Головна > Документи > Заходи у Комітеті > Конференції та круглі столи

Діяльність Комітету

Аудіо Фото

Медіа-архів

RSS
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Конференції та круглі столи

31 грудня 2015, 13:25

СТЕНОГРАМА круглого столу на тему: "Обговорення та затвердження кінцевого варіанту проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення бар'єрів для залучення іноземних інвестицій в правила працевлаштування та тимчасового проживання іноземців" від 13 листопада 2015 року

СТЕНОГРАМА

круглого столу на тему: "Обговорення та затвердження кінцевого варіанту проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення бар'єрів для залучення іноземних інвестицій в правила працевлаштування та тимчасового проживання іноземців"

від 13 листопада 2015 року

Веде засідання заступник голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва  С.І.КІРАЛЬ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні колеги, доброго дня!   Раді вітати вас на нашому такому попередньому круглому столі для обговорення фактично законопроекту або концепції законопроекту про покращення вдосконалення інвестиційного клімату в  Україні через  поліпшення зняття бюрократичних бар'єрів та всяких корупційних моментів в системі оформлення тимчасових дозволів на право проживання   в  Україні, дозволів на право праці та інших таких моментів.

Ми ініціювали цю роботу десь близько  6 місяців тому назад з колегами…  Ще давніше, так? З колегами  зі Львова. Це є представники різних юридичних, аудиторських і інших компаній, які понад  10 років обслуговують членів Європейської Бізнес Асоціації.

Через  це, ви бачте, що Європейська бізнес асоціація  є одним з організаторів  також цього круглого   столу. Власне  в питаннях оформлення тимчасових посвідок,  в питаннях працевлаштування, питаннях  дозволів на працю. Для як інвесторів, власників компаній, директорів компаній так і працівників, які з  тих, чи інших причин, в зв'язку  з браком  фахового, чи для виконання певних специфічних завдань, залучалися для роботи на підприємствах, в основному, виробничих підприємствах   в нашому регіоні.

Тому те, що напрацьовано, фактично базується на, власне, практичному досвіді надання обслуговування цих компаній і співпраці  з державними органами, в першу чергу  це з міграційною службою, центром зайнятості та іншими органами місцевого самоврядування в регіоні. 

Тому я пропоную, щоб не затягувати, давайте десь в регламент до 15-20 хвилин презентація, власне, основних ключових засад і новацій цього підходу чи законопроекту. Після чого перейдемо до обговорення, і я думаю, там десь ще 40 хвилин, до години часу. І в кінці будемо підводити підсумки.

Тоді прошу, хто буде презентувати, якщо немає заперечень.

 

СТЕЦЬ У. Доброго дня всім! Мене звати Уляна Стець. Я представляю юридичну компанію "ДК Право", Нексія ДК.  І ми були по суті  ініціаторами з самого початку взагалі змін і першими почали над ними думати. Також зі мною є мій  колега Максим Іванишин. Ми всі представляємо львівський осередок, який і починав з цим.

Перш ніж перейти до самих змін  я коротко буквально хотіла наголосити, можливо хтось там… не всі знають саму процедуру, як же ж оформляються дозвільні документи для іноземців, які приїжджають сюди  на роботу. Тобто перший етап: відбувається отримання дозволу на  застосування праці іноземця. Це етап, який отримує компанія-роботодавець, звертаючись до обласного центру зайнятості. За загальним правилом, перш, ніж звернутися вже безпосередньо за самим дозволом, спочатку компанія-роботодавець створює вакансію, подає звіт  про попит на робочу силу і 15 днів здійснюється пошук серед українських громадян,  які спроможні виконувати таку роботу. Якщо ж такий український громадянин не був знайдений, тоді вже можна клопотати про  отримання дозволу. Процедура отримання дозволу  займає близько двох тижнів.

Наступний етап вже коли компанія отримує дозвіл на застосування праці іноземця, іноземний громадянин їде в країну свого громадянства чи іншу країну перебування і звертається за отриманням візи типу Д. Це є  разова віза, яка видається зазвичай на термін 45 днів для оформлення посвідки на тимчасове проживання чи інших документів для проживання в Україні. Тоді вже, в'їхавши по візі типу Д, цей іноземний громадянин отримує  посвідку на  тимчасове проживання. Це у нього займає  15  календарних днів, і після цього він реєструє місце свого проживання не пізніше, ніж через 10 днів з дня отримання  посвідки.

Ми спробували підрахувати, щоби показати те, що є зараз. Приблизно по часу, тобто в таких оптимістичних прогнозах це займає півтора місяці, а зазвичай і до двох отримання всіх дозвільних документів. Кількість  тих  документів це близько 24, якщо так, в залежності від підстав отримання  відповідно. І доводиться обійти близько  10 різних установ для того, щоб попередньо зібрати всі паперові довідки і документи.

Зараз на слайді ви бачите законодавство основне, яке регулює. Тобто ми зараз говоримо найбільше про Закон України "Про зайнятість населення" і Закон України "Про правовий статус іноземців".  Що ми маємо сьогодні?  Зараз основні процедурні питання вони врегульовані не на законодавчому рівні, а в підзаконних нормативно-правових актах, що не гарантує нам стабільність дуже часто, і подеколи одна і та сама процедура передбачена різними законодавчими актами і, можливо, подекуди регулюватися по різному, займає дуже багато часу невиправданого, значна кількість паперової роботи, і, що теж важливо, відсутні підстави для легального перебування іноземних інвесторів, засновників підприємств в Україні, які сюди приїжджають не з метою працевлаштування, а з метою контролю за своїм бізнесом.

Наша мета, власне, –  врегулювати на законодавчому рівні основні і базові аспекти отримання дозволів в Україні, спростити процедуру залучення іноземних кваліфікованого персоналу, менеджерського для того, щоби розвивати у нас підприємництво і збільшувати інвестиції і знову ж таки, надавати іноземним інвесторам, які працевлаштовані на українських підприємствах право отримувати посвідку на тимчасове проживання в Україні.

