Стенограма засідання Комітету 24 грудня 2014 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань промислової політики та підприємництва

24 грудня 2014 року

Веде засідання Голова комітету В.В. Галасюк.

ГАЛАСЮК В.В. Щиро вітаю шановних запрошених, гостей. Кворум є. У нас сьогодні дуже змістовний і напружений порядок денний. Але часу у нас мало, треба рухатись динамічно, бо ми маємо з вами до 12 години подати наші пропозиції до Державного бюджету України. Тому я пропоную, щоб ми згідно порядку денного розпочали з розгляду цього процесу, прийняли рішення і направили відповідні документі до бюджетного комітету, а після того перейшли до розгляду інших законопроектів, в тому числі тих невідкладних законопроектів, які ми отримали від уряду, і будемо їх розглядати в першочерговому порядку.

Шановні колеги, щодо проекту Державного бюджету України на 2015 рік. Була проведена підготовча робота експертами, секретаріатом комітету. Пропонується вам на розгляд проект зауважень та пропозицій щодо цього документу. Для того щоб ми висловили позицію нашого комітету, пропоную, щоб ми його обговорили, де треба модифікували, доповнили. Але якщо говорити за великим рахунком, то ідея цього проекту-висновку полягає в тому, що в поточній редакції Державного бюджету на 2015 рік промислова політика та підтримка розвитку малого та середнього підприємництва відображена в недостатньому обсязі. І ті положення, які ми спільно коаліцією заклали в Коаліційну угоду, вони на поточний момент не знайшли свого відображення в Державному бюджеті, і таким чином ми не можемо називати цей бюджет бюджетом розвитку або відродження, відновлення української промисловості.

Тому я думаю, що наш комітет повинен зайняти в цьому питанні позицію дуже фахову, принципову і констатувати це, і надати конкретні пропозиції уряду.

Шановні колеги, я коротко тоді цитую зміст цих пропозицій. "Розглянувши проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» Комітет з питань промислової політики та підприємництва зазначає, що цей законопроект не передбачає належну реалізацію ключових положень Коаліційної угоди, покликаних забезпечити індустріальний розвиток". До речі, це є цитата з розділу 8 Коаліційної угоди "Забезпечення прискореного економічного розвитку". Там зазначається, що ми маємо разом зробити здійснення структурних економічних реформ, встановлення більш сприятливих, в порівнянні з іншими країнами, умов для високотехнологічного інтелектуально місткого бізнесу нових виробництв, шляхом запровадження конкурентних переваг, інституційної, регуляторної, фіскальної, інфраструктурної і інших політик для створення високопродуктивних робочих місць, підвищення оплати праці, виробництва конкурентоспроможної продукції і нарощування експорту.

Другий пункт, він дає конкретну декомпозицію тих пунктів в Коаліційній угоді, які ми з вами маємо рекомендувати врахувати в проекті Державного бюджету. Мова іде передусім про формування сучасної індустріальної та інноваційної інфраструктури, яка відповідатиме вимогам іноземних і українських інвесторів, для залучення промислових підприємств, науково-дослідних центрів. Це підпункт другий розділу 8 "Забезпечення прискореного економічного розвитку". Це створення механізмів для забезпечення здешевлення фінансування капітальних інвестицій національних виробників. Це згідно розділу 10 "Реформа фінансового сектору", підпункт 2.3.

В чому полягає сутність? В тому, що в низці країн, які розвиваються, існують або, так звані, програми "здешевлення позикового фінансування", або навіть спеціальні інститути – Державні банки розвитку, такі як "дабр" в Німеччині, такі як Європейський банк реконструкції та розвитку, які виступають державними інститутами розвитку. Вони надають кредити реальному сектору економіки під відсотки, які дозволяють дійсно модернізувати виробництво, розширювати виробництво – і таким чином вони виконують роль держави у сприянні реального сектора економіки.

Це чітко зафіксовано в Коаліційній угоді, натоміть не знайшло відображення у проекті Державного бюджету на 2015 рік.

Наступне питання – це створення спеціального органу страхування, фінансування  експорту у формі Кредитно-експортної агенції, що забезпечуватиме сприяння експансії українських експортерів на зовнішні ринки. Це підпункт 5.5. розділу 9 "Регуляторна політика, розвиток підприємництва, забезпечення умов конкуренції". Про що тут іде мова? Про те, що, знову-таки, в усіх країнах, які розвивають свою промисловість форсовано і захищають національного виробника, створюються, так звані, Кредитно-експертні агенції, які забезпечують кредитування експорту, страхування експертних контрактів, консультаційно-організаційну підтримку.

Тобто мова іде про що? Що сьогодні урядом створений інститут Торгівельного представника – це є дуже правильний крок, але його недостатньо для того, щоб дійсно стимулювати експорт українських підприємств закордон. Для того щоб це зробити, ми маємо зробити так, як це зробили Китай, Бразилія, Польща і інші країни, створити таку агенцію, через яку допомагати українським підприємствам виходити на європейські ринки не просто за рахунок певної консультативної допомоги, а за рахунок реального фінансування.

Наступне питання – це запровадження системного міжнародного просування українських виробників, в тому числі через міжнародні виставки. Це теж була пропозиція, яка зафіксована в Коаліційній угоді. На ній дуже наполягала Олександра Володимирівна Кужель, вона зараз до нас теж приєднається. Вона є дуже правильною пропозицією, оскільки в поточному проекті Державного бюджету ми бачимо суму на інформаційну та аналітичну підтримку міжнародного просування України в сумі 49 тисяч гривень. Тобто це не є прийнятним з огляду на нашу поточну ситуацію, звісно, що ми маємо забезпечити реальну підтримку від держави для переорієнтації українських підприємств на європейські ринки. Тому теж ми кажемо – це треба врахувати.

Це створення механізму державної підтримки заходів енергоефективності. Ми сьогодні будемо розглядати законопроект про енергосервісні контракти, розроблені спільно з ГБР, УСЕІ, РБР. Тому це теж є важливе питання, яке не знайшло адекватного відображення в проекті Державного бюджету. Це встановлення стимулюючих особливостей оподаткування та регуляторного режиму для нових виробництв, науково-дослідних центрів, а також компаній сфери інформаційних технологій.

Таким чином пропонується зробити наступним чином. Зазначити, що проект про Державний бюджет України на 2015 рік у запропонованій редакції недостатньо сприяє захисту та  розвитку української промисловості, малого і середнього підприємництва та потребує змістовного доопрацювання для усунення зазначених недоліків, забезпечення відповідності Програмі дій уряду, невід'ємною частиною якої є Коаліційна угода, яка була спільно нами розроблена і зафіксована.

Тому пропоную, щоб ми від нашого Комітету з питань промислової політики та підприємництва внесли конкретний перелік пропозицій щодо проекту Державного бюджету, скажімо, щодо викорення тих недоліків, які я озвучив, і щодо імплементації реальних інструментів підтримки промисловості, підтримки малого і середнього бізнесу не тільки на рівні регуляторної політики, але і на рівні фінансових інструментів в тому числі.

Конкретні пропозиції, які, за моєю інформацією, були попередньо надані Прем'єр-міністру також від різних фракцій, і тут вони є представлені. Вони звучать наступним чином: передбачити видатки в сумі 1 мільярд гривень на розбудову індустріальної та інноваційної інфраструктури, в тому числі за рахунок Фонду регіонального розвитку, за моделлю публічно-приватного партнерства. І ви знаєте, шановні колеги, що ми з вами на минулому засіданні схвалили, рекомендували до прийняття в першому читанні за основу дуже важливого Закону про державне приватне партнерство. Тому це буде самий реальний механізм втілення цього. Тобто перша пропозиція: мільярд гривень на розбудову індустріальної та інноваційної інфраструктури.

Друга пропозиція: 3 мільярда гривень на створення трьох державних інститутів економічного розвитку. Це Державний банк відбудови та розвитку. Або аналогічна державна програма щодо здешевлення позикового фінансування капітальних інвестицій в промисловості в переробних галузях. Тут ми маємо на увазі всі галузі, які займаються виробництвом, від машинобудування до агропереробки.

Другий інститут – це Кредитно-експортна агенція, що я щойно озвучував, яка має забезпечити всебічну допомогу підприємствам в переорієнтації на європейські ринки, кредитування, страхування експорту, державні гарантії за експертними контрактами.

Третя інституція, яка пропонується, це Національний фонд кредитування малого бізнесу, який має забезпечити кредитування малих виробничих підприємств під мінімальні відсотки, консультаційно- організаційну підтримку малого бізнесу і так далі.

Хотів би наголосити, шановні колеги, що подібні інституції – це не є якоюсь новацією для України, вони успішно діють в багатьох країнах світу, починаючи від Бразилії, Китаю, Німеччини і закінчуючи навіть Грузією, яка запровадила в себе спеціальні програми на сьогоднішній день кредитування. Я місяць назад зустрічався з керівництвом Міністерства економіки Грузії, вони розповіли і поділилися з нами матеріалами, що вони зараз роблять. Якщо малим, середнім підприємством створюються нові виробничі потужності, то вони за рахунок держави компенсують відсоткову ставку по цьому кредиту так, що вона підприємцю коштує 1 відсоток річних на декілька років. Тобто це дає можливість запустити бізнес, вийти на планові показники діяльності, а потім уже переходити в ринковий режим.

Тобто фактично держава не усувається від проблем бізнесу, бо ми з вами розуміємо, що сьогодні в Україні кредити коштують, страшно сказати, скільки вони коштують! Сьогодні навіть ніхто не скаже. І не дають! І коштували нещодавно 30 відсотків, тобто це є неможливим. Тому в таких випадках держава втручається. Скажімо, надання українським виробничим підприємствам, які створюють нові виробничі потужності, розширюють випуск продукції і роблять додатковий експорт, надання їм кредиту під 5 відсотків, як дехто каже, що це популізм, так в Грузії сьогодні це працює під 1 відсоток. Тому той, хто каже, що це популізм, може поїхати і пересвідчитись в цьому, як сьогодні Грузія створює нову індустріальну базу, переходячи, скажімо, від сільськогосподарської економіки, аграрної до переробно-індустріальної. Тому, я думаю, нам варто скористатись цим гарним досвідом.

Окрім цього, тобто пропозиція передбачити 3 мільярди гривень на створення і функціонування державних інститутів економічного розвитку – Державний банк відбудови та розвитку, Кредитно-експортна агенція та Національний фонд кредитування малого бізнесу. Ще раз підкреслюю, що ці норми є передбаченими Коаліційною угодою. Тому це, скажімо, не волюнтаризм або якісь там сепаратні пропозиції, а це фактично є послідовна позиція на втілення того технічного завдання уряду, який ми з вами спільно сформулювали на етапі формування Коаліційної угоди.

Наступна пропозиція, щоб ми сьогодні з вами обговорили: передбачення державних закупівель продукції вітчизняної промисловості для підтримки національного виробництва, стимулювання внутрішнього попиту, забезпечення зайнятості і збереження доходів населення. Мова іде передусім про закупівлю продукції військово-промислового комплексу національного виробництва, про закупівлю медичного обладнання національного виробництва, про закупівлю енергоефективного обладнання національного виробництва.

Зрозуміло що це треба опрацьовувати разом з бюджетним комітетом і доходити до якихось компромісів щодо сум цього фінансування. Але якщо ми з вами не закладемо жодного стимулу у вигляді державних закупівель для промислової продукції українського виробництва, то ми ризикуємо з вами додатково втратити робочі місця і конкурентоспроможність наших підприємств. Ми це дуже добре розуміємо, тому це моє прохання, щоб ми це розглянули і від комітету на цьому наполягали.

Наступна пропозиція. Це передбачити видатки в сумі 50-100 мільйонів гривень на системне міжнародне просування українських виробників, в тому числі через міжнародні виставки, та Україна в цілому як зовнішнього виробничого майданчика для глобальних ринків та науково-дослідницької платформи. Бо, знову-таки, якщо ми не будемо активно просувати наших виробників на закордонних ринках, тих, які це сьогодні не здатні робити самостійно, тих, які не мають для цього належного ресурсу, то ми просто втратимо значно більше. Тобто не заклавши ці 50-100 мільйонів гривень, ми втратимо мільярди гривень експорту, ми втратимо частки ринків, бо конкуренція дуже жорстка. Ніхто нас не чекає з розпростертими обіймами ні в Європі, ні в інших країнах – всі конкурують. В тому числі через механізм просування продукції на виставках, перемови на конференціях і так далі.

Держава, безумовно, не має на себе перебирати на себе роль бізнесу у несенні цих функцій в повному обсязі, але сприяти і надати бізнесу, який не може це зробити самостійно, шанс. Оскільки ми ідемо в Європу, ми маємо туди прийти не тільки географічно і економічно, то, я думаю, що це буде дуже слушна пропозиція.

І наступне, це передбачити встановлення стимулюючих особливостей оподаткування та регуляторного режиму для нових виробництв, науково-дослідних центрів, а також компаній сфери інформаційних технологій. Про що іде мова. Про те, що з одного боку звучить пропозиція, позиція уряду щодо того, щоб ліквідувати спеціальні режими в Податковому кодексі, з іншого боку ми бачимо з вами практику закордонних держав, які навпаки створюють такі спеціальні режими для того, щоб залучити інвестиції собі в країну, для того, щоб створити робочі місця у себе в країні, за те, щоб продукція вироблялася і податки сплачувалися у себе  в країні. То я думаю, що ми не маємо ігнорувати цей тренд і "азійських тигрів", і, в тому числі, таких держав, як Польща, Словаччина, Казахстан і навіть Білорусь, де навіть при створенні нового виробництва компенсуються безпосередньо виробнику частка капітальних інвестицій. Я вже не кажу про податкові відтермінування, про податкові тимчасові стимули у вигляді зменшеного обсягу оподаткування.

Про що іде мова. Ми не просимо: ні в уряду, ні в бюджетному комітету, ні в податковому комітету – жодних пільг або преференцій. Пільги – це  те, що прийдеться платити людям, які втратять заробітню платню, для того щоб вони змогли потім в трамваї проїхати. Ми кажемо не про пільги, ми кажемо про стимули, які ми маємо передбачити для того, щоб ці підприємства мали можливість конкурувати з Польщею, з Туреччиною, зі Словаччиною, навіть з тією ж Білорусією і виборювати собі місце під сонцем.

Четверта пропозиція – це надати рекомендації податковому комітету, що для збалансування зазначених видатків та знаходження додаткових резервів для цих витрат, ми пропонуємо низку ініціатив, які обговорювалися під час робочих груп в Міністерстві фінансів. От до нас приєдналася Олександра Володимирівна Кужель. Ми з нею дуже активно працювали на робочих групах в Мінфіні, озвучували пропозиції щодо  збільшення дохідної частини бюджету, скажімо, 95 відсотків з яких не були поки враховані в проекті Державного бюджету.

Ми вважаємо, що вони несуть дуже великий резерв наповнення Державного бюджету. Це і кошти від конфіскації майна, привласнених корупційними методами. Я вам доповідаю, що в проекті Державного бюджету закладена сума конфіскації корупційних доходів та майна півтора мільярди гривень на рік. Ми вважаємо, що по цій сумі по доходах можна віднайти значний додатковий резерв. Бо вчора тільки Прем'єр-міністр озвучив, що Януковичем 40 мільярдів там вивезено, доларів. Так? І так далі. Тому якщо 40 мільярдів вивезені. 4? То хоча ми візьмемо чи чотири, то ми розуміємо, що це не півтора мільярди гривень. І ми маємо закладати це, коли створюємо Антикорупційне бюро, ми маємо Державну фіскальну службу, яка має бюджет в 5 мільярдів гривень, тому вони мають це відповідно відпрацьовувати.

Наступні пропозиції – це детінізації заробітної плати і збільшення надходжень податку на доходи фізичних осіб. Ми з вами спільно заклали в Коаліційну угоду ставку в 18 відсотків єдиного соціального внеску. Ця ставка, за попередніми оцінками, скажімо,  не є такою, яка влаштовує бізнес ідеально, але вона надає шанс на детінізацію заробітних плат. Тому якщо робити це поступово, так як це пропонується зараз: знизити там на 5, 10 відсотків ефективну ставку – воно не призведе до тінізації. Бізнес це каже, я думаю, що Олександра Володимирівна це скаже окремо, бо вони проводять зараз громадські слухання з цих питань і бізнес скаже своє слово.

Але наразі ми маємо, по-перше, реалізувати ті вимоги, які ми заклали в Коаліційну угоду, по-друге, це дасть реальні надходження до Державного бюджету. Бо тільки за консервативними оцінками близько 20 мільярдів гривень на місяць заробітної платні знаходиться в тіні. Тобто це 240 мільярдів гривень по року заробітної платні в тіні! На фоні офіційної заробітної платні 670 мільярдів гривень. Тому це є колосальний резерв, ми маємо його рекомендувати використати податковому комітету і бюджетному комітету. Для того щоб, скажімо, не за рахунок додаткового фіскального тиску на малий, середній бізнес, на громадян віднайти ці кошти, а за рахунок детінізації і реального виведення з тіні заробітних плат.

Наступне. Це реальна деофшоризація економіки. Це те, на чому низка фракцій наполягає по деанонсації угод з Кіпром, з іншими офшорами. І паралельно це питання реального перекриття ухиляння від оподаткування по експортних операціях через трансфертне ціноутворення. На сьогоднішній день все ще немає масштабних результатів по цьому напряму, тому ми вважаємо, що тут мільярди і мільярди гривень резервів є по трансфертному ціноутворенню для того, щоб ті "сировинні" олігархи, які  експортують продукцію, яка в світі продається, щоб вони продавали це і оподатковували за цінами міжнародних товарних бірж, щоб уникнути не на папері, а насправді ухиляння від оподаткування за рахунок зменшення ціни експорту.

За оцінками Національного інституту стратегічних досліджень на рік близько 8 мільярдів доларів з України виводиться капіталу передусім через викривлення цін експорту. Це треба припините, для цього треба внести дійсно серйозні закони, які це унеможливлять.

Наступна пропозиція. Це і знищення контрабанди на митниці через запровадження інтегрованого з Євросоюзом митного оформлення товарів. Це, до речі, передбачено в Коаліційній угоді – це має бути імплементовано. І ми з вами розуміємо, якщо ми хоча б на 30 відсотків зменшимо той обсяг контрабанди, який відбувається на митниці, то це вже будуть доходи до державного бюджету, і навіть це не мільярди гривень – це значно більше.

Це підвищення орендної плати по низці напрямів, причому не волюнтаризм, а абсолютно економічно обґрунтовано, з автоматичною індексацією на індекс промислових цін. Бо ми з вами розуміємо, що встановлена певна орендна плата, відбувається колосальні девальвація, відбувається інфляція, а орендна плата не корегується. Тому податок у вигляді, скажімо, зубожіння через девальвацію платять прості люди, в той же час ті, хто займається надрами, видобутком, вони від того виграють, бо продукція в кінцевому випадку є експортноорієнтованою, тому ми цей тягар маємо перерозподілити більш справедливо.

Це є і реорганізація органів влади, і  скорочення цих органів і бюрократії державного апарату. Бо, знову-таки, проаналізувавши попередньо Закон України про Державний бюджет, я вам доповідаю конкретно тільки по Міністерству економіки, бюджет Міністерства економіки закладений в проекті бюджету на півтора мільярди гривень. З них половина – це Державний резерв, ми розуміємо, що це умовне відношення має до, це не економічна політика – це забезпечення виживання. Половину відкинули,  залишається 750 мільйонів гривень. З  цих 750 мільйонів гривень  понад 90 відсотків – це Державна служба статистики і апарат міністерства. Тобто на реальні функції міністерства: на захист інтелектуальної власності і ще декілька функцій на мобілізаційний резерв – залишається менше 10 відсотки бюджету.

Тобто про що ми кажемо. Про те, що ті механізми, які ми з вами спільно заклали в Коаліційній угоді щодо здешевлення кредитів, щодо стимулювання експорту, щодо розбудови інфраструктури – вони на сьогоднішній день  в проекті бюджету, в тому числі по головному розпоряднику Мінекономіки,  вони не відображені. Тому ми на сьогоднішній день маємо бюджет інерційний! Якщо ми це не виправимо, то ми просто стаємо вже на порозі прірви і ми туди ввійдемо з цим бюджетом.

Тому ми маємо це виправити, ми маємо поставити позицію комітету дуже принципово.

І остання пропозиція, яка наразі вже починає все ж таки обговорюватися і в урядових колах – це щодо реструктуризації державного боргу України. Шановні колеги, в той час, коли пропонує Міністерство фінансів по низці напрямів скоротити суттєво соціальні видатки, суттєво скоротити так звані пільги, але це є речі, які не думаю, що ми можемо на сьогодні  пожертвувати; коли заробітна платня не зростає, а падає через девальвацію, коли ціни суттєво зросли, коли енергетичні тарифи підвищуються; то замість того, щоб сьогодні обрізати соціальні видатки, є найбільша стаття, яка може реально розгорнути напрям розвитку нашої економіки в інший бік – це є Державний борг.

Шановні колеги, в Державному бюджеті України на 2015 рік передбачені видатки на обслуговування Державного боргу України в сумі 75 мільярдів гривень. Це понад 14 відсотків загальних видатків бюджету. Про що іде мова? Що тільки відсотки за Державним боргом, переважно закордонним, складають майже 15 відсотків. Це навіть не десятина. Ми розуміємо, що там не тільки є позики закордонних інвесторів, а там є борги перед Росією – 3 мільярди, там є облігації внутрішнього державного боргу, які ми здогадуємося, кому можуть на сьогоднішній день належати в тому числі.

Тому, шановні колеги, я пропоную, щоб ми обговорили ці пропозиції, висловили свої позиції і до 12 години подали в бюджетний комітет відповідний документ.

Будь ласка, Олександра Володимирівна.

КУЖЕЛЬ О.В. Дякую. Практично все зрозуміло. Прибрати запровадження податків на розкіш – це є популізм, тому що всі, хто має машину, яхту, літак, вони за все це сплачують – це нерухомість. Розуміння багатства дуже різне. Может кому-то кажется богатством моя квартира, а я завидую тому, у кого есть дом.  А тот, кто имеет двухкомнатную, завидует, у кого есть трехкомнатная. Поняття розкіш є незрозумілим. И не нашему комитету заниматься вот таким популизмом.

Що не вистачає мені в цьому листі. Ми промисловці і підприємці, ми повинні дати конкретні, чіткі пропозиції: перше (у вас лист такий повинен бути зверху, Павелко, подивіться, будь ласка), розподілення прибутку всіма державними монополіями і державними підприємствами Національним банком змінити: не 30 державі, а 70 залишається – а 30 на 70 навпаки. Це є принципова позиція. Це є криза, і не може сьогодні бути по іншому.

(Загальна дискусія)

КУЖЕЛЬ О.В. 70 державі від прибутку, 30 залишається на місці. Це те, що отримує держава: розподілення прибутку і від оренди між державними підприємствами і державою. Это не дивиденды. Це розподілення прибутку.

Те ж і торкається оренди. Академия наук гуляет на таких площадях и землях! І 70  відсотків залишає собі, віддаючи 30 державі. Це така культура сьогодні. Це перші два пункти. Я готова, я їх напишу і подам вам.

ІЗ ЗАЛУ. Будь ласка.

КУЖЕЛЬ О.В. Ми повинні сказати щодо доходної частини бюджету, як це збільшити.

Третє. Продати максимально всі підприємства, які не в списках є, як вони хочуть, а які сьогодні належать під управлінням міністерств – 5 тисяч підприємств! 5 тысяч выращивают коз, деревья, записывают фильмы и так далее. От навіть по тисячі, головне, щоб їх скинути з міністерства. Во всех! Я вам говорю, в Минобороне нет только наркотиков и дома терпимости – все остальные виды деятельности есть. Тобто це просто паралельна господарська діяльність, яка порушує закони конкуренції.

Наступне, щодо доходної частини, ми повинні зайняти дуже чітку позицію. Щодо єдиного соціального внеску те, що ми записали всі разом в коаліції – це просто жах! Я вчора до четвертої години читала цей закон. Там  такая хитрость! Там просто умножающий коэффициент 0,4 мы начинаем считать, а он получается не меньше, а больше. Треба сідати з ними і розбирати, що вони там написали. Я розумію, найсмішніше, що цей закон готувався в вересні. И тут еще 25 нет! Потому что когда умножаешь на 0,4, а потом по всей формуле, то получается 16.

