30 вересня у Верховній Раді відбулися парламентські слухання на тему: "Розвиток підприємництва в Україні та підтримка малого і середнього бізнесу"

У громадському обговоренні, ініціатором якого виступив Комітет Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, взяли участь народні депутати, представники уряду, Адміністрації Президента України, керівники і представники місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємці, представники бізнес-об'єднань, галузеві експерти.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій, відкриваючи захід, зазначив, що малий та середній бізнес - це соціально-економічний фундамент відродження та розвитку української економіки, хребет української економіки європейського зразку. За його словами, саме малий та середній бізнес, багато в чому визначають темпи економічного зростання, структуру і соціальну орієнтацію внутрішнього валового продукту, а також – виконують одну з найвизначальніших функцій - створення мільйонів робочих місць.

Разом з тим, А.Парубій зауважив: “Для того, щоб Україна досягла значних економічних успіхів, необхідна державна політика, спрямована на ліквідацію недоліків та створення конкурентних переваг для розвитку малого та середнього бізнесу, політика, яка базується на кращому світову досвіді та враховує українські реалії. Така політика повинна формуватися владою спільно з бізнесом, експертним середовищем та громадянським суспільством у режимі постійного діалогу".

Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, виступаючи з вітальним словом, продемонстрував свою повагу до підприємців, наголошуючи на їх особливій ролі для України: “Хто є головні люди в країні? Це не Президент, це не Прем'єр-міністр, це не депутати. Це ви, ті, хто ризикують, ті, хто вкладає свої кошти, свій час, свою енергію у власну справу, ті, хто створюють робочі місця, ті, хто сплачує податки до бюджетів всіх рівнів. Тому вам ми дамо слово першими, а вже після вас будуть виступати представники центральних органів виконавчої влади, народні депутати, і вони будуть реагувати на те, що сьогодні ви нам тут скажете".

Серед проблем, з якими підприємці стикаються щоденно, В.Галасюк назвав обвал купівельної спроможності через шокову девальвацію гривні, надвисокі та складні в адмініструванні податки, які є одними з найвищих в Європі, навантаження на фонд оплати праці. “Це і контрабанда на митниці, і корупція на всіх рівнях, які, на жаль, не стали меншими, це та іржа, яка поїдає економіку країни, суспільство та блокує наш розвиток. Це й драконівська вартість кредитів, яка робить їх абсолютно недоступними для малого та середнього бізнесу, це штучні регуляторні бар’єри та часто необґрунтований незаконний тиск контролюючих та силових органів на доброчесні підприємства, в тому числі, на підприємства ІТ-галузі, це рейдерські атаки та слабкий захист права власності”, - продовжив Голова Комітету.

Як поінформував доповідач, це далеко неповний перелік найгостріших та системних проблем, з якими стикаються українські підприємці. "Для їх вирішення у нашому Комітеті напрацьована Модель промислової політики, яка затверджена Комітетом, яку ми послідовно втілюємо в життя через прийняття конкретних законів, і особливе місце в цій моделі відводиться саме розвитку малого та середнього бізнесу", - повідомив він.

Доповідаючи про досягнення на шляху забезпечення розвитку малого та середнього бізнесу, В. Галасюк нагадав про декілька прийнятих законів, зокрема, про закон щодо дерегуляції, який знімає низку регуляторних бар'єрів та обмежує права контролюючих органів, забороняє вилучення серверного обладнання ІТ-компаній.

На додаток, Голова Комітету розповів про новий нещодавно прийнятий закон про ліцензування, яким кількість ліцензованих видів діяльності скорочується вдвічі та подвійне ліцензування активних фармацевтичних інгредієнтів відміняється. Серед законодавчих здобутків для підприємництва В.Галасюк також назвав закон, яким на 10 років забороняється експорт з України необробленого лісу-кругляку, необробленої деревини, аби вітчизняна деревообробна галузь та меблева галузі мали шанс на порятунок та розвиток.

Крім того, Голова Комітету нагадав про прийняті закони щодо проведення масштабної енергомодернізації бюджетного сектору через енергосервісні контракти за зразком європейських країн, що дозволить економити до мільярда кубічних метрів газу на рік, не купуючи його в Росії. Як повідомив В.Галасюк, Комітетом підготовлені до другого читання надзвичайно важливі інвестиційні законопроекти: про державно-приватне партнерство, про індустріальні парки тощо. Розроблено законопроекти про відміну додаткового імпортного мита на сировину для українських виробників та про експортно-кредитне агентство, яке має допомогти українським виробникам, малому та середньому бізнесу вийти на європейський та інші нові закордонні ринки, а також окремий законопроект про підтримку малого та середнього бізнесу тощо.

