Завершуємо нашу серію розборів нового Закону «Про публічні закупівлі». Заступник Голови Комітету Олексій Мовчан розповідає: "Фінальна новела — зміна ціни договору. Тема, яка болить і замовникам, і постачальникам однаково.
Уявіть ситуацію: компанія виграла тендер на постачання пального, уклала договір на рік. За три місяці ціна на нафту злетіла на 30%. Постачальник або виконує договір собі у збиток, або шукає підстави розірвати його. Замовник залишається без пального і змушений оголошувати новий тендер. Програють обидва. А бюджет втрачає час і гроші.
Саме таких ситуацій новий закон прагне уникнути.
Ціна публічного договору, рамкової угоди або ціна за одиницю товару чи послуги тепер зможе змінюватися без цінових або строкових обмежень — якщо порядок таких змін прямо передбачений у самому договорі. Тобто сторони ще на етапі укладення договору домовляються про правила гри на випадок ринкових коливань — і далі діють за цими правилами, не порушуючи процедуру.
Підстави для зміни ціни чітко визначені законом. Це зміна індексу цін, встановленого органами державної статистики, зміна курсу іноземної валюти, біржових котирувань, показників міжнародних цінових агентств, наприклад, Platts або ARGUS, регульованих цін, тарифів і нормативів, а також середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед». Тобто це не розмиті формулювання, а конкретні, публічні і верифіковані ринкові показники.
Окремо врегульовано питання податків. Якщо змінюються ставки податків і зборів або умови надання податкових пільг — ціна коригується пропорційно до таких змін. Інакше кажучи, якщо податкове навантаження змінилося — ціна договору може бути скоригована пропорційно.
Додатковий інструмент — типові публічні договори щодо конкретних предметів закупівлі, затверджені Кабінетом Міністрів України. У них можуть бути передбачені власні індикативи та умови зміни ціни, адаптовані до специфіки конкретної категорії товарів чи послуг.
Для бізнесу це означає передбачуваність. Постачальник може брати участь у тендерах на довгострокові контракти, не закладаючи в ціну величезну «подушку безпеки» на всі можливі ризики — бо тепер є легальний і прозорий механізм адаптації ціни до реальності. Для замовника це означає стабільність виконання договорів — постачальник не кидатиме контракт при першому ж стрибку цін.
На цьому завершуємо серію розборів ключових новел нового Закону «Про публічні закупівлі». Дев'ять постів — дев'ять змін, які разом формують принципово іншу систему публічних закупівель. Систему, яка має бути гнучкішою, прозорішою і справедливішою для всіх її учасників. Тепер головне — якісна підзаконна база і правильне застосування на практиці.
Повернутись до списку публікацій

Версія для друку