Цілі, які ми перед собою ставили: це уніфікувати законодавство, покращити існуюче законодавство, підвищити інвестиційну привабливість України, виключити не чіткі норми, які залишають місце для корупції і запровадити додаткові підстави для отримання дозволів та посвідок з метою залучення потенційних інвесторів в Україні. І також спростити процедуру, в принципі, отримання дозвільних документів.

Коротко. Скільки часу ми вже над цим працюємо, тобто перші ініціативи, як ви бачите,  у нас з'явилися ще у лютому 2014 році у Львові. За 2014 рік ми намагалися поспілкуватися з органами державної влади у нас на місцях, тобто з львівським обласним центром зайнятості, з міграційною службою України у Львівській області. Проводили ряд круглих столів і вже в лютому 2015 році ми мали певні напрацювання з огляду на те, які ми отримали за попередній рік відгуки. Знову ж таки напрацювання і ідеї втілили і тоді вже в лютому 2015 року ми в рамках європейської бізнес асоціації об'єдналися, тоді ми залучились підтримкою пана Сергія Кіраля і вже почали подальший розвиток наших цих ініціатив. І влітку, в серпні, напевно ще десь ми передали ці наші напрацювання вже до юристів центру нормо проектування політичної партії об'єднання "Самопоміч" і те, що ми маємо сьогодні.

Зараз я коротко пройдуся по пропозиціях. Звичайно, я не іду… зі всіх змін, які у нас внесені в порівняльній таблиці, але для того, щоб показати наші основні ідеї.

Перша наша зміна полягає в тому, щоб змінити підстави для оформлення дозволу на працевлаштування іноземців для іноземних інвесторів. Сьогодні чинне законодавство передбачає таку підставу для отримання дозволів для тих, хто є засновниками або учасниками юридичних осіб і претендують на взяття керівної посади. Водночас  ця підстава, вона випадає, значна частина у нас іноземних інвесторів, ті, які є кінцевими бенефіціарами, тобто вони не є прямими засновниками в цій компанії, але водночас вони дуже часто, у нас в практиці відбувається так, що іноземець створює компанію за кордоном, можливо ця компанія створює ще одну, а тоді аж третя чи друга, чи четверта компанія створюється в Україні. Відповідно для того, щоб надати певні преференції і можливості отримати дозволи на працевлаштування безпосередньо для таких осіб, а не здійснювати пошук серед українців, оскільки вони краще зможуть це виконувати, ми пропонуємо розширити це коло суб'єктів.

Наступна наша зміна полягає в тому, щоб зменшити кількість документів, які ми подаємо. Зокрема, ми вважаємо, що треба виключити з переліку документів медичну довідку, оскільки, по-перше, тут велика корупційна складова, оскільки іноземці не прагнуть проходити, особливо в Україні, медичних оглядів і це довідки, в прямому розумінні слова, купуються. З іншого боку, ми не хочемо дискримінувати їх по відношенню до українців, тих працівників, які ці медичні огляди не проходять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна секундочку? Я хотів порадитися, чи ми спочатку заслухаємо? Віктор Михайлович, може ви підкажете? А потім будемо коментувати, обговорювати. Чи можемо йти от по ходу?

 

_______________. (Не чути)

 

ПИНЗЕНИК В.М. Бо я подивився цей законопроект і я побачив питання, які там потребують регуляції. Бо, я вважаю, що нам треба робити більш радикальні речі в цьому законопроекті. Я не встиг все подивитися, тому я зараз дивився, я готовий з тими людьми, які готували цей закон, пройтися по деяких речах.

Принципове питання. Ми розуміємо, що в Україну прийшов ідіот, який називається інвестор, а у зв'язку з цим нам треба кланятись, що він прийшов і не створювати йому ідіотські перешкоди. У зв'язку з цим, я пропонував би розділити дві речі: кваліфіковані працівники і менш кваліфіковані працівники. Можливо, для них різні режими застосувати. Не наше собаче діло лізти, кого хоче прислати сюди інвестор. Якщо мова йде про кваліфікованого працівника. Ви, наскільки я чую по закону, передбачаєте тільки засновника. Чому? А чому найнята людина?.. От ми прекрасно розуміємо, що довіри до українська менеджера поки що скоро не буде. А компанія хоче прислати свого менеджера. Чому ми повинні їх обмежувати? Слава богу, що він прийшов в Україну, слава Богу, що він інвестував.

 

_______________. … не є засновником.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Не засновник. Я ж не про засновників говорю. Я говорю про найнятих людей. Єдиний критерій, який має бути, – заробітна плата. Тобто для того, щоб відсікти приплив сюди, скажімо, простих людей, треба заробітну плату встановити. От я подавав альтернативний проект. Я на ньому наполягаю, не альтернативний він був. Він стосувався одної норми. Давайте встановимо заробітну плату. Тут предмет для дискусії: яка заробітна плата. Ми кажемо, для тих це людей, ми пропускаємо їх без будь-яких особливих вимог. І не ставимо деяких норм, які створить тільки корупцію. Ну, почитайте на першій сторінці, друзі. Ну, це "клондайк" для чиновника.

Роботодавцю треба дати документи, що підтвердять: в Україні відсутні кваліфіковані працівники, спроможні виконувати відповідний вид роботи. Та погляньте в парламенті: там всі потенційні президенти! А ви кажете, що у нас відсутні кваліфіковані працівники.

Або друге: існує достатньо обґрунтована доцільність застосування праці іноземця або особи без громадянства. Величезне співчуття людині, яка буде ходити за довідкою, тому що йому чиновник витягне всі жили. То для чого ми такі речі робимо? Ми в частині дозволів не повинні вимагати взагалі цих документів. Кого прислав, – керівника, директора чи заступника директора, – говоримо про заробітну плату. Я пропонував, здається, 50 тисяч євро на рік чи 60 тисяч. Це не є догма, тут можна сперечатись.