За ініціативи Комітету розпочав свою роботу Антикризовий економічний штаб, який допомагає підприємцям вирішувати найгостріші питання у регуляторній, податковій, митній та інших сферах.  "Я надзвичайно вдячний колегам народним депутатам, керівникам дружніх комітетів, які включилися в роботу штабу і дуже нам активно допомагають. І особливо я хотів би відзначити допомогу та підтримку очільниці податкового Комітету пані Южаніної", - зазначив голова Комітету.

 Резюмуючи, В.Галасюк заявив: "Ми будемо продовжувати роботу на основі ваших рекомендацій. Для того, щоб бути ефективними, влада має мати нормальний суспільний діалог між бізнесом, експертним середовищем та суспільством і комунікувати, ті потреби робити і законодавчими ініціативами приймати їх".

 У продовження, в рамках парламентських слухань виступили керівники та представники  українських бізнес-асоціацій, громадських об'єднань підприємців малого бізнесу, профспілок захисту підприємництва.

Керівник Ініціативи "Перший професійний уряд реформ" Андрій Длігач наголосив, що єдиним способом для розвитку підприємництва є модернізація економіки, відновлення довіри до органів влади і до України як до ринку для інвестування. Запропонувавши низку необхідних для досягнення цього заходів, доповідач наголосив на важливості створення Фонду розвитку малого та середнього бізнесу. "Це питання не лише доступу до проектного фінансування за європейськими ставками, це надання сервісних послуг малому та середньому бізнесу, який зараз не в змозі об'єднуватися та сплачувати за юридичне, бухгалтерське та ІТ-супроводження, це консолідація бізнесів, зокрема, в питаннях експорту і, до речі, це, звичайно, створення проектного комітету, який має бути незалежним і має бути експертним з бізнесового середовища", - пояснив доповідач.

Співзасновник Громадянської платформи "Нова Країна" Валерій Пекар надав свій рецепт економічного зростання - спростити ведення  бізнесу та зменшити податки. Розглядаючи податкову політику як інструмент економічного відродження, він запропонував внести у проект рекомендацій парламентських слухань пункт про необхідність забезпечення розробки та пріоритетний розгляд нової редакції Податкового кодексу, що передбачатиме зменшення податків  на заробітну плату, збереження спрощеної системи оподаткування, скасування ПДВ-рахунків та податкової інспекції.

Голова правління Союзу промисловців Туреччини та України Расім Бекмезджі акцентував увагу на проблемі контрабанди в Україні, вирішити яку порадив за допомогою посилення співпраці щодо обміну інформацією з державами, із якими Україна веде зовнішньоекономічну діяльність, прийняття адміністративних та банківських обмежень для офшорних операцій, спрощення митних процедур та забезпечення прозорості діяльності митних органів. Результатом зазначеного має стати зміцнення вітчизняного виробника, підвищення інвестиційної привабливості українського ринку, забезпечення чесної конкуренції, наповнення бюджету та підвищення якості життя українського народу.

Аналізуючи результати участі України у програмах ЄС із підтримки малого та середнього бізнесу, представник Українського союзу промисловців та підприємців в Європейському Союзі Микола Тимощук порадив Українській Стороні у подальших переговорах з ЄС підняти питання щодо необхідності доопрацювання таких програм. Він підтримав ініціативу Комітету з питань промислової політики та підприємництва щодо якнайшвидшого прийняття заходів, які забезпечили б перенаправлення частини міжнародної фінансової допомоги України на фінансування об'єктів малого та середнього бізнесу та забезпечили б здешевлення кредитування для українських підприємців.

Технічний радник Проекту USAID "Впевнений бізнес - заможна громада" Любомир Чорній розповів про підходи до забезпечення ефективного регулювання господарської діяльності в Україні та зазначив, що у правовому полі, передусім, потрібно втілити зміни, які забезпечили б стабільність податкового законодавства, спрощення процедур адміністрування та податкової звітності, мінімізації застосування дозвільних процедур і розширення сфери застосування адміністративних послуг, спрощення різноманітних адміністративних процедур тощо.

Президент ГС "Українська Бізнес Асоціація" Володимир Чеповий  наголосив на необхідності побудови прозорої системи колективної безпеки бізнесу України, що у співпраці об'єднань із діловими ЗМІ та адвокатською спільнотою буде, свого роду, “сервісом оперативного реагування, відеофіксації та юридичного супроводу складних ситуацій”, що становлять загрозу веденню бізнесу в Україні.

Голова ВГО "Союз захисту підприємництва" Сергій Доротич доповів про проблемні питання малого та середнього бізнесу (оподаткування, адміністрування, безпека) і закликав невідкладно переглянути чинне законодавство та прийняти чіткі "правила гри", а також - зменшити податкове навантаження та адміністрування для того, щоб зберегти підприємництво.

Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков поділився результатами діяльності організації на шляху до посилення експортної спроможності малого та середнього бізнесу. Зокрема, виступаючий поінформував, що у більшості регіонів країни запрацювали центри підтримки експорту. Крім того, за словами Г. Чижикова, на користь підприємцям також діє портал експорту України, де можна отримати необхідну аналітичну інформацію.

 Як повідомив доповідач, ТПП України готує укранський бізнес, перш за все, малий і середній, до співпраці з ЄС, тож за півтора роки організацією підготовлено 2 тисячі консультантів, орієнтованих на у відповідному векторі.

Директор асоціації "ІТ України" Віктор Валєєв поділився вимогами до системи підготовки кадрів на всіх рівнях для підвищення конкурентноздатності бізнесу.

Доцент Григоріанського Університету (Італія), Президент Академії Етики та Економіки Зиновій Свереда розповів про те, як можна задіяти досвід соціального підприємництва у Європі для вирішення проблем безробіття та розвитку депресивних регіонів в Україні.

Голова Правління ГО "Інститут економічних досліджень та політичних консультацій" Ігорь Бураковський розставив акценти щодо відповідальності уряду у напрямку розвитку малого та середнього підприємництва та наголосив на важливості вироблення консолідованого підходу й узгодженої програми дій у даній сфері.

Загалом, учасники заходу заслухали доповіді на теми: "Стратегія і модернізація економіки України для забезпечення сталого зростання", "Напрями реформування, оподаткування малого та середнього бізнесу", "Податкова політика як інструмент економічного зростання", "Механізми забезпечення детінізації економіки та легалізація ринку праці", "Проблемні питання малого та середнього бізнесу", "Контрабанда та корупція на митниці як загроза українській промисловості та інвестиціям", "Програма ЄС із підтримки малого та середнього бізнесу в  Україні", "Заходи із розширення доступу малого і середнього підприємництва до фінансування".

Перед учасниками парламентських слухань виступили також представники Кабінету Міністрів.

Міністр юстиції Павло Петренко у своєму виступі зазначив, що саме Державна фіскальна служба, представники якої відсутні на цих слуханнях, повинна бути сервісним центром для підприємців, "а не тим органом, який займається вимаганням, ловить підприємців, вимагає хабарі і створює вам проблеми".

П.Петренко поінформував про комплексну перевірку Державної фіскальної служби, яка зараз відбувається на виконання Закону "Про люстрацію". Він зазначив, що "дуже багато кадрів, які працювали багато років, фактично залишилися там працювати по старих правилах і по тих правилах, яких остаточно їх не перевчиш".

Доповідач поінформував, що позиція уряду і Прем'єр-міністра дуже чітка: якщо керівництво Державної фіскальної служби не почне оновлювати персональний склад, так, як це робиться з поліцією, тоді буде змінюватися керівництво Державної фіскальної служби.

На думку Міністра юстиції, "Державна фіскальна служба, яка зараз має 50-60 тисяч людей, повинна змінити взагалі філософію роботи з підприємцями. Це повинна бути сервісна служба для малих і середніх підприємців. Більше того, малий і середній бізнес не повинен знати як виглядає податківець в обличчя, для великого бізнесу це повинен бути фактично центр консультування, а не орган, який займається іншими поганими речами".

Стосовно відносин Міністерства юстиції з бізнесом П.Петренко зазначив, що ще всі проблеми зняті, "але ми максимально рухаємося по системі, щоб ви отримали хороший сервіс, менше спілкуючись з державним службовцем. Тому ми ввели систему онлайн-сервісів".

За словами урядовця, півтора мільйони підприємців щороку отримували в Міністерстві юстиції, в реєстраційній службі виписки, витяги, довідки. "Ви, напевно, всі знаєте, що це таке. Черги по декілька днів або 300 гривень для прискорення процесу. З 7 квітня цього року ми ввели систему, коли на сайті Мін'юсту ви можете це зробити за 30 секунд, без спілкування з будь-яким чиновником отримати будь-який документ. Мільйон українців скористалися за цей час цією послугою. Так само ми запровадили систему онлайн-реєстрації компаній. Зараз ми хочемо максимально спростити подачу будь-якої звітності, яка стосується саме реєстрації до Міністерства юстиції. Тільки через Інтернет, щоб ви не ходили по кабінетам чиновників.

І наостанок. Тут було багато сказано, що основна проблема це монополізація і бюрократія.

Наша філософія дуже проста: Міністерство юстиції - перше міністерство, яке відмовляється від своїх функцій по реєстрації, передає ці функції нотаріусам і місцевим органам влади", - повідомив міністр.

Завершуючи виступ, П.Петренко наголосив: "Ця філософія спрощення життя простому українцю, чи то підприємець, чи то людина, яка не займається бізнесом, повинна бути основою в роботі всіх органів, які мають контакт з підприємцями".

Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна у своєму виступі зазначила, що малий бізнес сьогодні є основою економіки України та приносить 70 відсотків податкових надходжень. "Хто думає, що податки платить великий бізнес, помиляється. Податки платить і фінансує пенсіонерів, вчителів, лікарів малий і середній бізнес.

Це 7 з половиною мільйонів тільки найнятих осіб. Додайте до цього ще 2 мільйони самозайнятих, і ви побачите, що це майже половина зайнятого населення, - це малий, середній бізнес. І це вже майже 70, більше 60-и відсотків обсягу реалізованої продукції. ВВП створює сьогодні в Україні малий, середній бізнес. Це, незважаючи на те, що нам погано, що багато проблем. Малий, середній бізнес за ці 25 років навчився виживати в будь-яких умовах. І він найсильніший в Європі. І може конкурувати будь з ким", - наголосила вона.

Стосовно того, що робиться владою для розвитку малого та середнього бізнесу сьогодні К.Ляпіна зазначила, що найбільшою проблемою є тиск контролюючих органів. А тому з 79 контрольних органів залишається 32.

Голова Державної регуляторної служби зазначила, що мораторій на перевірки діяв. На 85 відсотків скоротилась кількість перевірок. Але це все без урахування фіскальних перевірок. Фіскальні перевірки, за її словами, "на жаль, живуть своїм життям. І всі наші зусилля по дерегуляції, на жаль, поки що до них не дійшли".

К.Ляпіна звернулася до учасників слухань за допомогою у проведенні дерегуляції. За її словами, за оцінками експертів на 10 мільярдів гривень скорочено різних видатків, які робилися на здійснення регуляторних процедур: це і ліцензії, які скоротили до 30 з 57 видів діяльності, це й скорочення різних дозволів, погоджень, сертифікатів тощо.

Голова Державної регуляторної служби також поінформувала про деякі нововведення у напрямку покращення умов для ведення бізнесу, зокрема, про м-тест, це сноубізнестест, який застосовується майже у всіх європейських країнах. Перед тим, як прийняти будь-яке регулювання, яке розповсюджується на малий бізнес, орган влади має порахувати, чого буде коштувати виконання цього регулювання не для бюджету, а для бізнесу. За її словами, така вимога сьогодні підготовлена, проект постанови, яким впроваджується цей м-тест, направлений в уряд.

Перед учасниками слухань також виступив бізнес-омбудсмен в Україні Альгірдас Шемета. Він розповів про свою роль у розв'язанні проблем малого та середнього бізнесу.

Він повідомив, що почав працювати чотири місяці тому і за цей час вже від підприємців надійшло 360 скарг, 84 відсотки з яких від представників малого та середнього бізнесу.

За його словами, за цих чотири місяці закрито 40 справ, тобто це ті рішення, які допомогли підприємцям, підготовлено два системних звіти. Прямий економічний ефект від діяльності бізнес-омбудсмена склав 110 млн. грн. Це повернений ПДВ, анульовані штрафи, санкції бізнесу та інші прямі фінансові результати, які отримав бізнес.

А.Шемета також привернув увагу до кількох проблем, які ставить бізнес перед своїм омбудсменом - це адміністрування податків, 40 відсотків скарг якраз з цієї причини. Інша проблема - це дії силових структур, на які скаржаться 20 відсотків підприємців.

Бізнес-омбудсмен повідомив про те, що зараз готується системний звіт по адмініструванню податків, в якому буде висновок щодо розв'язання цієї проблеми.

Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус у своєму виступі відзначив, що економічна ситуація в країні залишається складною. Він погодився з одним з промовців, який сказав, що для успішного розвитку економіки і підприємництва потрібні три речі: податкова реформа, демонополізація і боротьба з корупцією.

А.Абромавичус висловився за створення в Україні сприятливих умов для всіх суб'єктів, але, в першу чергу, для малого та середнього бізнесу, який повинен стати центром економічного розвитку.

Перед учасниками парламентських слухань також виступили народні депутати О.Бєлькова, О.Данченко, Н.Королевська, Р.Демчак, О.Кірш.

Крім того, активну участь в обговоренні взяли заступник голови Комітету  з питань промислової політики та підприємництва, народний депутат Олександра Кужель та член Комітету  з питань податкової та митної політики, народний депутат Оксана Продан.

Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, підсумовуючи, зазначив, що ці парламентські слухання - сигнал для уряду налагодити нормальний відкритий діалог з бізнесом, щоб це відбувалося не раз в 10 років чи в 5 років, а на постіній основі

В.Галасюк звернувся до учасників слухань із проханням направити  пропозиції щодо розв'язання озвучених проблем до Комітету з метою доповнення проекту рекомендацій парламентських слухань.

На цьому парламентські слухання, присвячені розвитку підприємництва та підтримки малого та середнього бізнесу, завершилися.

Матеріали парламентських слухань.

Відеозапис парламентських слухань.

Стенограма парламентських слухань.