Експортно-кредитне агентство розпочало страхувати інвестиції українських компаній від воєнних та політичних ризиків

Секретаріат Комітету з питань економічного розвитку
03 червня 2024, 13:12

 

Починає діяти на практиці Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності” щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків» і Експортно-кредитне агентство (ЕКА) вже готове приймати заявки від українських компаній, які хочуть застрахувати свої інвестиції.

"Важливо усвідомлювати, що сам по собі цей факт ще не є повним вирішенням задачі страхування воєнних ризиків, бо ЕКА сьогодні здатне застрахувати невелику кількість проектів, - повідомляє заступник Голови Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський,  ініціатор зазначеного Закону.

Щоб цей інструмент запрацював на повну потужність, слід збільшити статутний капітал цієї установи. Сподіваюсь, Уряд зробить для цього необхідні кроки вже незабаром. Джерелом можуть бути кошти Державного бюджету України або міжнародних донорів. За підрахунками ДНД Інституту інформатизації та моделювання економіки, потреба ЕКА для виконання нових функцій становить $300-500 млн. Також Агентству потрібно навчитись на практиці перестраховувати ці ризики в міжнародних компаніях.

Максимальна сума інвестицій, яку ЕКА наразі готове страхувати - 200 мільйонів гривень.

Страховий тариф для прямих інвестицій становитиме 0,49-8,05%, для інвестиційних кредитів - 0,95-4,05%.

Раніше поліс страхування від воєнних ризиків в Україні могли придбати лише іноземні компанії. Їх інвестиції готові страхувати міжнародні агенції MIGA та DFC. Такі страховки в Україні вже залучили ряд інвесторів. Тепер це може робити й ЕКА для українських компаній.

Страхування інвестицій від воєнних ризиків передбачене планом розвитку переробної промисловості. І є елементом проголошеної Президентом України політики «Зроблено в Україні». Її ключовими складовими є розвиток внутрішнього виробництва, залучення інвестицій в реальний сектор і розвиток несировинного експорту.

Ще кілька технічних деталей, які важливо знати підприємцям, які планують застрахувати свої інвестиції в умовах війни:

 Договір страхування інвестицій укладається за умови виконання таких вимог:

·      об’єкт інвестування розміщується на території України, крім територій, на яких на дату укладення договору страхування інвестицій ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією;

·      метою прямої інвестиції є створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту;

·      товари, роботи, послуги, які експортуватимуться в результаті реалізації інвестиції, мають бути в переліку, передбаченому статтею 8 Закону “Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності”.

 До воєнних ризиків належать такі страхові ризики:

·      воєнний конфлікт, включаючи війну або збройний конфлікт, збройна агресія, бойові дії, масові заворушення;

·      насильницька зміна чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади;

·      ▫️терористичні акти та/або диверсії, в тому числі спричинені подіями, передбаченими у підпунктах 1 або 2 цього пункту;

·      окупація, анексія.

 До політичних ризиків належать такі страхові ризики:

·      здійснене органами державної влади України примусове відчуження майна/вилучення майна суб’єкта господарювання (позбавлення права власності на майно);

·      безпідставне (незаконне) відкликання ліцензії з боку регулятора ринку або примусове припинення (зупинення) діяльності суб’єкта господарювання державними органами, що встановлене рішенням суду, що набрало законної сили, крім випадків, коли таке припинення діяльності спричинене невиконанням суб’єктом господарювання вимог законодавства;

·      невиконання або відмова від виконання державою зобов’язань, визначених законодавством, стратегічними або програмними документами, затвердженими в установленому законодавством порядку, та/або інвестиційним договором за умови, що суб’єкт господарювання має право вимагати виконання таких зобов’язань;

·      введення державою заборони (платіжні ембарго, мораторій) на здійснення розрахунків;

неможливість конвертації валюти або переказу валюти за кордон суб’єктом господарювання, крім випадків, передбачених законодавством."