СТЕНОГРАМА

круглого столу на тему: "Проект нової редакції Закону України про державну підтримку розвитку малого та середнього підприємництва в Україні": нові підходи, виклики та можливості"

від 06 листопада 2015 року

Веде засідання Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва В.В.ГАЛАСЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаю Вас, шановні колеги, на обговоренні проекту Закону "Про державну підтримку малого і середнього бізнесу". Ви знаєте, що такий законопроект 1256 був внесений в парламент міжфракційною групою народних депутатів. Законопроект надзвичайно важливий, надзвичайно актуальний. Саме тому ми не робимо його винесення в парламент швидким, ми хочемо максимально обговорити його з громадськістю.

Сьогоднішній наш діалог ми розглядаємо як проміжний етап. Безумовно, жодних крапок над "і" сьогодні ми ставити не плануємо, оскільки бачимо, що тема ця є дуже глибока. І хай краще ми зробимо це на місяць пізніше, але зробимо дуже якісно. Нам потрібен законопроект, який дозволить запровадити реальну, а не декларативну, не просто політичними лозунгами підтримку малого і середнього бізнесу.

Якщо казати про ситуацію, де ми знаходимось зараз.  Я думаю, не треба мені вам коментувати ту ситуацію, яку ми маємо в економіці, не треба коментувати, що відбулося з купівельною спроможністю громадян і відповідно яким чином це відобразилося передусім на малому і середньому бізнесі.

Ситуація є надзвичайно складна. Для того, щоб її виправити, зараз ми напрацювали в комітеті і моделі промислової політики, яка в себе включає в тому числі блок підтримки малого і середнього бізнесу, і послідовно імплементуємо її в життя у вигляді прийняття конкретних законопроектів. І окрім того, хочемо зробити цілеспрямований закон про підтримку малого і середнього бізнесу, як це існує в інших країнах, в тому числі в Сполучених Штатах Америки.

Ви знаєте, є різне абсолютно… є два різних діаметральних підходи до того, якою має бути підтримка малого бізнесу, і чи взагалі вона має бути. Так? Бо є такі погляди і в деяких урядовців, і в деяких експертів, що головне –  це не заважати бізнесу, а він буде розвиватися сам собою.

Ну тут не хочу претендувати на якусь істину в останній інстанції, але хочу просто з вами поділитися досвідом нашого комітету.  Бо ми з колегами відвідали в Сполучених Штатах Америки таку спеціальну державну агенцію, яка називається "Small business administration", Агенція підтримки розвитку малого бізнесу. Вона була започаткована насправді понад 60 років назад, ще, насправді, ще раніше. Вона використовувалася урядом Сполучених Штатів Америки для подолання, в її первісній конфігурації взагалі для подолання в тому числі наслідків "великої депресії". І ця агенція на сьогодні є надпотужною інституцією, яка одночасно надає малому бізнесу здешевлені кредити, яка надає допомогу малому бізнесу у доступі до державних закупівель, яка надає комплексну консультаційну підтримку і в тому числі у виході на закордонні ринки.

Якщо говорити мовою цифр, то я був просто вражений, коли дізнався, що кредитний портфель цієї інституції, ну, практично в одній з ліберальних країн світу, він сягає понад 120 мільярдів доларів. Тобто можете собі уявити обсяг підтримки малого бізнесу в Сполучених Штатах Америки, і то вони охоплюють далеко не весь бізнес, тільки певну його частину.

Якщо казати про другу функцію,  доступ до державних закупівель, то також вони жодним чином не обмежуються якимись там деклараціями, спростити чи щось полегшити чи покращити, у них є дуже чіткий бенчмарк, цей бенчмарк полягає, доведення частки державних закупівель, які є просто колосальними у Сполучених Штатах Америки, доведення частки малого бізнесу до 25 відсотків. От зараз у них 24 відсотки, тобто вони дуже близькі до того цільового результату, і насправді це є багато в чому заслуга саме такої агенції. І в Сполучених Штатах Америки діє такий Small business administration  act, тобто Закон про підтримку малого бізнесу, який насправді системно врегульовує дуже багато питань.

Тому я хотів би наголосити, що ми розуміємо і гостроту цієї проблематики, і її глибину, але ми все-таки робимо ставку на якість цього законопроекту. Тому ми будемо його дуже фахово доробляти, ми хочемо почути всі ваші зауваження, рекомендації, дуже відверто їх обговорити, переходити на наступний етап доопрацювання цього законопроекту до другого читання. Якщо зміни будуть досить суттєвими, чого я не виключаю, ми не виключаємо і варіант перевнесення цього законопроекту в оточенні редакції, і відповідно всі ці варіанти ми будемо розглядати.

Якщо говорити про поточний момент, то накопичилась така сукупність проблем насправді і  малого, і середнього бізнесу, яка потребує реакції одночасно по багатьох напрямах. Беремо напрям, наприклад, митниці, не для кого не секрет, що відбувається на митниці. Та колосальна корупція, той колосальний тиск на підприємців, який, на жаль, не став меншим, тому ми реагуємо на ті звернення, які надходять до комітету. Але ми маємо системно змінити правила гри, ми маємо запровадити єдиний інформаційний обмін з нашими країнами сусідами для того, щоб унеможливити корупцію і прибрати людський фактор, захистити національного виробника через цілісність економічного кордону держави. І коли нам кажуть, що це не можливо, бо йдуть військові дії, а насправді контрабанда відбувається не там, де йдуть військові дії. То ми розуміємо, що це є такі, знаєте, виправдання і хтось сидить на цих потоках. Так от ми будемо приймати такі закони, які будуть ліквідувати ці корупційні схеми.

Якщо ми сьогодні кажемо про податкову сферу, то також навантаження, передусім, на середній бізнес, воно  є надмірним і на сьогодні нами, 115 народними депутатами, зареєстрований законопроект 3357, це радикальна податкова реформа, яка дуже серйозно лібералізує оподаткування в Україні, яка передбачає суттєве зменшення ставок, одночасно спрощення адміністрування податків, одночасно суттєве зменшення ролі фіскальної служби і її перетворення дійсно на сервісну структуру з того стану, який вона має сьогодні. І метою цього закону є реальна детінізація економіки України, і створення потужних інвестиційних стимулів, які дозволять економіки дихати, запрацювати, перейти від режиму занепаду і того ганебного затягання пасків, яке відбувається вже не перший рік, до, дійсно, вивільнення підприємницької ініціативи і розбудови нормальної національної економіки. Вперше там передбачаються інвестиційні стимули такі, як зміна, наприклад, взагалі режиму оподаткування прибутку. Ще в 2014 році, в тому числі я особисто звертався до Прем'єр-міністра з вимогою, з пропозицією, з проханням звільнити, погодити, щоб ми спільно це зробили, звільнити реінвестування прибутку від оподаткування. Тобто, щоб той прибуток, який наробляється підприємством в Україні, щоб він, якщо він повторно вкладається в це виробництво, в розширення, в модернізацію, в нарощування обсягів виробництва, щоб він не оподатковувався, оскільки він не виймається з бізнесу. Бо це реальна детінізація економіки, це реальна деофшоризація економіки України, бо навіть, якщо ми заборонимо, розумієте, всі офшори як клас, це просто не спрацює. Потрібно створити такі умови, які дадуть економічні стимули залишати прибуток в Україні, не тільки його залишати, а тут реінвестувати. Тому цей законопроект 3357, він вперше містить такі норми.

Зараз, ви знаєте, є шалений супротив до того законопроекту. Ми шукаємо консенсус з Міністерством фінансів, з міжнародними донорами. Ми показуємо, що цей законопроект не несе тих втрат бюджету, які йому приписують, і я впевнений, що через те, що він має дуже сильну фахову основу, через те, що він має 115 народних депутатів авторів з усіх фракцій і депутатських груп, то він має дуже гарні перспективи на проходження, тому це податкова сфера.

Якщо казати про кредитну сферу, то в нас зараз вже на виході законопроект про експертно-кредитне агентство, який ми хочемо сфокусувати саме на малий і середній бізнес для того, щоб українські виробники, які постачають продукцію за кордон або можуть постачати продукцію за кордон, щоб вони вперше в історії України отримали системну підтримку експорту, не політичного характеру, не декларативного характеру, шукайте собі контрагентстві за кордоном. Ну, на які гроші їх шукати? А щоб отримали здешевлені кредити, страхування, гарантування експортних контрактів. Бо коли інші країни, за рахунок державного бюджету, фінансують навіть діяльність виставкову, промоцію товарів приватних виробників, бо вони розуміють, що таким чином вони вирівнюють торгівельний баланс, таким чином надходять кошти до бюджету, надходять кошти, вирівнюється, стабілізується курс національної грошової одиниці. То, на жаль, наш уряд до сих пір ці кроки не зробив. Тому цей законопроект, до речі, на розгляді стоїть на наступний тиждень.

Це такі законопроекти, які стосуються в тому числі малого, середнього бізнесу, передусім виробничого, це щодо зняття додаткового імпортного збору з сировини, яка використовується українськими виробниками. Він розроблений, він пройшов комітет. Ми наполягаємо на його невідкладному розгляді. Уряд каже, зробимо ще через два місяці з 01.01. Але два місяці для українського виробника – це ціла вічність. Навіщо чекати два місяці, коли законопроект готовий? Тому ми вимагаємо його невідкладного розгляду і будемо на тому стояти. Саме тому ми запланували, спільно домоглися, проведення економічного дня в парламенті, на якому низка з цих законів, які я перелічив, будуть розглядатися.

Ну, але разом з тим, розуміючи, що у малого, середнього бізнесу є своя специфіка, що ми маємо одночасно забезпечити відповідність нашого законодавства директивам Євросоюзу, бо ми рухаємося шляхом євроінтеграції. З іншого боку, ми просто зобов'язані, це наш головний обов'язок, створити в Україні для малого,  середнього бізнесу, передусім для виробничого бізнесу, такі умови, за яких цей бізнес буде існуючий розвиватися, новий приходити, а малий бізнес буде ставати середнім, а середній великим, бо це насправді є головна мета розвитку малого і середнього бізнесу. Так от для того ми зібралися тут сьогодні, щоб обговорити це з моїм шановним колегою Сергієм Івановичем Кіралем, який якраз і курує як заступник голови комітету і відповідальність за підготовку законопроекту 1256. І з нашим колегою Любомиром Чорнієм з Проекту USAID, допомога якого нам надзвичайно корисна і важлива, підтримка USAID, тих проектів, які здійснюються Комітетом з промислові політики та підприємництва.

Тому не буду забирати ваш час. І хотів би передати слово Сергію Івановичу Кіралю, для того щоб він розповів детальніше про цей законопроект.

КІРАЛЬ С.І.  Дякую, Віктор Валерійович.

Шановні колеги, доброго дня! Дійсно, в першу чергу хотілося б розпочати зі слів подяки нашим експертам, нашим партнерам і Любомиру, і його команді, і також іншим проектам міжнародної технічної допомоги, які долучалися і долучаються, я сподіваюся, будуть долучатися до цієї роботи.

Ще на самому початку цього року, коли цей законопроект був зареєстрований у Верховній Раді і пройшов перше читання, ми дійсно домовилися, всі співавтори, і з Олександрою Володимирівною. До речі, сьогодні, вчора, ви знаєте, відбувся цей такий негідний вчинок одного з колег депутатів, через що постраждала Олександра Володимирівна, ми всі дуже з цього приводу шкодуємо і висловлюємо жаль, і бажаємо їй швидкого видужання, сподіваємось, що вже найближчим часом вона до нас долучиться і до роботи в комітеті, і в тому числі над цим законопроектом. Ми всі тоді домовилися ще, що ми не будемо поспішати з підготовкою цього законопроекту до другого читання аж до моменту, поки ми всі в комітеті, а в першу чергу з вами, з представниками бізнесу, не знайдемо, не нащупаємо ці точки консенсусу і не будемо мати стовідсоткову впевненість, що саме цей закон, він, по-перше, буде працювати, на відміну від усіх попередніх законів, що цим законом ми дійсно  не просто зробимо якісь косметичні зміни в системі підтримки, державної підтримки і розвитку малого, і середнього бізнесу, а що ми дійсно закладемо принаймні якийсь фундамент або цеглини цього фундаменту, цієї нової системи, яку оцінить сам бізнес самі підприємці, і яка буде дійсно давати відповідні результати.

Тому, пан ……… тут присутній, який був одним із співавторів, експертів підготовки першої редакції, ви пригадуєте ці дискусії, які були два роки. Тому ми бачимо сьогодні цю другу редакцію законопроекту,  порівняно з першою редакцією, яка зовсім напевне великій мірі  відрізняється, і я хотів би відразу закликати всіх вас дуже активно  включитися в цей процес до   обговорення,  аналізу тих, скажімо, норм і пропозицій, які закладаються в цій редакції.  Наскільки я знаю і бачу, вони враховують в великій мірі і міжнародний досвід,  детальніше про  кожний розділ і ті норми розповість дальше в своїй презентації Любомир.

