Передбачуваність регуляторного середовища, доступність інформації про інструменти державної підтримки інвестицій та аукціони, підтримка brown-field інвестицій – це те, про що говорили на круглому столі представники Парламенту, виконавчої влади та міжнародних компаній, які попри війну не лише залишаються в Україні, а й інвестують у своє виробництво.
Під час війни, Верховна Рада України, серед іншого, працює над створенням додаткових стимулів для інвестицій в українську економіку. Адже саме працююча економіка може забезпечити належне фінансування Силам Оборони, які героїчно захищають нашу землю.
За останні роки з’явилися нові інструменти державної підтримки інвестицій – запрацювали індустріальні парки та Експортно-кредитне агентство, з’явилися нові можливості кредитування. Проте сучасні стандарти парламентської роботи передбачають не лише прийняття законів, а й оцінку їх реалізації і подальшого впливу. Саме тому Комітет з питань економічного розвитку постійно комунікує з виконавчою владою та бізнес-середовищем для отримання зворотного зв’язку стосовно ефективності тих чи інших інструментів державної підтримки інвестицій.
Так, 2 квітня 2024 року на виконання рішення Комітету, за ініціативи Голови Комітету Дмитра Наталухи, було проведено засідання Круглого столу на тему: «Діалог з міжнародними компаніями про інвестиції в українську економіку в умовах війни».
У заході взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, Ігор Марчук та Олександр Маріковський, Ганна Лічман. Міністерство економіки України представляли два заступники міністра – Віталій Кіндратів та Олексій Соболєв. Також активну участь у обговоренні брали Голова Державної регуляторної служби України Олексій Кучер та Голова правління ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" Руслан Гашев.
З боку бізнесу у заході взяли участь представники міжнародних компаній, що оголосили або вже здійснили інвестиції в Україні під час повномасштабної війни. Метою заходу було, перш за все, з’ясувати, якими інструментами, запропонованими державою, користуються міжнародні інвестори, а якими – ні, та чому.
Відкриваючи засідання круглого столу, Дмитро Наталуха наголосив, що Комітет жодним чином не оминає увагою власне український бізнес. Проте, комунікація із міжнародними компаніями, особливо з тими, хто вже працює в Україні, є важливою, адже у міжнародних структурах існує певна специфіка прийняття рішень і важливо домагатися, щоб такі рішення приймалися на користь України.
Представники міжнародних компаній у свою чергу запевнили присутніх, що вони усіляко «лобіюють» проукраїнські рішення в межах своїх корпорацій і країн, звідки вони походять. Разом з тим, керівники компаній не оминули питань, котрі їх турбують.
Зокрема, Михайло Поляков, заступник генерального директора компанії Філіп Морріс Україна, наголосив на непередбачуваності регуляторного середовища в Україні. Компанія Філіп Морріс за час війни побудувала нову фабрику з виробництва сигарет у Львівській області. При цьому, як зазначив пан Поляков, компанія могла б розвивати в Україні виробництво і більш інноваційних продуктів. Проте, для цього важливо розуміти, що регулювання та податкова політика держави будуть стабільними та передбачуваними.
Його підтримав і Голова Державної регуляторної служби України Олексій Кучер. Він запевнив, що служба прагне переходу до проактивного планування регулювання замість реактивного реагування на розроблені іншими державними органами проєкти нормативно-правових актів. Один з напрямків покращення цього процесу – розробка та запуск Державною регуляторною службою Регуляторного порталу, через який бізнес зможе прозоро брати участь в розробці регуляторних актів.
Генеральний директор компанії Карлсберг Україна Олег Хайдакін також зазначив про необхідність передбачуваної регуляторної та податкової політики. Окрім того, пан Хайдакін зазначив, що компанія готова нарощувати інвестиції в Україні та слід покращити комунікації з боку держави щодо доступних обʼєктів для інвестицій.
Генеральний директор компанії Bayer в Україні Олівер Гірліхс звернув увагу на те, що наявні інструменти інвестиційної підтримки орієнтовані перш за все на нових (так званих green-field) інвесторів. Проте не менш важливою є підтримка компаній, котрі вже працюють в Україні і здійснюють нові інвестиції або навіть нарощують наявні. Також пан Гірліхс зазначив, що оцінюючи ту чи іншу потенційну інвестицію слід орієнтуватися також на такий показник як непряме створення робочих місць – кількість співробітників у інших компаніях, які обслуговують бізнес компанії-інвестора. Хоч цьому зазвичай не приділяється увага, але економічний ефект є значним.
Представниця компанії Nestle Ілона Задворна розповіла про досвід їхньої компанії у будівництві нової фабрики на Волині та чому компанія не скористалася наявними інструментами державної підтримки. Представниця компанії Lifecell Юлія Вестфаль розповіла про особливості інвестицій у телекомунікаційній галузі.
На круглому столі також були присутні представники експертного середовища. Зокрема, позаштатний радник Комітету та консультант компанії із взаємодії з державними органами Lead/Augury Гліб Буряк звернув увагу на важливій ролі міжнародних компаній у залученні технологій в українську економіку. Також, пан Буряк зазначив, що поділ компаній на міжнародні та національні є досить умовним і, з точки зору держави, слід в першу чергу оцінювати вплив конкретної компанії на економіку країни.
Заступники Міністра економіки України Віталій Кіндратів та Олексій Соболєв взяли активну участь в дискусії та запевнили присутніх у готовності до спільної роботи над покращенням інвестиційного середовища. Додатково, Голова правління ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" Руслан Гашев закликав представників бізнесу залучатися до розробки надзвичайно важливого продукту ЕКА – страхування воєнних ризиків.
Як зазначив Дмитро Наталуха: «Ми вдячні компаніям, які незважаючи на повномасштабну війну, вирішили не просто залишатися в Україні, а й інвестувати, розвивати свої виробничі потужності. Це критично важливо з урахуванням того, що саме за рахунок сплачених в Україні податків безпосередньо фінансуються Сили Оборони. Тому ми хочемо чути такі компанії і створювати умови для їх подальшого розвитку в Україні».
Комітет з питань економічного розвитку й надалі працюватиме над налагодженням комунікації між законодавцями, виконавчою владою та бізнес-спільнотою задля забезпечення якнайкращих умов для роботи й розвитку бізнесу під час війни.