Головна > Текстові публікації > Історична довідка

Анонси, оголошення

Перейти до розділу
12 грудня 14:00
Слухання у Комітеті на тему: "Впровадження концепції сталого розвитку України до 2030 року" докладніше
16 грудня 15:00
Парламентські слухання на тему: «Побудова ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні» докладніше

Діяльність Комітету

19 лютого 2013, 16:25

6-те скликання (2007 – 2012)

 

Діяльність Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва за період шостого скликання

(2007 – 2012 роки)

 

Комітет Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва було утворено Постановою Верховної Ради України від 04.12.2007 року № 4-VI.

До складу Комітету входили наступні народні депутати України:

-        Голова Комітету – Королевська Н.Ю.;

-        перший заступник Голови Комітету – Кравченко М.В.;

-        заступники Голови Комітету – Кузьменко П.П., Ляпіна К.М., Янковський М.А. (з травня 2010 року);

-        секретар Комітету – Литвинов Л.Ф.;

-        голови підкомітетів – Гацько В.П., Гуменюк О.І., Чечетов М.В., Каськів В.В. ( з січня 2009 по лютий 2012 рр.);

-        члени Комітету – Гуреєв В.М., Крайній В.Г., Солошенко М.П, Тищенко О.І., Киричок О.Є. ( з липня 2010 по травень 2011 рр.)

У структурі Комітету було утворено чотири підкомітети:

-        з питань промислової політики (Гацько В.П.);

-        з питань регуляторної політики (Гуменюк О.І.);

-        з питань підприємництва (Чечетов М.В.);

-        з питань інвестицій та розвитку (Каськів В.В.).

В поточному скликанні діяльність Комітету було спрямовано на законодавче врегулювання питань:

-        промислової політики та розвитку окремих галузей виробництва;

-        регулювання діяльності суб’єктів господарювання різних форм власності;

-        розвитку підприємницької діяльності та гарантування прав і законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності;

-        регуляторної політики;

-        розвитку малого і середнього підприємництва;

-        стандартизації, підтвердження відповідності, акредитації та метрологічної діяльності;

-        космічної діяльності.

Загальна кількість законопроектів отриманих Комітетом у зазначених питаннях, по супроводженню яких його визначено головним, складає 232 документи, а також 211 проектів постанов.

За минулий період Комітетом було розглянуто і підготовлено, а Верховною Радою України прийнято 77 законів та 102 постанови.

Решту законопроектів було відхилено або відкликано суб’єктами права законодавчої ініціативи як такі, положення яких враховано в інших законодавчих актах чи з інших причин.

Проведена робота сприяла стабілізації стану справ у промисловості, спрощенню ведення підприємницької діяльності, удосконаленню регуляторної політики держави.

Для вирішення поставлених завдань створювались робочі групи з числа народних депутатів, працівників секретаріату, залучених фахівців центральних органів виконавчої влади та відповідних галузей.

Виконання положень прийнятих законів дозволило дещо призупинити кризові явища в промисловому секторі економіки України, створити нові форми взаємовідносин між державними органами і приватними партнерами.

Враховуючи важливість для держави зазначених відносин і можливість залучення в економіку приватних інвестицій за ініціативою Комітету у 2010 році було розроблено і подано на розгляд Верховної Ради України законопроект "Про державно-приватне партнерство", з введенням в дію якого встановлено механізми підвищення конкурентоздатності державного сектора економіки шляхом більш ефективного використання державного та комунального майна, залучення інвестицій з метою модернізації виробничої та соціальної інфраструктури, підвищення якості товарів, робіт та послуг.

Станом на кінець цього року згідно положень зазначеного Закону вже визначено близько 50 проектів державно-приватного партнерства, реалізацію яких розпочато в 14 областях України. Загалом на регіональному рівні визначено понад 100 об’єктів комунальної власності щодо яких передбачено застосування механізмів державно-приватного партнерства.