Я тільки скажу, що основними такими  ідеологічними філософськими  засадами, які ми закладали… принципи  в  опрацювання цього законопроекту, це були, звичайно, в першу чергу ті реальні потреби малого і середнього бізнесу, які на сьогоднішній день є. А це доступ до коштів, до  фінансування, якого сьогодні немає. І тут ми досягнули такого певного прогресу і згоди з представниками у тому числі і Міністерства економічного розвитку. Тут присутні також  і директор Департаменту профільного  пан Семініхін і Юлія Клименко, заступник міністра, активно підключилася до цієї роботи, бере участь  у всіх робочих групах, засіданнях, в опрацюванні цього законопроекту. Тому що ми не просто хочемо  виписати  механізми  підтримки, особливо в частині доступу до  фінансування, а базувати їх на тих можливостях і тих ресурсах, які сьогодні має держава. І в першу чергу, на тих програмах, які можуть запропонувати або вже сьогодні пропонують наші донори. Ви, як знаєте, їх є багато. Дуже часто вони несистемні і, наприклад, їхнє застосування або  імплементація не приносить той результат, для чого вони  готувалися. Наприклад, я не знаю, чи з присутніх тут підприємці. Якщо є підприємці і не тільки бізнес-асоціацій, які  отримували кошти по кредитних лініях в Європейського інвестиційного банку чи Європейського банку реконструкції і розвитку, чи KfW (німецького банку) через "Укрексімбанк"  чи "Ощадбанк". Виявляється, що ці кошти, вони є немаленькі – це сотні мільйонів євро, які існують, які видаються державі Україна і спрямовані  власне на підтримку малого і середнього бізнесу.  Тому, тут чому ці кошти не доходять до підприємців, про це треба говорити і про це,  очевидно,  треба  думати в підготовці відповідних     норм, положень, механізмів цього законопроекту.

Другий великий аспект – це є інфраструктура підтримки. В першу чергу те, що ми чуємо, коли беремо участь   у різних засіданнях, в конференціях, форумах – це є питання навчання доступу до інформації, до знань, до технологій, до сучасних підходів в управлінні бізнесом, маркетингом, бізнес-планування  і таке інше, і  таке інше.  Також існують різні моделі підтримки в різних країнах. І тут також буде цікава вашу думка стосовно тих норм і положень, які  закладені в цьому проекті.

Найбільше  дискусій, звичайно,  викликають питання створення агенцій підтримки підприємництва. Питання власне в тому, щоб не перетворити цей процес в створення якоїсь чергової  такої бутафорної структури, яка перетвориться в якийсь орган, який буде  забюрократизований, і до якого підприємці  фактично доступу не будуть  мати, і який буде займатися власними справами, а не вирішувати проблеми підприємців. І тут дуже важливими є питання, власне , прозорості діяльності  цієї структури, і принципів  її діяльності і формування, контролю за її діяльністю як  підприємці можуть, чи це має     бути якась саморегулівна організація, чи  інша якась  організація. Тобто тут потрібно  також ваші думки.

Тому я би закликав вас всіх тут присутніх не сприймати те, що ми сьогодні презентуємо як вже певну якусь догму. Тому що ще раз хочу наголосити, що  завдання не стоїть, у нас немає  якогось кінцевого терміну прийняття цього законопроекту в другому читанні.  Завдання  не стоїть будь-яким способом, скажімо там протягом місяця, довести його до пуття, винести в зал і проголосувати, вийти до преси, скажімо так,  оголосити про успішні результати і потім мати, скажімо, законопроект, який не буде працювати або буде працювати не так, як ми хотіли. Тому ще раз хотів би вас закликати долучитися до його опрацювання.

І я думаю, що ми сьогодні, власне, також і вчора мали розмову з головою комітету, ми будемо звертатися до донорів і сьогодні ми якраз, чому ми трішки спізнилися, були разом в Міністерстві економічного розвитку на нараді у міністра економіки по індустріальних парках. Відбулася коротенька дискусія, розмова, є можливості такі, є ресурси залучити додаткові кошти в рамках програми міжнародної технічної допомог, які б нам дозволили не стільки, скажімо, вдосконалити самі норми або текст законопроекту, а можливо навіть переконатися, що ці інструменти, які ми будемо закладати, ці механізми, що вони реально будуть працювати. Через те, щоб, скажімо, залучити експерті чи можливо навіть спільно з вами організувати якісь навчальні поїздки туди, де це вже працює, щоб ми бачили, що те, що ми закладаємо, воно буде мати практичне своє втілення. Так коротко, в принципі, в мене було таке бажання пройтися по ключових таких основних принципах ідеологічних і підходах до підготовки цього законопроекту.

І далі я б хотів передати слово, власне, Любомиру, який очолює цю групу експертів і долучається до цього, до цієї роботи. Дякую.

ЧОРНІЙ Л.  Дякую, Сергію.

Перш за все, я напевно хотів би представити, принаймні, частину нашої невеличкої групи експертної, яка працювала над цим законопроектом, це Наталя Балдич, яка представляє Національну академію державного управління, це Ярослав Глєбещук, який працював і на попередній редакції, і Лідія Поплавська, незалежний експерт. В даному випадку, також хочу сказати, підхід, який ми використовували при підготовці цього тексту, ми зазвичай після того, як він готовий, засилаємо його ще декільком критиків, тому до цієї роботи долучалися ще інші люди, які висловлювали свої пропозиції чи свою критику.

Чому взагалі виникла ідея роботи над цим законопроектом і саме підготовки нової редакції? Все почалося, як не дивно, 30 січня цього року, ми проводили національну конференцію для бізнес-об'єднань. І в підсумках першого робочого дня деякі з представників регіональних бізнес-об'єднань запропонували залишитися після офіційної частини і обговорити, власне кажучи, той законопроект, який на той момент ще навіть не був прийнятий в першому читанні. До того відбулася ціла низка регіональних презентації цього законопроекту. Він складає більше 60 сторінок в тому вигляді, в якому він був проголосований.

І нарікання більшості регіональних бізнес-об'єднань полягала в тому, що, по-перше, документ такого обсягу не може працювати, по-друге, що в документі дуже багато змішано різних концепцій, різних підходів, і що він, скажімо, є достатньо сирим для того, щоби дійсно починати його застосовувати. Ну і в тому числі декларативні норми, в тому числі втручання в інші галузі правового регулювання. І от, власне кажучи, виходячи з цих всіх моментів, ми почали от такий процес консультацій щодо підготовки нової редакції цього законопроекту.

Хочу сказати, що також в тій версії законопроект був перекладений, ми надіслали декільком закордонним, міжнародним експертам. В тому числі ми отримали і критику його, і відповідно потім рекомендації від нашого угорського експерта Ласло Колая, який в тому числи запропонував декілька таких важливих речей. По-перше, він запропонував сконцентруватися на питаннях визначення, що, власне, ми відносим до сектору малого, середнього підприємництва. Друге, це врегулювати інформаційні процеси в межах, власне кажучи, взаємодії суб'єктів малого, середнього підприємництва з органами влади. І третє, зосередитися на питаннях консультацій, тобто як бізнес може консультуватись з органами влади для того, щоби представляти і забезпечувати свої інтереси.  Звісно, що  окремо він говорив про механізми підтримки, але зразу ви не застережені, що в Європейському Союзі насправді бізнес не підтримується   з точки зору розміру бізнесу,  а він підтримується більше за галузевим принципом, аніж  принципом, власне, розміру бізнесу, і це було одне із таких  важливих застережень з його боку.

Отже, зважаючи на ці рекомендації, в червні ми фактично розпочали, навіть не в червні, а ще  в травні, ми проводили другу   конференцію. Ми запропонували, знову ж таки,  учасникам конференції обговорити деякі концептуальні підходи, була презентована  така стисла концепція майбутньої нової редакції, яка здебільшого була підтримана, отримала деякі коментарі і власне кажучи, виходячи уже з тієї концепції, в червні почалась робота   над цим  текстом, і результат, який ви бачите на даний момент.

Основні підходи, які закладалися в цю редакцію і в цей текст.

По-перше, зробити його максимально лаконічним, тобто не робити знову законопроект на 40, на 50, на 60, чи на більше  сторінок, тобто залишити лише норми, які, дійсно, щось регулюють чи визначають ті принципи, які можуть використовуватися як такі ідеологічні засади політики в сфері підтримки розвитку малого і середнього підприємництва.

Другий  такий принцип, другий підхід  - не втручатися в  інші галузі правового регулювання. Це вийшло лише частково тому, що така специфіка нашого законодавства, що хочеш, не хочеш, а все-одно якісь "стики"  виходять з іншими галузями.

І наступний момент, все-таки не містити надто велику частину ідеологічну, тобто там  зайві принципи і зайві засади, а сконцентруватися дійсно на прописуванні  певних інструментів, які можуть бути використані в процесі реалізації політики підтримки і розвитку  малого і середнього підприємництва.

Що було взято за основу? Настю я попрошу допомоги.

Отже, по-перше, це було  забезпечення наближення до стандартів Європейського Союзу. По-перше, систем державного  управління, механізмів підтримки і інституційної системи підтримки. Якщо  говорити про систему державного  управління, в  принципі, в Європі як в країні, яка сповідує нормальні принципи менеджменту, закладаються такі підходи: є  стратегічна інституція, тобто інституція, яка  визначає стратегію чи політику; є інституція, яка забезпечує реалізацію, тобто виконавець цієї політики; і є інституція, яка забезпечує функцію контролю. Десь  дотримуючись такої моделі, ми і виходили. Тобто, з одного боку, має бути інституція, яка формує політику  в сфері підтримки розвитку підприємництва, це в даному випадку є міністерство. Відповідно потрібна інституція, яка би мала реалізовувати цю політику. Станом на сьогоднішній  день ці дві  функції поєднані в одній інституції – в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі.

І третя функція – контрольна, яка частково  реалізована. Підкреслю ще раз, частково, в державній  регуляторній службі. Тому що здійснюється фактично  контроль лише    у сфері регулювання господарської діяльності, а не в інших суміжних речах. 

Інституційна  система підтримки. Тобто  дуже важливо і, власне кажучи,  в  Україні станом на сьогоднішній день не  розвинута система інституцій, які  би як  державних,  так і не державних, які би забезпечували,  власне кажучи, підтримку розвитку малого і середнього підприємництва. Якщо  ви подивитесь на будь-яку успішну європейську країну, ви побачите там цілу мережу, від консалтингових центрів, центрів  бізнес-інкубаторів, експортних центрів і тому подібного,  до окремих консультантів, які в тому числі, можуть бути акредитовані  державою і надавати  підтримку чи новоствореним підприємствам, чи підприємствам, які бажають     впроваджувати, наприклад, там інноваційні проекти чи високотехнологічні проекти і тому подібне.

І механізми підтримки. Тобто теж є питання механізмів підтримки. І для того, щоб розібратися  і з  інституціями, і з механізмами підтримки. Ми просили також двох  європейських експертів підготувати аналітичні такі довідки,  огляди того, який  досвід,  яка   практика існує в різних  країнах і Європейського Союзу, і Сполучених Штатах, і в Канаді, і в азіатських країнах. І, виходячи,  власне кажучи, з цього, орієнтувалися на певні речі.  До речі,  з приводу інституційної підтримки  дуже показовим буде ця от інфографіка. Вона покаже фактично, що ми зосередилися на шести функціях, як то оригінальний розвиток, тут якраз іде стик з іншими галузями. Тому що розвиток підприємництва тісно пов'язаний з питанням розвитку підприємництва, але це не є тотожні речі. Фінансова підтримка, підтримка стартапів, зазвичай є окремі інституції, які займаються цими питаннями, інформаційна підтримка, підтримка та поширення інновацій і консультацій та освіта. Інколи ці функції поєднуються в одній інституції, інколи ці інституції фокусуються суто на цих функціях. От певну таку свободу для цього ми залишили, власне кажучи, в положеннях нашого закону.

Другий момент, це максимальні врахування стратегічних пріоритетів держави. Ну, по-перше, децентралізація – те, що задекларовано  одним із тих принципів як будуть відбуватися  всі основні реформи. Тобто максимальна передача  функцій на ті рівні, де  вони можуть бути найбільш ефективно  реалізовані. Енергоефективність,  оскільки це  критичне питання для загалом нашої країни і нашої економіки. І підвищення ролі громадськості. Тобто  ці механізми, власне  кажучи,  комунікації у нас ще на неналежному рівні знаходяться, тому це теж важливе питання.

Третє. Це узгодження регулювань із іншими законами України.  Ну зокрема по механізмах це Закон "Про державну допомогу суб'єктам господарювання",  "Про засади державної регіональної політики" (знову ж таки повертаємося до тих самих агенцій), "Про державні цільові програми" і "Про інноваційну діяльність".  Фактично єдиним інструментом, який сьогодні у нас існує в законодавчому полі в плані визначення і формування політики, є державні цільові програми.  Вони чітко  прописані в законі,  чітко прописані відповідні механізми, от ми їх пробували в цю систему вмонтувати і відповідно зв'язати з цим законом теж.

І про інноваційну діяльність. І усунути недоліки чинного  на сьогодні  закону, зокрема це дублювання функцій, суперечливість норм, надмірна де… централізація в деяких питаннях і оцінка ефективності і  публічності  певної інформації.

