«Усвідомлення цього факту не тільки зробить можливим повноцінне фінансування потреб природо-заповідного фонду нашої Країни, а також створить умови для його сталого та забезпеченого розвитку, -розповідає голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету з питань економічного розвитку Ігор Марчук.
Згідно з даними Державного кадастру природно-заповідного фонду, на 2021 рік в Україні нараховувалося 8633 територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 4,1 млн га, що становило 6,8 % площі країни.
Якщо розглядати природний капітал за його економічним призначенням, то відразу виникає низка запитань, а саме: яка економіка цих територій? який дохід/грошовий потік він генерує? який внесок у валовий продукт країни/регіону формують такі категорії активів? який економічний потенціал з них можливо здобути?
У зв’язку з цим, на мій погляд, важливими є декілька наступних тез.
1. Економізація діяльності.
Як орієнтир та бенчмарк для розуміння цієї тези можна розглядати Єллоустоунський національний парк (Yellowstone National Park) — перший у світі національний парк (заснований 1 березня 1872), міжнародний біосферний заповідник, об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО.
Звіт Служби національних парків США показує, що у 2022 році Єллоустоун відвідали 3,3 мільйона відвідувачів, які витратили $452 мільйони доларів. Ці витрати забезпечили роботою 6 234 робочих місць в місцевих громадах і принесли місцевій економіці сукупну вигоду в розмірі $600 мільйонів доларів.
На території Парку активно працює бізнес. Діють дев'ять готелів з фондом розміщення 2 238 номерів, магазини, ресторани, кафе, заправні станції, кемпінги, які, у переважній більшості випадків, управляються концесіонерами парку.
Згідно з даними експертного аналізу проведеного економістами Служби Національних Парків США (National Park Service) у 2022 році майже 312 мільйонів відвідувачів природних парків та інших об’єктів заповідного фонду залишили понад $23,9 мільярда доларів прямих витрат у громадах в межах 60 миль (приблизно 100 км) від об’єктів ПЗФ. Ці витрати забезпечили 378 400 робочих місць на національному рівні; 314 600 з цих робочих місць знаходяться у місцевих громадах. Сукупна вигода для економіки США склала $50,3 мільярда доларів.
2. Зміна парадигми.
Мій вітальний спіч на заході, який відбувся в Ботанічному саду Поліського національного університету імені Героїв-десантників з приводу утворення Поліського природоохоронного кластера у складі 9 об’єктів природнозаповідного фонду та 5 екологоорієнтованих закладів освіти із загальною площею понад 500 000 гектарів, стосувався зміни управлінської парадигми об’єктами ПЗФ.
Ця зміна характеризується відходом від традиційної, суто екологічної, заснованої на «концепції розподілу» фінансових ресурсів переважним джерелом яких є бюджетне фінансування (радянський підхід) до сучасної еколого-економічної моделі, заснованої на «концепції створення», а саме ко-генерації власних доходів поряд з бюджетним фінансуванням.
Така ко-генерація включає залучення грантових коштів, технічної допомоги, комерціалізацію наукових досліджень, надання туристичних, науково-освітніх, рекреаційних послуг та послуг пов’язаних з проведенням наукової, науково-технічної та науково-дослідної діяльності на базі об’єктів ПЗФ.
Українським аналогом Єллоустоун міг би стати один з учасників Кластеру Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Саме популярність серед туристів та без перебільшення світова відомість Чорнобиля має потужний маркетинговий потенціал, який за певних умов можливо використати задля структурування та комерціалізації деяких видів діяльності доступних в межах заповідника.
Так, у рейтингу найяскравіших туристичних місць світу, за версією CNN Travel, Чорнобильська зона відчуження увійшла у першу п’ятнадцятку.
В 2019 році зону відвідали понад 120 тисяч туристів, майже 80% відвідувачів приїхали з-за кордону. Серед іноземних держав рекордсменами стали Великобританія, Польща, Німеччина, США та Чехія. Валовий дохід тільки туроператорів оцінюється у понад 280 000 000 грн. Все це красномовно свідчить про суттєвий економічний потенціал території, який не використовується ефективно.
3. Обмежений бюджет.
Ресурси державного та місцевих бюджетів обмежені. В перспективі найближчих 10 років державний бюджет буде перевантажений потребами відновлення. Тому сьогодення вимагає від нас нестандартних рішень та підходів. Те, що ще вчора було дотаційним та/або знаходилось на бюджетному фінансуванні (повністю або частково) сьогодні має працювати над генерацією власних доходів та прагнути до самозабезпечення.
З огляду на воєнний екоцид, з обсягом збитків у понад 2 трильйони гривень ($50 млрд доларів), який московські варвари влаштували довкіллю України та потребу у понад $480 млрд для відбудови й відновлення соціальної, транспортної, енергетичної інфраструктури, житла тощо — мислити в заскорузлих совкових стандартах ми з вами більше не маємо ані права, ані можливостей.»