З метою виконання норм Закону створено "Центр розвитку державно-приватного партнерства", на яке покладено функції з формування реєстру проектів, що можуть бути профінансовані за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, а також із залученням позабюджетних коштів. Центром вже зареєстровано понад 1,5 тис. таких об’єктів загальною вартістю 6 млн. гривень.

З метою вдосконалення нормативно-правового забезпечення співпраці державного та приватного партнерів Комітетом вже напрацьовані пропозиції про внесення змін і доповнень до чинних норм існуючого Закону про державно-приватне партнерство, які очікують свого розгляду в українському парламенті.

Цілеспрямована робота проводилась в Комітеті з питань законодавчого врегулювання підприємницької діяльності та регуляторної політики.

За період дії Верховної Ради України шостого скликання Комітетом було продовжено роботу щодо спрощення ведення бізнесу в державі. Розглянуто та опрацьовано близько 200 законопроектів, спрямованих на спрощення започаткування та припинення підприємницької діяльності, зменшення кількості видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, та кількості дозвільних документів, необхідних для започаткування бізнесу, введення мораторію на проведення перевірок суб’єктів малого та середнього бізнесу, тощо. Законотворчу роботу було спрямовано як на прийняття змін до діючих законів України, так і прийняття нових.

Так Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" передбачено, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також підприємства, установи, організації, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру, не матимуть правових підстав вимагати від суб’єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, необхідність одержання яких не передбачена законом, та які не внесено до переліку, затвердженого цим Законом.

Прийняття Закону України "Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування" забезпечило скасування понад 60 відсотків регуляторних актів, що не відповідають принципам державної регуляторної політики. Економічно недоцільними та такими, що не відповідають вимогам актів вищої юридичної сили були визнані акти у сфері торгівлі і послуг, питання щодо сплати суб’єктами господарювання місцевих податків і зборів, а також питання щодо регулювання взаємовідносин між органами місцевого самоврядування, комунальними підприємствами та суб’єктами господарювання.

Прийняття Закону України "Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом "єдиного вікна" максимально сприяло спрощенню для суб’єкта інвестиційної діяльності порядку отримання послуг, пов’язаних із підготовкою та реалізацією інвестиційних проектів шляхом покладання на уповноважений орган функцій взаємодії із суб’єктами надання адміністративних та господарських послуг. Законом України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" встановлено єдині підходи до регулювання  відносин, що виникають між підприємцями та органами влади у сфері розвитку та державної підтримки малого і середнього підприємництва, визначено поняття суб'єктів малого і середнього підприємництва, інфраструктури його підтримки, види і форми такої підтримки.

В полі зору посиленої уваги Комітету залишаються питання започаткування бізнесу та його припинення.  Для спрощення реєстраційних процедур прийнято цілу низку змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", які передбачають запровадження принципу державної реєстрації на підставі модельного статуту, системи електронної державної реєстрації, надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, відміни обов’язкового надання письмових виписок та витягів з Єдиного державного реєстру при взятті на облік податковими органами, органами статистики, Пенсійного фонду України та фондами соціального страхування. Введена спрощена процедура припинення суб’єктів господарювання на підставі судових рішень про їх ліквідацію.

          Комітет всебічно підтримує законопроекти, спрямовані на скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Так, з прийняттям таких законопроектів, кількість видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню скоротилася з 77 до 45 видів,  та забезпечено ліцензування виключно видів господарської діяльності, а не видів робіт, послуг або операцій, спрощено процедуру отримання ліцензії шляхом мінімізації переліку документів, що надаються для її отримання, ліцензії для більшості видів господарської діяльності є безстроковими. Крім цього встановлено відповідальність посадових осіб органів ліцензування за зволікання з видачею ліцензій та протиправними перевірками ліцензіатів.

