«Продовжуємо крос-галузевий діалог щодо векторів розвитку економіки України та зокрема непромислових територій, - повідомляє Ігор Марчук.
Метою Всеукраїнського форуму з питань розвитку аквакультури було декілька важливих завдань:
розповісти про можливості, державну підтримку та перспективи аквакультури в Україні;
надати стимул для розвитку аквакультури;
забезпечити крос-секторальну взаємодію між виробниками кормів, риборозведенням та переробкою рибної продукції;
почути бізнес та підприємців, що їм заважає для динамічного розвитку цієї сфери.
Світовий ринок аквакультури має
неабиякий потенціал. Його вартість сягає майже $209 млрд доларів США (з
перспективою збільшення на 2028 рік до $308 млрд) та обсягом виробництва 88 млн
тон, з яких Україні належить 0,02% або 18,5 тис. тон.
Не дивлячись на таку мізерну частку світового ринку Україна володіє потужною базою для розвитку аквакультури. Загальна кількість водних об’єктів нашої країни складає понад 42 000, і площею майже 900 тис. га. Тільки на території Хмельницької області налічується понад 3 тис. річок та водотоків, 1799 ставків та озер, 60 водосховищ з обсягом понад 153 млн кубометрів води. Це колосальний потенціал!
Важливим також є те, що у сфері аквакультури зосереджений потужний виробничий мультиплікатор, який є акселератором інтегрованого міжгалузевого розвитку, починаючи з виробництва обладнання, кормів, хімічних препаратів, харчових добавок, продуктів харчування, переробки рибної продукції, будівництва ферм-риборозведення, відновлення водної фауни тощо.
Оскільки переважна кількість водних об’єктів знаходиться на непромислових територіях, реалізація бізнес-проєктів в межах таких територій має критичне значення для їх розвитку. Перш за все це зайнятість та міграційна стійкість населення, нові робочі місця, розвиток сімейного та крафтового виробництва тощо. При цьому створення матеріально-технічної бази та виробництва необхідного обладнання для розвитку аквакультурних проєктів може бути повністю локалізовано в Україні. В свою чергу це збільшить надходження до місцевого та державного бюджету за рахунок створення продукції з високим рівнем доданої вартості.»