Далі, подивіться, чого? Якщо ми присилаємо, власне, присилають керівника банку чи керівника …фірми. Для чого нам кожний рік сьогодні чи кожних 3 роки, як ви пропонуєте, ганяти його  дозвіл.   У нього є контракт. Чому ми не можемо дати раз йому, на період укладеного контракту? Чого ми боїмося?

У зв'язку з цим, друзі, чому ми довідку про СНІД не вимагаємо? Вибачте, довідку про несудимість. Ну невже вони такі ідіоти, власники, щоб  прислати на керівні посади, прислати туди людину, яка суджена чи перебуває під слідством. Ну давайте довіряти інвесторам, коли ми говоримо, а ми говоримо про серйозні посади. Можливо, окремий режим  дозволу на робочі якісь професії, можливо. Але для тих, де керівні посади, ми повинні  максимально ліберальний режим зробити. Я навіть не знаю, чи треба за це плату брати. І я думаю, що це  не найбільш принципове питання. 

Тобто  до чого я зводжу. Я, на жаль, не виловив всіх цих бліх, які є. Я зводжу до одного: ми повинні зробити для інвесторів і їх представників, яких вони делегують сюди на роботу, максимально спрощені умови. Не орієнтуйтесь, ви знаєте, ми дуже багато звикли до того, що неможна кроку ступити. І, на жаль, воно в наших душах, і головах засіло. А давайте попробуємо подивитись трошки інакше, що повно документів  абсолютно  безглузді,  вони непотрібні. І не треба заставляти готувати  інвестору документи, робіть прості правила, бо це речі регуляторні, які дуже важливі, і воно не вирішує всіх проблем.  

Але давайте зробимо документ під яким можна було б гордитись, вибачте. Щоб    ми зробили  хоча б в цій частині   працевлаштування дуже прості умови. Тобто, я б не хотів  зараз  лізти в деталі, бо  далі треба було б. Я говорю про філософію рішень, а навів тільки приклади.

Далі    треба було б сісти і в робочому режимі розписати максимально прості умови, бо нам треба радуватися,  якщо сюди йде інвестор.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Віктор Михайлович.

Тут можна  зробити один висновок. І ми, я пригадую,  з колегами десь, коли починали цю роботу, також виходили з того,  що це має бути радикальна зміна системи в підходах

Але десь ви праві теж в тому,  що нам самим  дуже часто важко відмовитись  там. Бо ми в цьому крутимось постійно і нам здається, що десь якийсь більш радикальний крок завалить    всю систему, і десь ми тут станемо чутливими…

 

ПИНЗЕНИК В.М. За 25 років.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  25 років. Погоджуюсь з вами.

Я тоді попрошу колег, можливо, колег спочатку коротко відкоментувати і тоді порадимося чи ми продовжимо все-таки в режимі презентацій, щоби для тих… сьогодні також є люди, які не дивилися ні законопроекту, ні… не знайомі з концепцією і з підходами. Закінчимо презентацію і тоді вже перейдемо до обговорення.

Так, прошу. Будь ласка, коротенький коментар. Тоді, можливо, якщо є бажання в когось, так само, швидко виступити. Потім закінчимо презентацію і тоді обговоримо. Дякую.

 

СТЕЦЬ У.  Ну, насправді, так, ми не думали настільки радикально все змінювати в плані того, що як би кваліфікований чи це не кваліфікований персонал, чи це менеджерський. Тобто станом на зараз те, що є в законопроекті, тобто це по суті те і зараз ми маємо, те, що якщо, це знову ж таки не керівний персонал, то здійснюється пошук серед кваліфікованих працівників, тобто ті підстави, які доцільно обгрунтованими, тобто, власне, це якщо вони, ну планують бути керівниками або керівними посадами. Ми виокремили всю групу керівних посад з класифікатора, тобто це там не тільки керівник чи заступник, а і менеджер, і управитель, які у нас ідуть. От. І… А для тих осіб, які от ми поставили заробітню плату дещо дотично, 50 і більше мінімальних заробітніх плат на місяць, ми для тих…

 

_______________. (Не чути)

 

СТЕЦЬ У.  Ну так. То відповідно, на 3 роки дозвіл.

Ми виходили просто з того, чисто теоретично, що, ну принаймні з нашої практики, в основному ті іноземці, які на керівні посади і в тому числі там в банках, які в нас є, зазвичай контракти десь є орієнтовно на 3 роки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я просто хотів, ну повідомити, що ми ж ще… законопроект не зареєстрований. Так? Тому те, що прописано тут, це не догма.

Я дуже дякую Віктору Михайловичу, що він готовий включитись в цей процес, вже видно, що, напевно, перша ключова вимога і пропозиція, це радикалізувати його. Тому давайте ми всі разом, з усіх тут присутніх, дійсно сформуємо отаку меншу робочу групу, там до 5 чоловік, представників міжнародних організацій, депутатського корпусу, експертів і візьмемо там ще місяць часу, для того, щоб… чи кілька тижнів, для того, щоб його дійсно радикалізувати і дійсно внести якусь реальну зміну, яка змінить, спростить життя інвесторам.

Ви ще хотіли, так? Прошу.

 

ВАРДАМАЦЬКА О.  Доброго дня всім! Олена Вардамацька, юридична компанія "Вольф Тайс".  Я мала за щастя приймати участь разом з …… внесення змін у теперішню постанову, яка регулює це питання. Тому мені дуже добре резонує те, що сказав пан депутат… Віктор Михайлович, я вибачаюсь. Я вибачаюсь, в мене погана пам'ять на імені, а добра на обличчя.

 

_______________. (Не чути)

 

ВАРДАМАЦЬКА О. Але я не вмію так робити.