І тому я хочу це підкреслити, я далі буду просити дати мені доповісти два законопроекти. И я убегу на это громадське слухання, то что новое ваше. Ребята, нам вкинули мусор! Не вычитав. Такого неуважения я в своей жизни не видела. І тому тут написати по ПДФО.

Тепер дуже важлива наша позиція по скороченню витрат. Отут ми повинні поставити дуже "жорстко".  Если они бизнес ставят на авансовые платежи. Что они только не придумали бизнесу! Взагалі ні одного покращення нема! То давайте серьезно пройдемся по ним. Зберегти в подоходній частині бюджету ренту від транспортування нафти і нафтопродуктів і так далі. Это 1,7 миллиарда, господа. Они его хотят продлить на год.

На самом деле, что они задумали. Они задумали передать в собственность теперь на предприятия трубопроводов и давать просто как аренду. То есть получать тогда от этой суммы всего 30 процентов.

Я зробила аналіз зі своєю командою "Амиакапром". Вы столько послушайте, транспортирование 1 тонны 100 километров стоит 3,81 доллара. Государство получает рентную плату 5 гривен. Доллар растет, а мы получаем 5 гривен. І тому переглянути цю ренту плату, прив'язати її до долара.

Рассказываю экономику. Це ж монополіст. 900 с чем-то миллионов доход, себестоимость 800 с лишним миллионов. Прибыль налогооблагаемая – 16 миллионов. Рентабельность – 1 процент! (Сміх). Ребята, просто красота! Понимаете.

У меня предложение, возможно в пятницу или в воскресенье заседать,  пригласить их сюда, вот, ребята, через зубы, хотя бы публично несколько провести.

"Нафтогаз" – красавцы! 40 миллионов на аренду 45-ти, из них 6 элитных автомобилей. Это "Нафтогаз", который сидит в дыре, банкрот! Ребята, вы ездите на своих машинах? Так и я ж так езжу. Вот пусть они все ездят на своих машинах! Как ездит сейчас Яценюк. Просто вычеркивать. Купили  компьютеров в прошлом году на 385 миллионов – вся цена завышена в два раза. Если мы не пройдемся сейчас по бюджетному запросу, нам надо показать им, что такое сократить расходы. Записать прямо в расходной части.

Действует указ Президента, что в министерстве должно  быть не более 700 человек. В Минэкономике – тысяча двести. О чём мы говорим!?

Вы прочтите, что вчера написал тот же Ослан. Он написал, что это ж позорище! Слушайте, я сама чуть не упала, когда узнала, что у нас, оказывается, в Пенсионном фонде 40 тысяч работников. Слушайте, мы же не прокормим в жизни их!

ГАЛАСЮК В.В. Так. В НБУ 12 тисяч.

КУЖЕЛЬ О.В. Нет, так это просто! Я предлагаю вот по расходной части каждому подумать, но нам надо показать именно им пример в том, что мы. Потому что это общие слова, понимаете: составляет какие-то фонды и так далее – их можно, это хорошо. Вот это для Павелка – ничего! Ему нужно конкретно: в доходную часть добавить такие-то пункты, в расходную – вот такие.

Поэтому у меня предложение, мы будем принимать там в первом чтении, а сразу эти предложения готовить от нашего комитета на второе чтение: и как от комитета и как от депутатов.

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Будь ласка, Олександра Володимирівна, прошу вас сформулювати, щоб ми встигли це зараз включити.

КУЖЕЛЬ О.В. Пропоную ліквідувати Фонд державного майна. Он уже не нужен. Нужно сделать службу по продаже и сдачи в аренду государственного имущества. Экономия тоже серьезная. И подан закон о ликвидации Пробирной палаты, они её постановлением ликвидировали, но законом нет, поэтому предусматривается финансирование. Я уже этот закон зарегистрировала. Ну, так по жизни я уже второй раз её ликвидирую.

Вот такие еще, вы как промышленники знаете, еще найдите вот эту вот ситуацию.

Да, еще. 5 процентов из всех государственных предприятий сработало прибыльно. Ребята, 5! Чтобы мы понимали ситуацию.

ГАЛАСЮК В.В. Дякую, Олександра Володимирівна Будь ласка, Борислав Соломонович.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. У мене є конкретна пропозиція щодо державного бюджету в плані. Так сталося, що наша країна має космічну галузь, але не має власного космічного супутника. Тому у нас дуже багато проблем двійного призначення, тому ми не можемо довести, що збила ракета "Бук" російська, тому не маємо сьогодні повних карт там по розміщенню війська і всього іншого. Я взагалі рахую, що Україна не має права купляти сьогодні фотознімки там по завищеним цінам. Супутник власного виробництва буде коштувати приблизно 47 мільйонів доларів.

КУЖЕЛЬ О.В. Если нам их еще кто-то даст.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Я не знаю, хто їх нам повинен дати, але ми втрачаємо кожен рік більше. Тому що в цей супутник треба закласти і багато. Але треба хоча б починати з чогось. Він має двійне призначення: військове призначення і аграрне призначення. Тому що наші аграрії також не знають, що в них відбувається на полях наших великих.

Тому я виходжу, в принципі, оце питання треба теж виносити на комітет і обговорювати. У нас є космічна галузь, і я думаю, що нас підтримають і військові і аграрії для створення цього супутника.

Друге питання, "Нафтогаз" України. На минулому тижні в Житомирі проводився теле-бат круглий стіл. Ми розглянули питання, про що тут ви написали дуже влучно, "створення механізму державної підтримки заходів енергоефективності в житлових будинках". За 23 роки нашої незалежності всі галузі української економіки скоротили витрачання газу: хто 17, хто 20, хто 30. Єдина галузь, яка не скоротили ні на один відсоток – це наш власний приватний сектор газоспоживання. Тобто люди не бажають сьогодні скорочувати свої витрати на газ. Вони не бажають встановлювати лічильники, вони не бажають нічого. Тобто цей газ.

КУЖЕЛЬ О.В. У них нет денег.

РОЗЕНБЛАТ Б.С.  Ні, у них все є. Вони просто на це не звертають уваги, тому що він достається їм безкоштовно.

КУЖЕЛЬ О.В. Ничего себе!

РОЗЕНБЛАТ Б.С. 43 копійки за куб газу? Це було ще до цього року.

КУЖЕЛЬ О.В. Какие? Простите, да о чем вы говорите? Больше 1 гривни уже давно!

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Зараз. Послухайте, якщо ви не знаєте, я вам доповім. Є шкала при витратах газу до 2,5 куба до 6, до 12 тисяч і все інше. Я кажу саме мінімальне, те, що є сьогодні в котлах.

Але питання не в цьому стоїть. Питання в тому, що, ви не забувайте, сьогодні я знаю, як працюють усі облгази. Вони цей газ. Чому немає 1 відсотка? Може і скорочують витрати. Але сьогодні цей газ поступає із державного, ну як би, із "Нафтогазу" по ціні як для населення. Але він не витрачається для населення, він продається підприємствам, але за ціною 7 тисяч гривень.

КУЖЕЛЬ О.В. Немножко не так. Я разбиралась там. "Нафтогазу" даже те, которые идут на предприятия, даже не поступают, потому что те, кто их добываю, даже не отдают и сами направляют на свои предприятия.

Давайте оці питання окремо розглянемо. Я бы пригласила таких монополистов посидеть, посмотреть,  потому что "Нафтогазу" серьезно надо пройти.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Це питання. Але я просто закінчу, якщо можна. Питання інше, це державна підтримка енергоефективності. Я би хотів, щоб ми дійсно заклали якусь певну кількість суми, тому що сьогодні є Закон про ОСББ, де сьогодні іде, як би, прискорення ОСББ, ми повинні передати їм, на мешканців будинків, відремонтовані будинки і все інше. Ми цього не робимо. Люди сьогодні не бажають переходити на ОСББ, і ми втрачаємо набагато більше. Тому що сьогодні єдине, що є втратою тепла – це є будинки.

Якщо ми переведемо на альтернативне паливо будь-яку котельню, вона дасть нам 15 відсотків. Якщо поміняємо всі труби вартістю там мільярди гривень – ми зекономимо 10. Але сьогодні самою найпотужнішою втратою тепла є наші будинки багатоповерхові.

КУЖЕЛЬ О.В. Теплотрассы!

(Загальна дискусія)

РОЗЕНБЛАТ Б.С. 65 відсотків – це наші будинки. Я можу вам довести.

КУЖЕЛЬ О.В. Не докажите. Я вам фотографию привезу, что дома все утеплены, каждый себе сделал, а вдоль теплотрасс зеленая трава.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Послухайте мене уважно. Я за фахом будівельник. Я дійсно розумію, про що мову веду. Це не мої тільки слова, це слова Світового банку і OSD.

КУЖЕЛЬ О.В. Світовий банк тут сидить.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Тим паче. В Житомирі на минулому тижні в середу була нарада, а ми там були.

ІЗ ЗАЛУ. Хочу подержать коллегу, действительно, жилые здания – это основное.

КУЖЕЛЬ О.В. Старые, хрущёвский – это совершенно другое. А не просто жилые здания.

(Загальна дискусія)

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Можна я продовжу? Дякую.

ІЗ ЗАЛУ. Основное – жилой фонд Украины.

КУЖЕЛЬ О.В. Ну это он второй по сравнению с теплотрассами и воровством газа. Но если Мировой банк так считает, понятно.

(Загальна дискусія)

КУЖЕЛЬ О.В. Нет. Это называется переход от монополиста, который ворует газ и не ставит счетчики, хотя пишет, что это инвестиционная программа.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Я хочу, щоб ви дійсно прописали якусь певну суму для початку.

КУЖЕЛЬ О.В. Я буду против.

ГАЛАСЮК В.В. Бориславе Соломоновичу, ми передбачили зараз в проекті, готуються уточнення, 500 мільйонів гривень на закупівлю енергоефективного обладнання національного виробництва. Давайте обговоримо.

КІРАЛЬ С.І. Інформаційно. Є програма, яка зараз, здається, чи не Світовим банком, там 500 мільйонів гривень, цього року якраз готується постанова Кабінету Міністрів для ОСББ до 175 тисяч на термомодернізацію будинку можна отримати і 40 відсотків вони компенсують за рахунок цієї програми.

(Загальна дискусія)

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Я рахую, що уже казали по цьому питанню, що ми сьогодні просто повинні дати можливість ОСББ, по-перше, це малі підприємства, це дійсно, да, прописати суму.

(Загальна дискусія)

ІЗ ЗАЛУ. Нам нужно уже на 12 часов подать.

КУЖЕЛЬ О.В. Никого не слушайте. На самом деле, они завтра, в любом случае, примут, могут заставить принимать в первом чтении. Нам нужно бы, если будет это выступление от комитета, скорее всего не будет, будет выступление от фракции. Поэтому нужно каждому во фракции поставить те акценты, что мы ставим, в стенограмме прозвучало, против чего мы выступили: там, например, единый социальный взнос, там отбирание пенсии, стипендии – вот такие моменты.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Третє питання, яке я хотів підняти, це монетизація наших пільг. У нас взагалі на сьогоднішній день в державі всі пільги вони зняті, завуальовані, і ми взагалі не знаємо, як вони відбуваються. Сьогодні транспортні підприємства – це може не наше, але підприємства – це наше. Сьогодні, коли дійсно люди мають безкоштовний проїзд, треба визначити кількість цих поїздок. Сьогодні треба визначити їх кількість і монетизувати. Тому що люди, якщо дійсно положено їм 100 гривень, додайте і добавити. Тому що цими пільгами користуються не ті, кому належить.

ЄФІМОВ М.В. Шановні. Їх зняли, монетизації немає.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Повністю зняли. Вони зняли всім.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги. Секретаріат, будь ласка, зафіксуйте ці пропозиції. Зараз ми сформулюємо точну редакцію.

КУЖЕЛЬ О.В. Шановні колеги, можна попросити вас: доповісти два законопроекти і бігти, у нас громадське обговорення.

По всех законопроектах я доложу очень коротко свое мнение. А вы будете голосовать.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Ще одне питання, про норми Податкового кодексу. Це дійсно потребує обговорення, особливо там по ПДВ.

КУЖЕЛЬ О.В. По Податковому кодексу я пропоную таким чином, нашу позицію зайняти – це підтримати законопроекти, які подали ми з Продан і ще з колегами щодо анулювання електронних накладних, і другий законопроект по податковому компромісу. Их надо принять до бюджета.

ХМІЛЬ М.М. …Відсоток який там?

КУЖЕЛЬ О.В. 5. Или 3 уже даже.

ІЗ ЗАЛУ. 5!

КУЖЕЛЬ О.В. 5 осталось. Не давало ж снижать "Свобода", они требовали только 10, и поэтому мы не могли проголосовать.

Щодо інших норм Податкового кодексу. Що ми зробили і вам пропонуємо, кожній фракції, так зробити. "Прийняти в першому читанні за виключенням". Вот для себя определить эти "виключення". Если мы не выступим по ним в первом чтении, а нам скажут, а вы потом внесете изменения. Ни фига! Вот в этот пласт уже внести изменения – вычеркнуть нельзя. А вот потом поиграть в зале и вдруг дадут голоса – это будет очень серьезно. Потому что Налоговый кодекс грустный.

ЄФІМОВ М.В. Тобто приймати Податковий кодекс за виключенням?

КУЖЕЛЬ О.В. За виключенням. Посмотрите для себя там. Проверки можно, например, раз в год, да? но они теперь хотят этот "раз в год" сделать, как они хотят – без окончания. То есть в одни месяц они в один день придут, на второй месяц еще раз на один день придут. Они могут на 12 месяцев растянуть на год проверку, которая должна пройти 15 дней. Сроки подачи документов, бухгалтерский учет – нужно написать, что год, по крайней мере, не штрафуют.

Посмотрите, мы уже зарегистрировали свое постановление, может вам не надо готовить, а только добавите что-то и ее за основание.

Позвольте доложить вам два законопроекта, которые они вынесли как "першочерговими", рассказать вам, по сути, про инвестиционную деятельность, которую вам поставили в повестку дня, правительственный. Мое предложение: "відхилити і підготувати дуже жорсткий лист на Яценюка".

Господа, эти два законопроекта такое ощущение, что, знаете, глубокое неуважение – мусор кинули. И самое страшное, что большей не профессиональности я в своей жизни не видела. То есть люди, работающие в Минэкономике, кто это готовил, а министр – я бы его отправила сейчас в отставку, потому что человек, я вам покажу даже, они их даже не читали. Закон про инвестиционную деятельность в таком виде мы не можем принимать.

ІЗ ЗАЛУ. Это 1580?

КУЖЕЛЬ О.В. 1536.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, а у нас є представник Міністерства економіки?

ВЕРЕМІЙ І.Г. Да. Звичайно.

КУЖЕЛЬ О.В. Я еще не закончила докладывать. Я не знаю, знают ли они, что Верховна Рада седьмого созыва приняла Закон "Про державну допомогу суб'єктам господарювання". За этот закон господин Томбинский прислал благодарность Верховной Раде, что он принят в соответствии абсолютно с европейскими нормами. Я не знаю, читали ли в Министерстве экономики законы, которые принимает Верховна Рада, так вот в этом законе выписано четко, пошагово действие государства при решении выделить какую-либо помощь какому-либо бизнесмену. Потом  что в Европе очень жестко наказывается, когда местная власть или центральная даёт помощь, нарушая конкуренцию. И там этот закон принят и проголосован.

А то что, мы с вами получили – это позор, который длиться, на моей памяти политической, последние 10 лет. Когда министерства, что мы только не делали, чтобы поломать эту схему! Но они все равно выписывают, в конечном счете, постановление, по которому любой инвестор, который вдруг надумал что-то с государством сделать – он уйдет мертвым. Потому что все равно выписывается постановление таким образом, что пока он не  пройдет в Минэкономике все согласования – он уже ничего не хочет строить.

У Саакашвили было так: ты хочешь гостиницу – открываешь, тебе выделяют землю, и через три дня ты получаешь разрешение на строительство. Три дня от момента принятия решения!

На самом деле в таком виде закон даже не "на доопрацювання" – "відхилити"! И привести дальше в соответствие, так и сослаться, на Закон, который соответствует  требованиям Европейского Союза, "Про державну допомогу суб'єктам господарювання". Всё остальное.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. То зняти його взагалі?

КУЖЕЛЬ О.В. Господа! Вы присутствуете на заседание комитета. Ваш гул! Из 1200 человек, работающих в Минэкономике, и подавать такие документы просто стыдно! Потому что, когда я открываю, даже обсуждать  с вами. Когда я читаю: "державна підтримка реалізації інвестиційних проектів відповідно до положень цього закону". А если существует уже закон европейский, на какой надо ссылаться? Только на этот закон!

ГАЛАСЮК В.В. Шановна, Олександра Володимирівна, дякую дуже.

КУЖЕЛЬ О.В. Это по этому закону.

ГАЛАСЮК В.В. Будь ласка, пан Ігор Григорович Веремій – заступник Міністра економічного розвитку.

ВЕРЕМІЙ І.Г. Добрий день, шановні народні депутати, Голова Комітету, члени Комітету. Декілька коментарів з приводу закону, про який розповідала Олександра Володимирівна Кужель.

Перше. Цей закон вже проходив і виносився майже до зали на минулому складі Верховної Ради. І у нас є позитивний висновок Головного експертного управління Верховної Ради України про те, що цей закон може бути прийнятий за основу, і одна була лише пропозиція: слово "державна оцінка" замінити на "державна".

Друге. Цей закон  підготовлений разом з фахівцями Світового банку, оскільки прийняття цього закону є однією з ключових вимог. А їх всього у нас невиконаних залишилося 11 законів і одна постанова уряду з приводу того, щоб Україна отримала 500 мільярдів доларів до Загального фонду державного бюджету по так, умовно називаючись, "діпієль-2": розвитку, який Світовий банк нам необхідно надати.

КУЖЕЛЬ О.В. Называется "грантовая помощь", а дальше "раздеребан".

ВЕРЕМІЙ І.Г. Вона іде в державний бюджет, Олександро Володимирівно, я перепрошую. Можно я продовжу?

КУЖЕЛЬ О.В. Так я понимаю. Но вы говорите неправду! Потому что, когда вы подавали этот закон, во-первых, он ни разу не рассматривался и не выносился. Выводы были еще до принятия закона европейского.

ГАЛАСЮК В.В. Дайте, будь ласка, нехай скаже пан Веремій, потім обговоримо.

(Загальна дискусія)

ВЕРЕМІЙ І.Г.  Шановні, можна я продовжу, а ви потім коментарі дасте. Можна я продовжу?

ГАЛАСЮК В.В. Будь ласка.

ВЕРЕМІЙ І.Г. Дякую. Це друге, з приводу того, що закон "сирий" і він не відповідає. Хто у нас з експертів, Олено Василівно, працював зі Світовим банком з цим законом?

КУЖЕЛЬ О.В. При чем тут Всемирный банк? Я по сути закона.

ВЕРЕМІЙ І.Г. Я хочу перейти далі по суті закону. Далі по суті закону, ще раз наголошую, що він відпрацьований з експертами Світового банку. Якщо фахівців зі Світового банку запросити, я думаю, вони позитивний висновок на цей закон дадуть. Якщо тут присутні хтось із фахівців Світового банку або Європейського банку і знає про цей закон, прохання сказати свою думку, щоб не моя одна тільки думка була.

По суті закону. Що він передбачає: визначається поняття "капітальні вкладення", "державний інвестиційний проект","місцевий інвестиційний проект", розширення поняття "інвестиційна діяльність". Введено чіткі принципи державного інвестування: обґрунтованість, ефективність, прозорість, розподіл. Спрощена процедура оцінки проектів.

Зафіксовано той факт, що державний інвестиційний проект може бути зареєстрований тільки тоді, коли він отримав техніко-економічне обґрунтування. Без цього, як зараз, зараз ми реєструємо проекти, і в чому у нас проблема, без техніко-економічне обґрунтування. І тому ми маємо по будівництво, у нас будівництво дорожче ніж в середньому по Європі на 23 відсотки і 90 відсотків всіх проектів будівельних у нас кошти використовуються неефективно. Тому зараз змінилась процедура: спочатку техніко-економічне обґрунтування проекту, потім його реєстрація.

КУЖЕЛЬ О.В. Обязательно, господа, обратите внимание, обязательно каждый пишет "создать реестр", а это роялти и откаты. Прочтите законопроект!

(Загальна дискусія)

ВЕРЕМІЙ І.Г. Ні, ні, Олександро Володимирівно! Можу я закінчити? Мені ще три хвилини потрібно. Якщо є пропозиції не проходити техніко-економічне обґрунтування і не створювати реєстр, будь ласка, давайте внесемо цю норму і без реєстру просто будемо надавати державну інвестиційну підтримку.

КУЖЕЛЬ О.В. Ага, підтримка. А в чем она заключается за эти 15 лет, которые я с вами борюсь?! В чем она заключается? В том, что любой инвестор "уползает мертвым", плюёт вам на хвост, что вы проводите. Подождите! Мы сколько раз пытались изменить ваше постановление прохождения инвестиционного проекта!

ВЕРЕМІЙ І.Г. Олександро Володимирівно!

КУЖЕЛЬ О.В. Минэкономики на себя всё натягивает и решает. Почему так?

ВЕРЕМІЙ І.Г. Олександро Володимирівно, цей закон якраз і намагається, метою цього закону є зміна, скасування порядку процедур, про які каже Олександра Володимирівна. Я ці закони не розглядав, оскільки в Мінекономіки працюю три місяці. Цей закон направлений, щоб звернути ту процедуру, яка зараз тут є.

Що стосується, звучало, ще один невеликий коментар не по закону, а хочу довести інформацію до шановних членів комітету і народних депутатів, оскільки порушувалось питання фінансування Мінекономіки, доповідаю. Фонд заробітної оплати праці Мінекономіки на 2014 рік передбачений в розмірі 91,3 мільйона гривень. Видатки на утримання центрального апарату передбачені в сумі 129,3 мільйона гривень.

Протягом цього року до Міністерства економіки перейшли функції Міпромполітики колишньої, 208 чоловік, Держкомтуризму, Держінвестпроекту, ліквідовані держслужби.

КУЖЕЛЬ О.В. А причем здесь это к сути закона?

ВЕРЕМІЙ І.Г. Я хочу дати коментар і по тому. Держспоживінспекція і таке інше.

Що стосується закону, Олександро Володимирівно, Міністерство економіки просить прийняти цей закон, щоб комітет його схвалив. Якщо у вас є конкретні пропозиції щодо спрощення процедури реєстрації, ми їх підтримаємо.

КУЖЕЛЬ О.В. Послушайте, подайте в отставку, после такого законопроекта, пожалуйста!

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги! У мене прохання дуже, давайте один одного поважати і не перебивати доповідача. Будь ласка, пан Веремій.

ВЕРЕМІЙ І.Г. Якщо хтось присутній з Європейського банку і може дати голос за цей закон, дайте, будь ласка. Якщо ні, тоді я хочу передати брошуру, згідно якої цей закон готувався. Якщо він не задовольняє положення, ми готові зараз, буквально, сісти, працювати і ці положення змінювати.

КУЖЕЛЬ О.В. Отправьте, пожалуйста, его на экспертизу в Европейскую комиссию. Вы знаете, о существовании этого закона,  который я вам назвала? Назовите мне суть закона "про державну допомогу суб'єктам господарювання"!

ВЕРЕМІЙ І.Г. Олександро Володимирівно, цей закон не протирічить, який ми зараз.

КУЖЕЛЬ О.В. Назовите мне суть закона! Да вы просто его не знаете.

ГАЛАСЮК В.В. Шановна Олександро Володимирівно, прошу. Дякую, пане Веремій. Я вам дуже дякую. Будь ласка, пані Тетяна Коротка.

КОРОТКА Т. Тетяна Коротка, заступник директора Програми USAID з розвитку державно-приватного партнерства в Україні. Так склалося, що сьогодні я присутня для обговорення іншого законопроекту по ЕСКО і хотілось би його підтримати, але враховуючи те, що я знаю про цей законопроект, тому що я співпрацювала зі Світовим банком в той час, коли ця робота велася в Мінекономрозвитку.

