Без активізації темпів економічного розвитку і створення додаткових стимулів для прискореного зростання ВВП можна взагалі не говорити не тільки про перспективу соціально-економічного завтра країни, але навіть і про повернення до далеко не блискучого докризового рівня життя. Одним з таких додаткових стимулів повинна стати політика локалізації виробництва промислової продукції, механізми якої прописані в законопроекті №3739 "Про внесення змін до ЗУ" Про державні закупівлі "по створенню передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості" (проект закону вже прийнятий в першому читанні ). 
   Голова Комітету Дмитро Наталуха підкреслив, що «в найближчі кілька років локалізація та інші інструменти прагматичної економіки (які зазвичай таврують «протекціоністськими») стануть the new black - «новим чорним», тобто увійдуть і в моду і в ужиток, і нарешті вийдуть з маргінесу. Це неминуче просто тому, що і длшвидкого відновлення після COVID-кризи і для стимулювання справді стрімкого економічного зростання (такого, який називають «бумом»), і для оперативної мілітаризації країни перед загрозою непередбачуваної Росії, потрібні будуть «мегапроекти». Фактично те, що у нас вже почали називати «великим» — будівництво чи реконструкція, але це тільки початок. Від національного авіаперевізника до патрульних човнів, міського транспорту в громадах, чи військових дронів для армії — скрізь, де держава витрачатиме великі об’єми грошей, все більше вимагатимуть локалізацію, адже це – український інтерес. Її малий ступінь критикуватимуть, її високим ступенем вихвалятимуться. Але забути чи припинити цю практику вже не вдасться, світ став надто іншим — більш егоїстичним, утилітарним і прагматичним. Точніше, він завжди таким був, але лише зараз, під час пандемії, нам випала можливість побачити це на власні очі. Та почати, нарешті, діяти так, як радили китайці у минулому сторіччі: «треба робити не те, що говорить захід, а те, що захід робить сам. І от на минулому тижні у підтвердження всього вищенаписаного адміністрація Байдена публікує рішення про збільшення вимоги місцевого компоненту продукції, яка закуповується за федеральні кошти до 60%, а у 2029 - до 75%. Що це означає? Що ступінь локалізації у 2029 році в США сягатиме 75%, проти 40%, які ми пропонуємо в Україні, і щодо яких верещать як різані українські неоліберали. Тож, повторюсь, поки дух часу ще не на повну наситив бренне тіло нашої економіки прагматикою, у вас ще є можливість сповідатись і підтримати законопроект про локалізацію № 3739».
  Детальніше читайте інтерв’ю Дмитра Наталухи.
Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Новини”

29 березня 2024 10:31
28 березня 2024 09:40
27 березня 2024 14:04
26 березня 2024 12:27
26 березня 2024 11:04
25 березня 2024 13:27
22 березня 2024 13:21
21 березня 2024 18:43
20 березня 2024 16:19
20 березня 2024 13:14