Я хотіла, по-перше, подякувати за цю велику картину. Бо я підходила, наприклад, з точки зору, наприклад, ІТ-компанії, які говорять про те, що у нас багато людей виїхало, нам треба легко і просто отримувати ті дозволи, бо в них взагалі все просто, якщо їм важко, вони беруть і їдуть в іншу країну. Тому спрощення, воно є важливим, по-перше. І, по-друге, всі три етапи, тобто отримання work permit, отримання права на проживання і отримання візи, про яку було згадано, це всі три етапи мають бути прості. Оскільки, мені розказували з практики скільки займає часу туди-сюди політати, збігати в певне посольство в певній країні, тому що ти там живеш і працювати ти можеш в Таїланді, а живеш в Британії і тобі треба в Україну, то тобі треба оці зробити перельоти просто, щоб ще там почекати два тижні, щоб тобі дали ту візу, на яку в тебе вже є work permit. То оці моменти, вони насправді, вони вимагають автоматизації якогось ………

 

_______________. (Не чути)

 Відступ, да. Ми починали і хотіли, взагалі дуже радикально дивилися, Сергій був дуже радикально налаштований і ми вплоть дійшли до того, хотіли відміняти візу, але… Хтось може відповісти…

 

ДОБРЯНСЬКА Н. Да, я можу. Надія Добрянська, центр нормопроектування "Самопомочі".

Просто, коли ми візьмемо інвестиційним законодавством виробимо візи, то МЗС нас спитає, а чому ми поспішили з безвізовим режимом для трудових відносин з країнами, з якими у нас немає таких домовленостей, наприклад, взаємних, як мінімум? Тобто це міжнародно-політичний момент, який з точки зору інвестування має бути розглянутий на такому більш комплексному рівні. Тому що, якщо ви планували для ЄС, наприклад, вибити візовий режим зі свого боку, безвізовий режим навіть для працевлаштування, то які, що ми можемо запропонувати?

Тому на цьому етапі ми не пішли в настільки радикальну річ, тому що це має бути погоджено максимально на найвищому рівні. Так.

 

ПИНЗЕНИК В.М. В 1993 році  був віце-прем'єр-міністр України, я потім назву його прізвище, який написав доповідну записку Прем'єр-міністру, що Україна має односторонньому порядку скасувати візи. Там не було Іраку, не переживайте, і Ірину там не було. Але мова йшла про Канаду, США, про Європейський Союзу. Я побачив потім … а і признався, писав я.

Я побачив потім реакцію Міністерства закордонних справ, тільки на умовах взаємності. Якщо ми відміняємо США, то США повинні відмінити нам. Я розумію, чому США не відміняє нам візи. Але чого нам боятись?

Пройшло 20 років. Через 20 років, скасувала Україна односторонньому порядку візи, їх немає для Європейського Союзу, і не тільки Європейського Союзу. Скажіть, будь ласка,  якщо ми даємо дозвіл на працевлаштування, якої холери ми заставляємо візу отримувати? Для країн Європи, для країн США, для країн Канади і так далі, для чого, який сенс? Я не закликаю вас для південної-північної Кореї візу, але чому би не повторити той самий перелік, де у нас не вимагається віза для в'їзду, не скасувати взагалі робочі візи. Чого ми боїмось? Що американець сяде тут? Та дай Бог, щоб би сів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чи є ще пропозиції якісь, бажання в когось висловити думку? Прошу.

 

_______________. Що мене, з приводу законопроекту тільки є одна ремарка, я уважно вивчила, тому що мені там кожна буквально буковка  рідна. Хочу сказати з приводу некваліфікованих працівників, такі випадки, наприклад, якщо дай Боже у нас відкривається тут виробництво і закуповуються іноземні дуже серйозні лінії. Для того, щоб їх встановити треба, щоб приїхали виробника працівники і їх встановили. Тут зараз є квота 25 відсотків, вона не адекватна, можна поставити якісь обмеження протягом часу, ну, наприклад, щоб встановити лінію, мабуть, одного року має бути достатньо. Щоб навчити працівників працювати, потім кілька людей залишаються всі інші від'їжджають. Але ото, що є якісь квоти для цього, це, взагалі, ну, немає нічого спільного з реаліями і економічним життям.

Тому от це питання з приводу некваліфікованих, можливо, працівників, які приїжджають, але з певною метою, отут є, на виконання договорів, от, якщо вони приїжджають поставити лінію "Siemens", то хай приїжджають ставлять, вчать наших і потім їдуть. І немає бути ніяких якихось обмежень.

 

ПИНЗЕНИК В.М.  Я вже вас теж пам'ятаю.

Друзі, ми ж говоримо про інвестора, який хоче прийти сюди, ми вже не говоримо, той, хто вляпався і не знає, як втекти звідси. Ми говоримо про потенційного. Ну, скажіть, будь ласка, ну, який дурень шукає, як йому дорожче заплатити? Ну ні одна людина не є нераціональна. Чому інвестор тягне сюди іноземного працівника в тому випадку, про який ви говорите. Ну, йому ж краще заплатити 20 тисяч гривень українському працівнику, ніж платити 100 тисяч гривень іноземцю. Він це робить, тому що для цього є не потреба, необхідність. Тому я повністю підтримую. Ніякої квоти не треба робити. Дайте це… Вирішувати це саме власнику. Він знає, він не дурак, він знає, де зекономити. А раз він пхає іноземця, значить в цьому є потреба. Далі він все одно поміняє його на українця бо українцю треба на сьогодні треба при курсі нинішньому платити дешевше.

Тому я ще раз привертаю увагу до чого. От якби всі зараз пройшлись… Ми всі звикаємо, вибачте, до того, що є. Ми ніколи не пробуємо подумати, а чи не можна це зробити краще і навіть не треба орієнтуватись на інші країни. От якби ми під тим кутом подивились, а чи потрібні ті норми, які ми зараз залишаємо. От ми зачепили кілька норм тільки тут, а якщо ми так пройшлись і зробили подібного роду закон, я скажу вам в цьому парламенті шанси на прийняття мають такого роду закони, вони мають шанси.

