6 липня 2021 року відбулася робоча нарада з обговорення проекту Закону України «Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності» (реєстр. № 4167).

Секретаріат Комітету з питань економічного розвитку
Опубліковано 07 липня 2021, о 10:00

6 липня 2021 року за ініціативи народного депутата- члена Комітету Муси Магомедова відбулося робоча нарада з обговорення проекту Закону України «Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності» (реєстр. № 4167).

У нараді взяли участь народні депутати України, представники української металургійної та хімічної галузі, центральних органів виконавчої влади, Федерації роботодавців України, експерти, тощо.

Учасники засідання обговорили законопроект № 4167, який покликаний імплементувати в українське законодавство положення Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди. Документ пропонує запровадження інтегрованого дозволу, яке встановлює для підприємств екологічні нормативи на викиди й відходи. Окремо передбачається створення відкритого реєстру інтегрованих дозволів і узаконення впровадження НДТМ. Дія цього законопроекту поширюватиметься на 3500 підприємств та 42 галузі, переважно промислові. У цих сферах працюють мільйони громадян, а самі вони приносять мільярдні доходи у державний бюджет, забезпечують надходження валюти, тощо. У нинішньому вигляді, без більш ліберальних умов та активної держпідтримки існуватимуть лише два сценарії розвитку чинного закону:1 - сотні промислових підприємств вимушені будуть закритися; 2 - він, як і багато інших, буде лише формальним, і не реалізовуватиметься на практиці.

Одна з ключових проблем цієї ініціативи полягає у повній відсутності розрахунків та економічного обґрунтування. У пояснювальній записці зазначено, що «Реалізація Закону не потребує додаткових витрат з державного бюджету України». Водночас ми маємо розуміти, що реалізація цього законопроекту, як взагалі і подальша політика декарбонізації — неможлива.

Законодавство ЄС передбачає широкий пакет стимулів. Лише на днях об’єднання ЄС висловили намір розпочати спільний процес декарбонізації сектору виробництва сталі, на який потребується біля 50 млрд євро. Оподаткування викидів передбачає можливий трансфер частини ставки податку назад підприємству за умови, що він у подальшому буде спрямований на модернізацію виробництва (декарбонізацію). Існує ще чимало субсидій, різноманітних фіскальних стимулів, що роблять адоптацію більш прийнятною.

Такі механізми відсутні в українському законодавстві. Хоча ухвалення цього законопроекту дійсно може поліпшити стан екології в Україні. Водночас, без більш послідовного процесу імплементації та включення держави у підтримку цих процесів – адаптація підприємств малоймовірна. Якщо достатніх обсягів інвестицій не буде знайдено, це поставить під ризик життя промислового комплексу, і призведе до чисельних втрат державного бюджету також.

Представники промисловості висловили свою позицію, яка підтримує необхідність прийняття законопроекту реєстр. № 4167, однак з метою збереження конкурентоспроможності української економіки, пропонує залишити можливість відхилення в певних випадках від жорстких вимог європейських найкращих доступних технологій і методів (НДТМ), що в свою чергу не суперечить умовам Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Дана можливість не передбачена в поточній редакції проекту Закону, хоча є доцільною і такою, що зможе забезпечити підтримку національного виробника, при цьому забезпечить зниження впливу на навколишнє середовище.

За підсумками засідання було вирішено звернутися до Комітету з питань екологічної політики та природокористування з пропозицію внести відповідну поправку до законопроекту і надати таку можливість. Вважаємо, що необґрунтоване посилення вимог може надалі привести до зниження конкурентоспроможності і закриття окремих підприємств. Це, в свою чергу, призведе до ризику виключення з промисловості України окремих галузей. Також вважаємо за необхідне в законопроекті передбачити створення Національних Найкращих Доступних Технологій, які забезпечать виконання поставлених цілей, зниження негативного впливу на навколишнє середовище і здатність забезпечення витрат поточному рівню розвитку української економіки і фінансового ринку.