17 березня 1917 року було створено Українську Центральну Раду – перший національний представницький орган, що заклав фундамент нашої державності. Це був момент, коли український народ почав формувати власну політичну систему, вперше окресливши шлях до незалежності, який остаточно втілився в IV Універсалі.
Центральна Рада стала прообразом українського парламенту, де вперше зібралися представники різних політичних поглядів, регіонів та соціальних верств, щоб творити державу.
Як і тоді, так і зараз перед українським парламентаризмом стоять виклики, пов’язані з війною, внутрішньою політичною боротьбою, потребою ухвалювати критично важливі для виживання країни рішення.
Еволюція парламентаризму в Україні показує, що ідея представницької демократії – незламна. Від Центральної Ради до сучасної Ради ми пройшли шлях від декларацій – до реальної законодавчої роботи, від перших актів незалежності – до конституційного оформлення суверенної держави.
«Сьогоднішня Верховна Рада України, як і Центральна Рада колись, ухвалює історичні рішення, які впливають на майбутнє країни, - зазначає заступник Голови Комітету з питань економічного розвитку Олексій Мовчан.
Законодавчі акти воєнного часу, євроінтеграційні реформи, зміни у військовій та економічній сферах – це відповідь на виклики, перед якими стоїть Україна.
Якщо Центральна Рада була символом народження української державності, то Верховна Рада України – це символ її стійкості. І поки працює український парламент, поки ухвалюються закони для Перемоги – Україна була, є і буде!»