         З метою дерегуляції підприємницької діяльності прийнято закони щодо спрощення видачі документів дозвільного характеру. Зокрема запроваджено декларативний принцип започаткування бізнесу, реалізовано та вдосконалено систему видачі документів дозвільного характеру місцевими дозвільними органами за принципом "організаційної єдності".

         Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення ведення бізнесу в Україні" введено мораторій на проведення перевірок суб’єктів малого та середнього бізнесу, а Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" обмежено кількість контролюючих органів.

Протягом шостого скликання забезпечувалося опрацювання низки законопроектів, направлених на законодавче вдосконалення сфери технічного регулювання.

Прийняття на початку скликання Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення систем управління якістю, систем екологічного управління та інших систем управління" було обумовлено необхідністю створення на вітчизняних підприємствах систем управління якістю, систем екологічного управління у відповідності з національними і міжнародними стандартами.

В рамках  реалізації основних положень Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" Комітетом опрацьовано законопроекти, дія яких спрямована на гармонізацію законодавства України із законодавством ЄС у сфері технічного регулювання, метрології, акредитації органів з оцінки відповідності, а також у сфері забезпечення безпеки продукції в процесі її розповсюдження та розміщення на ринку. Зокрема це законопроекти "Про внесення змін до деяких законів України щодо акредитації органів з оцінки відповідності", "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", "Про загальну безпечність нехарчової продукції", "Про внесення змін до деяких законів України щодо відміни реєстрації декларації про відповідність".

На забезпечення відповідності продукції, що вже перебуває в обігу на ринку, вимогам технічних регламентів та відсутності загроз для безпечності, здоров'я або будь-якого іншого аспекту захисту суспільних інтересів направлені положення Закону України "Про ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Окрема увага протягом скликання приділялася питанню відміни реєстрації декларації про відповідність продукції. У цьому напрямку було подано шість законопроектів. В підсумку законотворчої роботи було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відміни реєстрації декларації про відповідність" № 5312-VI від 02.10.2012, реалізація якого дозволила створити кращі умови для ведення бізнесу в Україні.

Питанням законодавчої державної підтримки вітчизняного товаровиробника постійно приділялась увага в машинобудівній, суднобудівній та літакобудівній галузях промисловості.

Зокрема прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості" щодо державної підтримки збуту авіаційної техніки вітчизняного виробництва" дозволить оновити парк цивільної авіації повітряними суднами вітчизняного виробництва і забезпечить їх конкурентоздатність, сприятиме підйому економічного розвитку України,  а з прийняттям Закону України "Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості" визначені основні напрями державної підтримки суднобудівної промисловості шляхом проведення  списання заборгованості зі сплати пені, штрафних і фінансових санкцій, нарахованих на податкову заборгованість.

Оскільки Україна володіє космічними технологіями, ця галузь теж була однією з пріоритетних щодо законодавчого врегулювання. Зокрема, було прийнято пакет законів, направлених на державну підтримку, удосконалення механізму нормативно-правового регулювання та управління зазначеної галузі.

Так затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2008 - 2012 роки забезпечило розвиток та ефективне використання космічного потенціалу України для вирішення нагальних питань сталого розвитку, безпеки, впровадження високих технологій та підвищення рівня науки і освіти.

Прийняті зміни до основоположного Закону України "Про космічну діяльність" направлені на удосконалення механізму нормативно-правового регулювання космічної діяльності в Україні, відкриття своїх представництв в регіонах (країнах), перспективних для просування на їх ринки української космічної техніки та технологій, уточнення порядку реєстрації космічних апаратів, запущених в космічний простір. Введено нове положення щодо створення та експлуатації наземного та космічного сегментів супутникових систем зв'язку, мовлення та дистанційного зондування Землі, контролю і аналізу космічної обстановки, координатно-часового та навігаційного забезпечення, а також положення щодо створення суб'єктами космічної діяльності підрозділів відомчої воєнізованої охорони.

Прийняття Закону України  "Про фінансове оздоровлення державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова" дозволило запобігти настанню неплатоспроможності підприємства через нестачу обігових коштів і негативних соціально-економічних наслідків для підприємства.

