Сировинна модель економіки, яку зараз має Україна - це жахливий діагноз економічній політиці нашої держави за роки незалежності – зазначає заступник Голови Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, розповідаючи про промислову політику держави та про план розвитку переробної промисловості. Продовжуючи свою думку, він вказує, що за кількома виключеннями не можна сказати, що держава вже почала свідомо формувати іншу модель.

52% сировини Україна експортує в необробленому вигляді. Так зазвичай і виглядає колоніальна економіка. Ми обмінюємо “золото” на “буси” - пшеницю на комбайни, глину на кераміку, руду на машини.

Теорія вільного ринку каже нам: хто зараз сировинний і бідний, той і має залишатись таким. А от досвід заможних технологічно розвинених країн, в тому числі тих, хто успішно відновився після воєн, як то Південна Корея, Японія і Німеччина, свідчить про інше. Ті країни, хто цілеспрямовано формує структуру економіки і проводить економічну і промислову політику з метою виростити власну переробну промисловість, а не покладається на "невидиму руку ринку" той досягає економічного успіху.

З цього поста слідує простий зрозумілий висновок: збільшення ступенів переробки сировини в середині країни здатне принести Україні нові робочі місця з достойними зарплатами, додаткові податки для держави, а головне - нову структуру економіки.

Вдалі приклади державної політики також легко помітити там, де держава спромоглась на розумну політику, частка необробленої сировини менша. Мито на експорт насіння соняшника, запроваджене в кінці 90-х - на початку 2000-х, створило в Україні потужну маслоекстракційну промисловість. За виробництвом олії наша держава в рік до вторгнення була світовим лідером. Мораторій на вивезення лісу-кругляка призвів до масштабних інвестицій європейських (і не тільки) компаній в українську деревообробну і  меблеву промисловість. Так, капітальні інвестиції в деревообробку за 2016-2020 роки зросли на 88%. Тож коли Єврокомісія вчергове скаже, щоб ми скасували цей мораторій, проти виступають потужні європейські компанії, які побудували фабрики в Україні.

Вибір між сировинною економікою і пріоритетом на переробну промисловість - це для України не просто тема теоретичної дискусії. Переконаний, що від цього залежатиме подальше існування України як держави. Адже битви виграють армії, а війни - економіки», -підсумував політик.