Парламентарі та урядовці підтримують підвищення мита на експорт металобрухту

Підвищення вартості вивізного мита на металобрухт з 10 до 35 євро за тонну допоможе забезпечити українських металургів сировиною та підвищити надходження до бюджету на сотні мільйонів гривень.

На цьому наголосили учасники парламентського круглого столу «Проблемні питання гірничо-металургійного комплексу України та їх врегулювання», що відбувся 22 березня за ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

Відкриваючи захід, голова профільного Комітету Віктор Галасюк зауважив критичність проблеми із забезпеченням вітчизняних підприємств гірничо-металургійного комплексу металобрухтом, наголосивши:  «Арсенал заходів державного регулювання цієї проблеми достатньо широкий і варіюється між двома крайнощами – повною лібералізацією ринку металобрухту та відміною квотування експорту, і повною забороною експорту металобрухту з України. Між цими варіантами є більш зважений - передбачений законопроектом №3868, ініційованим Радикальною партією. Він передбачає застосування економічних важелів регулювання – підвищення експортного мита на металобрухт з 10 до 35 євро за тонну тимчасово, на 3 роки, з одночасною відміною на цей період квотування експорту металобрухту». Віктор Галасюк підкреслив, що цей механізм є ринковим, не містить адміністративних заборон та був підтриманий на очолюваному ним Комітетом з питань промислової політики та підприємництва. Законопроект №3868 рекомендований Комітетом до прийняття парламентом у першому читанні за основу.

Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна погодилась, що пропозиція встановити підвищену ставку експортного мита на певний період, доки стабілізується зовнішня кон’юнктура і відбудеться легалізація організацій, які займаються експортом металобрухту, сьогодні є найбільш прийнятною.

«Шкода від неї мінімальна, адже підвищення мита тимчасове – лише на 3 роки. Натомість, ініціатива допоможе збалансувати і легалізувати ринок металобрухту, зробити доступним сировинну базу для металургії і дозволити їй вийти з того піке, в якому вона зараз знаходиться», - додала вона.

В свою чергу, за словами заступника Міністра економічного розвитку та торгівлі Максима Нефьодова, державі потрібно позбавитися від ганебної ситуації одночасного існування тарифних і нетарифних заборон. З точки зору міжнародних зобов’язань, перехід до тарифних методів регулювання є більш прийнятним.

«Нам треба повністю зняти це питання і перейти до тарифного регулювання через експортне мито. Тому МЕРТ підтримало законопроект №3868 з єдиним зауваженням - ми вважаємо, що розмір самого мита не повністю відповідає розрахункам, які робили декілька поважних наукових інституцій України. Ми просили б народних депутатів ще раз повернутися до цього питання для того, аби у нас була залізобетонна позиція захисту і повна аргументація, чому була вибрана та чи інша цифра», - зауважив урядовець.

Коментуючи ситуацію на ринку, представники металургійних підприємств наголосили на критичній ситуації з забезпеченістю галузі металобрухтом. Так, генеральний директор МК «Запоріжсталь» Ростислав Шурма заявив, що у перші два місяці поточного року заготівля металобрухту впала більш ніж в два рази в порівнянні з минулим роком. 

«Потрібна цілеспрямована політика для того, щоб продукти з низькою доданою вартістю, зокрема, брухт, залишались в Україні і, з огляду на його дефіцитність, йшов на металургійні комбінати. Необхідний пошук рішення, яке, з одного боку, має бути максимально ринковим, а, з іншого, мінімізувати чинники корупції. Тому найбільш розумне рішення - це введення тимчасового мита на експорт брухту в розмірі 35-50 євро на тонну», - підкреслив він.

При цьому металурги звернули увагу, що в більшості країн світу діють мита на готову металургійну продукцію з України. Зокрема, за словами директора з корпоративних відносин корпорації «Інтерпайп» Дмитра Киселевського, в Євросоюзі мито становить 13,8%, в Митному союзі -19%, в США - режим обмеження по мінімальній ціні, в Канаді - 37%, в Бразилії -155 дол. на тонну. 

«Більше 30 країн в світі обмежують вивезення цієї стратегічної сировини. Вони діють в інтересах промисловості, роботодавців і людей. Та ж Туреччина, в яку надходить 85% нашого брухту, захищає свій ринок митами від української металопродукції, які перевищують 20%», - додав президент ОП «Металургпром» Олександр Каленков.