Наступний слайд, будь ласка. Ми заклали в законі відповідно певну низку принципів. І знову ж таки є інфографіка, на якій їх дуже добре видно, от якщо ви подивитесь на цей слайд, - це пріоритетність. Тобто не може бути  державна політика у сфері  малого і  середнього підприємництва  орієнтована на все.  Держава все-таки має визначитися в межах якихось  розумних… розумного переліку  пріоритетів. На нашу думку, це близько 5 пріоритетів, це також збалансованість, тобто має бути збалансованість держави  і. власне кажучи, суб'єктів господарювання і. відповідно,  в тому числі за рахунок посередництва бізнес-об'єднань. Це обґрунтованість. Зокрема ми передбачаємо, і така практика існує в багатьох країнах, що в Україні  могла би щорічно формуватись і оприлюднюватись національна доповідь про стан розвитку і прогнозні  показники   розвитку малого і середнього підприємництва. Відповідно орган, який  відповідає за  формування політики, мав би бути відповідальним за підготовку і оприлюднення  такої доповіді. Ця доповідь, фактично, була би таким стратегічним дороговказом на відповідний рік і відповідно показувала би тенденції розвитку малого і   середнього підприємництва.

Третій принцип – це ефективність. Тобто передбачаються  певні такі рамкові норми,  які би  передбачали оцінку програм та типові результативні показники для оцінки  тих самих програм розвитку  малого і середнього підприємництва.

Рівність. Ми передбачаємо фактично конкурсні засади відбору суб'єктів для, в тому числі,  участі в реалізації програм підтримки розвитку  малого і середнього підприємництва. І взагалі  рівноправність  у стосунках  відповідно державних органів, які забезпечують формування політики, чи здійснюють реалізацію політки і недержавних суб'єктів, які є учасником   процесу  реалізації політики -  це скоординованість, узгодженість  відповідно державних регіональних  і місцевих  програм. Тобто, от наприклад станом   на сьогодні, ми маємо дуже  таку  неприємну ситуацію, коли на національному рівні відсутня державна програма підтримки  розвитку малого і середнього  підприємництва. А в багатьох регіонах, фактично в більшості, станом на сьогоднішній день прийняті відповідні програми і виділяються кошти, в тому числі і з місцевих бюджетів, на реалізацію   певних заходів і підтримку  ініціатив в межах цих регіональних програм.  Ще гірша ситуація на рівні міст тому, що там абсолютно в різному форматі формуються документи і типу стратегії, і типу   програм, і типу планів заходів без  єдиних  підходів, єдиних цілей і    єдиних показників  для оцінки ефективності  їх реалізації. Тобто  в принципі, ця вся система мала би бути збалансована і дійсно стати    повноцінною, і нормальною  системою.

Відкритість.  Ми передбачаємо,  що має бути створений національний  веб-портал, а пізніше буде більш деталізовано, які би  ми функції бачили в ньому.  Знову ж таки, ми запозичили це з європейського  досвіду,   власне кажучи, ті інформаційні складові, які його стосуються, але пізніше зможемо подивитися на це детальніше.

І  партнерство. Тобто, по-перше, це можливість заснування об'єктів  інфраструктури підтримки розвитку малого і середнього бізнесу як державними, так і недержавними суб'єктами. Ну і відповідно поєднання їхніх зусиль.

Наступний слайд, будь ласка. Фактично, знову ж таки ми спробували скористатися  як основою  принципами  акту про малий бізнес для Європи. І  відповідно  таких три ключових принципи, які ідуть наскрізно через весь документ, це пріоритетна підтримка. Другий принцип: спочатку думай про мале. І третій принцип: доступ до фінансування. Передбачити принаймні якісь рамкові речі.

Відповідно пріоритетність підтримки це новостворені малі підприємства, "зелена" економіка, інновації. Це те,  що ми вважаємо мало би бути драйвером і те, на чому держава повинна концентруватися в найближчий період, зважаючи на обмеженість ресурсів. Це… спочатку думай про мале. Це показники розвитку малого і середнього  підприємництва в програмах економічного і соціального розвитку територій, чого на сьогоднішній день немає.  Тобто виділити їх в окремий блок, відповідно  займатися і плануванням, і прогнозуванням за цим напрямом. І доступ до фінансування – це створення мережі кредитно-гарантійних установ підтримки підприємництва. Про що, прошу звернути увагу, що в законі ми  залишаємо  певну свободу. Тобто чи ця функція може бути надана окремій інституції, чи вона може бути делегована інституції, яка здійснює і інші функції в напрямі розвитку підприємництва.  Це дуже важливий момент, тому що зважаючи на  обмеженість ресурсів і нерозвинутість інфраструктури  така свобода дасть   можливість забезпечувати цю функцію при недостатності інших  ресурсів.

Далі, будь ласка. Ми також… ну спірний момент, але знову ж таки європейські експерти нам запропонували включити це в цей закон, хоча ця норма… ці норми можуть бути перенесені і в нині чинну редакцію Господарського  кодексу в статтю 55, яка це визначає. Тобто тут потрібно  проводити дискусію. Просто є прихильники ідеї взагалі скасування Господарського кодексу як там непотрібного документу, оскільки він багато в чому  дублює положення Цивільного кодексу, тобто це окрема експертна дискусія.

Але тим не менше, що ми пропонуємо. По-перше, по основних  показниках наблизити визначення  малого і середнього бізнесу до рекомендацій Європейського Союзу.  По-друге, не вважати   суб'єктами малого і середнього підприємництва в класичному розумінні. Суб'єкти, які мають  долю державної власності або комунальної власності – 25 чи більше відсотків. І відповідно пропонуємо визначити поняття "пов'язаних суб'єктів господарювання", те, чого,  на жаль,  в нашому  законодавстві на сьогодні немає, і деякі великі підприємства, великі суб'єкти господарювання користуються  цим для того,  щоб подробити бізнес і отримувати ті преференції, які потенційно  можуть бути надані малому бізнесу.

Далі. Система державної підтримки (МСБ), що ми вбачаємо і що ми пропонуємо. По-перше, ми пропонуємо більш чітко визначити  повноваження публічних органів влади на центральному і місцевому рівні, власне, в частині  підтримки і розвитку малого  і середнього підприємництва, оприлюднення відповідної інформації, в тому числі і статистичних, фіскальних, економічних показників і так далі. 

Інструменти підтримки розвитку, які можуть розподілятися, якщо виходити із одного з ключових принципів Європейського Союзу, принципусубсидіарності, наближення до кінцевого  споживача, державні регіональні місцеві програми, тобто відповідно і ті  органи, які формують  на місцях, краще розуміють, що потрібно місцевому бізнесу, аніж, скажімо,  Кабінет  Міністрів, чи інший центральний орган виконавчої влади. 

Далі. Механізми підтримки, які ми  намагаємося  прокласифікувати в законі   на форми  і види. Інфраструктура підтримки малого і середнього підприємництва, мережа державних та недержавних інституцій.  Хочу підкреслити, що оскільки ця мережа не сформована, ми  ідеально не можемо зараз прописати, який набір інституцій і з якими функціями  у нас буде,  Тому, виписано достатньо рамково і в скороченому  переліку, тобто можна було би там наприклад залазили і в питанні кластерів, і  в  питанні якихось там специфічних органів, але вузькопрофільних.  Але ми вирішили на цьому етапі не робити цього. Тобто практика  покаже і через рік, через два, коли буде відповідна донорська   в тому числі підтримка, яка буде стимулювати виникнення таких інституцій, їхній розвиток, можна буде вносити відповідні зміни. Тому зараз ми маємо  лише рамковий перелік таких інституцій.

І участь громадськості. Це  консультативні дорадчі органи, окремий статус яких ми прописуємо, і загальні засади, і підходи до формування складу цих органів ми також прописуємо, щоби їх виокремити. Щоб це не були просто  громадські ради, а щоби вони мали  все-таки певні впливи і певні повноваження  на формування  політики чи її реалізацію.

Наступний, будь ласка. Ми  також фактично в різних частинах законопроекту пропонуємо відтворити повний цикл управління в сфері формування і реалізації державної політики,  чого у нас немає на сьогоднішній день, починаючи від стеження стану і прогнозування  розвитку малого і середнього  підприємництва. Ну про національну доповідь я вже згадував. Крім того, ми  пропонуємо, наприклад, щоби і служба… Державна служба статистики, щоби був уточнений перелік даних, які вона оприлюднює щодо стану розвитку  малого і середнього  підприємництва і щоби дані  Державної фіскальної служби також були публічними, щоб вони публікувалися. Сьогодні навіть на запит комітету Верховної Ради неможливо  отримати повний обсяг даних щодо, наприклад, сплати   податків і зборів суб'єктам господарювання за їх розміром. І це… ну є свідченням, поганим достатньо, скажем так. сигналом.

Третє. Це запровадження консультацій з бізнес-спільнотою в процесі, власне, формування  політики чи прийняття  відповідних рішень.

Четверте. Це механізми реалізації державної політики. Відповідно від державних програм до відповідних планів і  заходів на їх реалізацію.

Ну і певні елементи  системи моніторингу, її оцінювання ефективності  реалізації політики.

Наступний, будь ласка. Інфраструктура підтримки.  Про що ми говоримо? Ми, по-перше, даєм визначення, що це таке. По-друге, ми  пропонуємо зараз десь такий більш-менш перелік  таких інституцій. Це державні, регіональні та місцеві бізнес-інкубатор, це агенції розвитку підприємництва, кредитно-гарантійні установи, фінансові  установи, мікрокредитування, інвестиційні, в тому числі венчурні фонди, техно- та індустріальні парки і   знову ж  таки, залишаємо свободу для виникнення інших  форм і інших видів підтримки.

Ще раз підкреслюю, мова не йде про суто створення державної  мережі, мова йде про  визначення  окремого статусу таких інституції, щоби ми  розуміли, що  ми маємо відповідне інституційне поле.

Наступний,  будь ласка.  Фактично, основною  складовою  в цій системі мали би стати агенції розвитку підприємництва, ми  виписуємо  їхні функції.      І  окремо варто виділити  кредитно-гарантійну систему підтримки малого і середнього підприємництва. Ми вважаємо, знову ж таки, виходячи з міжнародного досвіду, що немає потреб окремо створювати, як в деяких країнах, кредитні відповідні  інституції і окремо гарантійні. Більше того, ймовірно на цьому етапі, нам  варто запозичувати досвід, скажімо,  такої  країни, як  Німеччина, де функції можуть  делегуватися, наприклад, щодо кредитування тим же самим комерційним банкам. Тобто орган, який забезпечує реалізацію  державної політики в сфері розвитку малого і середнього підприємництва міг би відповідну кредитну  функцію на підставі проведення  відповідного конкурсу, акредитації відповідних комерційних банків делегувати таким комерційним  банкам, виписуючи  відповідні рамкові умови.

Далі,  будь ласка. Форми державної підтримки. Ми, знову  ж таки як я вже сказав, намагаємося  їх якимось чином  запропонувати  типологію. Це відстрочені, або розстрочені сплати податків,  зборів чи інших обов'язкових платежів.  Ми фактично виходимо з тих механізмів, які так чи  інакше уже прописані в  чинному законодавстві, і ми просто намагаємося привести  їх в певну  систему. Надання гарантій і кредитів в тому числі  і на пільгових умовах,  оскільки у нас передбачається наприклад відшкодування  частини ставки за кредитами  комерційних банків. Надання грантів, це фактично те, що  чітко  в законодавстві, станом на сьогодні, не прописано, але принаймні задекларувати цей підхід можна. І відшкодування витрат на правовий супровід при відновленні платоспроможності боржника. Це дуже суттєвий момент, особливо для малого підприємництва, який не має  достатніх ресурсів часто для  залучення кваліфікованої юридичної допомоги.

Наступний,  будь ласка. Консультативно-дорадчі органи. Ми передбачаємо  їх створення   при органах  виконавчої влади і органах місцевого  самоврядування. Ну знову ж таки ми передбачаємо, що фактично ця мережа мала би покривати всю країну. Але це спірний момент, тобто наскільки і на якому рівні  її варто зосереджувати, це те питання, яке ще потребує  дискусії.

І ми передбачаємо створення Національної ради з питань  розвитку малого  і середнього підприємництва, звідки взяти, це ідея, знову ж таки багато європейських країн на сьогодні мають інституцію, яка  має не просто там функції поширення інформації чи  акумуляції інформації і пропозицій, а яка збирається в певній  періодичності розглядає, скажімо,  ті  проекти рішень і уряду, і проекти рішень законопроектів, скажімо, і дає якісь свої висновки з приводу таких проектів документів.

От, наприклад, в Німеччині такий орган діє під Міністерством економіки і палива. І він, дійсно, має право ветувати  навіть в тому числі рішення, які, на думку цього органу, можуть зашкодити малому і середньому підприємництву.

Чому таку назву обрали? Ну знову ж таки зважаючи  на те, що у нас існує Національна рада реформ, ми собі уявляємо, що цей орган… ну це як ідея, знову ж таки це варто дискутувати, міг би бути окремою секцією, скажемо так, Національної ради реформ.

Наступний, будь ласка. Ну і власне кажучи, тут ми визначаємо і функції, і принципи створення. Можна буде подивитися  пізніше. Але основне тут це те, що вона діє на періодичній основі, тобто збирається не рідше чотирьох разів на рік, це закладення принципів формування її складу і те, що вона дії публічно. Відповідно звіт про  її діяльність  оприлюднюється раз… щонайменше раз в рік.  Ну і відповідно функції її повноважень, які надаються.

