Діяльність Комітету

14 січня 2022, 09:01

Запуск українського супутника Січ 2-30 відбувся! Перший сигнал отримали.

   13 січня 2022 року в Центрі космічного зв'язку в Дунаївцях, Хмельницька область (тут працює Центр управління польотом, перенесений з Євпаторії. Замість величезних складних пультів із яскравими кнопками та безлічі моніторів, які малювала уява – рівні ряди комп'ютерів, за якими уважно працюють фахівці ультракласу) український супутник Січ-2-30, розроблений КБ Південним у Дніпрі, передав з висоти 525 кілометрів першу інформацію! Стартовий сеанс зв'язку відбувся.
  Хвилювання, пов'язані із запуском ракети Falcon 9 з космодрому у Флориді (США) з українським супутником на борту та розгортанням його на орбіті, позаду. Тепер протягом двох місяців відбуватиметься стабілізація на орбіті, перевірка роботи сонячних батарей, випробування та налагодження всіх робочих систем, на 9 добу надійде перший пробний знімок, і після цього до Дунаївців почне надходити інформація у повному обсязі.

   Навіщо Україні потрібні космічні знімки? Супутник Січ-2-30 застосовуватиметься у сфері землекористування (можна відстежувати площі посівів та розорювання), лісового господарства (контроль вирубки), водних ресурсів, моніторингу надзвичайних ситуацій та стихійних лих, та у невеликій мірі для забезпечення потреб безпеки та оборони нашої країни. Також наш супутник буде інтегрований у проект Copernicus – програму Європейського Союзу зі спостереження за Землею.

Наступне завдання: ухвалення Верховною Радою України Космічної програми України, яку Комітет на своєму засіданні 01.12.2021 року рекомендував прийняти в першому читанні за основу. Вона передбачає виробництво та запуск ще 7 супутників у найближчі 5 років. Надалі КБ Південне та Південмаш мають формувати плани розробок та виробництва на основі довгострокового державного фінансування, а не лише ситуативно виграних тендерів закордонних замовників. Космічну програму потрібно прийняти якнайшвидше.

    Заступник Голови Комітету Дмитро Кисилевський дав окремий коментар для скептиків. «Сьогодні мені довелося чути, що нібито супутник старий. Що він нікому не потрібний. Що це все заради піару. Ці коментарі для мене в одному ряду з тими, хто каже: навіщо виробляти в Україні потяги, двигуни, трамваї? Адже можна купити за кордоном. Можна, можливо. Інші країни із задоволенням нам щось із цього продадуть. Ну а ми, мабуть, повинні, у розумінні критиків, продавати пшеницю. Або нічого не виробляючи, одразу освоїти найсучасніші технології. Облишмо ці міркування тим, хто крім критики більше нічого не вміє. Ми навчилися виробляти супутник. Ми навчилися взаємодіяти з американським провайдером запуску – до цього по великим апаратам взаємодіяли лише з росіянами. Ми покращили наземну інфраструктуру для отримання інформації зі свого супутника. Ми вчимо цивільних та військових фахівців працювати з прийомом цієї інформації, з аналізом цих знімків. І вдосконалюємо продукти, які можемо отримувати з даних. Крім того, участь України в проекті Copernicus передбачає право користування деякими даними європейських супутників в обмін на передачу даних від нашого супутника, якого до цього часу ми не мали.

Тож кожному своє: комусь критикувати, комусь робити. Попереду – робота над Космічною програмою».