Я хочу лише пояснити. Цей законопроект говорить не про підприємців і  не про підприємництво взагалі. Цей законопроект направлений на те, щоб державні капітальні інвестиції, які використовуються для розвитку території, для місцевих органів, вони були направлені за певною процедурою. Це не складна процедура, це процедура, яка пояснює, для того щоб коротенько було зрозуміло, яка сутність проекту. Тому що існувала погана практика, вибачте, Олександро Володимирівно, але маю пояснити.

КУЖЕЛЬ О.В. Ви просто рассказываете о другом. Вы прочитайте законопроект сначала.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, я прошу не перебивати один одного.

Пані Тетяно, будь ласка.

КОРОТКА Т. Існувала дуже погана практика, коли державні капітальні інвестиції, які освоюються місцевими органами влади або іншими центральними органами виконавчої влади, ніяк не ті, що ідуть на підприємців або якимось чином пов'язані з бізнесом, вони направлялися туди, де було дуже зручно: "Домовилися наші друзі сьогодні в парламенті або наші друзі сьогодні в Кабінеті Міністрів, ми домовилися про те, що на нашу територію, для підтримки там нашого електорату, ми направляємо там певну суму.". Але при цьому ніякої ідеології нема зрозумілої викладення: в чому сутність проекту, яка вигода для громади?

Тому Світовим банком було запропонована така структура для того, щоб розподілити невеликі капітальні інвестиції.  Вони як там ідуть, своїм життям так і живуть відповідно до Бюджетного кодексу. Але інвестиції з державного бюджету більше ніж 10 мільйонів доларів. Тут 100 мільйонів гривень, здається, зазначено, але це було на той період, приблизно 10 мільйонів доларів. Тому що ті справжні капітальні видатки, які щось можуть мати значення для розвитку території, для того щоб вони шли туди обґрунтовано. Тобто вони ж ідуть не одним рухом, а протягом деяких періодів часу, не лише в одному бюджетному  році, але протягом декількох бюджетних років.

Для того, щоб було зрозуміло будь-які запити з боку громадськості, Верховної Ради, з боку бізнесменів місцевих, вони могли бути зрозумілими, в чому вигода для громади цього проекту.

КУЖЕЛЬ О.В. Это совершенно не об этом! Вот просто это невозможно! Давайте вы будете комментировать те законопроекты, с которыми вы работаете. Как мы провели законопроект, который мы вместе с вами делали "про державно-приватне партнерство". А этот прочитайте.

КОРОТКА Т. А это обратная сторона.

КУЖЕЛЬ О.В. Нет! Это совершенно другое. Это, серьёзно, другая сторона.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні! Прошу! Пані Тетяно.

КОРОТКА Т. Тогда, подводя итоги, я бы хотела предложить вам посмотреть, что предлагает Минэкономразвития как раз на то, что выводит "из тени" те потоки, которые сейчас с государственных инвестиций идут на территории без совершенно ясного и прозрачного механизма. Что позволит экономить стране в будущем на то, что действительно надо, и вкладывать деньги, которые приносят добавленную сумму.

(Загальна дискусія)

ДУБІНІН О.І. Вот тот законопроект, которому дали благодарность, кто‑то читал вообще, скажите?

КУЖЕЛЬ О.В. Читали!

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги! Будь ласка, пан Нечаєв.

ДУБІНІН О.І. Чем он отличается от другого?

КУЖЕЛЬ О.В. Знаете чем. То, что здесь простая процедура, которая не позволяет никому вложить деньги и поломать конкуренцию. А тут предусматривается единственный законопроект, на который жалуются все 20 лет существования независимости Украины – это порядок прохождения согласования инвестиционного проекта. Всё время, каждый год!

И то, что я сейчас от вас слышу, я обязательно в USAID напишу вашу позицию, потому что мы с USAID и с Европейской бизнес-ассоциацией не можем переломать это постановление. Ребята, как ее не переписывали! Сколько лет мы ее не изменяли! В конечном итоге она выходит так, что ты как минимум 2-3 года должен согласовывать инвестиционный проект.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, давайте всі висловляться! Будь ласка, пан Нечаєв.

НЕЧАЄВ О.І. Спасибо. По-перше, пані Тетяно, я дуже вам вдячний за те, що ви нам розповіли, ми цього, безумовно, не знали.

Друге, вдячний вам, що ви підтримали Міністерство економіки.

Третє. Шановний представник Мінекономіки, скільки ви працюєте там, три місяці, мене це не цікавить зовсім. Ви приступні зараз як працівник Міністерства економіки.

ВЕРЕМІЙ І.Г. Ні, ні. Немає питань.

НЕЧАЄВ О.І. Я вас жодного разу не перебивав.

ВЕРЕМІЙ І.Г. Вибачте.

НЕЧАЄВ О.І. Ви працюєте там три місяці, як ви сказали. Зараз  ви представник Міністерства економіки, і тому мені цікаво, як Міністерство економіки.

Далі, ви сказали, що 280 працівників Міністерства промислової політики перейшло до Мінекономіки. Я вам скажу, я все життя пов'язаний був з Міністерством промислової політики. І коли було прийнято рішення про приєднання Міністерства промислової політики до Міністерства економіки, то це був єдиний робочий день, який я бачив, коли працювали робітники Міністерства промислової політики: переносячи свої речі в інші кабінети – іншого не було.

Ще одне, ви самі сказали у своєму спічі, що це "сирий" проект, то чому ви нам його принесли, якщо він "сирий"? Нам що, нема чого робити!? Нам до кінця року треба бюджет прийняти, а ми зараз обговорюємо "сирий" законопроект. Я вибачаюсь.

Тому я підтримую двома руками Олександру Володимирівну, відправити цей законопроект. Як це буде? Показово відмовити – показово нехай буде. Щоб ми не розглядали і не морочили голову ні собі. А потім не виносили на Верховну Раду, що, давайте, там приймемо за основу, а далі будемо доопрацьовувати. Це  на вашу думку.

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Будь ласка, пан Веремій.

ВЕРЕМІЙ І.Г. Вікторе Валерійовичу, якщо це слухання в комітеті і об'єктивна дискусія, я на ній готовий дискутувати, відверто дивлячись кожному в очі. Якщо це намагання в чомусь визнати зразу винним – я з цим не погоджуюсь. Шановний пане Нечаєв, я не говорив слова "сирий законопроект".

НЕЧАЄВ О.І. Ви казали, я записав собі.

ВЕРЕМІЙ І.Г. Я сказав, я не буду сперечатись. Я сказав дослівно: "Якщо якісь положення не влаштовують, ми можемо поміняти".

ГАЛАСЮК В.В. Будь ласка, ми почули вас.

Будь ласка, Олено Василівно.

КУЧЕРЕНКО О.В. Так. Шановний Вікторе Валерійовичу, шановна Олександро Володимирівно, шановні народні депутати. Кучеренко Олена Василівна – директор департаменту інвестиційно-інноваційної політики.

Сьогоднішня редакція Закону про інвестиційну діяльність дійсно створила жахливі умови для проходження інвестиційних проектів, які могли би отримати державну підтримку, і в цьому Олександра Володимирівна абсолютно права. І саме це було однією з причин, чому ми би хотіли змінити деякі норми. Ми прибираємо цю "пробку", яка існувала от вже декілька років. Олександро Володимирівно, просто нехай ваші експерти подивляться, абсолютно змінюємо ці.

КУЖЕЛЬ О.В.  Вы бы мне показали, где эту "пробку"…

КУЧЕРЕНКО О.В. Я вам скажу. Дивіться, сьогодні існує така процедура, просто на пальцях, для того, щоб було прийнято рішення там, ота постанова, про яку Олександра Володимирівна сказала, її дійсно треба прибирати, пройшло ту процедуру: необхідно пройти там повний комплекс експертизи проекту. Причому, як написав правильно Світовий банк, 90 відсотків проектів у нас уникають інвестиційних проектів, уникають взагалі якогось економічного обґрунтування. Чому? Тому що вони класифікуються, як проекти будівництва.

Тому тут є чіткі розмежування всіх цих понять в цьому законі. І ми прибираємо цю "пробку", яка існувала. Ми  якраз переносимо, ми цей Державний реєстр, який сьогодні став "пробкою", і ведеться в Міністерстві економіки, де дає можливості: 503 проекти було подано, з них 82 тільки проекти отримали оцінку економічної ефективності, і тільки 40 добралися до того Державного реєстру. Це жахливо! Ми не можемо дійсно підтримати розвиток. Ми прибираємо, ми переносимо цей якраз реєстр і залишаємо його виключно для цілі моніторингу. Там навіть стаття помінялася, назва "реєстрація та монітори". Тобто ми взагалі його прибираємо на цьому етапі.

Ми спрощуємо процедуру значно. Ми тільки ті проекти, які після 100 мільйонів доларів, оскільки у нас їх тільки 80 об'єктів, ми тільки ці проекти пропускаємо. Що дуже важливо сказати, цей проект закону не є самостійним, він іде в парі з законом про зміни до Бюджетного кодексу, який сьогодні дозволяє нам створити ефективну систему фінансування проектів стільки років, скільки їх треба фінансувати. Оте, про що ви говорили, до речі, з самого початку.

Ми не можемо забезпечити розвиток. Мало того, що у нас дуже маленький відсоток з державного бюджету фінансується державних інвестицій, просто такий, що тільки створює довгобуди і недобудови. Так? То ми ще й можемо відібрати і підібрати ті проекти, які дійсно того варті. Рішення приймаються не прозоро, проекти не фінансуються стільки років, скільки її треба фінансувати.

І тому ми в Бюджетному кодексі вносимо дуже важливі там зміни, що бюджет буде фінансуватися стільки років, скільки прийнято рішення, що він має фінансуватися. Це буде закладатися  в бюджет поточного року і два наступних років. І в цьому законі, подивіться, там в принципах прописано, що поки 75 відсотків не буде профінансовано того проекту, по якому прийнято рішення, нові проекти не можуть започатковуватися – це дуже важливо, інакше ми будемо тільки будувати довгобуди і недобудови.

Тобто воно в комплексі створює, дійсно, систему  більш ефективного управління державних фінансів. Я дуже прошу вас, Олександро Володимирівно, конструктивно.

КУЖЕЛЬ О.В.  Я дуже прошу вас. Пожалуйста. Я прокомментирую вот сейчас то, что вы сказали.  Просто прокомментирую. Столько лет вы директор департамента!

КУЧЕРЕНКО О.В. Я директор 4 місяця.

КУЖЕЛЬ О.В.  Который, вы знаете, издевается над инвесторами! Сколько вы платите роялти за ведение реестра? Господа, ликвидировать реестр!

КУЧЕРЕНКО О.В. Мы ликвидировали.

КУЖЕЛЬ О.В. Вы ликвидировали? Ничего! Вы его еще больше усиливаете. Я должна обязательно вам дать туда информацию. Ликвидировать реестр на сайте Минэкономики. Показывайте все документы, которые сдались. Раз.

Второе. Вот насчет их упрощения. Смотрите, статья 8 "обов'язки суб'єктів інвестиційної діяльності". Вы промышленники, только послушайте. Вы надумали государству предложить сделать хорошие котлы, да. и государство говорит: "Класс! Я готово вас поддержать". Подождите! Читайте внимательно, тут как государственные и коммунальные! Уважаемые, я читаю законы в отличие от некоторых!

Читаю, что должен сделать инвестор. Подать финансовым органам декларацию "про обсяги джерела здійснених ним інвестицій". Ты еще докажи, что это твои деньги! "Одержати дозвіл на виконання будівельних робіт". Еще неизвестно о том, будешь ли ты делать, будет ли проект?

(Загальна дискусія)

КУЖЕЛЬ О.В. "Зміст відповідних положень  проекту закону". Слушайте! Вы что, не знаете как подаются? Справа діючий, а слева то, что вы предлагаете! "Одержати дозвіл на виконання робіт, одержати письмовий звіт експертизи про будівництво". То есть вы еще не знаете, дадут ли вам, а вы уже всё это должны сделать! "Одержати позитивний висновок".

Уважаемые коллеги, я просто хочу еще раз: прекратить обсуждение, взять вам норму закона. Вот закон Европейского Союза "про державну допомогу",  который разрешает как на уровне государственного бюджета, так и на уровне місцевого оказывать помощь. И тут написано "сфери застосування закону, форми державної допомоги" – тут всё есть. Господа, выполняйте закон! Дальше написано "допустимість державної допомоги, звільнення від обов'язку повідомлення про нову державну допомогу". Господа, здесь всё выписано!

Пожалуйста, просьба, не засоряйте европейское законодательство! Вам европейцы правильно говорили,  потому что вы 20 лет – ваш департамент  есть "пробкой" возможностей развития в Украине инвестиционных проектов!

ГАЛАСЮК В.В. Дякую, Олександро Володимирівно.

Сергій Іванович, будь ласка.

КУЖЕЛЬ О.В. Давайте, потому что есть еще следующий красивый закон.

КІРАЛЬ С.І. Можна я, буквально, теж свою думку висловлю. Моя думка стосується одного дуже важливого, на мою думку, моменту, це є пояснювальна  записка  пункт сьомій – запобігання корупції. Мені здається, що у нас склалася така дуже  погана практика, коли у нас більшість законопроектів не проходить чомусь, не проводиться антикорупційна експертиза. Сьогодні Олександра Володимирівна про це говорила багато й інші колеги говорили.

Давайте ми на комітеті приймемо таке принципове рішення, щоб усі законопроекти у нас проходили цю антикорупційну експертизу. Тим більше, я знаю, що є поважні люди і в київському Національному університеті, кафедра права, які готові це робити швидко, на громадських засадах, тільки для того, щоби наші закони були якісними і щоби вони відповідали європейським правилам. Я думаю, що це би зняло дуже багато предмету сьогоднішньої дискусії.

Другий момент дуже важливий, на мою думку, він стосується принципів, знову ж таки це стосується створення, дійсно, занадто сильно роздутих бюрократичних процесів і процедур погодження, реєстрації і таких інших моментів. А чому би нам не розглянути інший принцип? Давайте, можливо, надавати підтримку тоді, коли ми вже маємо проект, або на стадії реалізації або реалізований.

Чому, наприклад, ми не візьмемо досвід Польщі? Де, наприклад, за регіональним принципом встановлені можливості компенсації 50, 30, 40 відсотків інвестицій вкладених в проект, але це вже інвестиції вкладені. Ми бачимо результат, що збудовано було чи що зреалізовано. Тобто це й результат побачить і громада, і ми тоді пропонуємо інвестору, звичайно, який наперед пройшов якусь певну експертизу цього інвестиційного проекту і його погодження. Без зволікання його реалізації – це добровільна річ. Він може почати цей проект реалізовувати, паралельно проходячи цю експертизу, і реалізувавши на виході отримати цю компенсацію.

В Польщі, наприклад, Східна Польща, яка є менш розвинута, отримує 50 відсотків такої компенсації інвестор. Західна Польща, яка є більш розвинута, 20 відсотків.

КУЖЕЛЬ О.В. Так это все в Европе выписаны – все процедуры.

КІРАЛЬ С.І. Так моя пропозиція, можливо, все-таки варто цей законопроект доопрацювати. Я не знаю, як це процедурно: чи там прийняти за основу і доопрацювати? Чи повернути його?

КУЖЕЛЬ О.В. Повернути! Повернути Міністерству економіки. І хай вони гармонізують його, відправлять на експертизу в Європейський Союз.

КІРАЛЬ С.І. І залучити фахівців з Європейського Союзу.

КУЖЕЛЬ О.В. І дійсно зроблять процедуру прозору. Уберут реестр, доработают его. И мы с удовольствием посмотрим, если они сделают какие‑то еще лучше улучшения.

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановні колеги, прошу висловитись членів комітету.

КУЖЕЛЬ О.В. Я пропоную ставити на голосування.

ДУБІНІН О.І. Я могу сказать о том, что в Америке вообще  любые инвестиции, которые вкладываются, они уже идут в налоговый кредит. Там способствует это всё. Вот я работал два с половиной года, всё, что я построил новое. Там,  правда, есть перечень оборудования, которое можно засчитывать в качестве кредита, а которое нет. Вот когда я провел реконструкцию, то я на 13 лет уже был в налоговом кредите по моим расчетам. Вот это стимулировало на то, чтобы развивалось производство и просто обновлялось производство. И самое важное, там еще по экологии были вопросы.

Почему у нас так, я вот, действительно, смотрю эту статью 8.

КУЧЕРЕНКО О.В. Так стаття 8 не змінювалась.

КУЖЕЛЬ О.В. Так я вам про это и говорю!

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, будь ласка! Пан Дубінін.

ДУБІНІН О.І. Поэтому я поддерживаю, как бы, вернуть его на доработку. И вообще посоветовал бы.

КУЧЕРЕНКО О.В. Мы откладываем на год это...

КУЖЕЛЬ О.В. Слушайте! Мы законы рассматриваем очень быстро и проводим их очень быстро, если это качественный законопроект. А принять вот это вот и потом смотреть в глаза промышленникам, потому что не знать, как его. И никогда не вынести на второе чтение и думать, как его списать. А вы поставите "птичку", что вы сделали закон для бюджета! Здесь нет для бюджета ничего!

Вот для бюджета есть – европейский закон "про державну допомогу". И всё.

ДУБІНІН О.І. И посоветовал бы обратиться  к тому законопроекту, который был раньше подготовлен и он был уже одобрен.

КУЖЕЛЬ О.В. Он принят уже.

ДУБІНІН О.І. И его применить.

ГАЛАСЮК В.В. Дякую.

ХМІЛЬ М.М. На доопрацювання і все.

КУЖЕЛЬ О.В. Давайте ставим на голосование.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію: повернути законопроект на доопрацювання і дуже швидко разом з Міністерством економіки відпрацювати ту редакцію, яка дійсно дозволить вирішити ті завдання, які стоять перед законопроектом. Хто за прошу голосувати? Одноголосно.

(Загальна дискусія)

ВЕРЕМІЙ І.І. Можна одне запитання з приводу цього законопроекту?

ГАЛАСЮК В.В. Будь ласка.

ВЕРЕМІЙ І.І. Шановні народні депутати, будь ласка, визначайте час будь-який, який для вас зручний, в Міністерство економіки. І даю зобов'язання, що тільки мені від комітету надходить сигнал, коли ви до мене заходите, ми через годину проводимо спільну зустріч-нараду, вносимо в законопроект, з фахівцями Світового банку, всі, на ваш погляд, необхідні зміни. Я чекаю, коли завгодно.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, у нас є регламент.

КУЖЕЛЬ О.В. Позвольте я вам отвечу. Дайте я отвечу, пожалуйста. Я вам напоминаю, что у нас парламентско-президентская страна – это не мы к вам, а вы к нам.

ВЕРЕМІЙ І.І. Олександро Володимирівно, я готовий прийти. Вибачте, я готовий прийти до шановних членів комітету. Скажіть мені дату.

КУЖЕЛЬ О.В. Подождите! Дайте я закончу. Мы вас слушали. Дослушайте, пожалуйста, что я хотела вам сказать. На доопрацювання. Сегодня, пожалуйста, собирайте свою команду, поднимайте закон, проводите, собирайте экспертов, готовьте закон, как положено.

ВЕРЕМІЙ І.І. Олександро Володимирівно, коли ви готові?

КУЖЕЛЬ О.В. Получайте экспертизу. Я вам еще раз скажу, я сегодня, благодаря вам, до 4 утра читала мусор. Мусор! Мне стыдно, за 20 лет я не видела такой подготовки законопроектов!

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, прошу, будь ласка, не перебивайте. Ми проголосували за те, щоб цей законопроект повернути на доопрацювання автору. Від комітету уповноважена по ньому буде Сергій Іванович Кіраль. Організуйте ефективну взаємодію і вносьте  той законопроект, який буде підтриманий комітетом. Дякую за увагу. 

КУЖЕЛЬ О.В. Я дуже прошу другий законопроект доповісти.

ГАЛАСЮК В.В. Будь ласка, Олександро Володимирівно.

КУЖЕЛЬ О.В. 1580. Мы вчера с вами слышали выступление Министра экономики. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення умов ведення бізнесу" (дерегуляцию).

Первое, что мне пришло на ум, когда я прочитала весь этот законопроект, посмотрите,  вот это, только обратите внимание на этот лист. Вот то, что написано на заборе, это не значить, что это то есть. Вот название законопроекта даже на 10 процентов не отвечает сути того, что здесь есть! Первое, это такой неуважительной подготовки к законопроекту, такого мусора в Верховную Раду еще не подавал никто!

На самом деле, знаете, что здесь есть? Здесь есть "хотелки" министерств что-то изменить по своей регуляции. Дерегуляции здесь – одни, два, три, ну, на одну страницу я наберу пунктов!

Щодо скорочення ліцензування. Это какой надо иметь уровень профессионализма в Министерстве экономики, чтобы не знать, что в первом чтении принят новый закон о лицензировании? И нужно подавать сюда изменения и работать с комитетом на второе чтение. Новые изменения, которые они предлагают, они даже слабее наших, но они внесутся в тот закон, который ми предполагаем отменить, приняв закон на второе чтение (Сміється).

Вы такой уровень подготовки законов видели от министерства, где работает 1 200 человек?! А у нас  с вами здесь 8 человек секретариата.

Господа, даже предлагаю не обсуждать. Когда вы посмотрите, здесь просто всё сделано для "державних службовців"! Где еще он может разрешить? Что тут разрешать: сделать ремонт, если ты не трогаешь капитально – это уже давно постанова работает.

Так как мы сделали. Вот здесь присутствует Сергей – МФК. Вот можно, чтобы я вам его представила? Ребята, вот это результат работы, когда мы полгода "131 дозвіл – МФК, підприємницьке середовище і комітет" подготовили и отменили – это есть результат. Вот здесь – это просто катастрофа! Поэтому вернуть. Пусть они так же в Минэкономике пригласят МФК, у них там специалисты, пригласят "підприємницьке середовище", послушают экспертов. Вы "за" вернуть?

КІРАЛЬ С.І. Я за, тільки уточнююче запитання. В МФК є така процедура, називається "регуляторна гільйотина". Це те, що ви робити, це щось?

КУЖЕЛЬ О.В.  Это то, что, в принципе, мы делаем по 130 – скорочення дозволів, адміністративних послуг.

КІРАЛЬ С.І. Це на Балканах робили.

КУЖЕЛЬ О.В. Сейчас вот Сергей работает, сейчас они готовят законопроект, который, я думаю, я очень рада видеть сегодня здесь Сергея, мы подадим его всем комитетом. Мы говорили,  и мы были Сережей на этой конференции в Лондоне, о действительном сокращении контрольных органов. Не то, что делает сейчас Кабмин, а как это в мире. И мы готовим абсолютно новый законопроект.

Всё, что это, я предлагаю, ребята, вот просто не тратить время,  проголосовать "вернуть".

ГАЛАСЮК В.В. Дякую, шановні колеги. Будь ласка, Ігор Григорович.

ВЕРЕМІЙ І.І. Шановні народні депутати, шановний Вікторе Валерійовичу, я хочу що сказати. Зараз образили не мене, абсолютно, мені воно все рівно. Зараз, якщо іде в такій формі дискусія, ви образили цей законопроект. Вперше розроблявся Міністерством економіки з залученням того ж Гущенка, який сидить тут для того, щоб відстоювати положення цього законопроекту. Це перше.

КУЖЕЛЬ О.В. Сережа, сколько тебя сюда удалось внести?

ВЕРЕМІЙ І.І. Якщо можна, я продовжу, чи будуть знову мене перебивати? Я ж не перебивав.

ГАЛАСЮК В.В. Будь ласка. Прошу, шановні колеги, дайте, будь ласка, доповідачу висловити свою думку.

ВЕРЕМІЙ І.І. Дайте мені закінчити.

Друге. Що стосується закону Олександри Володимирівни Кужель. Закон містить зовсім іншу регулюючу дію, яка запропонована вам на розгляд і Олександрі Володимирівні. Що закон передбачає, який внесли в Кабінет Міністрів України? Олександри Володимирівни – скасувати 18 видів ліцензії, це пропонується в законі 0934. Нами пропонується скасувати 15, увага, видів ліцензій на господарську діяльність і, увага, ще додатково різного роду 23 дозволи теж на господарську діяльність. Це перше.

Друге. Закон, який представляє Кабінет Міністрів, вносить не тільки дерегуляторні процедури з приводу скасування дозвільного документу, а він також і усуває дерегуляторну дію. Наприклад, простою мовою, передбачається в проекті закону, що не має права правоохоронний орган вилучати сервер, коли перевіряє діючу компанію, оскільки зараз іде багато скарг з цього приводу.