Тому не бійтесь того радикально. Вже краще в залі парламенту десь уступити. Я знаю, що завжди треба ставити максимальну планку, а потім десь, можливо, десь пів кроку чи крок назад зробити.     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Михайлович, ваші поради як людини з багаторічним досвідом є для нас дуже цінними, дуже. Я вважаю, що це абсолютно…

 

ПИНЗЕНИК В.М.   (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, бачите, можливо, це через те, що десь ми всі з вами… Ви тут більше вже до центральної частини України, ми там ще, напевно. На Заході у нас більш  консервативно на ці  речі дивимося. Але я думаю,  що це більше через брак досвіду, що можна і як можна  робити на законодавчому рівні. І в мене тут же вимальовуються такі певні  принципи, які ми повинні застосувати для того,  щоби  доопрацювати його зараз в такій робочій групі.  Це там максимальна лібералізація - це те, в принципі, з чого ми починали тоді  і потім десь вернулися   на цей консервантивізм   через оцей страх якийсь.

І напевно другий принцип – це  максимальна довіра до інвестора. Тобто, я думаю,  що прийнявши цей законопроект, ми повинні фактично сказати, що ми тобі довіряємо.  Так як ми от зараз обговорюючи податкову реформу, хочемо закладати там такі положення, якими знову ж таки сказати нашому українському бізнесу, що "от ми тобі  йдемо назустріч і ми довіряємо тобі і давай, іди крок назустріч і нам,  владі, і починай  платити податки,  легалізуй  зарплати, і таке інше". Тому от такі принципи, я думаю, вони  допоможуть нам в подальшому кожну норму, яка там вписана.   

В мене ще є запитання до колег, Віктор Михайлович, і до вас так само.  Сама форма цього законопроекту, структура його, чи вона   є правильною, чи підхід є правильним,  чи правильно от вносити, робити це таким чином, вносячи зміни.  Бо деякі речі, я  так розумію, ми вперше прописуємо на рівні  закону, вони  б регулювалися  на підзаконних, на рівні підзаконних актів там постановами, наказами. Чи не буде   в нас проблем там потім з   ГНЕУ,  там юридичним  управлінням,  чи Регламентом.

 

ПИНЗЕНИК В.М.  Тут на певну частину   питань  дадуть відповідь юристи. Я не знаю, чи  треба у  відповідь    готувати новий закон. Але, в будь якому випадку, давайте припиняти жити …, що останній, найбільш важливий  документ в  Україні – це інструкція чиновника.

Ну, вибачте, от    в парламенті  ми ж розглядали закон, де мене не підтримали. Громадська  рада, яка формується з приводу того так званого  ……. Антикорупційного бюро чи Бюро по розшуку активів. Визначено:  хто і  як проводить конкурси. Ні, після того треба чекати, щоб  рішення уряду було, а ще, треба чиновника. Тому, максимально треба  розписувати в законі, не давати   це – це дуже важлива частина. Бо якщо ми віддамо на відкуп    інструкціям,  то там маса чого може з'явитися. Ну тим більше, дивіться, формулювання: відсутній в України кваліфікований працівник. Та завтра… Ну добре, у нас самий послідовний реформаторський уряд, завтра прийде інший, і там з'являться такі вимоги… по коридорах походити. Тому я прихильник того, щоб максимально виписати це в законі. Я не кажу, чи це треба новий закон – не знаю цього. Чи з змінами.

Я не бачу проблем, якщо це можливо технічно викласти змінами, викласти це  змінами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу. 

 

______________.  Я хочу просто відповісти на ваше питання. насправді, треба це все вносити в закон, тому що  видача дозволу – це питання, які регулюються законом про адмінпослуги і там, відповідно, є цілий перелік того, що має бути визначено  законом. Тільки, якщо чесно, трошечки важко  читається текст, можливо якось його пере форматувати. Але одна з причин, чому насправді от довідки, про які ви  згадували.. В нашому проекті ми їх вирізали і на останній момент перед винесенням  в четвертий раз на Кабмін тої постанови, нам сказали: "Ой, ви знаєте, а це ж адмінпослуга. А що це ви в поставної зменшуєте кількість документів, які треба подавати? Ні, дорогенькі, тільки в законі" І все!

 

______________.  (Не чути)

 

 ______________.  Ні, ну її не можна не виконувати, бо у нас іншого немає законодавчого врегулювання. Але вже центр зайнятості  він розробив картку  адмінпослуг. Тобто ну це є по факту –  адмінпослуга. Тому це треба робити в законі тільки от якось трошечки пере форматувати, щоб він якось краще сприймався.

 

______________.  Ні, ну давайте спробуємо. Я так розумію, що писати новий закон, це   завжди складніше. Якщо це можна зробити змінами, так, то давайте  будемо пробувати змінами. Я не бачу так само проблем, якщо є зауваження, основні зауваження, які ми зараз чуємо, це  до того, що він є  занадто консервативний підхід, да. Давайте застосуємо, от, застосувавши оці принципи, так, довіра до інвестора, лібералізація, більш радикальний підхід застосуємо, попробуємо максимально спростити. І тоді будемо ще раз збиратися і аналізувати. Можливо, тоді вже за участю, я не знаю, за участю в тому числі і експертів якихось, і урядовців також.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Перші роки Незалежності гарний анекдот ходив. Проводиться міжнародна конференція між Україною і Канадою. І приймається рішення, щоб приєднати Україну до Канади. Хто - "за"? Всі українці "за". Хто проти? Канадці проти.

Коли ви згадуєте про Закон про іноземця, не беріть за приклад жодних іноземний закон. Вони захищаються, і ми знаємо, чому. Вони бояться напливу, в тому числі і від нас. Нам чого боятися? Я розумію, чого вони бояться. Тому ми повинні максимально ліберально… Можливо, ми колись, дай, Боже, доживемо до того, що нам треба буде думати Закон "Про роботу іноземця", яким чином не допустити… Ми такі будемо чудові, що тут будуть всі лізти. Дай, Боже, до того дожити. Тоді й будемо приймати той закон, можливо, з повно придуманих норм, які утруднюють можливість в'їзду. Зараз нам треба максимально допустити сюди людей, які вкладають гроші. Чи 250 тисяч доларів, а 10 тисяч доларів – це що, не інвестиція? Але мільйонні інвестиції по 10 тисяч перетворяться в ті ж самі мільярди доларів.

