«Виробляй українське, споживай українське, плати українцям, інвестуй в Україну. Це не пусті слова, а філософія, яку ми намагаємось закладати у рішення і політики, які примайємо, - розповідає Голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.
Справжній український інтерес — це підтримувати економіку України, розвивати українські бізнеси. Це державною кишенею, власною кишенею спонсорувати виробництво в Україні, щоб наші громадяни отримували зарплати, а підприємці розвивалися тут, в Україні.
Днями ми зробили ще один критичний крок, який захищає інтереси українських виробників - ми разом з колегами зареєстрували проект Закону України про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки (реєстр.№11331), який має допомогти долати ті виклики, які виникли в українських виробників через повномасштабне вторгнення.
У новому Законі «Про промислову політику» буде вичерпний перелік інструментів та механізмів, за якими держава зможе підтримувати українського виробника:
· нарешті визначатиметься перелік стратегічних галузей промисловості України;
· створюється Державний фонд розвитку промисловості, який надаватиме позики, гранти та іншу допомогу перспективним проектам;
· запроваджується система спеціальних інноваційних та інвестиційних контрактів між Урядом та інвесторами;
· для критичних технологій впроваджується програма співфінансування проєктів на пільгових умовах.
В умовах війни економіка — це зброя. Ми можемо боротись за власну свободи лише до тих пір, поки у нас є для цього ресурси. Це дуже проста формула, яку озвучив Президент України: «або працюєш, або воюєш». В ці часи робота будь-якого бізнесу залежить від прогнозованості, і перше питання, яке турбує більшість виробників сьогодні - це чи зможе він зберегти для себе критичних працівників?
Тому, у Законі ми заклали концепцію «економічного бронювання», яка дозволить зберегти для економіки важкозамінних спеціалістів. Як вона працюватиме:
· кожен субʼєкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 000 грн на місяць за працівника — має можливість його забронювати;
· сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а самим бізнесом. Він сам визначає, хто для нього найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками;
· бронювання поширюється на кожен субʼєкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року;
· відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Уряд. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у пов’язаному законопроекті реєстр.№11332 «щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних».
Ці законопроекти — результати піврічної роботи величезної команди людей, яка невпинно 24/7 проводили консультації, моделювали різні сценарії та вели діалог, як з урядовцями, так і з бізнесом.
Незабаром ми подамо два альтернативних законопроекти, що будуть включати модель із бронюванням за рівнем зарплати у понад 35 тис грн, а також змішану модель — 35 тис грн зарплати для найманого працівника, 20 тис грн військового збору для ФОП.
Так, це амбітний крок, але саме він здатен забезпечити безперервну та прогнозовану роботу наших підприємств. Роботу, яку вони роблять для перемоги України. Тієї роботи, якою вони і фінансують наші Сили оборони. Пересилимо!»