Третє. Закон є більш комплексним чим попередній закон, оскільки він зачіпає інші сфери господарської діяльності, що стосується в першу чергу харчової промисловості, електроенергетики, агрокомплексу. І тут сидять фахівці з цього агрокомплексу. І, що я говорив, ІТ-технології, а також спрощення дозволів на будівництво реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.

На завершення хочу сказати, що я щиро вдячний всім колегам, які тут присутні зі мною, а це присутні представники Світового банку, представники Клубу аграрного бізнесу, які безпосередньо приймали участь в підготовці цього законопроекту.

І завершуючи, в разі прийняття комітетом будь-якого рішення, я прихожу до відповідальної особи з експертами, якщо треба доопрацьовувати закон. Але я вважаю, що цей закон необхідний надзвичайно. Це перший етап в дерегуляції. Другим етапом у нас буде ролінг-рев’ю, коли ми передивимося, які є функції міністерств, від зворотнього: вони повинні будуть довести, що їм функції контрольні необхідні – і ми їх поріжемо "дозвільною гільйотиною".

Третій етап – це буде запровадження зовсім нової регуляторної політики в економічному середовищі України.

Але зараз прошу народних депутатів України для того, щоб люди з 1 січня 2015 року позбулись 15 ліцензій, 23 дозволів, щоб у них було.

КУЖЕЛЬ О.В.  Вы ничего не услышали, что я сказала! Вы вносите изменения в закон, который будет отменен! Вот в чем проблема.

ВЕРЕМІЙ І.І. Він по процедурі, по статті 100 Регламенту Верховної Ради, є поняття альтернативні законопроекти. По суті, закон 0934 і запропонований вам урядовий законопроект є  різними. Вони різні по понятійним поняттям і по врегулюванню діяльності. Дякую за увагу.  Прохання його розглянути комітетом і підтримати.

КУЖЕЛЬ О.В.  Подождите. Скажите теперь, пожалуйста, почитайте Регламент Верховной Рады, альтернативный законопроект может податься, когда он еще не рассмотрен в первом чтении.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, це не альтернативний законопроект. Я прошу висловитись експертів.

КУЖЕЛЬ О.В. Можно я до экспертов, дайте я зачитаю членам комитета? Дайте я почитаю.

ГАЛАСЮК В.В. Будь ласка.

КУЖЕЛЬ О.В. Как вы думаете, совершенно неожиданно, страшная дерегуляция для бизнеса – создается новый реестр "суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом". Вот понимаете? Я вам еще раз говорю, каждый реестр – это роялти. Великолепная дерегуляция!

Слушайте дальше, "джерелами фінансування центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику в сфері захисту рослин (вот мне интересно сейчас будет послушать аграриев), можуть бути надходження від надання платних послуг за проведення огляду обстеження посівів (сміється) сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень".

Вы можете представить, сколько это стоить будет бизнесу? Что те отменённые, что мы с Сережей отменили сертификацию, просто не успеют они попользоваться счастливыми. Я вам даже здесь найду законопроект, в который вы вносите изменения, он справа и слева одна и та же редакция. Вы даже не почитали, просто внесли. Абсолютно никто не вычитал, как его читали мы.

Дальше. Великолепно всё выписывается для "Газко". Кто занимается строительством?

ІЗ ЗАЛУ. Так ведь ликвидируется.

КУЖЕЛЬ О.В.  Та о чем ты говоришь! Он ликвидируется, в каком виде? Он центрально ликвидируется и передается на места. Но тут функции, что у тебя могут здесь всё сделать, забрать абсолютно всё!

(Загальна дискусія)

КУЖЕЛЬ О.В.  Нет, ухудшается! То есть там-то далеко был, а здесь еще хуже.

Дальше, что выключается? Я не знаю, как аграрии? Я понимаю, что вы хотите там животноводческий комплекс отстаивать, но я государственный человек и я думаю, что позиция Виктора в этом отношении и фракции была жесткой. Сережа, Виктор, они предлагают сельскохозяйственные земли, которые под посевы, без какого-либо согласования строить коровники. Ребята, а есть понимание севосбора.

Подождите, дальше упрощение, читайте: "виконання будівельних робіт з реконструкції чи капітального ремонту квартири без отримання документу, що дає право на їх виконання відповідно статті про містобудування, наведення недостовірних даних в такому документі, а також експлуатація квартири після проведення реконструкції чи капільного". Всё, что связано с "Газко", здесь просто "Газк" нашел точку, что готовили законопроект, дал все свои "хотелки" и они их вставили. И не только они. Минэкономики вставил всё, что он работает по "металобрухту".

ВЕРЕМІЙ І.І. Я вибачаюсь. (Сміється).

КУЖЕЛЬ О.В.  Что еще?  Вы же сказали, что не перебиваете. Что я еще  предлагаю, чтобы мы взяли за культуру, вот мне очень нравится в Европе это. У них нет "вилки" при назначении штрафов, значить нет коррупции. Давайте, и в Минэкономике себе возьмите на заметку, любой законопроект, который мы будем подавать на Верховной Раде, без "вилки" – это нарушение стоит столько. Точка! И никакой коррупции. А когда мы начинаем писать "от 5 до 1000 неоподаткованих  мінімумів", то мы сами понимаем, как там это договориться можно.

Если вы "державного характеру". "Повідомлення про несвоєчасне повідомлення державним суб'єктом господарювання про одержання документів дозвільного характеру". Здесь было выписано нарушение "для державних службовців", как их наказывают, если они документы "дозвільного характеру" нарушают, не выдают предпринимателю. Наказывают их – все три вылучаются, великолепная дерегуляция! Ну просто! Это вы хотели по пунктам.

Я вам могу еще дальше. Органи державної будівельної архітектури. Просто вы как строитель посмотрите. Вам там просто так дерегулировали, что они вас будут вести, вы не можете начать стройку, они имеют право беспрепятственного прихода в любое время к вам.

ІЗ ЗАЛУ. Где такое есть?

КУЖЕЛЬ О.В.   Вот тут, в дерегуляция.

ВЕРЕМІЙ І.І. Ну, если отменяется лицензия на первую и третью категорию сложности строительства – это что, не дерегуляция! Если Минэкономики отменяет лицензию…

КУЖЕЛЬ О.В. Нет. На первую и вторую категорию строительства лицензию. Что такое лицензия вы хоть знаете?

ВЕРЕМІЙ І.І. Лицензирование хозяйственной деятельности, Александра Владимировна. Минэкономика лицензию на сбор металлолома законом отменяет вообще!

КУЖЕЛЬ О.В. Да мы его давно предложили, почитайте…

ВЕРЕМІЙ І.І. Так вы ж предложили, мы и пошли! Я его отменил.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановна Олександро Володимирівно, я пропоную, щоб ми дали слово експертам, щоб ми почули позицію від аграрного бізнесу.

КУЖЕЛЬ О.В. Можно еще? Я просто секунду, чтобы они их дали. "Встановлення цільового призначення земель". Может кто-то даст мне, слова, что это такое? Я такие впервые. "Які перебувають на постійному користуванні на правах оренди суперфіцію емфітезису", что это такое?

ВЕРЕМІЙ І.І. Емфітезису.

КУЖЕЛЬ О.В. Я не знаю, я не аграрий.

(Загальна дискусія)

КУЖЕЛЬ О.В.  Так нет. Сегодня этой регуляции нет, а вы её вводите!

ІЗ ЗАЛУ. Нет. Оно есть.

КУЖЕЛЬ О.В. Відсутня!

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, Олександро Володимирівно! Шановні колеги, я прошу висловитися експертам.

ІЗ ЗАЛУ.  Шановні колеги, я працював з цим законопроектом від імені бізнесу. Сказати, що він на 100 відсотків влаштовує бізнес, він доопрацьований так, як треба було доопрацювати – ні. Я би свою оцінку зробив – десь на 80 відсотків. Чому? Очевидно, в силу стислих термінів, в які він готувався.

Я можу сказати від імені бізнесу, "хотелки" міністерств Мінекономікою не приймалися, я це знаю, наприклад, по Міністерству аграрної політики. Я погоджуюся з тим, що там треба буде його доопрацьовувати. Ми знаємо, які норми треба буде доопрацювати. Перше, від бізнесу приймало участь декілька асоціацій, в тому числі Американська торгівельна палата, Європейська бізнес асоціація.

Тепер по суті, в аграрній частині скасовуються проекти змін,  в яких чиновник визначає, в якій послідовності і що сіяти. Скасовується в Законі про органічну продукцію, коли чиновник визначає, де ти маєш право виробляти, де ні. Скасовується повністю Закон про дитяче харчування, він переходить  в сферу регулювання законодавства про безпечність харчової продукції. Скасовується надмірна кількість договорів оренди, що стає основною рейдерською схемою зараз в аграрному секторі.

Тому там є дійсно 80 відсотків корисних речей і 20 відсотків речей, я абсолютно погоджуюся з вами, Олександро Володимирівно, які треба буде доопрацьовувати.

Я єдине, що хочу сказати, після того, як законопроект Верховна Рада прийме в першому читанні, законопроект переходить у власність комітету, і ви як народні депутати матимете всі повноваження. Більше того, ви визначатися, рекомендувати парламенту, яка буде остаточна редакція законопроекту.

Я поки що можу сказати, що з нами працювали. Ми не до кінця задоволені, але в принципі тут конфлікт з цим законопроектом є, але лише в одній статі по кількості ліцензій. Тут я погоджуюсь.

КУЖЕЛЬ О.В.  Єдине прохання, шановні народні депутати, я хочу вам сказати, те, що ми отримали з тим законом, який 131 дозвіл. Нам вкинули такой же "сырой" материал. Мы сколько, полгода сидели в комитете, чтобы его довести? Та же Американская палата в день, когда мне выносить на второе чтение. Сережа, сколько, какой процент мы переписали всех редакций, 90? По радиочастотам – 100?

ІЗ ЗАЛУ. Там 100.

КУЖЕЛЬ О.В. И уже во втором чтении, спасибо, зал был хороший – поддержал, мы сколько, Серёжа, выводили его на редакцию? Это говориться о том, когда "сырой" материл.

ГАЛАСЮК В.В. Ми почули, Олександро Володимирівно. Ми вам дякуємо. Пан Кривошея.

КРИВОШЕЯ Г.Г. По-перше, дякуємо за ту пропозицію, за той законопроект, який є. Але він в дійсності має великий ряд недоліків, про які ви говорите. Але я як людина, яка відповідає за підкомітет з підприємництва, я роздав, буквально вчора цей законопроект прийшов, я роздав всім своїм знайомим, хто, де, в якій сфері бізнесу працює, то думки є так: 50 на 50. Я би не сказав там 20 на 80. Тобто кожен, хто в якійсь сфері бізнесу працює, в тому числі по будівництву.

Наприклад, мені сподобалась там норма, де вводиться, що місцевим органам влади зараз дозволяється приймати рішення стосовно недобудов, які у нас стоять. Тому що зараз цими повноваженнями займається. Досить велика проблема зокрема, наприклад, взагалі в місті Києві. Це досить велика проблема зокрема з тим, що у нас не вистачає зараз житла і для бійців АТО, і в соціалку зараз у нас взагалі  не іде житло. Це досить велика проблема і це дає можливість зараз примати це жило, наприклад, до комунальної власності і передавати його до соціально захищеним верствам населення. Бац – і зразу 300 квартир. Тобто є якийсь позитив.

Є негативи. Один з негативів, наприклад, я спілкуюся, я не промисловець великий, але я досить активно спілкуюся з фармацевтами-виробниками саме нашого українського виробництва. Наприклад, тут стаття 17, на якій ми спрощуємо порядок ввезення в Україну лікарських засобів. Цим самим я вам можу сказати, що ми фактично вбиваємо наше виробництво.

КУЖЕЛЬ О.В.  100 процентов убиваем.

КРИВОШЕЯ Г.Г. Оце, наприклад, цей момент, який мене до кінця не влаштовує, тобто однозначно. І відразу скажу,  я не встиг, якби я знав, щоб нам завтра, вчора зайшов цей законопроект, я би вчора зареєстрував би свій альтернативний законопроект стосовно спрощеної системи взагалі проведення цієї реєстрації, сертифікації по статті 9-ій. Добавляємо ми там одну статтю. Тобто я вам можу цю пропозицію вам подати, в принципі вона досить цікава, я думаю, що ви її також підтримаєте. Але, наприклад, я до чого веду. Це сторінка 67 Закону України про  лікарські засоби, стаття 17-та.

Але я хочу сказати, що є і переваги, наприклад, якщо беремо підприємництво, мені сподобалось те, що, в принципі, спрощується система по реєстрації там суб'єктів господарської діяльності і трохи спрощення. Я би… Але є негативи, про які ви сказали. Тобто однозначно.

 Яка є пропозиція. Моя пропозиція така. Я все-таки хотів би, щоб, перший варіант: ми можемо надати свої пропозиції. Але, мабуть, трохи було би неправильно, да, як депутати будуть подавати свої зауваження, пропозиції опрацьовані з бізнесом в міністерства, міністерства  будуть опрацьовувати. Це просто, знову-таки, ми не будемо розуміти, що нам принесуть. Нам принесуть знову незрозуміло що. І ми знову будемо всі 250 сторінок перечитувати.

Зараз за цей законопроект, я за те, щоб його все-таки допустити. Але в кожному комітеті зараз таке. Я виходив недарма на 5-10 хвилин, я зробив буквально три дзвінка, в кожному комітеті зараз іде отакий спротив. Тобто концепція така, що, в принципі, його треба приймати в першому читанні, але потім депутати повинні концептуально вирішувати, які необхідно зміни  і де вносити.

Тому я пропоную, я за великий ряд того, що потрібно взагалі змінити, зокрема підтримую те, що сказала Олександра Володимирівна, тому що там є великий ряд зауважень. Але  є спротив. Я, наприклад, багато чого б туди добавив би, а представників і бізнесу, і громадськості я би залучав до того, щоб працювати далі і доопрацьовувати.

КУЖЕЛЬ О.В.  Я чисто регламентное хочу сказать. Ребята, когда мы будем голосовать этот законопроект, имейте в виду, если мы их отправляем, чтобы они сделали хороший законопроект, у них 1200 человек. Если вы принимаете первое чтение, то вы как руководитель этого подразделения начинаете нести ответственность далее.

Вы посмотрите, от них будут приходить один-два человека и будет Сергей приходить вот с МФК. Я не считаю это правильным.

И вот, чтобы подтвердить мои слова, посмотрите, откройте 36 страницу таблицы. Пожалуйста, откройте. Написано закон "Декрет Кабінету Міністрів про державне мито". Как в том журнале: найдите разницу между правой и левой частью? Нет! Один и тот же текст справа, и один и тот же текст слева подается, как внесение изменений в декрет. Это какое неуважение, чтоб даже не вычитать и подать! Может там и какие-то есть? Я вот пыталась. Я считаю, что мы не…

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Я перепрошую. Будь ласка, Анатолій Мусійович, прошу.

ГІРШФЕЛЬД А.М. Нам внесли бюджет, который вчера в 6 утра был сверстан и плюс 46 законов. Каждый закон серьёзнейший документ, по которому нужно работать было и  рассматривать в спокойной обстановке. Плюс сейчас депутаты-мажоритарники должны дать "капітальні видатки" по своим округам, собрать нужно с пяти сельских районов, города, допустим, то, что у меня в округе.

КРИВОШЕЯ Г.Г. Там, где 4 миллиарда..?

ГІРШФЕЛЬД А.М. Проанализировать. Да. то есть каждый должен сейчас депутат со своими помощниками быстро с районными администрациями это сделать. То есть то, что нам предлагают, да, там штат 1200 человек в каждом министерстве. То, что нам предлагают сделать и играть по этим правилам, я не хочу и не буду, и не буду рассматривать эти законы в такой сжатый срок. Мы ничего с вами не рассмотрим. Из нас делают круглых идиотов.

Даже только такое делала  Юля в свое время, когда она в 2005 году отменила 70 законов в бюджете сразу и ввела нормы. Но тогда сидели все представители правоохранительных органов и смотрели, кто голосует, кто не голосует. Сразу после Оранжевой революции. И тогда все законы были отменены, перекроены так, как хотел Кабинет Министров, потому что обжаловать это уже было невозможно в судах, все понимают систему, которая там к этому времени появилась.

Сейчас нам предлагают сделать то же самое! Это невозможно сегодня сделать, огласить "сырые" законы.  Я полностью согласен с коллегами, мы в жизни потом не внесем поправки в нормальном режиме.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, будь ласка, пан Нечаєв.

НЕЧАЄВ О.І. Геннадий Григорович, я честно тебе скажу, если каждый из нас готовит законопроекты. Вот я подготовлю законопроект и  приду в комитет,  и буду  его защищать. И когда комитет скажет: "Саша,  ты написал тут полную ерунду, иди и дорабатывай!". А я скажу: "Нет, ребята, вы примите его и дорабатывайте мой законопроект. А я пошел следующую ерунду придумывать".

Так вот,  они придумали этот законопроект, вот пусть они его и дорабатывают!

КРИВОШЕЯ Г.Г. Я повністю вашу думку підтримую. Але я  вам хочу сказати одне, скажіть, будь ласка, а навіщо у нас 450 депутатів? Я вам скажу для чого. Дивіться, проблема в чому. У нас із 450 депутатів, колеги, я не захищаю Кабінет Міністрів, хоча із "Народного фронту", але я не захищаю Кабінет Міністрів. Але я зрозумів одне: все, що Кабінет Міністрів, не важливо хто, все, що не пропонують депутати, воно в будь-якому випадку буде депутатами…

Якщо ви принесете, от я принесу, я підтримую в першу чергу, тому що ви такі, як ми тут з вами на одному рівні, ми думаємо одним рівнем. А якщо цей весь законопроект та розложити по профільним комітетам, у вас заразу буде 20 сторінок. Тут питання, які стосуються підприємництва, буквально там 20-30 сторінок, ну фактично я беру, які мені проаналізувати треба. Треба щоб кожен комітет, кожний депутат розібрав цей законопроект по своїм нормам внесенням змін по тим законам, які є, і вніс конструктивну пропозицію. Це можна зробити буквально за один тиждень до другого читання. Але після бюджету.

КУЖЕЛЬ О.В. Невозможно. Я вам объясню, зачем 450 депутатов. Вообще-то, чтобы вы сравнили, мы за год принимаем до 1000 законопроектов, в Европе это максимум за год принимается до 20. Потому что каждый законопроект, чтобы он не выходил таким, потом бизнес не знает, как с ним работать.

Яценку я могу только сейчас посочувствовать, потому что для него вопрос дерегуляция – он очень любит эту тему. Мы всегда с ним работали, и мы очень ему помогали в прошлом созыве много.

На сегодняшний момент или мы "построим" Министерство экономики, которое должно работать. Виктор, сколько мы на эту тему говорили? Ни одной структурной реформы. Мы сегодня говорим о бюджете. Покажите хоть один законопроект,  который  нам показывает структурную реформу. Я вам показываю, что его даже не читали! Доказательство того, что я читала. Покажите её, есть разница между этих строчек? Нет.

КРИВОШЕЯ Г.Г. Олександро Володимирівно,  для нас є великий інструмент.

КУЖЕЛЬ О.В. Нет здесь инструмента.

КРИВОШЕЯ Г.Г. Олександро Володимирівно, під час першого, ви тільки що самі сказали, я вас повністю підтримую.

КУЖЕЛЬ О.В. Есть два предложения, давайте проголосуем.

КРИВОШЕЯ Г.Г. У нас тисяча законів на рік, які не виконуються. Нам принесли вперше, і я як депутат всього два місяці, мені вперше принесли законопроект, який не вносить нового законопроекту, який вносить зміни. 50 законопроектів змін, тут хоч на кінець перший законопроект, де ми нічого нового не приймаємо, шановні.

КУЖЕЛЬ О.В. Так это как раз плохо.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, будь ласка, пан Хміль Михайло Михайлович.

ХМІЛЬ М.М. Шановні колеги, ми зараз з цією дискусією зайдемо в глухий кут і будемо наводити аргументи з одного і другого боку, і рішення, я сумніваюся, що ми якесь приймемо.

У мене є така пропозиція я хочу поставити її, запропонувати. Це один з тих ключових законопроектів, які, я так розумію, Кабінет Міністрів озвучував в списку тих 42-ох.

КУЖЕЛЬ О.В.  Это два, и тут и тут.

ХМІЛЬ М.М. Я  ж і кажу. Які потрібні для прийняття бюджету.

КУЖЕЛЬ О.В.  Нет. В бюджете здесь ничего нет.

ІЗ ЗАЛУ. Вони там пересікаються.

КУЖЕЛЬ О.В.  Да нигде.

ХМІЛЬ М.М. Пропоную, сумніваюся, що якась пропозиція набере зараз переважну більшість голосів, тому пропозиція наступна: прийняти рішення комітетом про визначення сесійною залою на предмет.

КУЖЕЛЬ О.В.  Нельзя. Мы должны подать свое решение. А так не бывает, что комитет не принимает решение.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, будь ласка, за регламентом ми маємо наступні опції: або підтримати в першому читанні і в цілому, тоді відбувається те, про що кажуть колеги.

КУЖЕЛЬ О.В.  Або на доопрацювання або повернути.

ГАЛАСЮК В.В. Олександро Володимирівно, дозвольте я закінчу.

Друга опція – відхилити. Третя опція – доопрацювати.

Я щойно говорив з Європейською бізнес асоціацією. Вони кажуть, що в принципі напрям правильний, але у них теж є низка зауважень. Тому, шановні колеги, я пропоную для того, щоб ми оптимально побудували роботу. Бо наразі, дійсно, в нашому комітеті немає таких потужностей, щоб ми зараз на себе взяли цю повністю роботу, пропоную наступним чином зробити.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Враховуючи, що тут прямого такого бюджетного впливу немає. Ну він є, але він не є критичним. Тобто не можна сказати, що це застопорить або бюджет, або. Це значно, це не порівняно з тими питаннями, про які на початку комітету ми говорили, що це застопорює бюджет по відсутності активної державної політики, структурної підтримки промисловості та підприємництва.

КУЖЕЛЬ О.В. Да, да.

ГАЛАСЮК В.В. Тому, шановні колеги, я пропоную, щоб ми проголосували цей законопроект автору на доопрацювання з тим, що ми виділяємо зараз куратора від нашого комітету, раз. Два, з тим, що залучаємо зараз Європейську бізнес асоціацію, асоціацію, тобто дивимось, до кого це дотичне. Да, Міжнародну фінансову корпорацію. Для того щоб доопрацювати це на стороні Кабміну дуже швидко, дуже дружньо. Да? Тобто жодного затягування від нас не буде. Але для того, щоб це був документ внесений, щоб ми не переписували, а потім  80 відсотків цього тексту, розумієте, і не мали. Бо у вас дійсно є для того експертиза, потужності. А ми вам в цьому допоможемо.

Тому, шановні колеги, прошу, хто за те, щоб цей законопроект передати автору на доопрацювання і узгодження з бізнес асоціаціями, з громадським середовищем, з винесенням його на публічне обговорення в онлайн-режимі.

КІРАЛЬ С.І. Можна ще пропозицію? З проведенням, знову ж таки я наполягаю, громадської антикорупційної експертизи… Бо тут немає цього.

КУЖЕЛЬ О.В.  А это обязательно по закону.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, я перепрошую. Будь ласка, пан Кривошея, народний депутат.

КРИВЕНКО В.М. Я вибачаюсь, є така тоді пропозиція, тобто я за те, щоб його доопрацювати,  я бачу, що там єдине у нас буде рішення в даному випадку. Але я хотів би, по-перше, бути якщо не першим, то другим чи третім із тих людей, хто буде доопрацьовувати. Я тут готовий доопрацьовувати разом з ними, щоб по кожному пункту тут доопрацювати.

ГАЛАСЮК В.В. А ми вас можемо визначити відповідальним.