Я готовий підключитись навіть в режимі вже такому, не в тому, щоб кінцевий документ… Щоб ми наперед обговорили якісь філософські проблеми, які ми тут зачепили, щоб їх виклали, щоб максимально прості. Але це робити в вузькому режимі і досить швидко. Я… Це можна зробити за два тижні, якщо ми розуміємо, що готові йти на радикальне скорочення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ми запрошували ще колег з Європейської Бізнес Асоціації, Американської торгово-промислової палати. Якщо є бажання висловитися? Поки ні, так?

Добре. Тоді я пропоную. Можливо, ми би тоді закінчили все-таки з цією презентацією, так, оскільки колеги її підготували. Щоби принаймні всі розуміли, були в одному як би інформаційному полі і розуміли, чим регулюється, так, дана проблематика. І тоді після цього ще обговоримо. І тоді будемо приймати рішення про подальший режим співпраці. Але вже зрозуміло, що ми очевидно, тоді сформуємо таку більш меншу робочу групу, і в чи в онлайн-режимі, бо я так розумію, що колеги зі Львова не завжди зможуть до Києва приїжджати, чи якимось обміном, електронною поштою можемо, відповідно, доопрацювати і більш радикалізувати наш підхід. Дякую.

 

_______________. Добре. Я тоді думаю… Я тоді закінчую зі всіма нашими ключовими. Так?

Я зупинилась на скороченні переліку та документів. Тобто про медичну довідку, ми вже це обговорили, що її варто скасувати і крім того, ми пропонуємо забрати всі ті документи, які видаються іншими органами державної влади.

Тобто нехай Центр зайнятості, Міграційна служба, безпосередньо, вже самі обмінюються цією інформацією. Скажімо про відсутність заборгованості в роботодавців зі сплати податків, про відсутність судимості і іншими.

Так наступне, ми, власне, пропонуємо збільшити…

 

_______________. (Не чути) 

 

_______________. …до 2009 року десь діяла більш проста процедура, коли не потрібно було оригіналів ніяких там дипломів, особливо, довідок про не судимість і проблема…

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Проблема була в чому? В тому що Україна є територією в якій дуже, скажімо, акумулюються люди із Центральної Азії, які були, ну в ті періоди накопичували капітал і в Україні осідали, будучи при цьому в розшуку або під слідством в себе в країнах. Тобто в Казахстані, там на Північному Кавказі і так далі. От.

І коли запровадили цю нову процедуру, це я колись спілкувалася із ідеологом цієї реформи Іллею… Боже! Забула його прізвище. Ну він вже не працює в Службі зайнятості. І він тоді сказав, що на порядок зменшилась кількість дозволів.

Тобто дозволи на працевлаштування були простим способом легалізації кримінальних авторитетів і елементів з Центральної Азії і Кавказу, і таким чином, Україна перестала бути таким простим місцем для них і диплом запустили, і довідка про несудимість з країни походження запустили, вони, скажімо, відсікли багато не кваліфікованих, ну типу людей, які… яких Україна, скажімо, не хотіла б бачити як потенційних працівників в Україні.

 

ПИНЗЕНИК В.М.  Який вам диплом купити на цьому, як той базар називається? Ну, не вплутуйте корупцію в органах влади з проблемою. Ну, корумпована влада у нас. При чому тут диплом? Я розумію чому власник вимагає диплом. Ну, якого чорта українському чиновнику вимагати диплом? Ну, яке його собаче діло кого найняв інвестор. Ну, для чого ці речі робити? Ну, власник… Ну, ми, що виходим, що власник –  дурень, а я чесний український чиновник, який хоче власнику допомогти, помогти йому підказати, що… некваліфікований чиновник. Тому це питання корупції у владі. І наша задача якраз забрати корупцію таким подібним рішенням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо говорити про довідку про несудимість, знову ж таки, мені теж здається, ми це теж обговорювали, абсолютно…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, це ж саме стосується.

Тобто це питання, дійсно, є дискусійним. Ну, якщо це було колись проблемою… 

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що у нас будуть осідати…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дивіться, ну, в Монако, наприклад, я думаю дуже багато. В Швейцарії російських корупціонерів осідає. Але питання в тому, що вони осідають разом з капіталами, тобто, якщо вони там не порушують закон то чи… Я не знаю. Наша ж юрисдикція українська тут, на території України, так. Ми ж не вправі звинувачувати людину за злочини які вона скоїла в іншій країні. То чому ми повинні цю довідку… Ну, тут, це таке питання, дійсно, мені здається дискусійне. 

 

ПИНЗЕНИК В.М.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Це така Україна, такий моральний авторитет в світі, так, яка намагається… От ми тут всі просто, нас 40 мільйонів, ми всі чисті і пухнасті, тому ми таким чином такі жорсткі бар'єри, щоб, не дай Боже, якась кримінальна зараз нас тут не зіпсувала, не інфікувала.

Тобто є в цьому дійсно, резон. Давайте ми тоді собі це на галочку…

 

______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, ви собі, давайте будемо фіксувати поки що пропозиції, ми все одно їх потім будемо опрацьовувати   вже  в більш вужчій робочій групі, оцих два тижні чи три тижні, про які говорив Віктор Михайлович,  я думаю,  що це абсолютно слушна ідея.

Давайте  закінчимо тоді.

