Чому регіональні відділення Фонду «затрималися» і що з ними буде тепер;
Що конкретно дасть реформа ФДМУ і який від неї економічний ефект;
Які ще зміни вносить законопроєкт №8250, крім реформи ФДМУ.
Відповіді на основні питання заступник Голови Комітету Олексій Мовчан висвітлив у колонці «Економічної правди»:
На утримання ФДМУ і його регіональних відділень за останні 5 років витрачали близько 25% коштів, залучених від приватизації за той самий період.
Фонд державного майна України вже дуже давно потребує реорганізації.
На сьогодні ФДМУ складається з головного офісу та 12 регіональних відділень, кожне з яких є окремою юридичною особою.
Це призводить до складнощів в операційному управлінні. До того ж це – чимала кількість чиновників та значні витрати з Державного бюджету – близько 500 млн грн на рік.
Тому в законопроєкті №8250 ми пропонуємо ліквідувати регіональні відділення і зробити Фонд цілісною юридичною особою.
Це дозволить ФДМУ самостійно формувати команду, розширить його повноваження, спростить і прискорить процес прийняття рішень.
Чому регіональні відділення "затрималися" і що з ними буде тепер?
Фонд державного майна – це такий собі державний ріелтор, який бере непотрібний державі об’єкт і готує його до продажу. Тобто, це – агенція з приватизації.
Його створили за рік до проголошення Незалежності України – у 1990 році. Навіщо? Тому що почали переходити від державної власності до приватної.
Головною задачею ФДМУ було роздержавлення майна. Його роль планувалася тимчасовою. Але, як відомо, – немає нічого більш постійного, ніж щось тимчасове.
Насправді, всі регіональні відділення мали ліквідувати ще в 90-х роках. Після проголошення Незалежності всю зайву державну власність треба було продати і закрити не лише регіональні відділення, а й сам Фонд держмайна за непотрібністю. Але цього не зробили. Тому цим займаємося зараз ми.
Які у Фонду ключові завдання?
1. Приватизація держмайна
2. Оренда держмайна
3. Оцінка (питання регулювання оціночної діяльності)
4. Управління корпоративними правами підприємств, що передані до ФДМУ як до органа управління.
У чому наразі проблема? Якщо на момент створення ФДМУ вся власність в країні була державною, то сьогодні в структурі економіки України державна власність займає невелику частку.
Лише 13% усього майна є власністю держави. Тому питання реформування Фонду держмайна, як інституції, дуже актуальне і назріло вже давно.
Основна запропонована зміна в законопроєкті №8250 – це реорганізація ФДМУ в єдину юридичну особу. Для чого це потрібно? Щоб зробити Фонд мобільною державною інституцією.
Він зможе швидко приймати управлінські рішення, які будуть оперативно виконуватися у будь-якій точці країни. Для цього йому надається право створювати і ліквідовувати представництва.
В країні є регіони, де державних підприємств і державних об‘єктів досить багато. А є області, де такого майна мінімум, бо там свого часу проводилася активна приватизація або в принципі небагато було підприємств.
Очевидно, що й регіональні відділення потрібні не по всій Україні. До того ж це – досить велика армія чиновників, які утримуються коштом платників податків.
Утримання ФДМУ і його регіональних відділень за останні 5 років коштувало державному бюджету близько 500 млн грн на рік. Або приблизно 25% коштів, залучених від приватизації за той самий період.
Тому ми й запропонували в законопроєкті №8250 ліквідувати регіональні відділення, як окремі юридичні особи, і перетворити їх у структурні підрозділи ФДМУ з єдиним центральним керівним апаратом.
Також при об’єднанні всіх філій в єдину юрособу голова Фонду держмайна зможе формувати корпоративну політику в середині Фонду. Тобто, визначати, за якими принципами та положеннями будуть працювати створені представництва.
Наведу приклад. Коли Крим буде деокуповано, там потрібно буде створити регіональні відділення, які будуть виконувати функції у перехідний період і вирішувати:
· що робити з тим майном, яке було державною власністю до анексії;
· що робити з тим майном, яке було створено за період анексії Криму;
· яким чином передбачити перехідний період для управління конфіскованого майна у росіян;
· як все це облікувати і потім приватизувати.
У таких відділень буде розширений мандат.
Призначення заступників, управління підсанкційним майном, договори оренди – які ще зміни пропонує законопроєкт №8250.
Інші важливі зміни, які пропонує законопроєкт.
· Ми виправляємо дуже застарілу проблему – приводимо закон "Про Фонд державного майна" у відповідність до Конституції України.
Пункт 12 статті 85 КУ зазначає – голова ФДМУ призначається за поданням прем’єр-міністра України. У 2012 році, при Януковичу, коли приймався новий закон "Про ФДМУ", Верховна Рада заклала в нього неконституційну норму.
