Анонси, оголошення

Перейти до розділу
01 листопада 14:00
01 листопада 2021 року о 14.00 Комітет планує провести робочу нараду на тему: «Цінова ситуація на ринку цукру в Україні» докладніше
02 листопада 15:30
02 листопада 2021 року о 15-30 Комітет планує провести обговорення законопроекту «Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2025 роки» докладніше

Діяльність Комітету

29 березня 2021, 10:21

Відбулася робоча зустріч української делегації з Державним секретарем Уряду Румунії

Голова Комітету Дмитро Наталуха  разом із Головою Антимонопольного комітету України та представниками КМУ взяв участь у робочій поїздці до Бухаресту.

«Як бути тим державам, які підтримують власний євроінтеграційний вектор, але досі не використали всього потенціалу «державної допомоги» для економічного зростання, тому - не є безумовно зацікавленими у його жорсткому регулюванні? Особливо - не будучи поки що повноцінними членами спільноти. Відповідь на це питання ми і поїхали шукати в Румунію, яка ментально вельми схожа на нас країна, яка доєдналась до ЄС лише у 2007 році, але з пізніх 90-х почала приводити у відповідність до норм Союзу власне законодавство. В тому числі - і у сфері «державної допомоги» - написав на своїй сторінці  у фейсбук Голова Комітету напередодні робочого візиту до Румунії.

«Ні для кого не стало сюрпризом, коли у 1957 році у Римських договорах, якими засновувались Європейська економічна спільнота і Європейська спільнота з атомної енергії, з'явилось панєвропейське нормативне регулювання "державної допомоги". Так, відповідно до Договору про функціонування ЄС "державною допомогою" визначили допомогу, яку держава-член надає в будь-якій формі або напряму, або за рахунок своїх ресурсів, певним компаніям або виробництву певних товарів, і яка розбалансовує торгівлю всередині спільного ринку. Регулюють таку допомогу тому, що вона спотворює або загрожує спотворити конкуренцію. Відповідно, коли Італія надавала державну допомогу своїй промисловості в обсягах, які собі не могла дозволити Бельгія, це створювало загрозу того, що Брюсель міг невдовзі стати неконкурентним перед Римом.

Для того, щоб якась державна інтервенція вважалась “державною допомогою”, вона має відповідати п’яти кумулятивним критеріям:

1. використання державних ресурсів

2. перевага має надаватись певному підприємству

3. перевага має бути вибірковою

4. інтервенція повинна спотворювати конкуренцію

5. інтервенція має мати вплив на торгівлю на спільному ринку

Тут важливо звернути увагу на словосполучення «спільний ринок», адже, якщо ви проаналізуєте законодавство США, Японіі, чи, скажімо - Туреччини, то навряд знайдете там обмеження державної допомоги. І це зрозуміло, тому що у правильних руках - це надзвичайно ефективний інструмент для стимулювання державою розвитку цілих галузей, які вона вважає стратегічними. І Європа, насправді, як ніхто інший продемонструвала потенціал цього інструменту у 50-тих.»


 Українська делегація відвідала Міністерство Економіки та Уряд Румунії, Міністерства Фінансів Румунії та Сенат Румунії, зустрілися з  Державним секретарем Уряду Румунії  та Міністерства транспорту та інфраструктури, де обговорили заходи пов’язані з Covid , питання державної допомоги для малих та середніх підприємств, поділилися досвідом співпраці в рамках CIAS, визначенням пріоритетів у справах на національному рівні, відповідальністю у справах про державну допомогу перед Європейською комісією та обмінялися передовою практикою щодо співпраці між РРПК та Урядом у сфері державної допомоги (в тому числі і допомога на проекти з інфраструктури і допомога аеропортам та авіакомпаніям, гарантії, пільгові кредити), зазначили  роль комітетів Сенату у впровадженні правил державної допомоги та законодавчого процесу щодо державної допомоги, тощо.