Наступний, будь ласка. Бачу, слайд "поїхав". Нічого. Національний веб-портал. Тобто  з чого він складається, які би розділи, які би функції мали бути. Знову ж таки ми ґрунтуємося на європейському досвіді, але загалом це  умови і процедури  започаткування  бізнесу, права і обов'язки малого, середнього підприємництва, умови надання  державної підтримки для малого і середнього  підприємництва, умови  доступу до ресурсів, державні… Ну і ключова складова, ключовий момент,  інтегральний, система державний підтримки – це державні програми, заходи, програми, звіти про їх виконання відповідно, що будуть   під них формуватися, плани чи переліки заходів  також.

Крім того, це мережа  об'єктів інфраструктури з контактною інформацією, це умови участі  у  державних закупівлях малого і середнього бізнесу, консультативно-дорадчі органи і реєстр отримувачів державної підтримки. Тобто якщо малому і середньому підприємництву буде реально надаватися підтримка в тому числі і в першу чергу фінансово, то  має формуватися такий реєстр, він має бути  прозоро, має бути зрозуміло, на яких засадах і на якій основі ця підтримка була надана.

Наступний, будь ласка. Система відстеження стану розвитку малого і середнього підприємництва. Як я вже говорив, це органи статистики, які повинні збирати і  оприлюднювати відповідну інформацію, тобто не в тому плані, що їх треба замовляти і купувати, а щоби був визначений відповідно підзаконними  нормативно-правими актами обсяг інформації, який в обов'язковому порядку оприлюднюється. І те ж саме стосується  органу, який формує державну політику  митну і податкову так. щоби цей орган також  певний обсяг інформації відкривав. Не йде мова про  відкриття якоїсь приватної інформації, а. власне, того обсягу, який дає можливість  розуміти, який стан розвитку малого, середнього підприємництва на сьогоднішній день. Ну і відповідно орган, який формує державну політику також повинен оприлюднювати відповідну інформацію, яка стосується політики.

Ще раз хочу  звернути вашу увагу, що ми спробували… ну дуже коротко оприлюднити  і показати основні положення закону на інфорграфіці, зокрема, пріоритети, система управління. Про принципи, пріоритети я вже говорив, про інституції я говорив. Власне кажучи, ті  критерії, які будуть визначати віднесення  суб'єкта до  малого і середнього підприємництва в тому вигляді, в якому пропонується також.  Всі решта питань звісно є дискусійними. Ще раз хочу  підкреслити,  що наша ідея  і наша функція полягає в тому, щоби запустити дискусію, а не поставити на ній на сьогоднішній день крапку. Просто ми вважаємо, що такі серйозні речі, які будуть визначати процес формування політики і забезпечення реалізації політики, повинні пройти дискусію глибоку  з тими, хто може бути включений відповідно в ці процеси, щоби зрозуміти найкращі  алгоритми і найкращі підходи.  Але ще раз і ще раз підкреслюємо, що ми би дуже не хотіли цей документ наповнювати якимись деклараціями, які не будуть справляти  реального  регулюючого впливу на ситуацію.

Ми просили також документ проаналізувати експертів з реанімаційного  пакету реформ, тому перед тим як перейти уже до безпосереднього  обговорення, можна було би послухати їхню думку, у них є невелика презентація. І далі вже переходити до обговорення  безпосередньо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Любомире.

Шановні колеги, я пропоную такий регламент. Щоб ми зараз заслухали думку "Реанімаційного пакету реформ", а далі перейшли до  такого  бліц-обговорення: або коментарі - або питання.  В мене прохання, в форматі до 3-х хвилин, так, щоб ми встигли  висловитись. Я,  на жаль, за  20  хвилин маю поїхати. Тому, якщо якісь будуть питання до мене як до голови комітету,  то прошу їх задати в першу чергу. Немає заперечень, шановні колеги?

Прошу.

_______________.  Є заперечення, Вікторе Валерійовичу. Ми занадто стомлені  сьогодні, багато засідань було,  ми би просили,  якщо ви за  20 хвилин поїдете, то спочатку запитання до вас, а потім вже презентація  пакетуреанімаційних, "Реанімаційного пакету реформ".

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте. Добре. Прошу.

Прошу, беріть слово.

ПОТАПОВА Н.  Добре.

Значить, це все дуже  добре, що прописано USAID,  і ми  дуже дякуємо цій поважній організації, котра нас консультує,  допомагає.

Але питання  полягає в наступному.  Перше. Прозвучало питання  митниці.

Представлюся: Наталія Потапова, громадська рада ДФСУ, Рада підприємців.

Значить,  питання полягає в наступному. Перше. Що сьогодні коїться взагалі з малим  і середнім бізнесом, ми не будемо  казати, а ми будемо казати як усунути  ті причини, котрі   призводять до таких речей. Перша причина – це сьогодні те, що  абсолютно відкидають думку малого і середнього бізнесу, в тому числі не враховуючи її в законопроекті 3357. І  ми  наполягатимемо, аби блок  по спрощеній системі оподаткування з цього пакету було вилучено.  

Тому що, перше, вже всі визнали експерти, що цей блок не тільки не доопрацьовано, його взагалі, над ним взагалі ніхто не працював, в тому числі і по ціпочці від кордону до кінцевого споживача. Тобто якщо ми кажемо, що ми хочемо напрацювати якраз отакий закон про державну підтримку розвитку малого та середнього підприємництва, то давайте ми подивимось, що в нас є. На сьогоднішній день, даруйте, в нас немає нічого, митниця розвалена, на сьогоднішній день банківський сектор розвалено, на сьогоднішній день система управління ту, яку описав попередній доповідач, розвалено. Що ми маємо на низах? Я вже взагалі буду мовчати про ту децентралізацію, яка сьогодні відбувається за принципом того чи іншого народного депутата, в якого земельних участків більше в тому чи іншому регіоні, отак у нас відбувається на сьогоднішній день децентралізація.

Що потрібно зробити? Перше. На сьогоднішній день ми відпрацьовуємо питання розширеної номенклатури митного тарифу Єврозони. На сьогоднішній день ми відпрацьовуємо питання методології визначення митної вартості в Єврозоні, все є зібрано, але, на жаль, митна служба є вимушена те констатувати, що митна служба на сьогоднішній день не дає нам жодної інформації. Не дає цієї інформації з однієї причини, у нас немає людей за кордоном, котрі б працювали на розвиток малого і середнього бізнесу з того боку, з зовнішнього боку. На жаль, наші посольства і наші торгпредставництва не працюють на український бізнес, ми вимушені це констатувати на сьогоднішній день.

Друге питання. Тому з цієї точки зору пропоную одну річ. На сьогоднішній день розглядається питання митних аташе. Давайте, нехай це будуть не митні аташе, назвемо це якось інакше, якимись представниками, котрі будуть просто збирати інформацію, в першу чергу, по малому і середньому бізнесу, і для малого, і для середнього бізнесу задля того, аби ми могли звідси започаткувати якесь продукування продукції і далі експортувати, і знати, що від нас хочуть з того боку.

Третє надзвичайно важливе питання, питання митного тарифу України. Сьогодні наш митний тариф України, він не є єдиним митним тарифом, а він є сьогодні, даруйте, розгалуженою мережею по обслуговуванню тих чи інших кланів.  Тобто у нас є митний тариф окремо для фізичних  осіб, у нас є митний тариф для юридичних осіб. Кидають в той митний тариф на сьогоднішній день олігархічні структури всі, кому чого хочеться, і немає спину цієї ситуації. Тому пропоную слідуюче, слідуюча пропозиція. Негайно відновити роботу митно-тарифної ради з дорученням представників громадськості.

Третє питання. Ми сьогодні маємо надзвичайно таку недобру ситуацію з контрабандними потоками товарів. Сьогодні, на сьогоднішній день, вбачаємо, що потрібно відновити 80 наказ 2001 року митної служби, котрий дає можливість працювати склад-склад. Тобто  очищення, у нас є, тобто у нас є механізм, ми вам його можемо запропонувати, але просто є деякі речі, котрі ми дістати просто не можемо.

І останнє питання. Для того, аби ми продукували, аби малий і середній бізнес почувався в своїй країні людьми, даруйте, ми маємо на сьогоднішній день створити всі умови задля того, аби цей малий і середній бізнес зміг створювати робочі місця і винаймати людей на роботу.

На сьогоднішній день питання єдиного соціального внеску зависло  в повітрі. Чому? Тому  що та група, котра працювала по реформах у Ніни Петрівни Южаніної в комітеті, вона абсолютно не долучила до роботи представників Пенсійного фонду, представників Міністерства соціальної політики. Я можу ще довго говорити, не хочу час забирати у вас і в колег, але, якщо хочемо працювати і напрацювати цей закон, давайте ми спочатку будемо працювати по тому, що є, і рухатися далі. Отоді цей закон буде дієвий. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пані Наталя. Почув вас.

Дивіться, давайте одразу домовимось, що наступного тижня ми проведемо з вами окрему зустріч робочу. Я запрошу заступника голови Комітету у закордонних справах Віктора Івановича Вовка. Ми спільно проговоримо і ці питання систематизуємо, бо тут є питання податкові, тут є питання, які відносяться до компетенції нашого Комітету промполітики і підприємництва, є які відносяться до компетенції Комітету у закордонних справах. Тому, будь ласка,  сформулюйте оце все,  що ви зараз проговорили в письмовому вигляді, ми сядемо і подивимось: що ми будемо вносити як правки до другого читання в 3357, що ми робимо окремим законопроектом, а що ми інкорпоруємо в той 1256, який сьогодні обговорюємо. Я вам дякую за надзвичайно важливі підняті питання. Дякую.

______________.  Пане Віктор!

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, прошу. Сергій Доротич. Три хвилини, будь ласка.

ДОРОТИЧ С. Віктор Валерійович, ну не буду зупинятися на проблемах  бізнесу. Якщо ми почнемо їх обговорювати, не варто, ми вже обговорювали їх на парламентських слуханнях, хотів би закцентувати увагу на цьому документі.

Ну перш за все, хотілось би зрозуміти для себе, мені здається, доречно було би  починати сьогоднішнє обговорення з аналізу існуючого законопроекту… з аналізу існуючого законодавства.  В чому його негаразди, які недоліки і чому треба його переглядати. Мова йде про те, що ми фактично змінюємо законодавство, і на дуже принципово важливо, щоби одну декларацію не змінити на іншу. В зв'язку з цим ну особисто я не зовсім  зрозумів все-таки які головні питання, які не вирішує попереднє законодавство, ми вирішуємо в цьому законі.  Більш доречно, мені здається, було би зробити от таку порівняльну табличку, от зробили ми: старе законодавство і нове, нова редакція. Якщо подивитися по тексту старого закону, то ті чи інші механізми чи ті чи інші формулювання вони в тій чи іншій редакції існують  в старому законі.  Фактично ну в якійсь мірі здебільшого йде переписування.

Є претензії до самого документу, до його формування, він мені здається більш декларативний характер носить, навіть по першому реченню  почитайте. Цей закон визначає основні правові  й економічні засади, коли в старій редакції чітко було написано: цей закон визначає правові та економічні… Що значить "основні"? ми ще більше розширюємо? Наскільки це коректно, не знаю.

Друге. Стаття 2. Я от так тільки  вибірково. Стаття 2, яка дублює фактично 55 статтю Господарського кодексу ну є недоречна. Поясню чому?  Для чого дублювати незрозуміло. А друге, це некоректно, тому що ми всі знаєм і пам'ятаємо, що 55 статтю Господарського кодексу привели у зазначену редакцію відповідно  до Резолюції Ради ЄС  2003 року  361-ї. Але є уже, вибачте мене, Директива ЄС  2013 року за номером 34, яка визначає  нову класифікацію суб'єктів господарювання. І вона суттєво відрізняється від  тої, яку тільки що  ми бачили на цьому екрані.

Це саме стосується і статті 13 в старому законі, яка вилучається фактично… не те, що вилучається, не розглядається, тому що її положення, мені здається, більш коректні, ніж пункт 2-й статті першої. І так можна йти далі, і далі, і далі. Хотів би сконцентруватися, щоб обмежити свій виступ на тому, що, на мій погляд, от зазначений законопроект сирий. На переконання нашої Всеукраїнської громадської організації "Союз захисту підприємництва", сьогодні ми провели засідання робочої групи громадської ради при Державній регуляторній службі. Ми звертаємося до вас з проханням: перше, цей законопроект повернути на доопрацювання, і доцільно створити робочу групу з залученням широкого кола експертів, представників громадських організацій, асоціацій, яка, в першу чергу, проаналізує існуюче законодавство, виокремить оті кластери, які не виконуються, так. Ми напрацюємо так звану дорожню карту, де зазначено питання, які потребують вирішення. Напрацюємо механізми, ці механізми потім врахуємо. І за результатами роботи цієї робочої групи вже запропонуємо, чи це потрібно вносити новий законопроект, чи, може, легше внести зміни в існуючий.

Отака у нас пропозиція. Просимо підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергій. Почув, розумію, про що ви кажете.