КРИВЕНКО В.М. Людина, яка не займається бізнесом, а займаюся тільки тим, що я готовий працювати…Я постійно, під час роботи в комітеті, знаходився в комітеті. Думаю, що сьогодні цей законопроект буде на мене розписаний…

(Загальна дискусія)

КРИВЕНКО В.М. Прохання наступне. Дивіться, є великий момент, можливо треба звернутися до кожного комітету з даною пропозицією. Хотілося б отримати, мабуть, їм в першу чергу і я хотів би, зауваження і пропозиції зараз в письмовому вигляді, все. Ось є навіть ключові моменти, які досить важливі для кожного, які виникнуть в процесі голосування. Для мене, наприклад, це буде навіть важливіше для того, тому що це є моменти, які цікавіші, хтось оволодіє.

У них є своя експерта група, однозначно. Але ми маємо відстоювати свою позицію. Один-два моменти – це теж досить може бути дуже важливим, те, що хтось може пропустити, повірте мені. Ви самі сказали, що одна чи дві, три людини, ми не зможемо встигнути – часу мало. Але є акценти, на які ви звернули увагу, я почув це. Це щодо цього питання

ІЗ ЗАЛУ. Да, у меня там есть восемь пунктов.

КУЖЕЛЬ О.В. У мене пропозиція щодо регламенту розгляду. Повернути дна доопрацювання. Будь ласка, хай вони збирають групу. Я теж буду ходити з вами. Якщо вони доопрацюють законопроект, який можна виносити, ми проведемо з вами комітетські слухання, поговоримо з бізнесом. І тоді ми його можемо і в цілому прийняти зразу і без другого читання, якщо прийняти.

Але я вас дуже прошу. Давайте не сбрасываться, что нам кто-то будет писать предложения. Можем сказать вам как депутаты со стажем, что дай бог, чтоб вы сейчас сам лично составили свои предложения к тому, что вот Виктор Галасюк подал как основание. Потому что поверьте, на самом деле, только 48 за три дня нам надо  рассмотреть, а надо уважать Верховную Раду: законопроекты должны быть качественными. У них достаточно для этого людей. Понимаете?

ГАЛАСЮК В.В. Олександро Володимирівно, я вам дякую, ви абсолютно праві, ми вас почули. Шановні колеги, будь ласка, пан Сергій, Міжнародна фінансова корпорація, правильно?

ГУРЧЕНКО СЕРГІЙ.(?) Я вам дякую. Перше застереження, ви, мабуть, всі давно знаєте, що головний докір від нашого уряду – це з боку донорів, Світового банку, інших донорських організацій – це… Тому реформи потрібні. Тому з позиції державництва у нас прохання все ж таки розпочати цей процес і розпочати його якомога швидше.

Якщо ми зараз приймемо рішення про повернення цього законопроекту, це означатиме, що в наступні два, два з половиною, три місяці цей законопроект ми мусимо погодити знову з усіма відомствами і міністерствами, і лише потім винести його знову в Раду.

Я думаю, що у уряду є не більше ніж 100 днів… для реформи. Тому давайте зробимо так, що всі наші кроки в напрямку спрощення регулювання, стосовно тиску там на бізнес, були реалізовані до того, як спливе цей строк у 100 днів. Як це зробити? Я думаю, тут можна…

КУЖЕЛЬ О.В. Я запропоную зараз.

ГУРЧЕНКО СЕРГІЙ. Стосовно контенту вже самого законопроекту. Вже згадувалося сьогодні те, що було зроблено навесні: скасування… І щось подібне нам би дуже хотілося, щоб було реалізовано в інших сферах поза вже дозволами – в сфері ліцензування, в сфері інших адміністративних процедур. Тобто ідеологія була саме така.

Сьогодні дуже багато згадувалось про МФК, про Світовий банк, але ви маєте розуміти, коли використовуєте ці назви, ви маєте розуміти, що ні МФК, ні Світовий банк не пише тексти законопроектів, вони дають рекомендації. Ці рекомендації у нас дійсно напрацьовані на базі цих рекомендацій. Було створено декілька законопроектів, в тому числі той, який презентував сьогодні пан Веремій, і в тому числі той, який Олександра Володимирівна вже майже підготувала до другого читання.

З цього приводу виникає невелика технічна проблема на наш погляд. Ця технічна проблема полягає в необхідності узгодити, так би мовити, контент одного законопроекту  та іншого, або іншим якимось чином вийти із ситуації. Коли, дійсно, редакція Закону про ліцензування викладається в абсолютно новій редакції…

ГАЛАСЮК В.В. Зрозуміло. Шановні колеги, ще тоді від Європейської бізнес асоціації.

ГУРЧЕНКО СЕРГІЙ. Можна пропозицію, щоб ви її розглянули?

ГАЛАСЮК В.В. Будь ласка.

ГУРЧЕНКО СЕРГІЙ. Чи можемо ми не приймати рішення сьогодні, а перенести змістовну дискусію на день-два?

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, ми рішення зараз будемо приймати.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Так, наш висновок має бути.

Шановні колеги, Європейська бізнес асоціація каже, що найбільше зауважень є там по агрохімії, але вони кажуть, що погоджуються, щоб його прийняти за основу, доопрацювати.

Я хочу запитати, пане Геннадію, чи готові ви від комітету на себе взяти особисту відповідальність, якщо ми зараз розглянемо обидва варіанти? Да, тобто і варіанти повернення на доопрацювання і варіант для того, щоб все-таки, скажімо, дати пас нашому коаліційному уряду і піти на те, щоб його прийняти за основу. Але сформувати ті поправки до другого читання разом з усіма зауваженнями, про які говорила Олександра Володимирівна, про які говорило МФК, Європейська бізнес асоціація. Для того щоб ми його не випустити до другого читання, якщо там буде щось, що буде заважати бізнесу.

КРИВЕНКО В.М. Вікторе Валерійовичу, тут в цьому я готовий однозначно.

КУЖЕЛЬ О.В. Вы понимаете, как его делать? Вы же молодой депутат. Позвольте по регламенту. Ребята, ну по регламенту можно я объясню. Уважаемые, я абсолютно понимаю застереження Сережи, что очень трудно будет пройти новое согласование. Мы даём вам слово комитетом, если вы подготовите редакцию, мы его подпишем и внесем как авторы, и очень быстро проведем, как мы всегда делаем. Не надо будет проходить Кабмин. Вот даём вам слов, здесь ни один депутат не откажется.

Второе, если вы примете его в целом, в первом чтении, скажите, что делать с той частью, которая касается лицензирования, можно вас спросить? Если у вас в работе, в комитете, закон о лицензирование, который как раз, и  вы говорите, не принимать новые законы. Тот устарел, и для того, чтобы не вносить изменения, написали новый, приняли в первом чтении и нам надо его принимать во втором. И это реформа.

Как оттуда теперь вытащить это сюда? Никак. Они должны эту часть убрать из закона и то, что нужно внести на второе чтение, мы с вами подпишем как депутаты поправками. И поэтому вы беретесь за работу, которую вы не сможете физически выполнить.

ГАЛАСЮК В.В. Олександро Володимирівно, ми почули вас. Ми вам дякуємо. Шановні колеги, тоді я ставлю в порядку надходження пропозицій. Перша пропозиція була повернути автору на доопрацювання і доопрацювати з урахуванням позицій громадських асоціацій. Винести його сьогодні в тій редакції, яка є на сайт нашого комітету, окремо наголосити, що ми збираємо зараз всі ці пропозиції і все-таки надати уряду на доопрацювання.

КРИВЕНКО В.М. Скажіть, будь ласка, по регламенту ми можемо встановити їм терміни?

КУЖЕЛЬ О.В. Нет.

ГАЛАСЮК В.В. Ні. Ну, вони самі перші в цьому зацікавлені. І ми в цьому зацікавлені. Ми можемо це робити дуже швидко.

Шановні колеги, хто за те, щоб повернути цей законопроект на доопрацювання автору, врахувати позицій громадських асоціацій, провести публічне оприлюднення обговорення і зібрати пропозиції з інших комітетів для того, щоб допомогти уряду зробити законопроект, який не буде входити в протиріччя з тими ініціативами, які вже, в тому числі, прийняті в першому читанні.

КУЖЕЛЬ О.В. И дополнить "виключити ліцензування і внести нам як пропозиції до другого читання" сразу.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, прошу голосувати, хто за це?

ІЗ ЗАЛУ. 6. Більшість. Так.

ГАЛАСЮК В.В. 6. Більшість. Рішення прийнято. На доопрацювання автору. Дякую.

Шановні колеги, хто доповідатиме. Пане Геннадію?

КУЖЕЛЬ О.В. Я бы просила позволить мне докладывать, потому что это, в принципе, вопросы, которые я и вам докладывала.

(Загальна дискусія)

КРИВОШЕЯ Г.Г. Я доповідач.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, немає заперечень, щоб визначити?

Шановні колеги, я перепрошую, ми вже призначили відповідальним Геннадія.

КУЖЕЛЬ О.В. Нема питань. Но вы должны докладывать только позицию комитета, а не свою.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, дякую.

Ми повертаємось тоді до питання розгляду пропозицій до бюджету. Прошу секретаріат надати уточнення.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, пане Геннадій, я вас прошу, зараз дуже динамічно включитись в роботу з Мінекономіки, щоб вони це не сприймали.

ГІРШФЕЛЬД А.М. Та пусть сприймають как угодно…

ГАЛАСЮК В.В. Нам потрібно налагодити якісну співпрацю, я вас прошу.

КУЖЕЛЬ О.В. А мы разве против? Будет уважение, по крайней мере.

ГІРШФЕЛЬД А.М. В следующий раз такого не принесут.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, ми питання це вирішили, да? Я пропоную, щоб ми зараз зробили 5 хвилин технічну перерву і продовжили по бюджету, бо нам треба документи подавати.

Я прошу, Олександро Володимирівно, по формулюванням те, що ви запропонували.

КУЖЕЛЬ О.В. Сейчас я своим сотрудника дам…

ГАЛАСЮК В.В. Бориславе Соломоновичу, ті формулювання, які ви запропонували, зараз секретаріат вносить, ми голосуємо і  вносимо…

(Загальна дискусія)

КУЖЕЛЬ О.В. И в связи с тем, что я ухожу  на совещание "по громадьскому слуханню"  по бюджету, у меня просьба, по законам, которые мы дальше будем рассматривать: щодо вашого законопроекту – підтримати.   

Я бы все-таки поддержала законопроект на мораторий экспорта леса. Почему? Потому что точно знаю, что сейчас китайская корпорация создается.

ІЗ ЗАЛУ. Не у нас.

(Загальна дискусія)

КУЖЕЛЬ О.В. Ребята, пожалуйста, очень аккуратно. Потому что абсолютно есть точная информация, что китайцы собираются открыть очень серьезную корпорацию по экспорту украинского леса. Мы останемся голые. У нас уже Западная Украина берега плывут. Я думаю, хотя бы на пять лет мораторий.

ГАЛАСЮК В.В. Почули, Олександро Володимирівно.

ІЗ ЗАЛУ. Мы "за".

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, через 5 хвилин ми продовжимо наше засідання.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, є пропозиція, щоб ми дали ще 15 хвилин секретаріату, вони вносять уточнення в наш висновок до проекту Державного бюджету, і ми його тоді виносимо і голосуємо. А поки щоб ми розглянули проекти законів, які стосуються заборони експорту лісу.

Запросіть, будь ласка, депутатів.

Ці питання у нас доповідає Сергій Іванович Кіраль.

НЕЧАЄВ О.І. Вікторе Валерійовичу, я вибачаюсь, організаційне питання. З урахуванням того, що вносять зараза зауваження, у мене є, безумовно, свої зауваження до цього, це не принципово.

Я хотів би так для всіх нас, у нас політичні амбіції, там суперечки можуть бути за межами комітету. Комітет повинен відповідати лише за промислову діяльність. Тому я би просив, тут перша фраза "Державного бюджету України не передбачає належної реалізації ключових положень Коаліційної угоди". Я не можу проголосувати за це. Я проголосую, якщо тут не буде цієї фрази.

Ну до чого тут Коаліційна угода?

ГАЛАСЮК В.В. Дивіться, я скажу, до чого. Я почув вас, пан Нечаєв. Безумовно, ми жодним чином не політизуємо роботу нашого комітету. Але наразі, оскільки Програма діяльності уряду України, яка прийнята, проголосована Верховною Радою України. Да? Тобто всією Верховною Радою. Оскільки вона невід’ємною частиною хоча і Коаліційної угоди, тому це є не документ політичного характеру, це є технократичний елемент Програми діяльності уряду. Тому я би попросив вас в цьому сенсі не зважати на це в жодному разі.

НЕЧАЄВ О.І. Я не можу на це не зважати.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, питання щодо згадування в тексті висновку Коаліційної угоди. Я ще раз підкреслюю, що Коаліційна угода – це є невід'ємною частиною Програми діяльності уряду.

НЕЧАЄВ О.І. Я з цим згоден. Але висновок іде від комітету, зауваження від комітету до державного бюджету. Так? Тому давайте…

ХМІЛЬ М.М. Бюджет – це є Кабінету Міністрів. Кабінет Міністрів, який є? Коаліційний.  Коаліційна угода  що? Основою формування цього Кабінету Міністрів.

НЕЧАЄВ О.І. Я не заперечую, але навіщо тут писати?

ДУБІНІН О.І. "Висновки" комитета могут основываться на основе различных предложений от любых организаций. Коалиционная угода одна из них. Мы просто на нее ссылаемся и всё. Хотя не значит то, что мы поддерживаем Коалиционную угоду.

(Загальна дискусія)

НЕЧАЄВ О.І. "Не передбачає ключових положень Коаліційної угоди". Прибрати лише оце.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, народні депутати, хто за те щоб в преамбулі прибрати слова "Коаліційної угоди", залишивши виключно посилання на Програму діяльності уряду і на відповідність чи невідповідність цьому. Хто за, прошу голосувати? Рішення не підтримано. Хто проти? Хто утримався?

НЕЧАЄВ О.І. А решта? Я розумію вас, але ви розумійте мене.

ГАЛАСЮК В.В. Ні, абсолютно розуміємо. Ви питання поставили, ми розглянули і прийняли рішення.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Добре. Шановні колеги, зараз секретаріат готує уточнену версію висновку до проекту бюджету, ми голосуємо. А зараз у мене прохання, щоби ми заслухали Сергія Івановича Кіраля по двох законопроектах, пов'язаних з тимчасовою забороною експорту лісу. А, вибачте, пан Кривошея доповідає. А ви вже готові доповідати?

КІРАЛЬ С.І. Так, як голова комітету скаже. (Сміх).

КРИВОШЕЯ Г.Г. По цих питаннях у нас є два законопроекти, я так зрозумів, 1096 і 1362. Ініціатива полягає в тому, що пропонується внести зміни і чітко поставити, визначити там термін, в якому заборонити. Термін там на 10 років, як я не помиляюсь?

ІЗ ЗАЛУ. На 10.

КРИВОШЕЯ Г.Г.  На 10 заборонити взагалі вивіз кругляка, тобто фактично лісу за межі України.

Тобто для чого це потрібно? На мою думку, в принципі законопроект цікавий. Єдине, що виникає питання: у нас їх два. Один законопроект говорить про те, що заборонити вивіз саме просто дубу. Інший законопроект говорить взагалі про вивезення всього лісу.

Тут виникають питання, чому  пішли тільки з дубу, але ми не говоримо про інший ліс? Але тут є і плюси і мінуси. Плюси, перше, якщо залишається тут у нас весь кругляк – це однозначно питання і по НДС, і по появі нових робочих місць. Тому що його потрібно буде переробляти. І в принципі, це, мабуть, і більший заробіток для країни, і для бізнесу – продаючи вже готовий матеріал первинної чи вторинної обробки, переробки його далі там в Європу.

Другий є, ми сьогодні говорили, другий є мінус в тому, що с однієї сторони у нас немає можливостей і, нібито, "мощностей" для того, щоб переробляти цей кругляк. Насправді, я так розумію, що первинна обробка – це просто звичайна пилорама, яка цей ліс обробляє і далі вже готовить його для того, щоб можна було використовувати в тій чи іншій промисловості,  в тій чи іншій галузі.

Тому, в принципі, думка така, що хотілося б підтримати законопроект, який стосується всього лісу саме. Тому що Західна Україна, центральна у нас, там багато і граба, на Західній Україні багато і хвойних дерев.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Хвойних там мало, там дуб.

КРИВОШЕЯ Г.Г.  Але все-таки я вважаю, що якщо питання стоїть в тому, що можна, перше, збільшити кількість робочих місць, можна залишити ПДВ. І можна, в принципі, залучати і інвестора, якщо десь чогось не вистачає, якісь там іноземці, хай проходять сюди, владують інвестиції. У нас є буквально законопроекти, можемо інвестувати. Я думаю, що це буде тільки кращим моментом і більше буде позитива.

Пропозиція така, щоб по дубу варіант, на даному етапі, просто його рекомендувати відхилити, а взагалі по лісу – рекомендувати прийняти в першому читанні.

ГАЛАСЮК В.В. Дякую, пане Геннадію.

Будь ласка, пане Бориславе.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Шановні колеги, я представник Житомирської області, яка фактично включає в себе 30 відсотків всього лісу України. хочу  сказати одну таку певну річ, з дубом ситуація така дуже критична, чому? Тому що його практично уже весь вирубали, його практично вже нема. Тому що його під різними і заготовками, і якимось там ламелями, і всім іншим просто повивозили.

Що стосується сосни і хвойної деревини, дійсно, такі сьогодні у нас проблеми, тому що у нас дійсно нема переробних підприємств, які переробляли би цю сировину, і нема в такій кількості пилорам. Тому сьогодні повним ходом ідуть відвантаження на експорт, зокрема Китай основний ринок на сьогоднішній день. Ліс вивозять по-страшному. Вирубка іде неконтрольована – і я це підтверджую. Екологічна ситуація страшна.

Я так просто до відома  буду доводити, сьогодні я збираю підписи про бурштин, всі знають, що там на півночі нашій області відбувається: Олевський, Коростенський і інші райони.

Але взагалі, я вважаю, що ми повинні заборонити вивіз кругляка, бо це є сировина. Але є проблема в чому. Ми повинні дати якийсь певний час – місяць-два-три чи п'ять для того, щоб встановить все-таки переробні підприємства, інакше просто ми зупинимо взагалі відвантаження. А зараз нам почнуть розповідати про валютні надходження, зараз нам почнуть розповідати про те, що там галузь зупиниться, і все інше.

Тому я вважаю, давайте просто приймемо до уваги мої слова, тому що дійсно…

КРИВОШЕЯ Г.Г.  Скажіть мені, будь ласка. Ліс – це ж не та річ, яка псується чи ще щось. Це ліс, який може просто стояти, його можуть просто пару місяців не вирубувати. Взагалі п'ять місяців…

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Послухайте, почнуть зараз вам розповідати про зарплати лісникам, про зарплати всім іншим, про валютні надходження і все інше. А ще про укладені контракти, які вже діють і по яким вже зроблена передоплата.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, будь ласка, пан Дубінін.

ДУБІНІН О.І. Я поддерживаю. Кстати, я не вижу, почему и по дубу должны отклонить. Я считаю, что всё надо запретить. Давайте посмотрит, например, Финляндия. Финляндия обладает большими лесными массивами. Вот на сегодняшний день, насколько я знаю, она вообще как бы вырубкой занимается там, наверное,  процентов 5-10. А всё остальное просто закупается в России, как правил, основной экспорт в Финляндию леса идет с России, ну, и, наверное, с Украины. Мы сегодня видим финскую мебель, мы видим то, другое, третье, пятое.

Останавливать на 2-3 месяца, я на 100 процентов уверен, давайте так – на 99,9 процентов уверен, что ничего это не даст. Сейчас за 2-3 месяца максимально грузанут, получат еще какую-то предоплату и будут всем рассказывать: "А вот надо, как бы,  воттут лесникам заплатить деньги".

Поэтому на мой взгляд необходимо это останавливать. Я читал заключение экспортного отдела – это вообще ни о чем, это явное лоббирование где-то чьих-то интересов. А вот то, что, поверьте мне, как только мы это остановим, вот все те компании, которые экспонируют  лес, они сразу возьмут свое оборудование, привезут и смонтируют и будут работать. От только через жесткий метод, по другому ничего не будет.

ІЗ ЗАЛУ. Тільки таким чином.

ГАЛАСЮК В.В. Будь ласка, Михайло Михайлович Хміль.

ХМІЛЬ М.М. Шановні колеги, я хочу абсолютно підтримати цю думку, яка є, і пропоную підтримати обидва законопроекти. Якщо є по дубу,  була така ініціатива депутатів, то по дубу так само окремо підтримати, по лісу всьому.

Я хочу сказати, що у нас місяців три-чотири назад Львівська обласна рада приймала теж окреме рішення звернутися до Верховної Ради саме з ініціативою такого законопроекту. Бо якщо подивитися на наші Карпати – вони лисі. І допустити до того, щоби і надалі Україна була сировинною країною і вивозили тільки те, що виросло само, не вкладаючи там в переробку нічого – я рахую, що це є категорично неправильно і пропоную підтримати обидва законопроекти.

Але ще одне питання, Вікторе Валерійовичу, я знаю, що практика  в попередньому скликанні була така, це є законопроекти авторства народних депутатів, але я не бачу ні одного з народних депутатів, цих два.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Автори є.

ХМІЛЬ М.М. Я зрозумів. Тому авторство їхнє, то, як правило, спочатку надається слово дається автору, тоді ми від комітетом даємо оцінку.

ІЗ ЗАЛУ. Врахуємо.

ГАЛАСЮК В.В. Колеги, прошу.

ЄДНАК О.В. Дякую за можливість висловитись. Єднак Остап Володимирович, секретар Комітету з екологічної політики, який годину тому одноголосно підтримав законопроект 1362. І хочу зазначити, що на відміну від 1069 він також включає заборону експорту того ж самого дуба. Тому законопроект 1096 хороший, але він захищає переробників дубової сировини, але він не сприяє залученню нових інвестицій в Україну, створенню і розбудові нових деревообробних підприємств. Оскільки на дуб уже є база переробки, на сосну і на інші породи, на ясен, на жаль, такої достатньої зараз бази переробки немає.

Прийняття даного законопроекту суттєво стимулює створення робочих місць, створення нових сучасних деревообробних підприємств в Україні. Оскільки ті всі пилорами, які ви бачите, маленькі пилорами, це якраз наслідок того, що ми 10 років не могли обмежити експорт сировини і заганяли нашого деревообробника "в тінь". Він десь там в селах відкривав невеличкі виробництва, а великі фабрики у наш не шли, у нас непрозорий ринок продажу деревини, неконтрольований експорт.

Зараз весь експорт, який іде з України, він ще йде по корупційних схемах, і в такій тіньовій, скажімо, напівлегальній системі до нас не іде жоден інвестор, не відкриває сучасних деревообробних підприємств. Натомість, якщо поїхати зараз в Прибалтику, вся деревообробна меблева промисловість Прибалтики сучасна працює на українському дубі. В Китаї величезні компанії, по-моєму, порядку 100 тисяч кубометрів зараз Україна експортує в Китай сировини сосни.

В Україні наші деревообробники повинні в штучних умовах, в умовах дефіциту, створеного Держагентством лісових ресурсів, боротися, битися за кубометри дефіцитні деревини. І, на жаль, відповідно така ситуація жодним чином не сприяє розвитку виробництва і осучаснення технологій деревообробної промисловості в Україні. Дякую.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Я підтримую колегу. Да, є така компанія "Лісконсалтінг", да? Яка практично корумпованими своїми методами контролює весь експорт в Україні, в без жодного її дозволу жодна деревина не потрапляє на борт корабля і все інше. Тому я дійсно розумію, хтось у цьому…

ЄДНАК О.В. Колеги, що я хочу ще зазначити, сукупна реалізації системи всіх сільськогосподарських України близько 8 мільярдів гривень у рік реалізація сировини. А заявка Держагентства лісових ресурсів до бюджету України мільярд гривень хоче, щоб держава дала агентству. На 8 мільярдів продають, десь, мабуть, стільки податків платять, а мільярд просять назад з бюджету. Тобто працюємо вхолосту, вирубуємо величезну кількості деревини, ескортуємо,  а на виході нуль.

РОЗЕНБЛАТ Б.С….40 доларів сьогодні …деревини.

ІЗ ЗАЛУ. Ще жах!

ГАЛАСЮК В.В. Будь ласка, пан Єфімов.

ЄФІМОВ М.В. А можно ли предложить авторам законопроекта 1096 присоединиться к законопроекту 1362?

(Загальна дискусія)

ЄФІМОВ М.В. …Для того, чтобы не отклоняли их законопроект, а чтобы они присоединились.

