Комітет на своєму засіданні 7 грудня 12 голосами «за» рекомендував Верховній Раді прийняти в цілому (у другому читанні) законопроект № 3739 - так званий проект закону «про локалізацію».
До другого читання Комітет після фахової дискусії затвердив наступні зміни:
Додали словосполучення «вимога місцевого компоненту» до визначення «локалізації», уніфікувавши таким чином термінологію зі світовою практикою, де використовується термін «Local Content Requirement», або LCR.
Це гармонізує законопроект, в тому числі - із європейським законодавством
На рівні закону була зафіксована формула розрахунку рівня локалізації, як частини місцевого компоненту, тепер не КМУ визначає цей рівень, а сам постачальник
Це суттєво знижує корупційні ризики законопроекту, на які звертали увагу і наші колеги і антикорупційні органи
Водночас, КМУ надано право подавати на узгодження із профільним комітетом ВРУ додатковий перелік товарів, які потраплятимуть під вимоги локалізації, та перелік конкретних закупівель (тут мова саме про конкретні закупівлі, а не товари, це критично важливо), які, на думку КМУ слід звільнити від вимоги локалізації
Це дає Уряду і Раді оперативно реагувати на кризові ситуації, як, наприклад - обхід вимог закону через номінальне застосування іншої категорії товару, яка не підпадає під локалізацію, або проведення державою закупівлі унікального і специфічного обладнання, яке неможливо локалізувати на території України
Рівень локалізації відтепер єдиний для всіх категорій товарів, і становить 10% з 2021 року, які щороку збільшуватимуться на 5%, аж поки ця цифра не сягне 40%.
40% - максимальний рівень локалізації, який настає у 2027 році і тримається до 2031 року (закон діє 10 років)
Це, по-перше, спрощує застосування самого законопроекту та його формули, а по-друге - знімає будь-які підозри у тому, що якісь товари «лобіюються» із більшою локалізацією, ніж інші. Всі українські виробники, які підпадають під дію закону, будуть захищені однаково.
Додали до переліку товарів - продукцію авіаційної і космічної галузей
Це вказує на зрозумілі пріоритети серед потенційних точок зростання промисловості України (крім цього, наш комітет, який в 2019 провів реформу приватного космосу, не міг вчинити інакше)
Сам перелік товарів тепер містить лише їх назви, без CPV-кодів
Це створює більш широку тракторвку об’єкта закупівлі, що має знизити ризики обходу закону
Нарешті, законопроект відтепер передбачає можливість для Міжнародних фінансових організацій фінансувати на території України інвестиційні проекти у відповідності із вимогами закону
Це, з однієї сторони, не зриває вже існуючі і діючі програми, з іншої - встановлює зрозумілі умови для нових програм.
Далі - слово за Верховною Радою і за кожним депутатом.
Більш детальніше можна ознайомитися
на сторінці у Facebook Дмитра Наталухи.