы рассматриваем две отрасли, две проблемы, высказываемся, руководители предприятий, соответствующих министерств и так далее. Дальше, подведение итогов, и 17.45 пресс-конференция, 18 отъезд из города Харькова. (Загальна дискусія) _______________. Поэтому едим корейским экспрессом _______________. Это нормально _______________. Да, нормально, первым классом _______________. На Харьков не ломается (Загальна дискусія) _______________. Смотрите, я хочу что получить, коллеги. (Загальна дискусія) _______________. Написали листа якщо він дасть на виїзне засідання туди - літаком, назад - потягом. Але там якщо по лімітам зараз порахуємо, якщо і туди назад потягом то давайте….. (Загальна дискусія) _______________. Коллеги мы экспресс из Киева оплачиваем, и экспресс из Харькова оплачиваем. Тот, кто хочет самолетом или как-то иначе добираться машиной, он должен сказать чтобы мы его встретили, проводили до гостиницы. В гостинице будет проходить первая часть заседания, будут сняты номера, где вы будете размещены, об этом думать не надо. И организовано автобусом точно также будете возращены на … (Не чути) _______________. Харьков 21.00 _______________. Анатолий Мусиевич, мы дали… _______________. С Харькова в Киев 18.40. _______________. Выезд? _______________. Выезд. (Загальна дискусія) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, скажіть будь ласка. Шановні колеги, скажіть будь ласка, хто планує їхати з Києва, бо ми подали Голові Верховній Раді на покриття цих витрат, на придбання цих квитків. Тобто якщо ви кажете, що якщо ви точно добираєтеся самі, ми подамо уточнення і на днях ми отримуємо від нього відповідь. Може це нам Верховна Рада повністю покриє, переїзд. Якщо ні, тоді ми…. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги добре, ви даєте уточнення. Значить Вікторії Павлівні, будь ласка, скажіть хто як добирається. Анатолій Мусійович, давайте подумаємо ми з вами подумаємо, ну потім в робочому режимі це поза межами комітету. Тобто чиї виступи нам принципові в рамках представників скажімо там цільове підприємство і так далі. Щоб ми заздалегідь трохи спланували, бо в нас так назва це гарно, але якщо ми будемо без регламенту, без нічого це все буде… Регламент в робочому режимі уточнено. Домовилися. _______________. (Не чути) _______________. Я розумію, і залишать нам там …. _______________. (Не чути) _______________. Анатолій Мусійович концептуально узгодили, ми з вами регламент уточнюємо, все рухаємося далі. Шановні колеги тоді останнє питання в мене прохання увага. Максим Вікторович будь ласка. (Загальна дискусія) _______________М.В. Я рассказывал в Раде, но некоторым коллегам… (Не чути) (Загальна дискусія) ______________М.В. Вы можете хотя бы не перебивать. Я попробую, попробую уложиться в одну минуту. Субсидия 35 миллиардов гривен, эта субсидия покрывает все коммунальные платежи, кроме твердого палыва. То есть у нас есть квартплата, электроэнергия, вода, и так далее газ, тепло, она все покрывает эта субсидия. Если в доме нет газа, то бабушка с дедушкой должны были бы получать субсидию на уголь. Так вот в Украине работает для угля для твердого палыва тоже субсидия на тверде палыво, которое платится деньгами. Но, если для домохозяйства нужно четыре, четыре с половиной тонны угля, что есть по сути пересчет социальной нормы установленной на газ, 7 метров кубических на квадратный метр дома на одного человека, то получается в районе 400 кубических метров в месяц нужно для отопления одного дома. Если все это пересчитать на уголь, то это получается приблизительно 4,5 тонны на год. Государство же говорит, что всего только 2 тонны в год твердого палыва и то по цене 1500 гривен. Цена тоже была в 2011 или 12-м году была постанова Кабмина определена как базовая цена, и потом за счет инфляции росла, в течении этих лет доросла до 1500 гривен. Таким образом, домохозяйство живущие в своем доме, но работающие на угле, получают приблизительно из 20 тысяч гривен, которые им необходимо на отопление