ГАЛАСЮК В.В. Є така процедура, дійсно. Тобто можна подати заяву від авторського колективу закону, який підтримується, на Голову Верховної Ради. Якщо авторський колектив не заперечує?

ІЗ ЗАЛУ. Мабуть треба з ними контактувати...

(Загальна дискусія)

ХМІЛЬ М.М. Можна запропонувати, оскільки другий законопроект є ширший, щоб  автори першого законопроекту відкликали(?) свій законопроект. Бо він включає.

ГАЛАСЮК В.В. Так. Але ж ми сьогодні маємо рішення прийняти на комітеті. Тобто?

ІЗ ЗАЛУ. Ми його підтримуємо.

ІЗ ЗАЛУ. Ми тоді підтримуємо обидва, тай усе.

ІЗ ЗАЛУ. Але з рекомендацією до авторів.

(Загальна дискусія)

РОЗЕНБЛАТ Б.С. 1362 включає в себе дуб?

ЄФІМОВ М.В. Включає.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Так про що ми розмовляємо?! Цей відхилити, а цей прийняти. І все.

ГАЛАСЮК В.В. Да. Але якщо є добра воля авторів того, що ми підгримуємо, щоб вони запропонувала приєднатися.

ІЗ ЗАЛУ. Колеги, я пропоную не відхиляти, бо це можуть подати по різному.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, будь ласка, представник Державного агентства лісових ресурсів

АТАМАНЧУК В.І. Доброго здоров'я всім. Я ні в якій мірі не хочу казати поганого про присутніх і тих, хто виступав проти...

(Сміх).

ІЗ ЗАЛУ.  Це вже добре.

АТАМАНЧУК В.І. Але хотів би звернути увагу на наступне. Перше, з тими висновками, які зроблені Апаратом Верховної Ради, не згідні. Друге, відносно того, що сказано. Скажіть, будь ласка, у нас є і автор, що автор по суті сказав про свій проект, крім загально-популістських висновків? Що є по суті? Нічого.

Далі. Тепер ідемо по суті. Відносно першого проекту по дубу. Да, на сьогоднішній день є дефіцит. Якщо ми беремо структуру сортименту, то у нас по дубу заготовлюється 450 тисяч кубічних метрів. Загальна кількість деревини виготовляється 14 мільйонів 400 тисяч, як правило. Із них ми маємо тільки 450 тисяч по дубу.

Два роки назад по дубу була проблема з реалізацією. Чому? Тому що у нас ніхто його не купував – не було споживачів, і  ніхто його не переробляв. За ці два роки по суті своїй деревообробна промисловість не змінилася в кращий бік, абсолютно. Те устаткування, яке було і два роки назад, воно є і сьогодні. Але ажіотаж відносно дуба виник. Чому, на нашу точку зору? Перше, це все пов'язано з різким скачком росту долара, щоб ми не говорили.

Я вам зараз наведу одну тільки цифру, якщо Державне агентство лісових ресурсів виставляло середню ціну пиловника дуба 1 200 гривень, то сама найвища вартість пиловника виходила до 9-10 тисяч, а фансировини – це сама найцінніша частина стовбура – до 14-16.

Якщо це порівняти внутрішню ціну і порівняти зовнішню ціну, то сьогодні ми по окремих позиціях таких, де вважається, чим більше діаметр, я знаю, що хто займається деревообробкою,  ті знають, вихід найкращий там, де більший діаметр. Так от, від 50 діаметр, навіть від 46 і більше сьогодні вартість після проведених аукціонів у нас на внутрішньому ринку вища, ніж вартість зовнішньої ціни. Це нонсенс! Такого не може бути. І саме проти цього ми і виступили. І саме ми ініціювали, Державне лісове агентство, незалежно від того, яка фракція його подавала цей законопроект, це любий із вас… Справа не в тому.

Так от, тепер відносно продажу. Ми, от як було сказано, один тільки аргумент було наведено, що неконтрольовано, не вистачає сировини. Що значить "неконтрольовано"? Я думаю, що ви знаєте, що є наказ Держлісагентства щодо вдосконалення процедури продажи необробленої деревини, положення номер 42.

ДУБІНІН О.І. Який не виконується…

АТАМАНЧУК В.І. Що значить, воно не виконується? Давайте так, я вас дуже уважно всіх слухав. Я вас дуже попрошу дати можливість мені висловитись. Після цього я готовий вислухати вас. Домовились?

ГАЛАСЮК В.В. Шановний Віталію Івановичу, я попросив би вас з повагою  до народного депутата, без оціночних суджень, а по суті питання.

АТАМАНЧУК В.І. Домовились. Вибачаюсь.

Так от відносно, ми проводимо абсолютно по всіх областях аукціони,  у нас є два види аукціонів. Є загальний аукціон, де виставляються, запрошуються всі бажаючі придбати деревину. І є спеціалізований аукціон, цей спеціалізований аукціон тільки для деревообробників і тільки для мебливиків. Чисто спеціалізований, інші не допускаються.

Відносно закупок. Скажу вам таке, я зараз вам наведу, ці цифри, до речі, все, що я вам буду наводить, вони абсолютно є висвітлені у нас на сайті.

На спецторгах виставлено 2 мільйон 436 метра кубічних деревини.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             відвантажено – 960 тисяч або це становить 39 відсотків. Дивимося далі, на загальний аукціон виставлено 3 мільйона 293 тисячі, виявили бажання придбати 2 мільйона 346, тобто 71 відсоток. Це виявили бажання. Придбали, я до чого веду,  придбали 56 відсотків.

ГАЛАСЮК В.В. Віталію Івановичу, будь ласка, сформулюйте ваші застереження.

АТАМАНЧУК В.І. Суть наших застережень наступне, я ще хочу пару цифр сказати. Ви зрозумійте одне, що це не тільки лісова галузь, а це сукупність галузей. І те, що там іронічно говорили, що я буду зараз називати цифри, я без них не обійдусь.

Скажу наступне, якщо ми маємо 8 мільярдів реалізації, то з 8 мільярдів реалізації 3 мільярда у нас реалізація по експорту – це надходження від експорту. Експорт сьогодні у нас становить 28 відсотків! А 72 відсотка внутрішній ринок. Ось цифри, це нічого не потрібно, вони всі є, ви всі можете почитати.

ГАЛАСЮК В.В. В чому суть вашого аргументу?

АТАМАНЧУК В.І. Суть аргументна наступна, на сьогоднішній день заборонити просто огульно, те, як ми все це робимо, неможливо і непотрібно. Якщо ми хочемо, сьогодні ми не відродимо деревообробку – абсолютно! Сьогодні до нас і не прийдуть після цього, як ми заморозимо, не прийдуть до нас інвестори. Абсолютно!

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Що заморозимо?

АТАМАНЧУК В.І. Заморозимо експорт лісу.

 РОЗЕНБЛАТ Б.С. Кругляка?

АТАМАНЧУК В.І. І всю сировину залишимо…

ІЗ ЗАЛУ. Саме кругляк?

АТАМАНЧУК В.І. Ми про кругляк і говоримо. Зверніть увагу, 59 відсотків сьогодні потреба внутрішнього ринку! 59 – це пиловник в загальних аукціонах,  і 39 відсотків це деревообробники меблів.

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Ми почули вашу позицію.

Будь ласка, пан Дубінін.

ДУБІНІН О.І. У меня вопрос, скажите, пожалуйста, за 2013 год,  вы ж как лесник да, самый главный, сколько леса вырублено и сколько леса  посажено молодого?

АТАМАНЧУК В.І. Я відповідаю. Я хочу повернутися чуть-чуть, відносно не контрольованості. У нас є спеціальна організація Українська лісопорядна експедиція або Виробниче об'єднання "Ліспроект". Ця організація, і я працював  там 9 років,  ця організація пише проект "організації і розвитку лісового господарства" на 10 років, де абсолютно розписується на 10 років все ведення лісового господарства по ділянках.

ГАЛАСЮК В.В. Віталію Івановичу, я перепрошую, це не питання депутата Дубініна.

АТАМАНЧУК В.І. Тепер відносно вирубки. Ми вирубуємо згідно цих норм і садимо на сьогоднішній день в півтора рази більше. Чому в півтора зразу скажу. Тому що сьогодні є землі непридатні для сільськогосподарського використання, які ми сьогодні залісуємо. Ми абсолютно. Ми садимо у нас два періоди садіння: весна, осінь – 100-відсотково все засаджується.

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Будь ласка, пан Єфімов.

ЄФІМОВ М.В. Я с лесом имею мало опыта. Но то, что обязательно необходимо оставлять добавленную стоимость в стране – 100 процентов. И это касается не только леса. Это касается всех, в особенности не возобновляемых ресурсов. То есть то, что сегодня мы…

(Загальна дискусія)

ЄФРЕМОВА І.О. Сложно, цикл очень большой. Одно дело, если ты сегодня зерно экспортируешь, оно  возобновляемый ресурс ежегодно. И поэтому я считаю, что нам нужно поддержать законопроект о запрете экспорта.

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Будь ласка, Анатолію Мусійовичу.

ГІРШФЕЛЬД А.М. Моя точка зрения, рыночно, всё должно быть конкурентно. И если нашим, дай бог, товаропроизводителям завтра будет не хватать леса, они его найдут, где купить. Лишь бы наша мебель была конкурентоспособна.

Я никогда не занимался лесной промышленностью, но я понимаю одно, что таким образом можно запретить вывозить из страны вообще любые: металлолом давайте запретим вывозить, руду давайте запретим вывозить и многое-многое другое из полезных ископаемых. Марганцевую руду давайте запретим вывозить, она ж тоже не восстановляемая, правильно? Допустим...

Поэтому, если идти этим принципом, мы можем так далеко зайти. Это моё глубокое убеждение.

Есть разумная политика таможенных сборов импортных пошлин, которые вводятся в этих случаях. Они могут носить как запретительный характер, так и стимулирующий характер. И я считаю, что просто запретами действовать нельзя. Во-первых, мы находимся в ВТО, и, кстати, первый вывод по этому закону был именно с этой точки дан, что мы должны соответствовать нормам ВТО. И подобные вещи можем регулировать временными ограничениями на экспорт или на импорт.

И, кстати, в проекте бюджета мы видим, что в доходной части у нас "тимчасовий додаток" на импортные сборы есть. То есть правительство уже идет этим путем. А то, что касается, я не большой специалист, но я бы говорил, если так это проблема такая болезненная, я бы говорил о  разных ставках, допустим, на кругляк, на распиловку. Об индикативной цене, что  любой из этих видов товаров должен  соответствовать индикативной цене, мы об этом забываем, да? Кто должен эту индикативную цену и как определять?

Если мы хотим ограничить, действительно ограничительные меры какие-то ввести, чтобы не было там коррупции. Вот таким путем я бы дорабатывал этот закон – рыночно, да. А вот просто взять и вот  так перерубить, там же много людей работает. Потом я еще хочу вам сказать, ведь сегодня, не знаю, почему сегодня об этом не говорите, ставиться куча производств  пилет на Украине, как альтернатива перераспиловки леса, возникают отходи, которые идут на производство пилет.

(Загальна дискусія)

ГІРШФЕЛЬД А.М.  …Я согласен с вами. Поэтому я и сказал, что в зависимости от вида переработки давайте регулировать это.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Я вам скажу, одне прохання, скажіть, будь ласка, яка різниця кругляком і пиловочним, сосна? Яка ціна кругляка лісу, допустимо? Там беру, я не знаю, там маркировки. І яка ціна, допустимо, даже там не обрізної дошки? Ціна валютна?

АТАМАНЧУК В.І. По-перше, є асортимент, з круглого лісу є свій асортимент. Друге, є пиломатеріал, це та частина, яка виробляється, це вже продукт переробки деревини.

По вартості, якщо ми будемо середнього, середнього береться 20-24 в діаметрі, який у нас коштує сьогодні порядку 600 гривень, то ми сьогодні маємо…

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Дякую. 600 закупка?

ІЗ ЗАЛУ.  Експорт.

АТАМАНЧУК В.І. Да, закупка. Ні. Експорт там… на 300-400, до 600 гривень більше, в залежності ще від діаметру. Так от, якщо ми беремо діаметр саме цей, то у нас получається пиломатеріал десь порядку 1000, 1100-1200 гривень.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Тобто зразу більше.

АТАМАНЧУК В.І. В два рази.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Більше того, колеги, ми згідно тих же ж нормам СОТ, куди ми вступили і так далі… яке ми зараз імплементуємо, ми там дуже обмежені в тому, щоб регулюванням розміру, тобто ми нічим не зіграємо. Максимум, що там декілька відсотка піднімемо. Жодного ефекту це не матиме.

(Загальна дискусія)

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Я хочу розповісти моє бачення. Можете погодитися можете не погодитися. При експорті кругляка Міністерство аграрної політики, тобто Держліс, він впливає через "Лісконсалтинг" на вивіз лісу і він, маючи корупційні схеми, контролює експорт. При внутрішній переробці і потім подальшого експорту вже товару він не впливає, тому вони і відстоюють сьогодні позицію дозволу і надалі вивозити кругляк. Бо оцих 3 євро чи 3 долара що воно є, розумієте, дуже важливо для них не втратити ці обсяги. (Оплески).

Я кажу про те, що бізнес у них є. Тому моє бачення: обмежити і заборонити.

ДУБІНІН О.І. Буквально два слова. Вот я бизнесмен. Скажите, вот любой, кто бизнесом занимается. На экспорт если отправляете кругляк, но его там режут. Чего режут?

(Загальна дискусія)

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Як підприємець, який їздить по дорозі і бачить, як вивозять. А вартість? Ви знаєте, скільки різниця вартості транспортних послуг, якщо загружать доски і скільки кругляк? Скільки втрачають! Це теж дає можливість сьогодні не врегульовано заробляти кошти…

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В.  Сергій Іванович Кіраль.

КІРАЛЬ С.І. Я абсолютно погоджуюся з колегами, дійсно, проблема є і "заговорити" не вийде. Так, я думаю, що це потрібно питання вирішувати радикально.

У мене питання теж до авторів, може я буду трохи нудним сьогодні, чи проводилася громадська антикорупційна експертиза по цьому проекту? Бо це якраз теж, можливо, дало би відповіді зараз більше висновку експертів, про які ми всі знаємо, але більше висновку експертів, що там є і як.

Ще я хотів би зазначити, про те ми вже трошки десь зачіпали на першій зустрічі. Я думаю, що такого типу заходи, через збільшення відповідно пропозицій на внутрішньому ринку, все-таки заставлять нас з вами (я пропоную навіть комітету разом над цим попрацювати) підійти до створення в Україні нарешті галузі і пропозицій біомаси, як альтернативи тому ж природньому газу і іншому.

Такий законопроект необхідно підготувати найближчим часом. Так правильно структурована і вся галузь в скандинавських країнах, ми можемо досвід Швеції тут, власне, взяти. І, власне, такого типу речі дозволять нам створити пропозицію і піти далі. Іти до того, щоби у нас в перспективі ті ж самі лісогосподарства, які займаються лісозаготівлями, могли на 10-15 років вкладати договори по постачанню біомаси.  Це було б все в певній системі.

Тому я пропоную підтримати і наступним кроком зосередитись на роботі, власне, над підготовкою такого законопроекту.

ГАЛАСЮК В.В. Дякую, шановні колеги. пан Єднак.

ЄДНАК О.В. Стосовно антикорупційної або корупційної складової при експорті деревини, я можу заявити, що за часів Януковича і зараз жоден кубометр деревини від державного підприємства не може бути відправлено на експорт без "добра" "Укрлісконсалтингу".

Тепер статистика на той же самий пиловник сосновий. В лютому під час Януковича ціна складала близько 80 доларів за кубометр. Коли  втік Янукович, у березні лісгоспи своїми покупцям, вже коли не було цієї системи корупційної, підняли до 90 доларів. З квітня-травня місяця 72 долари – змусили лісгоспи знизити ціну. 15 відсотків корупційна складова, близько мільярда гривень держава зараз втрачає на експорті кругляка, які ідуть в кишені корумпованих державних чиновників.

ГАЛАСЮК В.В. Дякую, пане Остапе, почули.

Шановні колеги, я пропоную щоб ми перейшли до голосування. Я ставлю на голосування питання підтримати в першому читанні і за основу законопроект 1362, автори Добродомов, Томенко, Матківський, Мусій, Купрій, Чепинога, Єднак, Антонищак, Дубінін, Дирів.

Хто "за", прошу голосувати? Дякую.  Хто  "утримався"?

ГІРШФЕЛЬД А.М. Я воздержался.

ГАЛАСЮК В.В. 1. "Проти"? Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги. Віталію Івановичу, дякую вам.

Шановні колеги, щодо законопроекту 1096, який стосується дуба, давайте вирішимо: тобто що, відхиляємо і пропонуємо, щоб автори його при бажанні доєднались до авторського колективу цього?

ХМІЛЬ М.М. Ні. У мене пропозиція, щоб його так само підтримати. Але звернутися до авторів законопроекту, оскілки 1362 є ширший законопроект, який включає, щоб вони його, а, відкликали – і тоді він не буде виноситися в зал.

ГАЛАСЮК В.В. У нас є можливість або на доопрацювання, або відхилити, або прийняти. У нас нема такого варіанту просто.

(Загальна дискусія)

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Шановні, там фракція Свобода" хотіла дійсно тільки дуб обмежить. Я вважаю, що можна повернути їм, і тут не  буде якогось скандалу.

ГАЛАСЮК В.В. Ви маєте на увазі: відхилити чи?

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Я пропоную відхилити. Тому що є один, який більш.

ГАЛАСЮК В.В. Да, я просто пропоную, шановні колеги від авторського  колективу, щоб ви, якщо не заперечуєте, щоб ви запросили авторів від "Свободи" доєднатися. Бо сутність та сама, правильно, законопроекту.

ІЗ ЗАЛУ. Не заперечуєте?

ІЗ ЗАЛУ. Не заперечуємо.

ГАЛАСЮК В.В. Тоді зробіть, будь ласка, листа на Голову Верховної Ради…

ІЗ ЗАЛУ. Не заперечуємо.

(Загальна дискусія)

ГІРШФЕЛЬД А.М. У меня к авторам законопроекта есть одно пожелание, чтобы его не "зарубил" завтра Кабинет Министров, вот поверьте мне, лучше ввести запретительную пошлину, по которой просто будет не выгодно вывозить кругляк. И всё.

(Загальна дискусія)

ГІРШФЕЛЬД А.М. Я за то, чтобы не вывозить кругляк, но другим методом это сделать. Не просто запрещать. Потому что завтра он не пройдет экспертизу.

ГАЛАСЮК В.В. Анатолію Мусійовичу, ми можемо з вами тільки до другого читання. Ми ж зараз прийняли рішення по першому читанні.

Тому, шановні колеги, пропозиція була по 1096 відхилити, але з формулюванням  "у зв'язку з прийняттям законопроекту в більш широкій редакції – законопроекту 1362". І запропонувати авторам доєднатися до цього законопроекту 1362. Хто "за", прошу голосувати?

ГІРШФЕЛЬД А.М. Я утримуюсь.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Хто "проти"? "Утримався"? Шановні колеги, будь ласка, давайте пропозиції до другого  читання, давайте вести фахову дискусію, якщо будуть обґрунтовані позиції. Я вам дякую за участь.

ІЗ ЗАЛУ. Дякую. Всего хорошего. До свидания.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, ми повертаємось до нашого найгострішого питання – державний бюджет.

Я пропоную, щоб ми зараз узагальнили ті пропозиції, які надійшли. Дивіться, що у нас є додатково. Бориславе Соломоновичу, по вашій пропозиції додали в "державні закупівлі".

Передбачити в державні закупівлі продукцію вітчизняною промисловості для підтримки національного виробництва, стимулювання внутрішнього попиту, забезпечення зайнятості; в тому числі (поправляйте, якщо ні) енергоефективного обладнання національного виробництва для реалізації проектів енергозбереження в державному секторі економіки. Тут конкретизація ще є, в пропозиції. Середньої окупності до 5 років з передбаченням загальної суми бюджетних асигнувань не менше 500 мільйонів гривень.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. А що це за "державні закупівлі", чого?

ГАЛАСЮК В.В. Це державного сектора енергоефективного обладнання.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Обладнання державного?

ГАЛАСЮК В.В. А що ви пропонуєте?

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Послухайте, колеги, там же гроші на інше виділяються. Ви ж виділяєте гроші банкам на енергоефективність не для того, щоб закуплять обладнання, а щоб дійсно ремонтувати там. Там ремонти, не обладнання стоїть питання. Що там стоїть?

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Давайте уточнимо.

БОРИСОВА ОЛЕНА. Я представляю Европейский банк реконструкции и развития.

У нас кредитная линия будет та, которая существует, для   малого и среднего бизнеса по энергоэффективности. Та, которую планируется запустить к 2015 году – это для термо-модернизации жилья. Но это разные механизмы. То есть государственный механизм поддержки – это…

ІЗ ЗАЛУ. И кредиты международного банка.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. А я именно хочу, именно дать компенсацию за банковские кредиты, если будут созданы УСББ и они имеют компенсацию этих кредитных ставок. Вот за что я просто переживаю. Вони не хочуть брати, бо по 30 відсотків сьогодні ремонтувати своє житло ніхто не буде. А якщо ми зробимо як програму "доступного житла", а ми створимо, допустимо, там можливість, ми просто зекономимо мільярди.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, давайте тоді  формулювати. Оце виключаємо з розділу "Державний закупівель" безпосередніх і тоді додаємо це куди? Окремим пунктом тоді надаємо "передбачити видатки державного  бюджету в сумі" – зараз давайте обговоримо – "для компенсації відсоткових ставок".

(Загальна дискусія)

ІЗ ЗАЛУ. А можна альтернативну пропозицію?

КОРЧМІТ О.Ю. Якщо дозволите, я Перший заступник Голови Державного агентства енергоефективності. Шановні, є державна програма, яка підтримує на сьогодні, вона передбачала дуже складну систему, конкурси і Державний реєстр проектів і так далі. На сьогодні ми змінюємо підходи зовсім, саме ми передбачали для підтримки ОСББ створити без конкурсів, без реєстрів. Дуже просто: створилось ОСББ, взяло кредит і ми через три  державні банки надаємо компенсацію, але не відсоткової ставки, а суми кредиту. Тому що на сьогодні до нас звернувся уже "Укргазбанк", який на сьогодні готовий під 8-10 відсотків річних надавати енергоефективне обладнання і матеріали. "Ощадбанк", "Укргазбанк " і так далі. З "Ощадбанком" ми уже працюємо, ми уже видали 1100 кредитів для заміни котлів для населення.

А ми новий механізм розробили для ОСББ. Ми  передбачаємо компенсувати із бюджету 40 відсотків вартості обладнання і матеріалів. Тобто воно в загальному проекті, з роботою і так далі, десь буде 25-30 відсотків від вартості усіх робот, матеріалів і обладнання.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Это есть в бюджете?

КОРЧМІТ О.Ю. Це є державна бюджетна програма "Державна підтримка", на яку на сьогодні передбачалося 6 мільйонів гривень.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, у мене пропозиція, щоб ви з секретаріатом прямо зараз сформулювали цю строчку так, як вона була, бо її викреслили. Там було 6 мільйонів, але зараз ми її наразі не бачимо. Поставимо суму "100 мільйон гривень" і будемо пропонувати.  Будь ласка, прямо зараз з секретаріатом формулювання…

КІРАЛЬ С.І. Питання, ви кажете, що у нас це ще не запрацювало. Це "теплі кредити" ця програма, так?

КОРЧМІТ О.Ю. У нас на сьогодні програма по ОСББ ще не запрацювала.

КІРАЛЬ С.І. Коли буде постанова по часових рамках? Бо воно ж уже тягнеться скільки часу.

КОРЧМІТ О.Ю. Овна вже готова на сьогодні. Але саме вчора ми почули, що з нас знімають ці 6 мільйонів на державну програму – постало питання.

КІРАЛЬ С.І. Тобто ми голосуємо бюджет, стрічка є – і тоді зразу постанова?

КОРЧМІТ О.Ю. Да. Нам потрібна стрічка… погоджено з трьома центральним органами влад, які вносять…

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Будь ласка,

ДУБІНІН О.І. Я хочу обратиться к членам комитета. Смотрите, вот когда мы просим, чтобы в бюджете добавить каких-то денег, то надо сразу предлагать откуда снять. Если есть такие предложения, например, 100 миллионов сейчас хотим предложить, то на 100 миллионов предлагаем, конкретно где снимать.

