Розвиток замість проїдання – В.Галасюк пропонує замінити депозитні сертифікати облігаціями розвитку

 Через депозитні сертифікати (станом на лютий 2017 року) з економіки вимили 47 млрд грн. Ці гроші не працюють на економіку, а “заморожені” Нацбанком. Про це заявив голова парламентського Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк.

Як зазначив нардеп, замість того, щоб приносити користь суспільству і розвивати економіку, ці кошти не просто “заморожені”, а ще й потребують сплати за них вкрай високих відсотків: “У 2015 році відсоткові платежі за депозитними сертифікатами склали 8,2 млрд грн, а у 2016 році близько 9,5 мільярдів. Це кошти, які витягнули з кишень платників податків. Кожен платник податку на доходи фізосіб (ПДФО) в середньому сплачує майже 1 000 грн на рік за обслуговування депозитних сертифікатів НБУ, навіть не здогадуючись про їх існування. Витончена, масштабна і, на жаль, законна схема руйнування української економіки. Нацбанк, по суті, із "кредитора останньої інстанції" (яким центробанк має бути у кризовий період) перетворився на "позичальника останньої інстанції", висмоктуючи гроші з "судин" і без того слабкої української економіки”.

У нинішній ситуації, коли у країни шалена потреба в інвестиціях, а у банків є величезні вільні кошти (ліквідність банківської системи перевищує 100 млрд. грн.), але вони не кредитують ними економіку через нестачу “якісних” позичальників та проектів, здатних витримати одні з найвищих у світі відсоткових ставок, держава мала б проводити докорінну іншу монетарну політику, - переконаний В.Галасюк: “А) Випустити і продати банкам державні облігації розвитку, за рахунок яких профінансувати масштабні модернізаційні проекти, які створять додатковий інвестиційний попит, створять нові робочі місця, згенерують додаткові податкові надходження до бюджетів. Це покаже приватним інвесторам, що держава не тільки запрошує їх вкладатися в Україну, а й сама розбудовує її. Б) Випустити і продати банкам захищені держгарантіями корпоративні облігації “Укрзалізниці”, “Укргазвидобування” та інших стратегічних держпідприємств щоб без шокового підвищення тарифів профінансувати їх масштабні інвестиційні програми – будівництво нових вагонів, буріння нових свердловин тощо. Це дозволило б не тільки дати додатковий інвестиційний імпульс економіці, а й стримати зростання цін, бо штучне підвищення транспортних та енергетичних тарифів – головний роздмухувач інфляції. В) Змусити купити ці облігації розвитку не тільки банки, а й сировинних олігархів. Розбудова країни – не прогулянка у сонячну погоду, а велика спільна відповідальність та історична місія відповідальних громадян”.

Натомість, як нагадав парламентар, Нацбанк випускає так звані “депозитні сертифікати” – боргові папери НБУ, через які “стерилізує” ліквідність банківської системи, “знекровлюючи” реальний сектор економіки: “Так у них виглядає “боротьба з інфляцією”. Хоча навіть першокурсник-економіст розуміє, що інфляція у нас носить не монетарний характер, а зумовлена шаленим дефіцитом торговельного балансу через слабкість експортно-орієнтованої промисловості, а також адміністративно спричиненим “тарифним шоком”.