на сезон всего 3,500 тысячи гривен. Соответственно это приблизительно до 20 процентов максимум, они получают. И программа, которая есть в стране, с газового отопления на котлы, на угольные, она как бы не может вообще в принципе работать, потому что она стимулируется государством, но смысла никакого переходить с газа на уголь нет никакого. И проблема она в чем сложна, в том что… _______________. (Не чути) (Загальна дискусія) _______________. Надо изменить, надо сделать так, чтобы было выгодно переходить с угля на газ. С газа на уголь. Это был первый вопрос, проблема усложняется еще тем, что она никому не нужна, то есть де-факто как бы есть сегодня Минсоц, который определяет сумму субсидий, которую он привык определять. Есть министерство энергетики, которое должно выработать механизм как оценить, сколько нужно тонн, 2 тонны, 4 тонны. Исходить из таких соображений 4, а не 2. Есть еще НКРЕ, которое определяет цену для всего, кроме угля. То есть, по сути, сегодня органа, который возьмет на себя функцию определить, сколько и по какой цене, его нету, или какую систему. Исходя из этого, я, пообщавшись и сделал запросы на Министерство энергетики, на Министерство социальной политики, на НКРЕ, понял, что они каждый из них пытается, как бы от себя сбросить, решил сделать коллективные обращение депутатов на Кабмин, с тем, чтобы как минимум создать рабочую группу. Здесь неправильно все сформулировано, мы ее переформулируем. Создать, чтобы как вы и говорили. Чтобы создана была рабочая группа для определения реально, сколько и по какой цене. _______________. Може ми дамо доручення від комітету уряду, що для тої частини категорії населення, яка користується газом, і відповідно, не може отримати субсидію на закупівлю твердого печного палива. Щоб вони дали розрахунки, відповідно, чи там Мінсоц, чи це Міненергетики, Паливенерго, ЖКГ і так далі. Хай вони там якійсь спільний документ придумають. По великому рахунку, зараз починається весна, він там особливо актуальний не буде. Це головне зробити протягом літа і часу, я тут бачу, часу вистачає, так може давайте дійсно не будемо там зараз… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що прямо зараз ми доручення …………… по зрозумілій причині, а що стосується… Я пропоную, щоб ми підписали…, я просто можу підписати листа як Голова комітету, що до того, щоб ініціювати створення такої робочої групи на чолі з вами, до якої залучити представників. Ви скажете, яких представників, якого рівня, від яких міністерств. Ми це питання в робочому порядку вирішимо, тут не потрібно рішення комітету. Якщо ми не доручаємо щось уряду, а тим більше, ми доручити уряду не можемо. Ми можемо тільки рекомендувати. Ми з вами законодавці цивілізованої європейської країни. Тому, перше питання, Максим Вікторович. Друге…, домовилися. Друге питання? __________________. (Не чути) …….эфективности. Это…………., как это называется, дотации на или возврат части тела кредита, потраченного ОСМД и жилищными кооперативами на утепление. До 40%. В этом перечне ОСМД и кооперативов нет управляющих компаний и енергосервисных компаний. То есть по сути тех, кто могут максимально тиражировать это решение. За свои кошты это делать. И на сегодняшний момент и агентства, в принципе, хочет изменений этих, то есть добавим, что программа существует, но она неактивно применяется, потому что ОСМД, они в большей степени инертны и боятся брать кредиты, и так далее, и так далее. Это целый комплекс проблем, которые сегодня за полтора года не дал возможности активно ее использовать. ГОЛОВУЮЧИЙ. Більш того, це ми цілий пласт об’єктів, ці керуючі компанії, ми по суті їх просто прибираємо штучно з цього ринку. А це не просто ринок, це ринок, який виконує величезну соціальну, технологічну функцію, бо що таке… Тобто не давати можливість робити енергомодернізацію. Це нонсенс. Ми навпаки, ми маємо поставити цих суб’єктів у рівні умови. Хай люди самі вибирають організаційну форму, Хочуть вони так, хочуть сяк, але сутність одна: якщо ти робиш енергомаодернізацію тієї будівлі багатоквартирної. Чого до тебе має, наприклад, агентство по різному відноситися. Тому я вже не перший раз цю пропозицію чую. Думаю, що надзвичайно корисна ідея, внести зміни до постанови Кабміну. ________________. І тут ще одне є, що. З першого липня всі зобов’язані або створити ОСББ, або обрати собі керуючу компанію. Якщо ти собі не обереш управляючої компанії, то орган місцевого самоврядування тобі це нав’яжуть, як правило, це будуть колишні ЖЕКі, житлово-експлуатаційні контори або якісь там, один-два оператори на місто. І якщо їх не буде в цьому списку, то вони не зможуть абсолютно….. _______________. Она не работает, только ОСМД и они по-другому ничего не работает…. _______________. Давайте, давайте, підписуємся. (Загальна дискусія) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я так бачу, що ми вичерпали сьогодні порядок денний комітету, не дивлячись на те, який він був великий і не простий. Завтра тоді в 14:10 ми на десять хвилин зберемося цій законопроект… До того часу наші фахівці відпрацюють. Да? Шановні колеги, дякую. _______________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. А так, так, так. Михайло Михайлович абсолютно слушна ідея. Порядок, регламент чи як там? _______________. Положення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Положення про експертну раду при комітеті. _______________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо її наповнення. Це дуже логічно. _______________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да, да. ______________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви абсолютно праві, Михайло Михайлович. Шановні колеги, пропозиція така: тоді подумайте і давайте ми запропонуємо. Я, по-перше, розішлю положення, яке ми прийняли, щоб воно просто було. Подивіться, будь ласка, давайте ми вирішимо, який там має бути фізичний… кількість обмеження, яке ми домовимося: 30, 50 осіб, скільки нам треба. І два, я вже маючи досвід проведення громадських… не громадських, парламентських слухань, я вже точно розумію, як нам треба туди відбирати членів. Що це, ми можемо наприклад, хтось когось знає, хтось когось там авторитетний експерт. Нам треба зробити публічний перелік їх, розмістити їх на сайті. Хай йде голосування, щоб самі підприємці визначили. Бо ми потім будемо винуватими перед 200 асоціаціями. Які 200 асоціацій, у них там по 100 розумних людей скажуть: чому не я входжу в цю раду. Тому нам треба визначитися, якій для нас ліміт, які для нас принципи важливі, тобто, щоб вони, наприклад, представляли чи то всі галузі, чи то всі регіони, щоб вони були репрезетативні. На цих принципах, ми кажемо: пропонуйте кандидатури, це відкрито, давайте ваші резюме, обгрунтування, чим ви можете бути корисні комітету і так далі. Все це у відкритому вигляді, ми знайдемо, як це викласти, щоб всі бачили, і після того, як відбудеться якесь там відкрите голосування і так далі, пропонуємо винести це на комітет. І на комітеті приймемо рішення як затвердити цей особистий, персональний склад, бо іншого… Я… Ну, робити, щось там в старій манері, я не бачу тут можливості. ______________. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович, це не означає що вона має кожного разу збиратися фізично там в повному складі. На що важливо? Нам важливо мати людей в орбіті, які мають експертизу по ключових галузях. І представляють ключові регіони, щоб в нас була інклюзивність. Тому, я думаю, що якщо ми такі принципи закладемо, Вікторія Павлівна, да? Подумайте тоді і секретаріат, будь ласка, запропонуйте модель, оптимальну, формування, кількісну і принципи формування. І яким чином ми можемо… Я переговорю з Володимиром Борисовичем Гройсманом. Може ми навіть через сайт Верховної Ради започаткувати, я впевнений, що він підтримає таку практику прозорого відбору членів експертної ради комітету. Шановні колеги, я надзвичайно вам вдячний. Завершуємо засідання комітету. Завтра збираємося о 14:10. Спасибі. |