Я вважаю, що, дійсно, ми маємо розглянути такий варіант. Тобто скористатися цими корисними напрацюваннями, які ми маємо завдяки проекту USАID. Але все-таки, може, зважити такий сценарій, що зробити крок назад, так, повернутися на етап концептуального дизайну цього законопроекту і тих конкретних інструментів і цілей, які ми досягнемо, да. Бо ми так, як ми з вами на початку говорили, якщо у нас кінцева мета – це здешевити кредити, так, це зменшити там податковий тиск, це ліквідувати корупційні схеми і діряву митницю, так, це стимулювати експорт, – то подивитися дійсно, де в нас є "гепи", а де в нас є "оверлепи". І зробити це із залученням, дійсно, експертів від бізнесу, представників, безпосередньо виробників, які це можуть зробити.

Дякую вам, пане Доротич за слушний коментар.

Прошу.

КІРАЛЬ С.І.  Можна, в мене єдиний коментар. Я б напевне, можливо, десь, скажімо, відійшов від того, щоб створювати якусь нову робочу групу. Давайте долучайтеся до тих людей, які вже понад рік працюють над цим законопроектом, а дехто тут і понад 2 роки над ідеями, які закладені в цьому законопроекті, ну, тому що, ми можемо, знаєте, як білка в колесі ще довго крутитися. Через півроку з'явиться ще якась інша нова громадська організація, інший комітет підприємців і також запропонує давайте все почнемо спочатку. Тому я також абсолютно сприймаю цю критику, і вона є абсолютно правильною, але давайте тоді розширимо нашу групу експертів, я думаю, від цього виграють всі і в першу чергу, це вплине на якість самого документу.

Тому що ще раз хочу наголосити, я за те, щоб ми цей законопроект прийняли консенсусом, не так, як в нас часто в Верховній Раді проштовхують або нагинають, а консенсусом. Тобто щоб всі сторони без винятку були в ньому задоволені. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Іванович.

Безумовно, я з вами згоден, мова не йде жодним чином, щоб відкинути існуючі напрацювання, мова йде про те, щоб розширити робочу групу, але ми маємо зробити певний такий практичний стрес-тест. Так? Щодо того наскільки ці інструменти, вони досягають поставлених цілей. І десь доповнити, десь, може, прибрати, якісь речі, які там є більш такого декларативного характеру. То їх треба, щоб вони не дражнили, тобто тут мова йде про доопрацювання, дійсно з залученням, ну більш, може, широким представників громадськості.

Прошу, будь ласка, пан Хмільовський. Будь ласка.

ХМІЛЬОВСЬКИЙ В. Віктор Хмільовський, Спілка орендарів і підприємців України.

Ми цінуємо ту велику роботу, яка проведена експертами. Шкода, що в цій робочій групі фактично відсутні були практики малого та середнього бізнесу. Цей синдром ми бачимо, до речі і в проекті Закону "Про внесення змін та доповнень до Податкового кодексу України", де аудитори, представники приватних аудиторських компаній є співавторами законопроекту.

Такого за 26… за 25 років своєї громадської діяльності в царині бізнесу я ще не зустрічав. Це перше.

Друге. Хочу подякувати за ту позицію, яку озвучив головуючий. Реально спішити нема куди, тому що це має бути наріжний закон у врегулюванні підприємницької діяльності. І тому є певні, в цьому законопроекті є введені певні новації. Але ці новації, на превеликий жаль, суттєво консервують стару пострадянську адміністративну систему і лишають можливості для присутності корупціогенних дій, надаючи право міністерствам і відомствам, наприклад, кожному, зокрема, визначати певні положення, а це значить, що кожний чиновник в  кожному відомстві буде робити так, як це йому потрібно.

Я підтримую і Сергія Доротича, дуже слушні зауваження. І тим паче Наталію Потапову, тому що вона приземлила потреби цього законопроекту. Закон сам має бути прямої дії, а не давати право уряду, міністерству, тим паче якомусь дорадчому органу, сформованому, як нині маємо громадських рад, часто із представників якихось церков, приймати рішення регуляторні, які визначають долю української економіки, і  вважаю, не принижуючи це, українського народу.

Деталізувати не вважаю за потрібне. Хочу лише подякувати авторам цього законопроекту. Ярослав Гребещук має велику практику спілкування зі мною по старому законопроекту, а тут, на превеликий жаль, відсутня приземленість і виробнича, я би сказав, креатив зате є багато новацій, які започатковані з міжнародної практики, але просто так вони не можуть імплементуватися в українську економіку.

Вважаю, що  одним із рішень сьогоднішнього зібрання – треба дати чітку рекомендацію всеукраїнським, насамперед, об'єднанням підприємців провести обговорення з своїми регіональними структурами, хоча би тими, у кого є ті регіональні структури, і для того, щоби можна було дати пропозиції уже комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Вікторе.

Прошу представтесь, будь ласка.

ВЄТРОВ В.Є. Вєтров, Николаевский общественный совет.

Ну, безусловно, закон очень нужный, закон необходим. Но в первой редакции мы принимали участие, а вот во второй редакции у нас достаточно много вопросов принципиальных. Ну, прежде всего, здесь много норм в законе, но мы не понимаем, какие механизмы обеспечат его реализацию.

Давайте вернемся… Я человек с региона и работаю в регионе. Вот я хочу задать вопрос. Сегодня мы только вот прошли местные выборы. Я думаю, что многие подтвердят, пришло очень много старых-новых депутатов, которые зарабатывают на этом бизнесе. И на сегодняшний день мы можем взять любой город, и посмотреть любой бизнес, и мы увидим, что самые лучшие места, самые лучшие объекты, самый прибыльный бизнес, он всегда у тех людей, которые близки к власти.

То есть говорить о том, что на сегодняшний день мы примем очередной закон и это будет исполняться, это не так. Я в прошлом работник госпредпринимательства и могу сказать, что анализ проверок разных регионов, мы можем сегодня на выбор взять любой регион и посмотреть, что это все фикция. Идут отписки. Поэтому будет продолжаться тоже самое.

Ключевой вопрос – специально уполномоченный орган. В свое время этим занималось госпредпринимательство. У него были представительства, которые обеспечивали. Что происходит сегодня? Сегодня Минэкономики выполняет только методологическую функцию. То есть людей, которые бы обеспечивали в регионах контроль за этим при массовой коррупции, при давлении… без давления это не реально.

Поэтому это все… Я читал про агенцию. Да. Интересен международный опыт. Но как вы себе представляете, если местный орган власти, администрация создает агенцию, которая будет обеспечивать и контролировать эти вопросы. То есть это какие-то, ну не звязные вещи.

Рады, громадськи рады. Это очень важный вопрос и действительно на практике они работают эффективно. Но этот закон, в той редакции, он тоже не решает эту проблему. Он не решает проблему того, чтобы влияли на эти советы… не влияли органы власти и потому они не в почете. Он не решает проблемы конкретных, реальных функций, а это и участие в аттестациях. Не дают реальных механизмов. И вообще какой-то, ну коммуникации между радами, которые на региональном уровне и на местном этого тоже нет, а должно быть указано. И в этом случае тогда мы что-то внесем, сделаем какие-то механизмы.

И наконец, я вообще не увидел в законе ответственности. Объясните, это, что шутка какая-то? Объясните, пожалуйста, в то время, когда ничего не работает, все парализовано, мы в закон не вводим вопрос ответственности за исполнение законодательства? Я очень люблю изучать международный опыт, но нужно как-то реалистически оценивать, где мы находимся в этой ситуации.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

И я зараз перед ведення Сергію Івановичу Кіралю. І перед тим, як піду, хочу сказати, що ми якраз наполягаємо, на жаль, дуже великий супротив, не ставлять поки що в порядок денний розгляду два законопроекти: 3309, 3310, які ми внесли. Ну вони є революційними в тому сенсі, що вони встановлюють пряму персональну майнову відповідальність усіх контролерів в країні.

Тобто усі, хто є службовими або посадовими особами контролюючих органів, усіх, хто можуть якісь санкції, взагалі, накладати на бізнес, тобто повна персональна майнова відповідальність. Тобто не так як зараз, колективна безвідповідальність, а чіткі механізми обов'язкового регресу обмеженого по строках, з чітко прописаними процедурами.

Тому повністю поділяю в цьому сенсі ваше занепокоєння і рекомендації. Ми обов'язково доопрацюємо блок відповідальності. Давайте це робити разом, давайте це робити на основі розширеної робочої групи, яку очолює Сергій Іванович Кіраль. І давайте рухатись, таким чином, що, якщо ви бачите, що є якісь питання, бо зрозуміло, поки ми цей закон допрацюємо, ще декілька місяців пройде, ну об'єктивно. Так?

Ургентні питання, які ми можемо знімати поправками до  інших законодавчих актів або розробкою швидкою законодавчих актів, такі, як оцей про персональну відповідальність, то, будь ласка, ви можете або до мене безпосередньо, або тут є мій помічник Дмитро Марченко. Дмитро, підведіться, будь ласка.  Або до Сергія Івановича Кіраля, і ми будемо ці питання, оперативно будемо на них реагувати. Дякую. Перепрошую, маю їхати.

______________. Поки ви не покинули зал, хотілося б запитати. Ми зможемо побачити резолюцію парламентських слухань? Бо час плине.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Безумовно.

______________.  Щоб побудувати роботу прозоро, необхідно починати прозоро працювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам за запитання. Якраз на вчора на засідання комітету ми роздали ті рекомендації, які отримали. І зараз комітет буде опрацьовувати і пропонувати на фінальне обговорення редакцію, яку ми будемо виносити в зал. Тому рухаємося активно спільними зусиллями. Дякую вам за активну участь.

Веде засідання заступник голови Комітету С.І.КІРАЛЬ

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Віктор Валерійович.

Я хотів би, єдине, ще поінформувати вас. Було згадано про, власне, регіональні асоціації підприємців. У нас вже є розроблений графік такого роуд-шоу на найближчий місяць-два, листопад-грудень, зустрічі з підприємцями і бізнес- асоціаціями по регіонах. Тому хто присутній сьогодні від регіональних бізнес-асоціацій, прошу ознайомитись з ним і долучатися до цієї роботи. Дякую.

Наступне запитання. Прошу.

ПЄТУХОВ І.М.   Дякую.

Вице-президент Украинской спілки промисловців і підприємців Иван Петухов.

Ну, взагалі, дуже добрий законопроект, дуже хороший тренд, гарно ви зробили, але ж він не вирішує усі питання. Ну часть питань уже була задана то і по місцевих органах влади там може бути корупційне питання. Але ж є ще питання самого визначення критеріїв малого та середнього бізнесу. Ми знаємо, що зараз законопроект Южаніної, пані Южаніної, там, де багато прізвищ там стоїть, така велика черга, там малий та середній бізнес зводиться нанівець. І, якщо в цьому профільному законопроекті ми не визначимо фіскальну політику, якщо ми не визначимо якісь критерії які б були, ну, скажімо так, доречні до нашої ситуації в країні, ну, на жаль, це буде дуже погано.

Ну і є ще інша сторона цього питання. Те, що, якщо ми це трошки затягнемо, то не окажется ли так, що поки там сонце зійде, там роса очі виїсть. То інші законопроекти, які зараз пройдуть, вони не залишать після себе такого поняття, як малий і середній бізнес. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую за ваше запитання.

Я хотів би просто проінформувати, що ми, на жаль, не можемо в один законопроект, як то кажуть, повпихати все, щоби нам хотілося. Є певні вимоги Регламенту і певні принципи нормотворчості, зокрема в частині змін до податкового законодавства, фіскальних питань, це потрібно вносити зміни до Податкового кодексу. Але звичайно, основні принципи, якісь підходи ми можемо прописати тут і наполягати на тому, щоби і працювати спільно з колегами, і податкового, і митного комітету, щоби вони враховувались і були враховані в законодавстві змін до Податкового кодексу.

І ще одна ідея, якою хотів би поділитись з вами. Опрацьовується, також за участю у проекті міжнародної і технічної допомоги, донорів. Зокрема, у Верховній Раді в нас працює Програма USAID "Рада", яка спрямована на поліпшення, вдосконалення, власне, роботи Верховної Ради  і не тільки в частині забезпечення прозорості роботи, але й ефективності.

І ми обговорюємо сьогодні таку пропозицію. Це був результат обговорення в групах експертів і на одній із цих… з таких національних конференцій, щоби в рамках ГНЕУ – Головного науково-експертного управління, в нас з'явився окремий підрозділ, відділ, з скількох чоловік експертів, які би всі законопроекти, які реєструє Верховна Рада в складі висновку ГНЕУ на ці законопроекти, а ви знаєте, що такі висновки до першого читання ГНЕУ зобов'язана роботи на всі законопроекти, оцей підрозділ відповідав, власне за аналіз законопроекту, впливу на малий і середній бізнес.

І якщо у нас буде прийнятий цей закон, то це би був такий своєрідний для них доровказ, тих принципів і тих основних якихось засадничих речей, які повинні, скажімо, ну відфільтровувати ті законопроекти, які йдуть не на користь, а на шкоду.

Тому я також сподіваюсь і на підтримку громадськості, і РПР, і донорів, що нам цю ідею вдасться все-таки імплементувати в життя. Наразі в принципі такі попередні відгуки досить позитивні.