Тоді депутати прописали, що голова Фонду призначається ВРУ за поданням Президента.
Така суперечність створює правову невизначеність. Тому ми виправляємо цю неузгодженість і вносимо зміну, згідно з якою голову ФДМУ призначатиме Верховна Рада України за поданням прем’єр-міністра України.
· Ми надаємо голові ФДМУ повноваження для призначення заступників.
Раніше це робив Уряд. Тепер Фонд сам зможе обирати та призначати команду. Очевидно – і нести відповідальність за їхню діяльність. Ми надаємо йому більшу дискрецію, але й вимагати з нього будемо більше.
· У законопроєкті закладені додаткові правові гарантії для учасників електронних аукціонів.
Якщо майно було придбано через електронні аукціони в ЕТС "Прозорро.Продажі", і при цьому покупець й раніше у своїй діяльності дотримувався законодавства, то він автоматично отримує статус добросовісного.
Це означає, що буде важче оскаржувати правомірність продажу того чи іншого майна. Тому практично унеможливлюється будь-який шантаж щодо продавця чи покупця держмайна.
Це стосується і приватизації, і продажу в процедурі банкрутства, і продажу в процедурі виконавчого провадження тощо. Але наголошую – ці гарантії матимуть лише ті угоди, які пройшли через електронні аукціони, проведення яких визначено законодавством.
Тобто легалізувати рейдерські схеми через приватні аукціони ця норма не дасть, а от гарантувати права інвестора, який виконав всі вимоги законодавства – зможе.
· Ми посилюємо трек управління санкційним майном, стягнутим в дохід держави, як санкцію, за рішенням Вищого антикорупційного суду.
Це також стосується реформи Фонду держмайна. Зміна розвантажує Уряд від великої кількості роботи, пов’язаної з санкційним майном, і передає повноваження щодо управління активами профільному агентству з управління активами, тобто ФДМУ, який стане виконавцем судового рішення в частині управління активами. Якщо якісь з цих активів будуть потрібні Уряду, він зможе їх забрати у ФДМУ.
Передбачається, що ФДМУ зможе продавати активи, стягнуті у підсанкційних росіян в дохід держави, через Електронну торгову систему "Прозорро.Продажі".
Кошти, отримані від реалізації майна підсанкційних осіб, будуть спрямовані у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії України. Це означає – більш ефективне використання фінансів для відновлення економіки та інфраструктури країни.
· Ми гармонізуємо ЗУ "Про приватизацію" із ЗУ "Про приватизацію вугледобувних підприємств".
Проблема в тому, що наші шахти продавалися по окремому порядку, ніж інші державні підприємства. Це й призвело до занепаду галузі.
Адже приватизаційне законодавство розвивалося, а законодавство про приватизацію вугледобувних підприємств – ні. Законопроєкт №8250 це виправляє і гармонізує.
Головна задача – зробити так, щоб непрацюючі шахти можна було продавати разом із працюючими. І це буде відбуватися в порядку, передбаченому ЗУ "Про приватизацію", але з особливостями, які зазначені в ЗУ "Про приватизацію вугледобувних підприємств".
Так ми зможемо модернізувати ті вугільні шахти, які залишилися в державній власності і мають потенціал для розвитку.
· Ми повертаємо обов’язкові умови для приватизації об’єктів великої приватизації.
Для забезпечення ефективної реалізації великої приватизації визначення умов приватизації великих об?єктів буде обов?язковим.
· Ми знімаємо обмеження для договорів оренди державного та комунального майна на період військового стану та 12 місяців після його закінчення.
Коли почалася війна, ми внесли тимчасові зміни до ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", якими передбачили, що максимальний строк договору, укладеного під час воєнного стану, діє на весь період ВС та +12 місяців після його закінчення.
Це було введено в квітні 2022 року і було актуальним на той момент. Однак, таке обмеження є надмірним та несправедливим для сторін договору зараз. Умови змінилися.
Ми бачимо, що велика кількість підприємців шукають приміщення, вони готові в’їжджати в державну та комунальну власність, вкладати в неї кошти, створювати свій бізнес. Але за умови довгострокових договорів оренди.
· ФДМУ зможе повноцінно запустити Єдиний реєстр об'єктів державної власності.
Це важливий крок у діджиталізації процесів управління державною власністю. Цей Реєстр включатиме інформацію про все майно державних структур, а також про корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських структур.
Законодавство передбачає існування Реєстру, але чинне регулювання не дозволяє повноцінно його запустити. Очікується, що реєстр отримає нове життя і буде дієвим інструментом для посилення приватизаційних, контрольних та управлінських процесів.
Отже, прийняття законопроєкту дозволить запровадити ефективну організаційну структуру Фонду держмайна, побудовану за функціональним принципом. А також – впровадить нові електронні сервіси, що призведе до зниження часових та грошових витрат для доброчесного бізнесу у сферах компетенції Фонду.