 РОЗЕНБЛАТ Б.С. Зразу - "Нафтогаз Україна".

(Загальна дискусія)

ДУБІНІН О.І. Я вам сегодня могу сказать о том, что у нас  15 марта будет Генеральная прокуратура будет освобождена, освобождается от ведения следствия. А бюджете эти деньги предусмотрены!

ГАЛАСЮК В.В. 4 мільярда гривень.

ДУБІНІН О.І. В бюджете на Генеральную прокуратуру на ведение следственных действий предусмотрены деньги. Мы должны конкретно писать: вот такая-то сумма со Следственного управления в связи с тем, что 15 марта уже финансирования не будет, следственные убираются, вот эти деньги снять и передать со второго квартала на вот эти вот ресурсы.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Якщо дозволите я одну хвилину, я просто поясню, чим це взагалі може закінчиться та пропозиція. Перш за все ми створимо тисячі нових підприємств, тому що якщо всі кинуться переобладнати будинки, утеплення, робити криши і ремонти – це  дасть заняття галузі.

Друге питання, це багато підприємств, які сьогодні виробляють мінвату і експонують, яка сьогодні виробляється з коксу, тут буде працювати – це дасть можливість і для людей знайти роботу, і зробить утеплення. А взагалі ми зекономимо, щоб ви розуміли, близько 12 мільярдів кубометрів газу. Ось за що іде мова взагалі.

Я хочу маленький приклад навести, Польща, яку ми тут ставимо завжди за приклад, вона сьогодні разом – промисловість плюс населення – використовує 18 мільярдів кубометрів газу всього! Така ж сама кількість населення, така ж само приблизно територія. Але економіка в чотири раза вище. Ну вибачте, хай вона буде трохи тепліша.

ГІРШФЕЛЬД А.М. Нет, не трошки. Есть наука экономическая география, которую, к сожалению, в школе мы не учили. Очень большая разница, это совсем другая категория по климату, совсем другая Европа.

ДУБІНІН О.І. Я вас поддерживаю. Кроме того, что, смотрите, если мы даем предложения, то есть любые  инвестиции несут три момент. Первые, которые дают в будущем прибыль, и это надо описывать... Дальше надо расчеты делать, обоснования все остальное. Второе, это просто необходимо вот деньги дать, потому что надо решить социальные вопросы, как это делается у нас всю жизнь, и нигде деньги не давали на ту же "Теплокомунэнерго" и на все остальные. И третий момент это то, что обеспечивает безопасность людей, экологическую безопасность. Вот три составляющие инвестиции.

В данном случае это первое, я так понимаю.

ГІРШФЕЛЬД А.М. Мы с вами должны поговорить о принципах. Первое, тот, кто покупает утеплитель, минеральную вату и так далее, многие страны компенсируют "пч" часть стоимости. Вот он взял – ему компенсировали  часть этой стоимости "пч".

Я так понимаю, что программы соответствующие будут действовать, и здесь надо распределить эту нагрузку между бюджетами или кредитными программами. Раз.

Второе, точно такой же принцип должен быть для производителя оборудования энергосберегающего. Если кто-то, допустим, производит котлы, линии для производства… машиностроительного. То тот, кто приобрел эту линию и запустил её в эксплуатацию, может получить компенсацию от государства. Компенсацию за стоимость оборудования точно так же. Да? Тот, кто производит тепловые насосы – точно так же: он продал, его купили  и поставили в эксплуатацию. Тот, кто его поставил в эксплуатацию и запустил, получил то государства компенсацию стоимости.

Вы правильно говорите – рабочие места. Но я вас уверяю, что это размер компенсации очень четко можно рассчитать от количества рабочих мест, которые появятся в стране, и от налогов, которые уплатят предприятия, производитель этих групп товаров. И от этого варьируется величина компенсации: 15 процентов, 20 процентов, 30 процентов – в зависимости от категорий продукции, в зависимости от добавленной стоимости в этой группе товаров. Вот  и всё. Но это  серьёзная аналитическая работа, которую надо было  бы заложить, её нельзя так делать популистским.

ІЗ ЗАЛУ. Правильно. (Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Розумієте, шановні колеги, але нам треба подати пропозиції до бюджетного комітету зараз. Якщо ми це не зробимо. Будь ласка.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. У мене просто одне прохання. Я на своєму власному прикладі. Якщо дійсно ми сьогодні зробимо, припустимо, якусь компенсацію там певної частини: там 30 чи 40 відсотків від держави – я 100-відсотків буду впевнений, що вартість цих робот буде на 40 відсотків збільшена. Тому що вони зрозуміють, що є компенсація і захочуть і там заробить, і там заробити.

Коли ми людям зменшуємо відсоткову ставку і робимо її один відсоток, вони 100-відсотків візьмуть ці кредитні ресурси, бо вони будуть розуміти, що більше "нельзя", і вони розуміють, що вони будуть сплачувати. Але на якийсь певний термін їм треба це зробить. І потім за рахунок вартості, того, що будуть менше сплачувати, а  тому що треба поставити лічильник обов'язково . Ти утеплиш будинок і ти повинен поставити лічильник, скільки ти тепла береш і платить по ньому. То люди цю компенсацію там за 5-6 років повністю сплатять цей кредит.

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Будь ласка.

БОРИСОВА Е. Можно? Спасибо большое. Елена Борисова – Европейский банк реконструкции и развития, Департамент изменения климата и энергоэффективности. Я очень рада, коллеги, что сегодня попала на эту дискуссию, я, в принципе, пришла поддержать законопроекты по ЭСКО, оно оказалась очень вовремя.

Буквально два момента из нашей практики. У нас практика кредитования термоэффективности жилых зданий в странах: Болгария, Словакия, Румыния, Чехия и так далее – она очень успешна. Мы готовы в этом 2015  году запустить такую же кредитную  линию в Украине. У нас есть аналитика, у нас есть расчеты, у нас будут списки рекомендованного оборудования, списки рекомендованных материалов. У нас есть возможность под нашу кредитную линию предоставить консультантов и обучить украинских специалистов, которые будут делать аудиты – это не такая простая вещь.

Мы готовы этими механизмами и знаниями поделиться. С этой точки зрения нам представляется, что Агентство по энергоэффективности самая правильная институция, если  у них есть расчёты на 97 миллионов гривен, значить, наверно, нужно этот объем поддержать. Но это финансирование должно быть поддержано тем, что я сказали, то есть техническими возможностями, которыми мы готовы поделится.

Что касается компенсации. С нашей точки зрения компенсация кредитной ставки – это помощь банкам, а не населению. Это интересно банкам. А населению интересно, когда мы компенсируем "тело" кредита. Но компенсируем "тело" кредита только после того, как продемонстрирована термоэффективность. У нас такая позиция. Но вам важен проект.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Це ваше. Я працював по програмі "доступне житло". Яким чином людині  прийти і отримати свою квартиру? Вона в житті ніколи! У нас було три програми, якщо ви пам'ятаєте, хто працював в Державному молодіжному будівництві, той знає. Була програма "70 на 30", коли 30 відсотків компенсує. Була програма "15 і 3", тобто під 3 відсотки і 15 компенсує держава. І я вам скажу на прикладі 100-квартирного будинку: одна людина пішла на "70 на 30", 20 людей пішло на "15 і 3". Їм набагато краще взяти повний кредит в банку і  25 років його сплачувати.

БОРИСОВА Е. Это надо менять. Извините, что я вас перебиваю. Я еще важный очень момент  не сказал, что необходимо для осуществления этих механизмов: хоть государственных, хоть наших – необходимо, чтобы были приняты законы по УСББ и по энергоэффективности зданий. Просто это для информации уважаемым народным депутатам.

ІЗ ЗАЛУ. У нас есть закон по УСББ.

БОРИСОВА Е. Без этих законов. Нет. Вот те, которые  разрабатывает Международная финансовая корпорация – об особенностях собственности жилья.

ІЗ ЗАЛУ. У вас есть?

БОРИСОВА Е. Конечно.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, ми готові розглядати.  Вносьте.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, я пропоную, щоб ми зараз зафіксували це формулювання, тобто "97 мільйонів на" – це я дивлюсь,як було в минулому бюджеті, коли вичеркнули - "державна підтримка заходів з енергозбереження через механізми здешевлення кредитів". Чи приймається така пропозиція?

(Загальна дискусія)

КОРЧМІТ О.Ю. Шановні, там може бути проблема. На сьогодні насправді там 6 мільйонів, можливість використати 23, але це Спецфонд штрафних санкцій, там реально були кошти. 97 мільйонів – це вже вони мають потягнути з загального бюджету…

ГАЛАСЮК В.В. Ви скажіть, будь ласка, де у вас це є? Бо оте, що ми дивимось в цьому роздрукованому бюджеті, нема там тих 6-ти, їх прибрали.

КОРЧМІТ О.Ю. Так вони і прибрали. А ми зараз скидаємо вам лист, де обґрунтування на 97, правильна назва програми і обґрунтовано, чому потрібно його повернути.

ГАЛАСЮК В.В. Добре. Тоді ми його включаємо з таким формулюванням, правильно? Озвучте.

КОРЧМІТ О.Ю. З формулюваннями, які ми надаємо. Ми зараз його скинемо, просто ми трохи змінювали назву. Чому? Це саме здешевлення кредитів, але просто у Мінфіна там було спірне питання,  що здешевлення – це відсоткова ставка чи сума кредиту? Тому там просто корегування.

ГАЛАСЮК В.В. З технічним доопрацюванням.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Поясніть, будь ласка,  все-таки чи відсотки ми зменшуємо, чи 40 процентів ліквідовуємо – "тіло" кредиту?

ІЗ ЗАЛУ. Якщо ви дозволите, я хочу вам пояснити і підтримати саму ідею щодо процентної ставки. Але на сьогодні, коли ми готували механізм щодо здешевлення суми кредиту, там було саме звернення усіх ОСББ з проханням з державного бюджету компенсувати "тіло" кредиту. Чому? Вони не довіряють, що ми закладемо наступного року. А при процентній ставці вони вже підтвердили, що вже чотири обласних ради готові відсоткові ставки з обласних бюджетів співфінансувати. І такі вже випадки є в Луцьку і у Львові.

ГАЛАСЮК В.В. Тоді ми робимо так, що це було "та або". Так? Щоб була можливість.

ІЗ ЗАЛУ. З держаного бюджету сама сума кредиту, а з обласного і місцевого бюджетів це саме процентна ставка.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, ми підтримуємо таку пропозицію?

ІЗ ЗАЛУ. Да.

ГАЛАСЮК В.В. Добре. 97 мільйонів – прошу зафіксувати і внести.

Тоді рухаємось далі. Шановні колеги, пропозиції від Олександри Володимирівни, вона надіслала письмово.  Давайте швидко розглянемо і приймемо рішення.

Перше. Заборонити органам державної місцевої влади і іншим місцевим бюджетним установам, державним комунальним підприємствам, академіям наук України та галузевим академіям укладання всіх видів угод про використання нерухомого майна окрім угод про оренду. Це занадто радикально. Нічого крім оренди взагалі.

(Загальна дискусія)

ІЗ ЗАЛУ. А це наше право? Це органи місцевого самоврядування.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, підтримується ця пропозиція?

ІЗ ЗАЛУ. Ні.

ГАЛАСЮК В.В. Це занадто радикально. Шановні колеги, хто за те, щоб підтримати цю пропозицію? Хто утримався? Хто проти? Рішення не прийнято.

Шановні колеги, друга пропозиція. На 2015 рік передбачити розподіл отримання коштів від оренди в пропорції 70 відсотків – державний місцевий бюджет, 30 відсотків – суб'єкту господарювання.

(Загальна дискусія)

ХМІЛЬ М.М. За прибуток державний підприємств в розподіл 70 на 30.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. А зараз?

ІЗ ЗАЛУ.  А зараз навпаки.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Тоді редакційно уточнюємо. На 2015 рік передбачити розподіл отриманих кошів від оренди. Не отриманих коштів, а прибутку.

Розподіл прибутку підприємств державного сектора економіки. Ні, це далі, тут інше питання, я перепрошую. Тоді наступне. Повернемось.

На 2015 рік передбачити розподіл чистого прибутку державних монополій в пропорції 70 відсотків – державний місцевий бюджет, 30 відсотків – суб'єкту господарювання.

ІЗ ЗАЛУ. І це підтримуємо.

ГАЛАСЮК В.В. Колеги, хто за те, щоб підтримати цю пропозицію? Одноголосно.

НЕЧАЄВ О.І. Ні, я утримався.

ГАЛАСЮК В.В. Я перепрошую.

КРИВОШЕЯ Г.Г. Я вибачаюсь. Дивіться, це питання взагалі фінансів і бюджету. Я так розумію, що це стосується всіх державних установ. Тобто всі ці державні установи – це установи, які кілька раз прописані, я так розумію.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. 1500 підприємств.

ГАЛАСЮК В.В. Це ми даємо свою рекомендацію податковому і бюджетному комітетам.

БУТОК В. …В предприятиях государственного сектора экономики, так вот орган управления определяет норму распределения чистой прибыли в государственный бюджет или оставить предприятиям. Но эта норма в законе написана "не может быть ниже чем 30 процентов". То есть саму норму определяет орган управления, но она не может быть ниже. Если он не определил по концу финансового года эту норму,  всё равно 30 процентов от дивидендов или от чистой прибыли, если это не хозяйственное общество, должны перечислить в бюджет.

По всей видимости здесь идет речь именно, что эту минимальную сумму установили на уровне не 30 и 70 процентов. То есть речь идет не о жестком установлении, а это минимальная сумма.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, ще раз формулювання зачитую.

На 2015 рік передбачити розподіл чистого прибутку державних монополій в пропорції 70 відсотків – державний місцевий бюджет, 30 відсотків – суб'єкту господарювання монополій.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В.  Шановні колеги, повертаємось до минулого пункту. Давайте зрозуміємо, що тут написано. На 2015 рік передбачити розподіл отриманих коштів  від оренди в пропорції 70 відсотків – державний місцевий бюджет, 30 відсотків – суб'єкту господарювання.

Від оренди чого, якого сектору?

БУТОК В. Извините, если мы говорим о законе об аренде,  то в договоре аренды, если заключает бюджетное учреждение и это не "індивідуально визначене майно", а объект недвижимости, вся сумма дохода перечисляется в бюджет, они не имеют право себе ничего оставить.

Если это индивидуальное имущество, то субъекты хозяйствования государственного сектора экономики могут оставлять у себя на своем балансе эту сумму.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Давайте аренду не трогать.

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановні колеги, хтось наполягає на цій поправці? Ні. Рухаємось далі.

Ліквідувати Фонд державного майна, передати його функції спеціальному департаменту у складі Міністерства економічного розвитку.

Шановні колеги, хто за цю пропозицію?

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Я тільки не розумію. У нас якщо залишилось в державній власності, так кажуть, півтори чи 5 тисяч підприємства, то не забувайте, що є багато підприємств, які мають часткову долю власності. Вони не мають права. І ми що, просто ліквідуємо цю частку держави? Чи будемо? 

Я рухаю, це буде нова приватизація.

ГАЛАСЮК В.В. Так, я з вами згоден. Рішення не прийнято. Шановні колеги, хто проти? Хто утримався?

НЕЧАЄВ О.І. Я хочу вас попередити, що на сьогоднішній день не прийнятий Закон про Фонд держмайна. Його ліквідувати як такий просто неможливо.

ІЗ ЗАЛУ. Положення є про Фонд держмайна, а закону нема.

ГАЛАСЮК В.В. Так. Наступна пропозиція. Передбачити  внесення змін до Закону України про збір обліку Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне  соціальне в частині зниження ЄСВ 18 відсотків, при умові що сума щомісячного платежу буде не менша ніж у 2013 році на одного працюючого.

У нас наразі це вже враховано, правильно, в варіанті. Є. Це норма знову-таки програми діяльності уряду.

Наступне. Передбачити списання невиконання валютних кредитних зобов'язань громадян перед банками, у разі придбання права вимоги виконання зобов'язань у грошовій формі особами, підприємствами, установами, які не мають відповідних прав, згідно норм чинного законодавства.

Це мова іде про незаконні колектори.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, не будемо пропонувати?

КІРАЛЬ С.І. Там була творена якась спільна робоча група МБУ, уряд, раніше, за попередньою каденції. Пане Михайле, уже були якісь напрацьовані проекти постанови? А де воно все? Давайте ми це питання піднімемо.

ХМІЛЬ М.М. Це в Комітету фінансів і банківської діяльності є.

КІРАЛЬ С.І. Гройсман навіть дав вчора доручення. Давайте тоді не чіпати.

ГАЛАСЮК В.В. Пропоную це не включати в наш висновок, а відповідно реагувати, коли ці законопроекти будуть у нас проходити.

КІРАЛЬ С.І. Абсолютно.

ГАЛАСЮК В.В. Наступна пропозиція. Створити фонд "Єдина Україна", що наповнюється шляхом здійснення 100 найбагатшими українцями за світовим рейтингом…

ІЗ ЗАЛУ. Популизм чистый.

ГАЛАСЮК В.В. Так я розумію. Шановні колеги, хто підтримує цю пропозицію? Хто проти? Хто утримався? Рішення не прийнято.

(Загальна дискусія)

 ГАЛАСЮК В.В. Наступна пропозиція. Скорочення державного апарату призведе до вивільнення частини службових приміщень, додаткових надходжень, орієнтований ефект від реалізації 3,2 мільярда гривень.

Наразі це є у нас в первісних пропозиціях. І звучить наступним чином. "Реорганізація органів влади та радикального скорочення кількості державних службовців та".

(Загальна дискусія)

КРИВОШЕЯ Г.Г. Виходячи з тих змін які у нас зараз є по бюджету взагалі, якщо ви звернули увагу на те, що нам вчора роздавали, там є така порівняльна табличка, то там взагалі забирають у державного службовця фактично все. То максимум 100 гривень якщо за ранг дадуть, то це ще буде.

Давайте тоді будемо їх скорочувати, і взагалі  вони нам не надо! Тобто мало того, що вони зараз всі будуть за півтори тисячі гривень працювати,  ми їх ще зараз будемо скорочувати! Вони і так, бідні, зараз не будуть знать, куди дітися.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Ми з вами будемо приймати новий закон про державну службу, шановні колеги, де буде встановлено єдина мережа, тобто співвідношення ставок. І підняття ми будемо там з вами передбачати, реальну індексацію заробітної плати.

 РОЗЕНБЛАТ Б.С. Якщо дозволите, я скажу про свою думку. Ми дійсно сьогодні зіткнемося з такою проблемою, коли ми 50 відсотків скоротимо держслужбовців, а взагалі нічого їм взамін не запропонуємо. Я рахую, ця державна підтримка малого бізнесу те, що ми сьогодні там доповідаємо. Я  рахую, що половина із них будуть мати і так свій бізнес: там на жінку, на бабушку, на дітей. Але ми повинні створити умови, про яких вони підуть і будуть знати, куди вони ідуть. Такого поки що в нашій державі немає.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, тому наразі у нас це враховано.

І дві останній пропозиції. В Прикінцевих положеннях Закону про  державний бюджет на 2015 рік передбачити інвентаризацію державних підприємств, їх нерухомого майна та державних корпоративних прав, за результатами якої вжити вичерпні заходи для реалізації збиткових підприємств, з подальшою реалізацією оренди їх майна.

Шановні колеги, якщо нема заперечень, пропоную проголосувати. Хто підтримує цю пропозицію?

БУТОК В. …Проблематично. Они все практически сегодня убыточные.

(Загальна дискусія)

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Ви знаєте, знову ж стоїть велика проблема. У нас дуже багато науково-досвідних інститутів, всього іншого. Скажіть, хто користується сьогодні їхніми великими дослідженнями? Ми витрачаємо мільярди гривень на науку, яка взагалі нам нічого не дає.

КІРАЛЬ С.І. 4 мільярда на Академію наук.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Вони збиткові…

ІЗ ЗАЛУ. Я вибачаюсь, зауваження. Якщо ви звернете увагу, в бюджеті в статті кожного міністерства є  наукові дослідження, впровадження, галузеві, все інше. По 200, он дивіться, Міністерство освіти і науки, 242 мільйона.

КІРАЛЬ С.І. А в Міністерстві економічного розвитку 7,5…

(Загальна дискусія)

ІЗ ЗАЛУ. А в результаті перекидають з пустого в порожнє.

КІРАЛЬ С.І. А ще є таке поняття, як перекваліфікація кадрів, кожне міністерство зобов'язано закладати. І це все формальність. 2,8 мільйонів тільки по Мінекономрозвитку.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, пропозиції остання від Олександри Володимирівни.

Встановлення жорсткого контролю за виконанням фінансових планів діючих прибуткових підприємств та відповідальність керівників за їх невиконання, в тому числі штрафних санкцій.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Яким чином?

ГАЛАСЮК В.В. Яким чином, це якщо ми приймемо закони відповідні. Дивіться, цікава річ. В цьому проекті бюджету передбачено обмеження максимальної плати державних службовців на рівні 15-ти мінімальних заробітних плат, але  по держкорпораціям такого обмеження немає. Люди є отримують і по 200 тисяч гривень зарплатню…

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Тобто резервів, насправді, в цій нерівності. Там зарплати вище депутатських там в 10 разів.

НЕЧАЄВ О.І. Там соціальний пакет такий, що ви  за рік не використовуєте стільки грошей.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, підтримуємо таку норму, як рекомендацію? Встановлення жорсткого контролю за виконанням… Хто за? Одноголосно. Дякую.

Шановні колеги, я пропоную, щоб ми зараз ті пропозиції.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Я ще одне хотів. Ми забули про власний український супутник.

(Загальна дискусія)

ДУБІНІН О.І. У меня встреча, я планировал на сегодня, с головой Космического агентства и там приедут еще руководители "Южмаша", перенесли на 3 часа, я буду встречаться. Но ситуация такова: по поводу "Сапсана" мы записали, то есть это ракетный комплекс, это для наших военных. Это очень нужна я вещь, я считаю, что все это мы правильно делаем. И там деньги действительно можно найти.

Относительно спутника, тут сопутствующая вещь, даже не столько сопутствующая, а это предмет для того, чтобы точно ударить, необходимо знать всю информацию.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Вот я тоже хотел сказать об этом, как нужны спутники.

ДУБІНІН О.І. Но  вы сказали, там 55 миллионов долларов, там еще по курсу 35 миллионов долларов – это  515 миллионов гривен.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Я с запуском имел ввиду.

ДУБІНІН О.І. Хорошо. Но если мы говорим, вот вы  сказали очень интересную фразу о том, что мы на сегодняшний день покупаем информацию о том, где находится там те или другие аппараты, и как же наши крестьяне пользуются этой информацией. Вот если бы мы взяли.

НЕЧАЄВ О.І. А у кого, простите, покупаем, знаете?

ДУБІНІН О.І. А я не знаю.

НЕЧАЄВ О.І. У россиян! Это так.

Подтвердит секретариат, мы в прошлом созыве здесь же, в этом комитете, мы обсуждали этот вопрос. И не единожды у нас было Космическое агентство наше, присутствовали здесь. Возьмите в секретариате материалы по этому поводу изучить. Их пригласим и еще раз переговорим. Проведите эту встречу, возьмите материалы и тогда проведем отдельно. Отдельно просто прояснить. Сейчас  не трогать это.

(Загальна дискусія)

ДУБІНІН О.І. Я бы пока остановился  и действительно изучил вопрос. Потому что если мы платим, то надо понять: мы платим и сколько платим? Чтобы потом вынести и сказать, что вот в год мы теряем столько-то денег, давайте мы тогда потратим все-таки свои деньги и запустим спутник.

Потому что так дать деньги на спутник. Ну, не хотелось бы, чтобы комитет стал тем органом, который только дай, дай, дай и никакого обоснования здесь. Я считаю, что именно по спутнику надо немножко подождать.

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Будь ласка, Анатолію Мусійовичу.

ГІРШФЕЛЬД А.М. Я считаю, что если мы пишем конкретно ракетно-зенитный комплекс, я не специалист, то может еще какие-то нужны? Может какие-то танки нужны, еще что-то надо? Мы должны тогда услышать выводы, пригласить здесь с Министерства обороны людей. Они должны, есть профильные КБ, которые разрабатывают, есть доктрина.