Чи є ще якісь запитання?

_______________. Сергей Иванович, можно одну ремарку. А почему опять вот группа экспертов, каких-то экспертов, которые будут смотреть? Ну, первое, непонятно, какие эксперты. И второй вопрос…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть призначатися на конкурсних засадах.

_______________. Нет, я просто говорю. И, во-вторых, не могут быть эксперты во всех сферах: в рекламе, в транспорте. Почему нам не пойти по форме советов? Пусть при Верховной Раде будут советы, пожалуйста. Почему?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не плутайте. Можуть бути совєти, можуть бути при кожному комітеті навіть окрема рада.

_______________. Пожалуйста.

ГОЛОВУЮЧИЙ. При Верховній Раді. Я говорю зараз про суто таку технологічну річ, про процедуру, про процес, про Регламент.

_______________. Пусть документы подаются, да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, то технічна – це технічна можливість буде така в структурі ГНЕУ, одного з підрозділів, важливих підрозділів роботи Верховної Ради, який дає висновки на законопроекти. Я вважаю, що там мають бути фахові юристи. Просто в них буде стояти дуже конкретна і чітка задача відповідно до завдань і положень їхньої діяльності.

Окремо, звичайно, ми можемо створити громадські ради. Але я зараз говорю про такий конкретно невеличкий підрозділ, на який будуть кошти виділені донорів хоча б на перший рік їхньої діяльності. І щось за прикладом, наприклад, от цього дерегуляційного офісу, який сьогодні створено при Міністерстві економіки, так, на який виділено кілька мільйонів євро коштів Європейської комісії, який на протязі найближчих років повинен перепісочити все наше законодавство на предмет регуляторних процедур, проаналізувати їх і дати свої висновки, рекомендації, – наскільки ті чи інші там дозволи чи ліцензії, чи будь-які інші регуляторні акти доцільно залишати в законодавстві нашому, чи їх відмінити, чи їх якось змінити.

Тут йдеться, власне, про подібного типу принцип створення підрозділу в структурі ГНЕУ, який буде аналізувати всі закони, законопроекти на предмет їхньої відповідності інтересам малого і середнього бізнесу. До цього у нас такого нічого не існувало. Прошу.

_______________. Послухайте, в мене таке враження, що ви нас не чуєте. От даруйте, але, даруйте, тут багато похвал, – я до них приєдналася. Але в мене, на жаль, таке враження складається, що ви нас не чуєте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А в чому у вас таке враження?

_______________. Ми вам кажемо про те: ми всі до одного сьогодні тут, даруйте, теж знані експерти в малому і середньому бізнесі, і причому не  тільки в  одній іпостасі. Ми і в банківській справі, і в митній, і в податковій. Але ви не чуєте, що ви маєте  працювати з практиками.

Що таке юридичний аналіз? Юридичний аналіз він лише може підтвердити або не підтвердити ті чи інші норми законодавчого права. Це єдине. А про вплив на малий і середній бізнес вам можуть сказати лише практики, тобто ті люди, котрі  працюють  безпосередньо  в низах.

Чому сьогодні податкова реформа Южаніної затормозилася?   Тому що  працював один блок і абсолютно не працював інший. В одному блоці працювали аудитори якраз і юристи, а  в іншому блоці  працювали  так, як могли, так. як вміли, скажімо так. Абсолютно одне поле з іншим не було переплетено. Тому ми… на жаль, я з вами мушу не погодитися, ми  маємо в терміновому порядку, ми це і Южаніній пропонуємо, і я думаю, що тут вже буде, хто швидше. Ми пропонуємо  створити групу, робочу групу окремо  з питань малого і середнього бізнесу, до якої долучити практиків. Практиків! Почуйте нас, будь ласка. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Почув вас. Дякую. 

Ще запитання. Запитання, коментарі, виступи. Прошу.

ВИДОЛОБ Д.В.  Дякую. Дмитро Видолоб, президент Союзу ювелірів України.  

Скажіть, будь ласка,  я правильно читаю статтю 15 "Пріоритети для надання  державної підтримки  малого і середнього  підприємництва". А інші галузі у нас вилітають? У нас немає, получається, ні технічної, ні технологічної підтримки. І навіть, коли ми говоримо про розділ IV  "Система державної підтримки малого та середнього підприємництва" і читаємо статтю 17. Прекрасно. Відстрочення або розстрочення сплати податків, зборів чи інших обов'язкових платежів, у тому числі запровадження системи спрощеного оподаткування. Але коли ми дивимося на пріоритети, то там тільки  обмежена кількість галузей представлена. Дякую за відповідь. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Любомир може?

ЧОРНІЙ Л.  Пріоритети передбачають, на що можуть бути спрямовані кошти держави для того, щоби стимулювати розвиток чогось. Держава не може одночасно стимулювати  абсолютно все, тобто  тим більше в сьогоднішньому її економічному становищі. Тобто вона для себе повинна визначити пріоритети. Їх може бути 2, їх може бути 3, їх може бути 4, їх може бути 5. Їх не може бути 20, інакше вони перестають бути пріоритетами, і неможливо досягти результатів, розосереджуючи кошти.

Те, що стосується механізмів таких підтримки, як наприклад, непряме субсидіювання, яким є спрощена система оподаткування, звісно, що воно поширюється на всіх суб'єктів малого і середнього підприємницва з визначеними параметрами для, власне кажучи, застосування спрощеної системи оподаткування. Тобто тут немає жодної прив'язки до галузей чи до сфер діяльності, абсолютно.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я тоді пропоную передати слово представнику "Реанімаційного пакету реформ"  пану Ростиславу Лукачу, який вже чекає свій час для виступу.

Прошу, пане Ростиславе.

ЛУКАЧ Р.   Дуже дякую. Ну, дякую, по-перше, комітету, розробникам, але і комітету… Чути мене? Працює? За те, що з вами так приємно працювати.

"Реанімаційний пакет реформ" –  це саме як коаліція громадських організацій та експертів. "Експерт",  це таке заїжджене слово, але кожен з нас з вами справді є експертом, ну, в якійсь своїй галузі. Тому на хвилі Майдану просто почали об'єднуватись групи експертні, цей перелік не закритий, кожен, хто хоче себе проявити, той приходить і може себе проявити практично в цій роботі.

Мене дуже, ну, хочеться сказати подяку всім, хто тут бере участь, і запросити до співпраці. Ми не працювали  з групою Сергія Івановича в цьому напрямку паралельно, але знаєте, як в добрій родині, є така, так кажуть, що, коли чоловік і дружина порізно ідуть до сонця, то вони зближуються, розумієте?

Можна наступне, Настя. Коли ми йшли, от два роки скоро Майдану, мені дуже подобається ота наліпка "Не за Европу, а за честные суды", "Не за Европу, а за дороги без ям" і таке інше. Я собі тоді просто наліплював де міг. Це те…

Зараз деякі політики кажуть, що ми не знаємо куди ми йдемо, у нас немає мети, а що ми будуємо? То оце ми будуємо – нормальна європейська країна. Тисячу років тому Київ був найбільшим містом у Європі. Оце ми будуємо. Було декілька навал, але зараз ми маємо чудовий шанс, і кожен з нас з вами, може, і я вважаю, що має приєднуватися до цієї можливості,  до цієї роботи.

Наша робота в РПРі  є волонтерською. Тобто люди (можна наступний), люди приєднуються і просто свій вільний час працюють. От, наприклад, Володимир Волосюк. Чому я зараз про це буде казати, бо це самі ті напрямки, за якими працювала зовсім паралельно з цією групою Любомира і Сергій Івановича, наша група і виявляється, що ми йшли саме в тому напрямку. Ми ніби то як ота агенція, про яку зараз кажуть, чи щось таке, ми зараз, саме це я вам покажу.

Наприклад, Володимир Волосюк. Сам з Запоріжжя, зараз вже більше 10 років працює тут директор інвестиційної консалтингової компанії в Києві. І він розробив зі своїми колегами вже більше сотні таких інноваційних напрямків, чим бізнесу можна займатися зараз в Україні, щоб робити, продукувати добру продукцію з високою, як він каже, долею доданої вартості, яка була б вбудована в міжнародні ланцюжки оцього створення доданої вартості. І щоб у нас там, у нього є своя програма, це той самий консалтинг, який потребує зараз наш малий і середній бізнес.

Наступне. Дві чарівні молоді жінки: одна –  юрист, друга – економіст. От сидить пані Олена, вона є економістом, кандидат економічних наук, працює в Інституті економічного прогнозування Академії наук, Геєця. Вона є автором монографії вже, це дуже, купа у неї просто розробок, досліджень, саме в сфері індустріальних промислових парків. Я знаю, що вона була на стажуванні в Німеччині, в Китаї, в Угорщині, в Росії, де вона тільки не була,  завжди вона вивчала індустріальні парки.

Я вам скажу одну цифру. Навколо нас, тільки навколо нас, вже більше шести сотень таких територій чи зон, як би вони не називалися, де є пільгове якесь оподаткування, якесь пільгове регулювання, саме для індустріальних парків. Саме для того, щоб розвивались робочі місця, створювалися нові, щоб заходили інвестиції. У нас поки що 12 зареєстровано, і вони за минулою тією схемою напрацювали.

Наступний слайд, Настя. Анатолій В'язовченко. В нього своя… Він є, більше вже 15 років займається, він  арбітражний керуючий, зараз він голова спілки, Національної спілки арбітражних керуючих. Вони займаються відновленням платоспроможності боржників. В них є своє бачення і свої пропозиції, як просто от просто адміністративними зусиллями можна дуже просто цими декількома там законодавчими заходами підняти рейтинг України в Дуінг-бізнесі, в цьому світовому рейтингу, на 17, а може й більше відсотків. Просто організаційно, ну і до речі, це просто допоможе нашим підприємствам відновити свою платоспроможність.

Настя, наступний. Ну, про себе трошки. Я десь 30 років вже, бачите, ну стара людина можна сказати, 30 років займався тільки одним – це фінансування інновацій і залучення ще з тих часів, залучення фінансування іноземних інвестицій саме для наших підприємців. Тому десь на початку 2000 років мене так запросили, тоді став експертом, 2 роки працював в Одеській області експертом Євросоюзу, то ми створили от таку агенцію, створили її –  агенція з підтримки бізнесу. Їздили от ви бачите фото, там і Валя з Ізмаїлу, Валентина тоді там брала участь. І ця агенція працювала, вона добре може працювати.

Це все є і вся ця… всей цей досвід є. І я просто дуже вдячний, тому що ця група, ви почали оце підіймати, та в Україні дуже багатий є потенціал і досвідчених людей, які знають і знають, як це у всьому світі працює, і в Японії були, і в Німеччині ми були, і в Австрії, ми все дуже добре як знаємо.

Дуже велике питання, це знаєте, що було? Що було впровадження. І отут мені трошки хочеться покритикувати. Ну не буду критикувати, але просто практично, до практики вже переходячи. От про пріоритети казали. Ми вважаємо, що, ну ми дуже багато працювали над індустріальними парками, то ми там випрацьовували такі пріоритети, які були б, ну чітко виписані і чітко було б зрозуміло, що держава хоче це підтримувати.

Але, вибачайте, просто так реєстрація в сільській місцевості, це не може бути пріоритетом, це не може бути критерієм для визначення пріоритету. Бо тоді наші агрохолдінги, всі наші ті латифундісти і…, вони теж будуть звертатися за цією підтримкою. Це одне таке, але дуже багато.

Я думаю, що правильно сказано. Цю робочу групу, яка почала роботу, її треба розширювати, і я впевнений, що і ми долучимося, і тут шановні люди долучаться. Але я хочу все ж таки, знаєте, на мажорній, на позитиві, бо я дуже оптимістична людина і вірю в перемогу. Знаєте, я люблю шановного філософа, історика Ярослава Грицака, він сказав на останній зустрічі з нами, там молодь була, він сказав, ну, вибачайте, але вікно можливостей для України вже закрилося. І ми так, ну як, ну що ж, знаєте отаке. Він каже, але відкрився коридор, коридор, бо стільки людей, бо кажуть, в інших країнах, це досвідчені люди, соціологи і психологи – вони кажуть, що революцію роблять 1-2 відсотки. А у нас у таких людей, пасіонарних, активних зараз, то 15-20 чи може як не 50, розумієте, це ми з вами. Але тільки треба це робити. Треба приходити в ті робочої групи, треба надсилати свої проекти, тоді все буде, і ми переможемо.

Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякую вам за такий позитивно-оптимістичний виступ.

Так, прошу ще запитання. І потім я хотів, поки ви готуєтесь до запитання, запитати представника міністерства Володимира Семеніхіна. Ви будете виступати, коментувати щось? Не зараз, пізніше, після цього.

СЕМЕНІХІН В.О.  Стосовно дерегуляції, так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу.

КРАСОВСЬКИЙ О. Красовський Олександр, Регіональна рада підприємців міста Києва. У мене не запитання, я просто хочу поблагодарить за то, что нас сегодня собрали обсудить проблематику в очередной раз. Услышали от главы комитета, что все-таки мы сможем ознакомится с проектом резолюции Парламентских слухань. Хотелось бы, чтобы впредь, более оперативно, это проводилось, потому что все мы ждем открытости. Только открыто, обсуждая проблематику, можно находить консенсус и идти все-таки в светлое будущее.

