В контексті зобов’язань України в рамках СОТ та Угоди про зону вільної торгівлі України з ЄС (DCFTA) запровадження прийнятого в першому читанні законопроекту №7206 «Купуй українське, плати українцям!» може розглядатись як легітимний виняток з загальних правил та захід макрофінансової і макроекономічної стабілізації. Цей захід приймається країною в умовах зовнішньополітичної та військової агресії, критичного дефіциту платіжного балансу та загроз економічній безпеці, що допускається нормами міжнародного торгового права, - заявив голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк.
«Я прикро здивований самозвинувачувальними заявами окремих високопосадовців КМУ про невідповідність законопроекту #7206 Угоді з СОТ та Угоді про асоціацію з ЄС, всупереч об'єктивним фактам», - написав у фб заступник лідера РПЛ з економічної політики. За наведеними аргументами, законопроект №7206 не суперечить Угоді з СОТ, адже:
- відповідає виключенню в пункті 8(а) статті ІІІ ГАТТ СОТ «Національний режим щодо внутрішнього оподаткування та регулювання»: «Положення цієї Статті [в тому числі заборона застосування обмежень до імпортованих чи вітчизняних товарів таким чином, щоб створювати захист для вітчизняного виробництва] не повинні застосовуватися до законів, правил чи вимог, регулюючих закупку урядовими установами товарів, які купуються для урядових цілей, а не для комерційного перепродажу чи для використання у виробництві товарів для комерційного продажу»;
- відповідає пунктам b та iii Статті ХХІ ГАТТ СОТ «Винятки з міркувань безпеки»
де вказано, що «Ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися: (b) як перешкода
будь-якій стороні у здійсненні будь-яких дій, які вона вважає необхідними для
захисту суттєвих інтересів своєї безпеки, (iii) що вживаються під час війни чи
інших надзвичайних обставин у міжнародних відносинах».
Так само законопроект не протирічить Угоді про асоціацію з ЄС, оскільки відповідає статті 36 «Загальні винятки» де чітко визначено: «Ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджає вжиттю або застосуванню будь-якою Стороною заходів згідно зі Статтями XX та XXІ ГАТТ 1994 та їх примітками щодо тлумачення, які включено до цієї Угоди і є її невід’ємною частиною».
Слід відзначити, що міжнародне торгове право не заперечує використання багатофакторої моделі оцінки тендерних пропозицій, у тому числі врахування критерію місцевої складової. Останні зміни до Угоди СОТ про публічні закупвлі зумовлюють певні обмеження щодо запровадження нових заходів, проте й не виключають таку можливість.
«Вважаю за доцільне невідкладно провести нотифікацію СОТ та країн-членів Угоди СОТ про публічні закупівлі про наміри України внести відповідні зміни до національного законодавства та забезпечити належну адвокацію легітимності позиції України на двосторонньому та багатосторонньому рівні з метою досягнення компромісу із зовнішньоторговельними партнерами, зокрема узгодження можливості запровадження цих заходів як виняток та механізм технічної допомоги для стабілізації макроекономічної ситуації», - підкреслив Віктор Галасюк.
Парламентарій також нагадав, що прийняття рішень про порушення умов міжнародної торгівлі ГАТТ/СОТ здійснюється відповідно до регламенту та офіційних процедур компетентними органами СОТ і може тривати роками – поки такого розгляду взагалі не було: «Тому поки бачимо політичний процес високого рівня з ганебною грою в піддавки з боку окремих українських урядовців. Всупереч здоровому глузду та економічним інтересам України».