 

_______________. Це в наступному, ми вже частково обговорили, тобто збільшити термін дії дозволу, бо зараз для всіх іноземців  він оформляється терміном на 1 рік, а ми запропонували  збільшити до 3-х років  для окремої категорії особі. Тобто, це, або  заробітна плата такого працівника  повинна бути більше  50 мінімальних  заробітних плат, або, це має бути компанія в якої статутний капітал більше 250 тисяч євро і більше, і частка іноземних інвестицій 25 тисяч, і більше.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Скажіть,  будь ласка, що станеться, якщо ми видамо дозвіл на строк укладеного контракту і встановимо один критерій. Допустимо, заробітна плата, якщо   ми встановили,  нехай хтось зробив статутний фонд 10 тисяч доларів,  але він платить  50 тисяч євро зарплати. Скільки, цей дурень,   податків заплатить в бюджет? Тільки податків.  Ну чого нам боятися цього? Тобто, вводимо один критерій: заробітна плата і на строк контракту…

От я готовий на компроміс іти, але  через 5 років продублювати - хоча б на 5 років. Хоча, я не бачу проблеми, чому  на строк контракту?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Слушна думка. Можна нам прописати "на час дії контракту, але не довше, ніж на  5 років з поновленням". Тому, що  є контракти там на    3 роки, на 2 роки, на  4 роки.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А  вони знайдуть завжди …

 

_______________. Світова практика  (Не чути)

 

_______________. Виключаємо?

 

_______________. Так-так – це аргументи центру зайнятості.                

(Загальна дискусія)

(Не чути)

_______________. Можна ще? Є два питання, вони тут не покриті в цьому законопроекті. Я їх озвучу, тому що бізнес мені їх озвучував, їх кілька проблем.

Коли довго людина працює, то, по-перше, дозвіл видається на певну посаду. І якщо там хочуть посаду змінити людині, дати їй іншу, наприклад, в тому числі зарплату, бо вона там добре працює, то треба бігти, бо нова сума оплатить цю нову… Це треба контракт пере…

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Да, треба принести, показати. А, по-друге, що змінилась посада, бо видають на посаду. Не видають на прізвище. То, може, є сенс видавати на прізвище.

Питання трошечки сумісне тут…

 

_______________. …на посаду дають?

 

_______________. Так. От.

 

_______________. (Не чути)

 (Загальна дискусія)

 

_______________. Наступне. Ми запропонували змінити розмір плати за дозвіл в залежності від того, на який термін видається. Залишити 4, такий, як він є, для тих категорій, якщо буде на рік оформлятися. Якщо на 3 роки, то збільшити до 6 мінімальних заробітних плат і запровадити на строк до 6 місяців там, де 2 мінімальні заробітні плати. Звідки з'являється термін цей до 6 місяців? Ми, власне, про цю категорію, що ми сьогодні її зачепили дещо… У нас в практиці зазвичай такі категорії приїжджали, які приїжджають за зет-контрактами налагодити обладнання, навчити персонал. Зазвичай було так, що на 3-4 місяці. Ну, і все рівно їм треба дозвіл на працю, але платити більше і видавати, щоб їм видався на рік, немає змісту, бо він не буде тут стільки часу в Україні.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Так.

Да. Зовнішньоекономічного.

(Не чути) 

 

_______________. Ну, бо це інша категорія, за зовнішньоекономічного. Далі вирішили, що треба краще врегулювати кількість працівників, які можуть працювати за контрактами, бо то, що записано сьогодні, воно з нашої точки зору абсолютно абсурдне. Тобто це не більше половини чисельності працівників, які в принципі працюють за такими договорами. Ну, а за такими договорами …..працюють тільки іноземці, українці з ними не працюють, і від якої чисельності тоді говорити половину абсолютно, взагалі не зрозуміло. От Ну на нашу точку зору було би достатньо, принаймні з нашої практики більше немає, щоб це було 25 відсотків.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Ну ми так…

 

_______________. (Не чути) 

 

_______________. Далі ми… От власне, те, що ми тільки, що зачепили, тобто дозвіл видається на конкретну посаду для конкретного працівника і у випадку зараз, якщо встановляють, що цей працівник виконує в.о. якогось керівника, то може бути покараний або може бути скасований сам дозвіл, анульований і так само, покладений штраф на роботодавця.

Відповідно ми в цьому контексті передбачили, щоби просто такий іноземець міг… Ну знову ж таки, це питання дискусійне, ми зараз вже думаємо, що, напевно, що термін міг би бути більше, ніж 30 календарних днів на який він може суміщати.

 

_______________.  (Не чути) 

 

_______________. Так. На посаду. У нас він ведеться і на посаду, і на іноземця. Тобто конкретна посада, конкретний іноземець.

 

_______________. (Не чути) 

 

_______________. Ні. В одному дозволі.

 

_______________. ……прізвище і на яку посаду його…..

 

_______________. І його паспорт. Все є.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Так. Ну, щоб не приймали там умовно кажучи, якусь, напевно…

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Ну, бо ми все прописували так, для керівних в основному.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Ну керівника посада, ми визначили, ми прив'язались до класифікатора професій. Тобто це не тільки копіректор, це й менеджер-управитель, це й заступник директора, це й директор технічний, виконавчий, керівник відділу. Тобто всі, всі, що наше законодавство вважає керівними.

Ну, ІТ-шники звичайно ні.

 

______________. (Не чути)

 

______________. Ну, насправді вам скажу чесно, що не так багато компаній готові платити такі високі зарплати офіційно. Ну, я вам скажу чесно, я перепрошу ……….., но в наших, ну, за моєї особистої практики зазвичай іноземцям ставлять зарплату 5-10 офіційно, ну, за винятком якихось там установ банків.

 

______________. (Не чути)

 

______________. Ну, яку вони декларують в контракті, яку вони сплачують, все решта сплачується їм в конверті.

 

______________. (Не чути)

 

______________. Те, що стосується звіту …….., звіту про попит на робочу силу, у нас з приводу цього теж було багато дискусій на початку, ну, все-таки погодились його лишити. Ну, тобто, ще раз, можливо, я вам пояснюю…

 

______________. (Не чути)

 

______________. Коли іноземець приймається на роботу, якщо це просто декваліфікований працівник, який він там не є засновником, не направлений за …..контрактом, то спочатку здійснюється пошук серед українських громадян.

 

______________. (Не чути)

 

______________. Ми так стимулюємо працевлаштування українських громадян.

 

______________. (Не чути)

 

______________. Ну, не завжди звідти направляються, є якась частина іноземців тут беруться, якийсь, я не знаю, керівний персонал.