Хочу поблагодарить представителей USAID  за большую проделанную работу, всех экспертов, которые принимали участие, многие эксперты принимали участие в разработке предыдущих проектов. Сегодня услышал, что там два года работали над этим проектом, я знаю, допустим, Валерий Ветров занимался чуть больше времени, кто то с 2005 года. Давайте все-таки, радует, что есть консенсус на сегодня, что мы услышали, что да, существует проблематика. Что и существующий закон недосконалий, этот проект позволяет, он является лучше, мы услышали, что нет… в принципе, единое его достоинство – это то, что он в объёме в два раза меньше.

Поэтому я поддерживаю предложение своих коллег, о том, что надо на доопрацювання отправить этот проект, создать рабочую группу, где визначить проблематику. Необходимо агентство замещать, тем более я услышал, что у нас в принципе среди нас есть практические руководители агенции, очень хорошая презентация была. Спасибо … нет, я просто для себя лично вижу, как специалиста.

Поэтому, давайте, все-таки отправим на доопрацювання, сделаем эту рабочую группу спильными зусиллями, при чем, не только присутствующие в этом зале должны принимать участие, а чем более открыто она будет работать, тем более качественный продукт, тем лучше мы изучим проблематику, тем быстрее мы сможем решить вопросы.

И маленькая ремарочка, вот что мне не нравиться? Мне не нравиться когда … да, мы присутствующие здесь в зале, эксперты все… но мне не нравиться, когда государство перекладывает на экспертов, то чем оно должно заниматься. Вот по поводу создания офиса регуляторной службы, честно говоря, офис, который не не зрозумілих положеннях сформований дивує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Зараз про це розкаже Володимир.

_______________.  Але я просив би, мені дуже, особисто мені дуже ріже слух, коли держслужбовець рекламує і перекладає свої обов'язки   на когось.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви, напевно, не до кінця зрозуміли, про що йдеться. Йдеться про  створення підрозділу з  фахівців, там буде                                                                                           працювати близько 70-80 юристів. Єдина задача яких – це опрацювати, "пропісочити" законодавство  наше. Опрацювати його разом з вами,  з громадськістю, з експертами, це юристи, це фахівці будуть.

_______________.  Державну регуляторну службу вже відмінили?

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Причому тут державна служба? Ви ж знаєте, що у нас, по-перше, ви знаєте, які у нас сьогодні інституції, і  пані Потапова про це сьогодні говорила, що у нас  немає сьогодні інституцій, у нас немає  сьогодні міністерств, немає управлінь, немає служб, на жаль.

Тому основна задача цього офісу, про який розкаже більше Володимир, це напрацювати рекомендації і пропозиції, а не приймати рішення. Приймати рішення будемо ми з вами, тобто, ми, депутати, урядовці в міністерствах з свого боку, а ми зі свого боку, звичайно, узгоджуючи це  з вами. Це буде, все одно, одним із етапів цього процесу і буде  обговорення з громадськістю. Тому я не  бачу…

_______________. Ви приймаєте рішення. Ми –  консультативно-дорадчі органи, ми…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я не бачу проблем, чому ми не можемо скористатися цією допомогою, яку надала Європейська комісія…

_______________. Бо мають  рішення приймати відповідальні особи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Однозначно. Однозначно. Європейці за нас не побудують наше з вами життя, але допомогти нам,  порадити і підказати, і дати на це кошти. Чому ми маємо від цього відмовлятися?

СЕМЕНІХІН В.О. Дякую.

Давайте я скажу кілька слів. Тобто ніхто, дійсно,  не відмовляється від виконання державних функції. Що ми зараз робимо  з дерегуляційним офісом? Я спробую  стисло пояснити його мету основну. 

Ви, напевно, знаєте про план діяльності  Кабінету Міністрів. Він містить такий пункт, як зменшення кількості дотиків між бізнесом і державою. І ми зараз відпрацьовуємо цей план діяльності, там 142 пункти, і ми ідемо до того, щоб до кінця цього року виконати 100 з цих 140, а решта буде виконана в 2016 році. Коли ми почали зіштовхуватися з тим, що  багато питань, вони не до кінця адресують проблематику діяльності бізнесу, ми зрозуміли, що без комплексного перегляду норм, які регулюють певні сектори діяльності або певну  типологію діяльності, ми будемо весь час ганятися, знаєте, як от за своєю тінню. Ми скасували якусь одну норму, вона вилізла в іншому вигляді.

І ми зараз, от, мені задається, пан Сергій нам кілька днів тому спрямував листа стосовно того, що скасований був сертифікат на зерносховища і ті, хто займаються цим бізнесом, кажуть, що насправді корупційну схему це не вбило. Так сертифікуват ліквідували, але ті, хто збирають кошти, вони знаходять інші способи, яким чином… Ми ще не дізналися яким чином, але вони знайшли спосіб здійснення адміністративного тиску на власників цих елеваторів для того, щоб все-таки змушувати їх платити.

Саме тому створюється зараз підхід, який рік тому ми називали гільйотиною,, зараз він трішки міняє свою назву, тому що гільйотина, виявилося, дещо вводить в оману. Тобто ми не можемо взяти і відрізати, сказати, що от все регулювання, яке стосується зерна, тепер не діє, робіть що хочете, а буде значить написано нове регулювання. І от коли воно вступить в силу, тоді вже будемо розбиратися, хто контролює, які довідки видає, яких умов треба дотримуватися. Була спокуса зробити це таким от, знаєте, "топором", сказати, що регулювання, яке там до 2000 року прийнято, тепер не є дійсним. Так не виходить.

У вас якесь питання, так? Вибачте.

І тому офіс, який займається регуляцією, він покликаний  зробити комплексний аналіз, провести, в першу чергу, інвентаризацію діючих норм регулівних. Що це означає? Взяли чотири сектори, по чотирьох секторах переписали закони, які регулюють, наприклад, ринковий нагляд-контроль, наприклад, аграрний сектор, наприклад, будівництво. Потім від законів пішли нижче у підзаконні акти, постанови Кабінету Міністрів, накази, які спричиняють оцей регуляторний вплив. І коли ми зробимо повністю всю карту регулювання певних секторів, ми зможемо тоді відсортувати ці норми, які містяться в законодавчому полі, вибачте, в нормативному полі, ми ці норми зможемо тоді або скасовувати, або міняти, або залишати. І це буде комплексним переглядом, для якого в нас зараз от в системі органів виконавчої влади просто нема кому займатись.

Є кілька країн, які створили такі от регуляторні офіси з підпорядкуванням там Президенту, Прем'єр-міністру. Іі це та критика, яку ми зараз чуємо от, в тому числі, від представників міжнародної громадськості, чому ви цей орган створили, значить, поза межами держави, ви мусите взагалі його зробити, значить, там з найвищим ступенем підпорядкування. Але я не думаю, що ми зараз готові до того, щоб одною рукою робити дерегуляцію, другою рукою міняти систему органів влади таким чином, щоб цей орган новий вписався в неї. Особливо, коли в нас іде реформа системи публічної адміністрації.

Тому. Яку роль цей орган відіграє? Консультативно-дорадчий. Це експерти, це люди, які працювали в Україні. Тобто, це українські юристи, економісти, аналітики, які знають профільну свою тематику і які допомагають нам скласти інвентаризацію документальної бази, інвентаризацію регулівних норм, класифікувати їх і потім почати вже механізми, якими буде займатися якраз Кабінет Міністрів, уряд і парламент. Власне. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Прошу.

ДОРОТИЧ С. Сергій Доротич, Всеукраїнська громадська організація…

Зрозуміло, що існує практика, і мав особисто можливість ознайомитись з цією практикою. Однак, не зовсім зрозуміло якось, ви знаєте, громадське середовище ставиться по факту, інформується про вчинені якісь дії. Так? Зокрема, наприклад, мені не зовсім зрозуміло, а як буде формуватися склад експертів оцієї організації? Наскільки це буде прозоро? Я ж, мої колеги…

СЕМЕНІХІН В.О.  На конкурсних засадах.

ДОРОТИЧ С. Ні. Ми… Це дуже важливо. Так само, хотілось би зрозуміти, як керівника обрали чи призначили. Так? Це дуже все важливо. Тому що ми вже маємо приклади, коли фахівці, я можу визнати, фахівці в певній сфері пишуть закони, які потім не задовільняють підприємницьке середовище. Зокрема зміни до Податкового кодексу, так звана податкова реформа, яка називається там "фіскальна лібералізація", вона не для всіх фіскальна. І це перше питання.

Друге. Наскільки це доречно, ви самі це сказали, будувати структуру поруч. Адже ми розуміємо, що у цієї структури нема ніяких важелів на державні інституції і безвідповідальність. Тому що фактично, спробуйте, щоб ця інституція зобов'язала якогось міністра, який генерує регуляторний той чи інший акт, щоб на це вплинули. Якщо вона просто буде консультувати, дорадчувати, це о'кей. Ну, взагалі, дуже багато питань до цієї структури, це дискусійне питання. Ми просили би якось…

СЕМЕНІХІН В.О.  Я буду готовий вас поінформувати.

ДОРОТИЧ С. А от не треба інформувати. Я думаю, що треба порадитись, а не інформувати. Ми вже втомилися від влади, яка у нас тільки інформує. А давайте ми порадимося спочатку перед тим, як ви щось зробити. Ну, якщо ви вже зробили, то давайте сядемо обговоримо і може відкоригуємо. Ми просимо, наприклад, вас, одночасно запрошую вас як від голови громадської ради при Державній регуляторній службі, давайте проведемо таке широке обговорення у нас є ж можливість.

СЕМЕНІХІН В.О.   Давайте.

ДОРОТИЧ С. Залучимо всіх експертів, послухаємо всі за, проти. Тому що дуже багато запитань не хочу відволікати. Але давайте сплануємо таку зустріч з широким загалом, висвітлим. Може ви і праві, але є, ну, певні перестороги.     

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир, щоб ми не вдавалися далі в глибоку дискусію, яка в принципі не є дуже особливо темою сьогоднішнього нашого засідання, я пропоную, дійсно, вам обмінятися контактами. Це дуже насправді потішно, що є люди, які хочуть активно долучатися до цих процесів.

Я вам підкажу ще один спосіб, як це можна зробити. Зокрема, тут присутні і мої помічники, ми постійно працюємо з експертним середовищем, з практиками, і от пан Вєтров не дасть збрехати, по аналізу, експертному аналізу законодавства, яке до нас надходить. Ви знаєте, що реєструється сотні законопроектів в Верховній Раді, невідомо, коли вони будуть розглядатися в залі. Але, наприклад, наша фракційна робота в моїй політичній силі, яку я представляю, це "Об'єднання "Самопоміч", вона побудована на відповідальних депутатах за окремі напрямки. Я, зокрема, відповідаю за напрямок економічної політики і підприємництва, і промислової політики. Тому, якщо є бажання у вас вже сьогодні долучатися до того, щоби допомогти мені, зокрема, готувати висновки для своєї фракції з того чи іншого законопроекту, і на основі цих висновків фракція потім приймає рішення, чи підтримує вона, чи не підтримує,   я з радістю сприйму таку допомогу і буду радий такій співпраці. Тому що не тільки  сьогодні і в міністерствах складно із коштами із ресурсами, знаєте, що у нас як  народних депутатів також не жалують.

Прошу пане Ростислав, у вас є якийсь коментар?

ЛУКАЧ Р. Можна півхвилинки. Просто об'яву хочу зробити. Ви знаєте, подивився, що сьогодні це останній захід, який проводить  оцей чудовий проект "Впевнений бізнес – заможна громада", проект …….. Тут є його співробітники, пан Любомир, то мені дуже хочуться подякувати вам, щоб все у вас було і надалі добре. І, знаєте, весь час вони збирали, там асоціації, підприємців і робили там якісь подарунки всім, а сьогодні мені хочеться зробити від нашої малої робочої групи РПРу, всім такий чудовий безкоштовний подарунок –  "Музична пектораль". Це буде Всеукраїнський музичний фестиваль, через дві години, майже навіть менше, о 7 годині в "Українському домі". Приходьте, це безкоштовне буде чудове свято українського національного співу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що ж ви не сказали раніше, я б це подав, ніби це  частина нашої програми.

ЛУКАЧ Р.  Це частина нашої програми. Дякую. О 7-й, "Український будинок".

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги.

Чи будуть ще якісь виступи, запитання, коментарі? Прошу. Є бажаючі?

Пані Герасимчук, так, бажала виступити?

ГЕРАСИМЧУК М. Я, Герасимчук Марія, експерт групи РПР.

