Темою цього засідання стали строки розрахунків за договорами поставки сільськогосподарської продукції та інші умови договорів поставки. У засіданні взяли участь народні депутати України, представники Уряду, галузевих асоціацій виробників та постачальників сільськогосподарської продукції, підприємств роздрібної торгівлі та постачальників.
Учасники обговорили наслідки застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 р. № 160 «Щодо забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану». За інформацією виробників встановлений 10-денний строк розрахунків за поставлену продукцію спочатку дотримувався близько 90% представників ритейлу, що дозволило швидко закупити сировину для виробництва продуктів на початку військових дій. Водночас, на сьогодні, за інформацією представників виробників та переробників соціально значущих товарів, виникають деякі затримки з дотриманням вказаної Постанови з боку окремих торгових мереж та складнощі зі встановленням 10-денного строку розрахунку в договорах при бажанні виробників розширити асортимент продукції. При цьому, не було названо, які саме мережі порушують встановлений строк розрахунків, а ряд присутніх представників ритейлу підтвердили, що дотримуються Постанови. Було також наголошено, що для стримування росту цін на соціально значущі товари, зокрема хліб, для виробників важливим є ціна енергоносіїв.
Зі свого боку представники продуктового ритейлу вказали на те, що на початку війни запровадження зазначеної Постанови також співпав (окрім безпосередньо воєнних дій) зі значним викликом у взаємодії між постачальниками та ритейлом, а саме неотримання товару від 30-40 % постачальників соціальних груп товарів. Так, на прикладі лише однієї з мереж в порівнянні з січнем у березні сума, на яку було недоотримано соціально значущих товарів, збільшилася в 10 разів і перевищила показник у 1,1 млрд. грн., що і в сукупності з іншими викликами, і окремо, значно вплинуло на ліквідність. Зазначивши зі свого боку щодо виконання Постанови № 160, представники мереж наголосили на тому, що питання на сьогодні в державі має ставитися не тільки (і не стільки) в тому, чи виконує ритейл зазначену Постанову, а й в тому, щоб підвищувати його спроможність це робити. Отже, від держави шляхів підвищення ліквідності (запуск заявленого державою пільгового кредитування, удосконалення податкового законодавства з метою переходу торгових мереж на спрощене оподаткування, тощо). Позицію, що без підвищення ліквідності продуктового ритейлу тиск на торгові мережі фактично може призвести до їх падіння, висловили й низка постачальників.
На засіданні робочої групи також було висловлено готовність сприяння вирішенню проблемних питань в частині заборгованостей між сторонами в разі готовності виробників та постачальників порушувати такі питання перед головою підкомітету або представниками профільної асоціації.
Присутній на засіданні заступник Міністра аграрної політики та продовольства Т.Висоцький підтвердив, що ситуація з кредитуванням продуктового ритейлу не змінилась, а щодо дискусії яка відбувається, наголосив на необхідності знаходження рішення інституційно-еволюційного, яке б передбачало не встановлення заборон або дозволів, які не працюють, а яке всім допоможе вирішити порушені питання.
Перейшовши до обговорення питання регулювання строків розрахунків між постачальниками та покупцями сільськогосподарської та харчової продукції в рамках засідання сторони сфокусувалися на відносинах "виробники/переробники та продуктовий ритейл" і обмінялися думками щодо можливих наслідків такого регулювання, зокрема для кінцевого споживача.
Так, представники асоціацій виробників/переробників харчової продукції наголоcили на важливості регулювання строків розрахунків, зокрема у випадках, коли строки розрахунків значно перевищують строки придатності товарів, та деяких інших питань договірних відносин (бонуси, додаткові плати за розміщення на полицях, повернення продукції, термін якої сплив, тощо). Натомість представники компаній, що виробляють продукцію, були більш стриманими в питаннях регулювання, наголошуючи на першочерговій необхідності підвищення ліквідності торгових мереж, насамперед за рахунок кредитів, налагодження ефективного та дружнього діалогу між сторонами, направленого на встановлення взаємовигідних строків розрахунків.
Представники роздрібних мереж висловили готовність до діалогу, а також наголосили на необхідності переведення дискусії з питання щодо необхідності встановлення жорсткого регулювання, що не враховує особливості відносин та гравців на ринку, до обговорення можливих шляхів вирішення проблемних питань у відносинах, що були б прийнятними для обох сторін правовідносин. Серед негативних наслідків, до яких може призвести регулювання, названі: значне зменшення асортименту товарів на полицях (що, зокрема, може відобразитися негативно на настроях населення в воєнний та післявоєнний період), збільшення логістичних витрат та, відповідно, вартості товарів, можливі складнощі щодо заходу нового товару або нових виробників в мережу, тощо.
За результатами обговорення, було запропоновано на наступному засіданні предметно обговорити існуючі законодавчі ініціативи з порушеного питання, зокрема в частині строків розрахунків за поставлену сільськогосподарську та харчову продукцію та інших умови договорів поставки.
Як відомо, наприкінці минулого року держави ЄС завершили імплементацію Директиви ЄС № 2019/633 про недобросовісні торгові практики між суб’єктами господарювання у ланцюгу поставок сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, на яку посилаються ініціатори законодавчого регулювання (держави зробили це зі своїми особливостями), на сьогодні немає достатніх аналітичних даних щодо наслідків її застосування – оцінку впливу на ринок ЄС має зробити лише у 2025 році.