На засіданні Комітету, яке відбулося 28 травня 2025 року за участі представників Міністерства економіки України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а також Офісу Віце-прем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Основною темою обговорення стали ризики для українського експорту у зв’язку з наближенням повномасштабного запровадження Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) у Європейському Союзі та переговірний процес щодо виключення України з під дії CBAM.
CBAM — це новий інструмент ЄС, що доповнює Систему торгівлі викидами (EU ETS) та з 2026 року передбачає запровадження обов’язкових вуглецевих платежів для імпортерів продукції з третіх країн, зокрема й України. Імпортери будуть змушені купляти CBAM-сертифікати, вартість яких визначатиметься відповідно до аукціонної ціни квот на викиди CO₂ у рамках EU ETS. Таким чином, товари з країн, де не існує повноцінної системи ціноутворення на викиди парникових газів, автоматично потраплять під додаткове податкове навантаження в ЄС.
Україна вже сьогодні є серед найбільш вразливих до цього механізму країн. У 2023 році український експорт СВАМ-продукції до ЄС становив 3,6 млрд дол. США, що склало 15,4 % товарного експорту до країн ЄС та 9,9 % усього експорту товарів з України до інших країн світу. В імпорті до ЄС продукції, яка регулюється CBAM, на Україну припадає 2,6 % поставок. В умовах обмеженого доступу до традиційних ринків та агресивного демпінгу з боку російських виробників на ринках третіх країн, ЄС залишається головним напрямком експорту української вуглецеємної продукції: у 2023 році до ЄС було спрямовано 78,3 % українського експорту електроенергії, 80,7 % алюмінію, 82,5 % чорних металів і виробів з них, 86,5 % цементу та цементних клінкерів, 90,0 % добрив.
Поточна ціна на викиди CO₂ у ЄС є найвищою серед усіх країн, що мають подібні системи, і вже з 2026 року українські виробники зіштовхнуться зі значним фінансовим навантаженням. За оцінками, до 2030 року вартість тонни викидів сягне 145 євро, а до середини 2030-х років — 177 євро. Це може призвести до втрати конкурентоздатності української продукції на ключовому для нас європейському ринку.
Згідно з наявними аналітичними прогнозами, у перший рік дії фінансових компонентів CBAM (2026) ВВП України може знизитися на 4,8 %, експорт товарів до ЄС — на 7,8 %, індекс продукції переробної промисловості — на 13,1 %. Податкові надходження скоротяться на 2,8 млрд дол. США, а втрати робочих місць становитимуть понад 73 тис. осіб. До 2030 року ці показники лише поглибляться: очікується падіння ВВП на 6,1 %, скорочення експорту до ЄС — на 9,8 %, зниження виробництва у переробній промисловості — на 16,7 %, втрати понад 100 тис. робочих місць.
Під час засідання Комітету представники Уряду презентували поточну позицію та напрацювання щодо можливих сценаріїв реагування. Було наголошено, що відповідно до частини 7 статті 30 Регламенту ЄС № 2023/956, Комісія ЄС може ініціювати тимчасові виключення з-під дії CBAM для країн, які постраждали внаслідок непередбачуваних і виняткових подій. Україна, яка зазнала масованого знищення промислової інфраструктури внаслідок широкомасштабного вторгнення рф, формально підпадає під ці умови. Водночас реалізація цього механізму потребує активної міжурядової координації та початку офіційних переговорів з Європейською Комісією.
Голова Комітету Дмитро Наталуха зазначив: «Ми вже почали отримувати сигнали від українських експортерів про критичність цього питання. Представники нашого Комітету підіймали тему CBAM і під час виїзного засідання у Брюсселі. Зволікати більше не можна — нам необхідно терміново активізувати переговори, щоб захистити український інтерес».
Після заслуховування позицій урядових інституцій, обговорення економічних загроз і потенційних дипломатичних рішень, Комітет ухвалив рішення ініціювати офіційне звернення до Прем’єр-міністра України з проханням вжити невідкладних заходів, спрямованих на захист національних економічних інтересів в умовах запровадження CBAM. Зокрема, йдеться про необхідність активізувати перемовини з Європейською Комісією щодо тимчасового виключення України з-під дії фінансових компонентів цього механізму на період дії воєнного стану та щонайменше п’ять років після його завершення.
В рамках цього звернення Комітет також закликав уповноважити Міністерство економіки України на офіційне ведення переговорного процесу з європейською стороною відповідно до положень частини сьомої статті 30 Регламенту ЄС №2023/956 Європейського Парламенту та Ради.