Група експертів провела аналіз проекту законів про розвиток та державну підтримку малого та середнього підприємництва в Україні, 1256. Всім нам відомо, що внесок малих підприємств в оздоровлення економіки в Україні на сьогодні мізерний. І на сьогодні багато ми говоримо про обмеження діяльності підприємницької, а мало говориться на сьогодні про підтримку. І, насправді, ми сьогодні почули критики на цей законопроект, тому я хотіла більше звернути увагу на позитивні моменти, тому що позитивних моментів в цьому проекті дуже багато і, на жаль, не оцінений достатньо. І робота проведена просто колосальна і я дуже дякую авторам за цю роботу. І, насправді, мале та середнє підприємництво потребує державної підтримки. І ми звернули увагу на пункт 5 статті 9 законопроекту. Там розширюються джерела отримання коштів регіонального та місцевого фонду для розвитку бізнесу в Україні. Кошти повинні бути спрямовані на фінансово-кредитну, кредитно-гарантійну підтримку суб'єктів малого та середнього підприємництва. Адже однією з важливих проблем малого та середнього підприємництва є кредитування. Це можна дізнатися, розмовляючи якраз з кожним підприємцем. І на сьогодні не треба бути великим експертом, щоб зрозуміти, що в цьому є велика проблема. В Україні немає спеціальних банків, які обслуговували б малий бізнес. Тому це заслуговує на серйозну увагу. І досвід фінансово-кредитної підтримки малого та середнього підприємництва з боку держави у багатьох закордонних країнах через, ми знаємо, через прямі та гарантовані позики. Сьогодні про це вже говорилося. І прямі позики видаються невеликим фірмам на певний строк під більш низькі ставки, ніж кредит на приватному ринку. І гарантовані позики дають кредиторам державні гарантії до 90 відсотків позикового капіталу. У такий спосіб держава намагається зацікавити приватні банки та фонди в наданні капіталу дрібним фірмам.

В цілому на сьогоднішній день постійно говориться про те, що бізнес треба підтримати, треба щось робити. Але насправді бізнес не відчуває цієї підтримки, тому що сама найголовніша підтримка – це фінансова. І про це треба розуміти. І на сьогодні підприємці, читаючи кожний законопроект, вони просто дивляться на цифри і на те, як вони можуть підняти свій прибуток або якось триматися на цьому ринку.

В цілому закон є позитивний, він підвищить ефективність державної підтримки і розширить джерела формування коштів фондів підтримки. Але ми хотіли би як група РПР наголосити на такий момент, що наявність норми щодо джерел отримання коштів державного, регіонального та місцевих фондів підтримки підприємництва не узгоджуються з нормами інших законодавчих актів України. Наприклад, Бюджетним кодексом України та Законом про місцеве самоврядування в Україні. Тому ми просили би, щоб ви  більш детально розробили  цей процес, цей механізм, щоб він був дієвим. Не просто закладався у закон, а  працював. І з огляду на зазначене у разі врахування зауважень прийняття законопроекту підвищить ефективність  державної підтримки малого і середнього підприємництва, розширить джерела формування коштів фондів  підтримки, що створить підґрунтя для стабільного соціально-економічного розвитку. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Я хотів ще раз наголосити, що всі механізми, які ми будемо закладати, вони мають бути дієвими.  Тому не  є нашої задачею закладати недієві  механізми і ще коментар  попереднього  виступаючого теж, немає   сенсу щось відправляти на доопрацювання, тому що ми зараз не  проходимо формально процедуру розгляду. Тобто  ми є на етапі  опрацювання. Для цього ми тут сьогодні збираємося, для цього ми і поїдемо в регіони для того, щоби слухати  вас, ваших колег і тут, і в регіонах, збирати різні думки і скільки часу на це потрібно, стільки буде і потрібно і за певний час знову вже виходити на фіналізацію версії.

Прошу. Ще є запитання, так. 

_______________. Да. Я просто благодарен  экспертам реанимационного пакета реформ, который понимают  о необходимости финансирования малого бизнеса о недосконалости  там банковой системы,  но я хотел бы подчеркнуть, что для бизнеса финансирование – хорошо, но гораздо важнее для бизнеса понимать возможность возврата средств в то время, когда за последние два года свыше 50 банков прекратили свою  деятельность, когда на счетах бизнес потерял… га тех счетах, в том правовом поле, в которое его государство  завело, потерял, по оценкам экспертов, порядка 65 миллиардов гривен, говорить о кредитовании хорошо, но, прежде всего, нужно решить вопрос с  гарантированием возврата своих средств с банковским контролем.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за ваше слушне зосередження.

Ще раз наголошую, що цим законопроектом ми всіх проблем не вирішимо. І це теж те, що говорила колега Потапова з громадської ради ДФС. Ми не вирішимо всіх проблем бізнесу одним законом, нам потрібно в комплексі реформувати по напрямках і податкову систему, і митну систему, і органи Держнагляду, до речі, в цьому напрямку ми також маємо певні напрацювання. Наступного тижня, як ви знаєте, буде день дерегуляції у Верховній Раді, де буде запропоновано Верховній Раді прийняти щонайменше 20 законопроектів там по блоках, це і реформа системи державного контролю, це і блок антимонопольного законодавства, підвищення ефективності роботи антимонопольного комітету, який, на жаль, всі останні  роки взагалі не працював в Україні, так і не займався. А це також певний механізм підтримки розвитку малого і середнього бізнесу. Тому що боротьба з монополіями, які монополізують цілі галузі, власне, і не дозволяє розвитку бізнесу в цій галузі, це дуже важливі напрямки, є інші законопроекти. Тому звичайно це питання, знаєте, реформи взагалі всієї системи влади в країні. Ми можемо багато і довго про це говорити, і критикувати один одного, але я пропоную все-таки, знаєте, рухатися крок за кроком і аналізувати, і обговорювати ті питання, і ті законопроекти, які сьогодні стоять у нас, в даний момент, на порядку денному.

Прошу ще Любомир і, я думаю, що будемо завершувати, так. Дякую.

ЧОРНІЙ Л.  Перед неофіційною частиною, де ми просто зможемо попити каву і неформально поспілкуватися. Я хотів просто наголосив на кількох речах. Насправді, ми сьогодні обговорюємо не реформу податкової системи, не реформу   регуляторної системи. Ми сьогодні обговорюємо формування нової системи державної політики  в сфері підтримки розвитку малого і середнього підприємництва. А Європейські документи і міжнародні документи  говорять, що є декілька базових інструментів за рахунок яких забезпечується розвиток малого і суднього підприємництва.

 Серед них: забезпечення ефективного регулювання господарських чи економічних відносин. Друге – це розвиток інфраструктури підтримки розвитку малого і середнього підприємництва. І третє – це забезпечення доступу до фінансових ресурсів кредитних і не тільки кредитних, тобто поворотних, і не     тільки поворотних. Власне кажучи, державна підтримка розвитку малого і середнього підприємництва полягає в цих трьох інструментах. Оскільки у нас існує окремий спеціальний закон, який регулює питання регуляторної політики, основні засади державної регуляторної  політики, власне кажучи, ця галузь, скажемо, виділена в  окрему сферу – це окрема сфера регулювання в нашому випадку.

Тому, коли  ми формували цей  законопроект, ідеологію цього законопроекту, ми виходили з точки зору двох інших інструментів,  які у нас, на рівні  законодавства, недостатньо забезпечені, на сьогоднішній день.  Було нарікання до преамбули. По-перше, преамбула ніколи, ні в одному  законопроекті не  носить регуляторного жодного регулюючого навантаження, а це просто декларація, яка на жаль, чи на щастя, не має  жодного впливу на ситуацію.

Крім того, чому ми говоримо, що це   основні засади.  Дуже коротко відповідаю тому,що є як мінімум Закон про державну  допомогу суб'єктам господарювання, тобто як мінімум ще один закон, який регулює цю сферу. Є Закон  про загальні засади державної регуляторної політики в якому пересікаються, в тому числі,  питання  участі громадськості в формуванні політики і не тільки регуляторної, тобто предмет регулювання пересікається.    

Тому основні питання, щоби не залазити в інші сфери регулювання. Те, що стосується речей, які на жаль залишились  недостатньо поміченими під час дискусії і  на які ніхто не відреагував, мені б хотілося на них  наголосити. Дуже важливе питання  інформаційної забезпеченості,  реалізації політики розвитку малого, середнього підприємництва. На жаль, ніхто на сьогодні не може сказати, який внесок, наприклад, малого та середнього підприємництва в ВВП. І, наприклад, навіть сьогодні під час дискусії говорили про… Ніхто не може, немає методики розрахунку, немає об'єктивних даних. Можна говорити про внесок у внутрішній, перепрошую, у додану вартість підприємств, але не можна говорити про внесок у внутрішній валовий продукт. Тому що відповідні дані не розраховуються і не наводяться в Україні, тобто це, як мінімум перша проблема. Не можна сказати про сплату, наприклад, податків до бюджетів центрального і місцевих, в розподілі малих і середніх підприємств. Тобто, якщо брати ці дані під різні, наприклад, різні суб'єкти запитують в ДФС, вони отримують абсолютно різні дані. При чому ДФС зовсім інакше рахує розмірі суб'єктів малого і середнього підприємництва, аніж державна служба статистики. Просто ми отримуємо таку "кашу", з якої ми не можемо зрозуміти, яка об'єктивна ситуація в малому, середньому підприємництві і так далі. Тобто ці питання дуже важливі.

Крім того, формальні механізми комунікації  тих самих консультативно-дорадчих органів з органами державної влади, які забезпечують формування і реалізацію політики. Ніде не прописані ці формальні механізми саме із  застосуванням малого, середнього підприємництва. Тобто запустити цей процес, далі можна дивитися, яким чином це все буде розвиватися. Але в цьому сенсі є однин  такий дуже сумний момент, я просто згадую січень і лютий місяць, коли при комітеті декілька раз збиралась робоча група, вона засідала рівно три рази. Дехто з присутніх в залі був на засіданнях цієї робочої групи.

І справа в тому, що кожне засідання, а ми, до речі, прийняли таке рішення, йти поблоково. Тобто на першій зустрічі обговорюємо частину законопроекту таку-то, таке-то питання, яке регулюється законом. На другій зустрічі наступне, і так далі, так далі, планувалось так пройти весь законопроект.

До  третьої зустрічі, які відбувались в середньому раз в два тижні, залишилось Міністерство економіки, два проекти міжнародної технічної допомоги і одна бізнес-асоціація, тобто весь склад цієї робочої групи. Після кожної робочої групи всі, хто був на ній, бізнес-об'єднання обіцяли: "Ми надішлемо свої пропозиції, рекомендації. От у нас є там, значить, аналітика, розробки і так далі". Ні один документ за весь цей час не був надісланий. Ще один чудовий приклад – дискусія 30 січня, про яку я згадував. Більше 25 бізнес-об'єднань були присутні. Навіть сіли, поділили там по 3-4 бізнес-асоціації, хто за яку тематику береться з регіонального рівня.

Мали отримати щонайменше 5, там 6 групових висновків. Угадайте, скільки ми отримали? Два! Два, і то просто від двох активних бізнес-асоціацій просто, і так далі, і так далі. Тобто, ну, будь-які робочі групи, комісії… Мені дуже подобається вислів: хочете там завалити якусь справу, створіть комісію. Тобто от, якщо хтось дійсно має бачення механізмів, може прописати цей механізм, навіть недосконало, – будь ласка, надішліть. З радістю чи комітет, чи, я думаю, там є представники проекту, які продовжать нашу діяльність, лідерство в економічному врядування. Я думаю, що їх представники теж будуть абсолютно щасливі отримати прописані конкретні рекомендації по... чи у варіанті 1256, чи в цьому варіанті, чи у варіанті діючого на сьогодні закону з тими прописаними механізмами, які там є. Будь ласка, в будь-якій формі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

ЧОРНІЙ Л. Тобто я думаю, що будь-які пропозиції конкретні прописані будуть абсолютно цінним доповненням. Тільки давайте бути активними, якщо ми дійсно хочемо отримати гарний документ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую-дякую.

Я більш як переконаний, що в цьому залі сидять однодумці одні, ворогів немає. Тут немає ні великого бізнесу, ні представників контролюючих органів. Навіть лише один, і то новий, можна сказати, новоспечений працівник міністерства Володимир Семеніхін, який ще донедавна також був вашим колегою, працював у бізнесі. Тому тут сидять люди, які дійсно хочуть зробити хорошу і добру справу для особливо малого і середнього бізнесу в цій країні. Тому давайте об'єднаємося, давайте об'єднаємо наші зусилля на базі нашого Комітету з промислової політики і підприємництва.

У мене відразу пропозиція. Хто висловлювався, хто не висловлювався, подавайте свої пропозиції, зауваження, ідеї до нашого комітету. Найближчим часом, після проведення оцих регіональних зустрічей, я думаю, ми десь, скоріше за все, у грудні місяці зберемо, напевно, чергове таке подібне засідання, де обговоримо ті напрацювання з регіонів, які будуть, в тому числі і ваші. Очевидно, що будуть зміни. Всі критичні зауваження, які сьогодні прозвучали, вони будуть враховані, проаналізовані, і відповідні зміни до цього тексту, до цих норм, які вже прописані, однозначно будуть. Давайте разом працювати. Жодного поспіху немає, я вас в цьому запевняю. І без вас, без цього повного консенсусу з бізнесом, з громадськістю, з середовищем ми не будемо нічого навіть в комітет виносити, не те, що в зал.

Ще раз закликаю до співпраці. Дякую, що ви взяли в сьогоднішньому нашому засіданні. Бажаю вам усіх гараздів, добра і успіхів. Дякую вам. І запрошуємо на каву.