Послушайте, мы ж не можем так записать один "Сапсан". А может нужен пулемет какой-то, автомат еще тоже? Я так не умею, послушайте. Если кто-то так умеет, я так точно не умею.

ДУБІНІН О.І. Смотрите, я хочу вам сказать, что по этой программе я не встречался, потому что у меня вопрос был. А вот то, что вы говорите, насколько мне сказали о телефону, что данная программа "Сапсан" уже принята и Министерством обороны. Просто на нее не дали денег и всё.

ГІРШФЕЛЬД А.М. Да и бог с ним. Хорошо, есть профильный Комитет обороны и безопасности, там эксперты сидят и точно так же профессионально будут обсуждать военные: надо им это или нет.

А я так не умею включить просто из-за того, что мне кто-то. Знаете, сколько "хотелок" там сегодня люди говорят?!

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Я вибачаюсь, у нас космічна галузь входить в наш комітету?

ІЗ ЗАЛУ. Да.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Стоїть питання взагалі: наша країна немає жодного супутника.

ГІРШФЕЛЬД А.М. Послушай, я тебе как профессионал могу сказать так, что всегда вот западный мир говорит, что "ребята, они могут сделать технику, но подшипник они никогда не сделают". Мы не имеем ни одного подшипника по ИТУ-500 и ИТУ-100, они всегда были из России, они записаны на всю техническую документацию нашей техники, которая стоит на вооружении и которую мы завтра купим. И мы не сможем её даже ремонтировать и обслуживать, потому что на Украине это никто не производит.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Можна я скажу? Я сказав про це виходячи з того, що цей супутник буде робити не українська фірма, а є французькі, німецькі, американські, допустимо ті ж самі російські. Мені сама головна мета: сьогодні ми не маємо жодного супутника, який би підтверджував для.

ГІРШФЕЛЬД А.М. Мы много чего не имеем.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Ви знаєте, які втрати ми несемо в аграрному секторі із-за того, що не маємо своїх знімків!?

ДУБІНІН О.І. Борислав Соломонович, никто не возражает против этого…

 (Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, я перепрошую, у нас ще два законопроекти,  у нас збігає час. Я пропоную, якщо ми з оцими поправками, які ми пройшли, ми зараз це підтримуємо, то ми це зараз тоді зводимо в чистову, роздаємо всім і ми подаємо це на бюджетний комітет. Бо якщо ми не встигнемо, а вони потім скажуть за формальною ознакою, що все це відхилять і все.

ХМІЛЬ М.М. Вікторе Валерійовичу, у мене пропозиція. Сторінка третя цього листа нашого, там є абзац: передбачити видатки в сумі 3 мільярда гривень на створення функціонування Державного інституту економічного розвитку, Державного банку "Відбудови та розвитку", Кредитно-експертної агенції, Національного фонду кредитувань. Я "за", але щоб нас не звинуватили в тому, що ми плодимо чергові державні інституції, які будуть брати, витрачати гроші на адміністрування і на управління, то написати "або делегувати ті повноваження", наприклад, чи "державним банкам", я не знаю, щоб не створювати державні…

ГАЛАСЮК В.В. Або запровадити державні програми такого змісту, да?

ХМІЛЬ М.М. Да.

ЄФІМОВ М.В. А что скажет по этому поводу..? Мы считаем просто, что это стратегическое решение, которое нужно Украине принимать и не на один год, а на долгосрочное. А именно экспертно-импортное украинское агентство для того, чтобы помогать экспортерам. Банк "Відродження", украинский, развитие основных проектов. И третий вопрос это для агентства по малому бизнесу.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. …Зараз по них можемо ще раз пройти.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, дякую. Включили зауваження Михайла Михайловича: "або реалізація державних програм аналогічного змісту", бо це  у нас записано в Коаліційній угоді. Це просто є імплементація того, що вже передбачено в Програмі діяльності уряду, пане  Нечаєв.

Шановні колеги, я прошу, щоб ми підтримали цю редакцію, зараз її технічно доопрацювали і подали в бюджетний комітет. Шановні колеги, хто за підтримку бази  з тими поправкам, що ми пройшли, прошу голосувати?

НЕЧАЄВ О.І. Я утримався.

ГАЛАСЮК В.В. Один утримався. Дякую.

ГІРШФЕЛЬД А.М. Я хотел сделать одно замечание. Я в том созыве боролся и сейчас. Вот там, где есть доходы государственного бюджета, пишут: "щомісячні авансові платежі з податку на прибуток". Не возражаю. Послушайте, не возражаю, страна в опасности. Но кроме тех, у кого есть переплата по налогу на прибыль на отчетную дату, и все..

ДУБІНІН О.І. Да. А там, по-моему, они перебрасывают.

ГІРШФЕЛЬД А.М. Нет, еще раз говорю, ничего не перебрасывают.

По концу года. Целый год платишь авансовые платежи,  а потом тебе переплату по совсем другому курсу. То есть они вымывают бешеную оборотку…

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, пропоную підтримати цю пропозицію. Наразі ми зазначили податкові шляхи надходжень коштів для державного бюджету. Це питання промисловості.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, хто підтримує пропозицію Анатолія Мусійовичу, прошу голосувати? Анатолій Мусійовичу, прошу, підійти до секретаріату і уточнити текст, формулювання.

ГІРШФЕЛЬД А.М. Підійду.

ГАЛАСЮК В.В. Зараз будемо підписувати.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, у мене прохання, ми завершили питання розгляду нашого висновку до бюджету. Шановні колеги, я вас прошу, давайте ми зараз закінчимо розгляд поряду денного і потім може ще залишимося, обговоримо.

Шановні колеги, я пропоную, щоб ми розглянули останній законопроект, який поданий членами нашого комітету. Це щодо створення нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації. А також пов'язаний з ним законопроект щодо змін до Бюджетного кодексу (щодо запровадження нових інвестиційних можливостей) – це номери 1313 і 1409.

Я як один із авторів доповім по цьому законопроекту, в чому полягає сутність. Це так званий законопроект про ЕСКО-контракти, який дозволяє Україні без жодного бюджетного фінансування, а з отриманням коштів, в тому числі, міжнародних донорів, міжнародних інвесторів прости масштабну енергомодернізацію в організаціях, установах, підприємствах державного сектору економіки.

Про що іде мова? Що цей закон дозволяє зробити так, що те підприємство неефективне, на якому стоїть застаріле обладнання, яке там палить газ і так далі. Приходить інвестор, да, у цього підприємства немає коштів для того, щоб купити це обладнання нове. Хоча, наприклад, термін окупності може бути там і три роки. От пішов там керівник компанії "БОШ" зокрема, яка ці проекти реалізує  в інших країнах масштабні.

Тоді інвестор за свій кошт купує це обладнання, встановлює на цю бюджетну установу. І, завдяки нашому з вами законопроекту, матимемо можливість за рахунок тієї економії, яка генерується, одразу починає генеруватися, мати можливість і повертати свої вкладення, і надавати то й же  бюджетній установі відразу частину економії. Тобто держава виграє зразу починає, інвестор там за 5-6 років окуповує свої інвестиції. Після того це обладнання так, як це передбачено за умов договору, або переходить у власність цієї компанії – об'єкту модернізації, або іншим чином.

 Цей законопроект зроблений на базі методології і в тісній співпраці Європейським банком реконструкції та розвитку, вони сьогодні скажуть своє слово, у співпраці з USAID, за підтримки експертів "Реанімаційного пакету реформ", які також сьогодні тут присутні       . Цей законопроект напрацьовувався в минуло каденцію, в тому числі робочою групою під керівництвом пана Гройсмана. Тут дуже багато позицій враховано, які вони вносили.

Тобто цей законопроект – це є синтез позицій того, що напрацьовувалось колись Кабінетом Міністрів, позицій ЄБРР, USAID і "Реанімаційного пакету реформ". Його прийняття дозволить в Україні створити реальні можливості для енергомодернізації без бюджетного фінансування за зразком, скажімо, Німеччини, Польщі, інших країн, там де це працює. Коли можна буде реально і донорські кошти і інвестиційні скеровувати на те, щоб ми не просто декларувально-політично, що ми на 20 відсотків знизимо енергоємність ВВП, да, чи не якісь там схеми встановлювали, що  іде державне додатування якесь чи щось інше, а нічого не змінюється. Щоб ми реально на 20 відсотків знизили енергоємність одного долара ВВП за три-чотири роки. Це є абсолютно реально, доказано світовою практикою.

Тому я би попросив висловитись експертів, які брали участь і в розробці цього законопроекту, і в його доопрацюванні.  Будь ласка, представник ЄБРР.

БОРИСОВА О. Дуже дякую. Уважаемые народные депутаты, спасибо за возможность представить эти законопроекты. Я не  буду отнимать много вашего времени. Я скажу, во-первых, почему нужны эти законопроекты.

Механизм очевиден, правда? Привлечение частных инвестиций на энергомодернизацию общественных зданий. В бюджете денег нет. Резерв там большой, более-не-менее стабильный источник финансирования.

Почему нужны законопроекты? Во многих странах для таких операций законопроекты  не нужны, потому что там законодательство гармонизировано с Евросоюзом. У нас просто особенности, в том числе, и Бюджетного кодекса и хозяйственного законодательства такие, что для того, чтобы гарантировать инвестору возврат инвестиций, нужно внести эти изменения.

Мне очень приятно сегодня представить вам этот законопроект, потому что в той редакции, в который он представлен, у нас есть определенные комментарии со мной и мои коллеги-юристы. Мы надеемся, что эти комментарии будут учтены. Если это будет так, то это будет та редакция закона, которая защищает с одной стороны права и интересы инвестора, с другой стороны предоставляет свободу и гибкость для заказчиков, для мясных органов самоуправления. То есть этот закон очень хорошо идет в русле и децентрализации, и дерегуляции.

Фактически мы эти законопроекты разрабатываем на базе пилотного проекта. В  Днепропетровске мы вкладываем уже 10 миллионов евро.

ЄФІМОВ М.В. Как называется проект?

БОРИСОВА О. Это проект по термомодернизации школ в Днепропетровске. Мы там немножко в рамках  существующего законодательства просто сделали исключение, используя механизм муниципальной гарантии. Здесь нет, в том варианта, который мы предлагаем, не будет никакого давления на местные бюджеты, не будет муниципальной гарантии. Это фактически займы под сбережения, под ту дельту, которая получиться в результате внедрения законопроекта.

ЄФІМОВ М.В. Скажите, как вы предполагаете, в течении какого времени возвращаются инвестиции при утеплении школ? На практическом примере.

БОРИСОВА О. До 7 лет в Днепропетровске. От 3 до 7 лет, зависит, конечно, от состояния здания и зависит, естественно, от грантовой составляющей, которая присутствует в таких проектах обычно в более развитых странах. В более богатых странах – это от бюджете, в нашем случае это, скорее всего, будут донорские деньги.

ЄФІМОВ М.В. То есть получается, что должно быть часть денег вложено грантовких, часть денег должно быть вложено кредитных. То есть, по сути, инвестором в данном случае выступает банк.

БОРИСОВА О. Нет.

ЄФІМОВ М.В. Мы анализировали утепление школы и получения за счет экономии возврата – это сложно входит в 7-10 лет. То есть вы не получите того эффекта именно по школе. Я за что говорю, я не против этого законопроекта,  я наоборот "за". Но хотелось бы просто на каких-то примерах, чтобы вы показали, какого плана проекты вообще могут финансироваться.

БОРИСОВА О. Смотрите, какого плана проекты. По нашей практики в Румынии и в Болгарии это очень хорошо идут госпиталя, общежития, детские сады и школы. С нашей  точки зрения в Украине очень большой потенциал. Эти общественные здания она, как правило, катастрофически неэффективны по теплоизоляции. И поэтому расчетные наши, вот по Днепропетровску конкретно до 7 лет окупаемость.

Что  касается финансирования, это  не обязательно гранты – это может быть как и государственная поддержка, может быть и частная, мы надеемся(!) на то, что это будет частная инвестиционная деятельность.

Последний момент, я закончу. Мы понимает, что это достаточно технически сложный механизм, он финансово более-менее очевиден: сколько сберегли, то инвестору вернули и себе немножко оставили – потом через 7 лет платим намного меньше. Финансово он не сложен. Он технически  достаточно сложен.

В связи с этим, если законопроекты будут, как мы надеемся, приняты в той редакции, которая для нас представляется корректной, мы и, надеемся, что и другие будут готовы представлять техническую помощь в виде консультантов, тренингов, обучения, в том числе, местных властей, потенциальных заказчиков ЭСКО и ЭСКО-компаний. И, конечно, мы надеемся открыть таким образом рынок.

РОЗЕНБЛАТ Б.С. ...По прикладу Житомира, у нас декілька котелень сьогодні передані в оренду.  Власник має право на заміну обладнання. Він має якусь свою певну вартість послуг, що він виробляє. Але держава йому компенсує ту різницю, тому що він все-таки продає по ціні установленій там комунальними чи державними підприємствами. Правильно, так? Але ще дуже, я не знаю,  доступ "к сетям". Ми сьогодні можемо створити це підприємство, але потім він закрутить цей паровий вентиль і не дасть можливості подавати.

Ні. Я просто про що кажу.  Ми коли розробляли Коаліційну угоду, ще з самого початку, як тільки  стали народними депутатами, ми писала за те, що всі мають право рівний доступ до цих теплотрас, до мереж. Він десь у нас прописаний цей механізм? От я розумію, що це потім дуже великий важіль і вплив на…

ДУБІНІН О.І. Это его собственность…

(Загальна дискусія)

БОРИСОВА О. …Это совсем другая ситуация.

Прелесть ЭСКО-механизма заключается в том, что мы отдаем решение вот вопроса о термомодернизации, технологические решения специалистам, не завхозу школы, а тому инвестору, который по договору гарантирует уровень сбережения.

То есть приходит инвестор, который говорит, что я проведу термомодернизацию и гарантирую, например, Департаменту освіти уровень по результату аудита – он сам делает аудит и говорит, я гарантирую вам в течении семи лет уровень сбережения 30 процентов. Если эти 30 процентов не достигаются и при этом не было форс-мажора, и соблюдались основные условия договора, то инвестор дельту вот эту, разницу недополученную, заказчику гарантирует.

Поэтому этот технарь заинтересован в том. Это он выбирает, что лучше сделать в данном здании: тепловой пункт или крышу поменять, или лампочки поменять – он рассчитывает, я утрирую.

ГАЛАСЮК В.В. шановні колеги! Прошу, Анатолію Мусійовичу.

ГІРШФЕЛЬД А.М. Очень хороший закон в плане дерегуляции, я считаю. Есть несколько вещей, смотрите, первое, отсутствует сопоставимая база. Объясню. Это же бюджетная организация? Бюджетная. Курс поменялся. То есть надо к чему-то привязаться, потому что инвестор может в валюте проинвестировать, да? Ну, курс национальной валюты может меняться, вы сами понимаете. Он проинвестирует энную сумму в валюте, финансирование идет в гривне.

(Загальна дискусія)

ГІРШФЕЛЬД А.М. Это первое. Подождите. Второе. Где инвестор будет? Гарантии не прописаны в законе там, независимые гарантии. Мы это писали, кстати, в нашей "дорожной карте" о том, что должен быть Фонд страхования, о том, что завтра бюджет профинансирует 100 процентов это учреждение, куда инвестор вложит свои деньги. Кто будет гарантировать инвестору, что будет соответствующее бюджетное финансирование?

То есть если инвестор профинансировал должны образом, выбрал, прогарантировал, то Фонд страхования инвестиций, который должен действовать, он ему должен гарантировать, что в течении 7 лет или 10, или 5 лет срока окупаемости должно быть  соответствующее бюджетное финансирование.

КОРОТКА Т. Если позволите, я прокомментирую. Этот вопрос уже связан, скорее всего, с финансовой сферой, а не технической. Над этим законопроектом больше работали наши партнеры и коллеги из другой программы, которая непосредственно связана с энергоэффективностью, но мы также свой вклад внесли в этот законопроект.

Дело в том , что почему эти два закона нужно рассматривать в связке, по ЭСКО: с технической точки зрения и по изменениям в Бюджетный кодекс? Потому что Бюджетный кодекс как раз и является прорывным революционным законопроектом, который впервые позволяет бюджету формально перед инвестором взять на себя бюджетное обязательство по выплате, по оплате и так далее.

ГІРШФЕЛЬД А.М. Понятно. Я хотел бы, чтобы в законе была какая-то отсылочная норма.

КОРОТКА Т. Так это в Бюджетном кодексе, они в паре идут – второй законопроект. Их нельзя рассматривать по отдельности…

(Загальна дискусія)

РОЗЕНБЛАТ Б.С. Тетяно, вибачаюсь, ми не ставимо перед собою питання так. Ми його обов'язково приймемо…

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги! Я пропоную і прошу Державне агентство висказатися.

КОРЧМІТ О.Ю. Вы пригласили, если позволите. Государственное агентство энергоэффективности и энергосбережения вместе с Минэкономикой и Минрегионами имеют единую позицию, что этот закон необходимо доработать. Есть четыре основных момента, которые представляют угрозу, просто непрописанные моменты, которые представят серьезную угрозу в результате практики.

Первое,  на сегодня  по существующих условиях договора, которое будет согласовывать местная рада – это очень важно, не прописана цена договора. Что происходит? А всё очень просто: я оценил ИТП, оно на самом деле стоит у меня 300 тысяч, я заложил туда валютные риски, свою прибыль, стоимость кредитных ресурсов и так  далее – и сказал, ну через 7 лет за 700 тысяч я готов войти. Но есть один момент, в этом варианте законопроекта, который вы сейчас рассматриваете, написан только срок, но не написана цена.

На выходе, если энергоресурсы  будут расти +40,+50,+100 каждый год, а это будет, местный бюджет переплатит в 3-4 раза. И сделать рентабельность этому ИТП, извините, в 500-700 процентов. Это очень существенно. Переплата не должна быть.

Та доработанная часть законопроекта, которую Минрегион, Минэкономики и Держагенство согласовало окончательно, эти моменты там убраны, там четко прописано, что "зазначається" цена. Туда уже всё заложено. Но если сегодня ресурсы стали расти быстрее, чем ожидалось, просто цена, договор заканчивается раньше, чем он прописан: не через 7 лет, а через 5 – и всё. И выгода бюджета однозначна. Бюджет сразу получает выгоду, но свою цен он вернул.

Второе, закон, к сожалению, на сегодня прописал, что он действует в рамках "закупівель". То есть изначально засунув в этот закон "істотні умови, ми обмежили можливість ввійти ЕСКО-компаніям" в многоквартирные дома, которые мы видим очень перспективными через УСББ управляющих компаний. Потому что сегодня ЭСКО, когда идет многоквартирный дом, нужен договор и там должно быть четко определено, на какой срок, по какой цене, какую энергоэффективность оно закладывает и так далее.

В этом законе привязан только к бюджетным организациям. Это существенно "звужує можливість використання закону".

КРИВОШЕЯ Г.Г. Но это не ограничивает права УСББ.

КОРЧМІТ О.Ю. Уважаемый, я хочу вас заверить, что на сегодня права не ограничиваются никем и ничем.

Третье. Законопроект на сегодня привязывается к экономии "витрат", а не к "ефективному використанню, зниженню паливо-енергетичних ресурсних витрат" – это очень важный момент. Потому что мы на сегодня должны говорить о привязке к снижению "витрат будь-яких ресурсів".

В чому ризик сьогодні в економії витрат? Очень просто. Я сегодня вам перепрыгну с газовой на пилетный, а завтра пилеты в три раза подорожали – экономии уже нет. А мы должны говорить, что закон по ЭСКО во всех странах направлен, в основном, на утепление зданий, чтобы снизить потребление любого ресурса, независимо от того, на чем мы его сегодня  будем конъектурно отапливать, и так далее.

Поэтому и еще один момент, здесь заложены риски эффективной экономии. Сразу поясню почему. Здесь есть возможность до 100 тысяч пройти без тендеров. Отвечаю вам, что произойдёт на рынке в первые три года, 5 лет. Все придут поставить "прилад обліку", и в результате перехода от завышенных "витрат по КТМ-204, прилад обліку мінус 20%". Как-будто произошла экономия, а её фактически не будет. И эту фиктивную экономию будут  выплачивать до 10-15 лет, извините. Потому что, когда не будет на рынке конкуренции, я могу вложить доход до 15 лет. И таким образом  счетчик будет переплачивать в 5 раз.

ГАЛАСЮК В.В. Дякую за ваше зауваження. Я прошу, щоб експерти висловилися. ЄБРР. Потім Віктор Буток.

БОРИСОВА О. Спасибо большое. Во-первых, мы полностью согласны с двумя пунктами о пороге в 100 тысяч гривен и об экономии финансовой и физической. Но мы так понимаем, что эти пункты будут изменены во второй редакции.

Что же касается условий договора, и некоторых других особенностей законопроекта, который согласовал Минрегион и Агентство энероэффективности, к сожалению, с нашей сточки зрения они являются достаточно рыночными, достаточно открытыми. С наше точки зрения предлагаемый проект более гибкий и мне как раз приятно его  здесь обсуждать, он защищает  права инвесторов, но в то же время предоставляет свободу и возможность самоопределения местным властям.

Если можно, может быть юристам еще?

ІЗ ЗАЛУ. Якщо можна, я ще трошки доповнити хотів. Цей законопроект не виключає можливості економії натуральних показників. Можливість економії і інших витрат. Тобто не тільки натуральні показники, а також там на обслуговування, на інших комунальних послугах.

Тобто законопроект,який підтримує міністерство, вони чітко говорять там: натуральні показники  зменшили гігокалорії, значить ви отримали гроші. А чому ми повинні звужувати можливість для інвесторів там покращити якісь інші умови, на які також ідуть бюджетні кошти?

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Будь ласка, пан Буток, коротко.

БУТОК В. Я, если  позволите, со второго вопроса, что это закон 1313 касается только государственного публичного сектора. Он действительно направлен только в рамках публичного сектора. Единственное, Переходные положения, которые здесь занесены в закон про энергосохранение, он  позволяет включить, в том числе, и частный сектор.

В рамках частного сектора. Частному сектору сегодня никто не запрещает, в буквальном смысле, подписывать  любые договора  называть это "энергосервис, энергосберегающим, договорами подряда", как угодно. Единственно, что если возникает вопрос о комплексном договоре и об условиях расчета, то нужно его корреспондировать с неким налоговым положением. Потому что возникают налоговые  классификации "реализация товаров, работы и услуг", есть момент перехода в право собственности, есть момент возникновения налогообложения и так далее.

Но этот закон действительно касается только публичного сектора. И  если возникнут вопросы расширить его и на частный сектор – это будет совсем другой закон.

Теперь по поводу цены. Я, к сожалению, рассмотрел всё, что разрабатывалось раньше и в рамках предыдущего проекта и Кабинета Министров, и то, что сегодня вдогонку было подано господином Домбровским. К сожалению, как раз там вот база цены договора – она ни на чем не определена. То есть туда включены, извините, если уличным языком,  кони, люди, мухи, котлеты. И там определить, что такое есть цена договора, фактически невозможно.

Что в том договоре предусмотрено? Совершенно справедливо, мы не можем знать будущие тарифы, какая цена будет. И действительно, если на момент договора мы привяжемся к уровню затрат, а не  к объему, то завтра эти затраты вырастут – получатся, что сам договор становится уже неэффективным.

ДУБІНІН О.І.  Поэтому нет смысла это делать Поэтому то, что вы говорили, что надо смотреть на цену, а это, кстати, не есть основным. Потому что есть эффективность экономическая, а есть эффективность техническая.

Так вот прежде всего надо определять техническую! А вот как возвратную часть оценить инвестору, которую ему надо в течении 3 лет отдать, вот здесь можно формулу делать. Пожалуйста.

(Загальна дискусія)

ГАЛАСЮК В.В. У мене велике прохання, шановні колеги, я ставлю на голосування підтримати в першому читанні і прийняти за основу законопроекти 1313 та 1409. Потім доопрацювати в робочому порядку в другому читані. Хто за прошу голосувати? Одноголосно. Дякую.

ХМІЛЬ М.М. Плюс, ще Кужель казала, що її голос "за".

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, я дуже вам дякую сьогодні за таке плідне проведення дуже непростого комітету. Дякую.