Крім того, Комітетом проведено певну роботу щодо функціонування саморегулювальних організацій та законодавчого забезпечення заборони грального бізнесу.

До теперішнього часу в Україні розвиток саморегулювання відбувається безсистемно та хаотично. Саморегулювальні організації існують лише на ринку оцінювачів, професійної діяльності на ринку цінних паперів, ринку фінансових послуг. При цьому, навіть у зазначених сферах, саморегулювання здійснюється за різними правилами.

В Комітеті опрацьовувалось декілька законопроектів, але Верховною Радою України VI скликання ні один із них не було прийнято. Однак, на думку членів Комітету, прийняття спеціального закону сприятиме підвищенню стандартів господарської та професійної діяльності, якості товарів, робіт та послуг, взаємодії між суб’єктами, що здійснюють господарську та професійну діяльність певного виду, розробці ними єдиних та зрозумілих всім категоріям громадян правил здійснення цієї діяльності, запровадженню нових недержавних форм контролю за суб’єктами господарської діяльності – членами саморегулювальних організацій та створить можливість існування додаткових матеріальних гарантій відшкодування споживачам збитків, завданих порушенням їх прав.

Вказаний напрямок роботи заслуговує на увагу та потребує продовження у наступному скликані.

Робота Комітету стосовно впорядкування у сфері грального бізнесу, з урахуванням об’єктивних причин, переросла в підготовку Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні".

Головна причина невдоволення населення ігорним бізнесом полягала в існуванні залів ігрових автоматів. Вказані зали розміщувалися по всій території країни. До прийняття Закону України "Про заборону грального бізнесу" в Україні налічувалося близько 10 200 гральних закладів. З них: 97,7% - зали гральних автоматів, 1,6% - каси букмекерських контор, 0,7% - казино.

Неможливість здійснення ефективного контролю з боку держави, корупція й "кришування" залів ігрових автоматів призвели до того, що 70 відсотків зазначених залів працювало в тіні, доступ у них неповнолітніх був практично не обмежений. Жертви ігроманії у погоні за виграшами залишали у "одноруких бандитів" свої заробітні плати, пенсії, заощадження, що нерідко супроводжувалось сімейними драмами, насиллям та правопорушеннями.

Прийняття Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" дозволило усунути суспільну шкоду, пов’язану з гральним бізнесом, зменшити кількість злочинів, скоєння яких мотивовано здобуттям коштів на азартні ігри, що, в свою чергу, позитивно вплинуло на соціально-економічне становище в державі.

Для взаємодії з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадськістю, промисловими підприємствами та підприємцями в питаннях законотворення Комітетом використовувались такі форми співпраці, як проведення виїзних засідань, парламентських слухань, слухань в комітеті, а також круглих столів, міжнародних конференцій та громадських обговорень.

В минулому скликанні з метою вивчення і обговорення проблемних питань, а також виконання контрольних функцій було проведено 114 засідань Комітету, на яких розглянуто 732 питання, в тому числі 10 виїзних засідань в різних регіонах України. Виїзні засідання були проведені зокрема на ВАТ "Мотор Січ" в м. Запоріжжі, ДП "АНТОНОВ" в м. Києві, ДП "Свердловантрацит" в Луганській області, на заводі ФЕД в м. Харкові та з підприємцями регіону, КБ "Південне" в м. Дніпропетровську, на Нікопольському заводі феросплавів, в м. Миколаєві на суднобудівних заводах, на підприємствах гірничо-металургійного комплексу в Дніпропетровській області.

За підсумками засідань були прийняті відповідні рішення Комітету та про проблемні питання, які були порушені під час проведення цих заходів було поінформовано Уряд.

У вересні 2010 року за ініціативою Комітету було організовано і проведено парламентські слухання з порядком денним: "Економічні реформи: реальність та очікування українського бізнесу". В зазначених слуханнях взяли участь понад 600 учасників з усіх регіонів країни, а також представники центральних і місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадських організацій, об‘єднань підприємців, бізнесу.

Під час слухань були обговорені економічні питання господарської діяльності, розвитку підприємництва, здійснення регуляторної політики держави та заходи щодо державної підтримки малого підприємництва.

Учасниками слухань розглянуто проблемні питання, що стримують розвиток підприємницької діяльності, та запропоновано конкретні заходи, які необхідно здійснити Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, центральним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, громадським об’єднанням підприємців.

Крім того на слуханнях було висловлено пропозиції щодо посилення ролі державних інститутів у розвитку малого підприємництва, його державної підтримки та розвитку національної економіки в цілому.

Проблемні питання та пропозиції щодо їх вирішення висловлені учасниками слухань використовувались та враховувалися Комітетом у його законодавчій діяльності.

За минулий період було підготовлено та проведено 11 слухань в Комітеті, на яких розглядалися питання законодавчого врегулювання видів діяльності, які відносяться до компетенції Комітету. Зокрема були проведені слухання на теми: "Державна політика щодо підтримки розвитку малого підприємництва: стан виконання та перспективи" (2 червня 2008 р.),  "Про ситуацію в гірничо-металургійному комплексі України і шляхи законодавчого врегулювання негативних тенденцій в галузі" (11 червня 2008 р.),  "Стан впровадження законодавства спрямованого на спрощення умов ведення бізнесу" (9 червня 2011 р.), "Роль технічного регулювання в євроінтеграційному процесі та забезпеченні виконання зобов'язань щодо членства України в Світовій організації торгівлі" (14 травня 2012 р.), тощо. Підсумки проведених слухань враховувались Комітетом у законодавчій роботі та при інформуванні органів виконавчої влади про недоліки у впровадженні відповідних законодавчих норм.

Крім того, з метою вивчення і аналізу громадської думки щодо найбільш важливих питань законодавчого врегулювання існуючих проблем, особлива увага приділялась проведенню круглих столів, участі в міжнародних конференціях та громадських обговореннях. Таких заходів було проведено 55.

Наприклад, 23 жовтня 2009 року Комітетом проведено засідання круглого столу на тему: "Про державну політику створення системи контролю за використанням ГМО", в ході якого були обговорені проблемні питання, що існують в системі контролю за використанням ГМО.

Протягом VI скликання народними депутатами України – членами Комітету продовжувалась співпраця з департаментами, управліннями та відділами центральних органів виконавчої влади у питаннях законотворчої діяльності. Вони приймали постійну участь у роботі колегій, проведенні нарад, зустрічей і т. ін.

Певна увага приділялась розгляду та опрацюванню листів, звернень та скарг громадян, підприємств та організацій. В VI скликанні розглянуто 8400 листів кореспонденцій.

Діяльність Комітету, як в цілому, так і окремих його депутатів, було зосереджено на законодавчому врегулюванні проблем у промисловому комплексі України, підприємницькій діяльності, технічному регулюванні, вирішенню питань економічної стабілізації цих галузей та створенню нових підприємств та робочих місць.

Обсяг роботи Комітету Верховної Ради України VI скликання забезпечували працівники секретаріату у складі 10 чоловік, а саме:

завідувач секретаріату:

Шестопалова Вікторія Павлівна;

заступники завідувача секретаріату:

Мортіков Сергій Олександрович,

Смольнякова Любов Василівна;

головні консультанти:

Гаврилів Роман Михайлович,

Літвінов Юрій Олексійович;

старші консультанти:

Найдьонов Олександр Васильович,

Леоненко Алла Володимирівна,

Масарова Тетяна Федорівна;

консультанти:

Ковтуненко Юлія Георгіївна;

Москаленко Олена Георгіївна (до вересня 2010 року);

Стьопіна Катерина Анатоліївна (з листопада 2010 року).