 

______________. (Не чути)

 

______________. (Не чути)

 

______________. Ну, насправді так, юристи для того і пишуть під конкретного іноземця зразу цей звіт, що знайти українця просто не реально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ………… тут норма яка не виконується, фактично, яка є  фіктивною, вона не працює.

Давайте її забирати тоді. Тим більше, що у нас, дійсно, не є на сьогоднішній день така ситуація.

 

______________. Далі. Далі ми вже переходимо до посвідок на тимчасове проживання в Україні. Тобто зараз будь-який інвестор, який   приходить в Україну, якщо там, скажімо, якийсь засновник, і він не хоче  безпосередньо працювати в цій компанії, то він не має як би легальної можливості отримати  посвідку на тимчасове проживання.  Без підстав у нас є тільки дозвіл. І по суті він шукає  якесь номінальне працевлаштування в своїй же ж компанії для того, щоб отримати посвідку.

Ми пропонуємо  ввести нову підставу для того, щоб йому не треба було шукати цієї номінальної підстави, а він міг отримати посвідку у зв'язку з тим, що він є таким інвестором, що він, якщо є засновником там акціонером або власником  …………участі, ми на цьому зупинилися, що він повинен мати якусь частку при дотриманні умов, тобто що він має мати якусь частку в компанії, яка не менше 10 відсотків статутного капіталу, тобто це досить мало або бути………….. власником, тобто кінцевим …….набувачем і при цьому, щоб загальний розмір статутного капіталу був 250 тисяч і більше. Щоб це було… якийсь розмір компанії.

 

______________.  (Не чути)

 

 ______________.  Ну це ті, які не будуть працювати. Тобто… (Шум у залі)  Да, да, тільки для них.  Ні, тільки для них.

 

______________.  (Не чути)

 

 ______________.  Ну так. Тут ми тільки для інвесторів виключно.

Далі пропонуємо дещо скоротити строки, оскільки зараз терміни розгляду посвідки становить, що при первинному її отриманні, що при продовженні 15 календарних днів, ми вирішили їх скоротити принаймні до 10. Ну знаєте, в чому зараз специфіка? Тому що   подаєш ти в територіальне, далі вони їх відправляють в головне управління, і поки там вони це всі пройдуть ланки, воно перейде в одну сторону і назад, то…  особливо з районів. Ну просто ми спілкувалися там з міграційною службою, як, чим вони керуються, навіщо такий довгий термін, то, скажімо, якщо це якийсь віддалений район області, працівник їздить раз в тиждень в головне управління, і він зможе тільки  в цей час завести. Тобто у нас немає…Тоді треба  говорити…

 

ПИНЗЕНИК В.М. (Не чути)   

Для чого встановлювати термін 15 днів? Він, що має право відмовити? Ні.  ……… сказали, що 10 документів принесе, це умова отримання дозволу, отримати ці документи …………….. Все. Він же немає права відмовити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. А, які шанси це, взагалі, перевести все в формат, поштою надіслав, поштою отримав?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Або навіть процедура повідомлення якась там, це посвідка чи дозвіл, він як оформляється фізично?

 

______________.  Дозвіл, подає документ роботодавець і він же ж отримує. Посвідку  фізично подає іноземець, він особисто має бути і особисто забирати.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми зараз не будемо дискутувати…

 

______________. У нас у Львові, на жаль, уповноважена особа не може подати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це, я так розумію, це те про що говорив Віктор Михайлович, що, коли ми віддаємо чиновникам на рівень інструкції, якісь положення, порядки розробляти, то воно потім і приводить до того, що навіть в різних регіонах по різному це відбувається. Якщо це уніфікувати і, можливо, максимально навіть завести, щоб це була якась безконтактна процедура, коли ви надіслали документи і вам отримали. Ну, так як, наприклад є, Сінгапур, наприклад, видає електронні візи, ви не йдете в посольство, ви йому сканували документи, надіслали, він вам електронну візу прислав, ви в аеропорту роздрукували собі і показуєте цьому прикордоннику, все. Ну, тобто…

 

______________. Поки що ті посвідки, які у нас є, в них фізично підписується, тому нам як мінімум треба запроваджувати знову ж таки туди, щоб підписувалися і цей підпис переносився, пристрої, обладнання, я не впевнена, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Або варіант такий. Що надіслали документи поштою, потім прийшли і забрали, там, скажімо, наступного дня. Тобто один день.

 

______________. (Не чути)

 

______________. Ні, на жаль.

 

______________. Я цілком, повністю підтримую всі наші такі ідеї. Але просто just for information, що державна міграційна служба – це остання контора, яка коли-небудь перейде на електронне врядування, просто в тому, в об'єктивній реальності, в якій вони зараз є. В них картотеки паперові, все паперове. Вони пішки ходять один до одного в офіси для того, щоб носити ці дозволи, да. І в них, скажімо, організаційна спроможність прямує до нуля. Тобто вони не змогли реорганізувати процедуру реєстрації місця проживання. Хоча вони з 2012 року мали обробити всі картотеки прописки, які от зараз досі незаконно лежать у всіх ЖЕКах. І просто, скажімо…

Я не знаю, як з цього вийти, що нам, з одного боку потрібна радикальна реформа, але нам для цього потрібно залучитися якось такою нереальною підтримкою від міністра і від агенції електронного врядування… Я не знаю, до кого. Просто чисто…

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Ні. Просто реформа…

 

_______________. Пропозиція.

 

_______________. …реформа реєстрації місця проживання, яку у 2012 році навіть на підзаконному рівні провели, вона просто тупо залишилась на папері. Просто.

 

_______________. Добре. Як пропозиція. Якщо б ми це правильно прописали так, як би ми хотіли, а просто тоді "Перехідними положеннями" до закону якийсь регулювали тоді вже термін впровадження? Може це бути? Ну от, якщо ми пропишемо там систему електронно-цифрового там якогось…

 

_______________. (Не чути)

…думає, що людина подала документи, які мають бути підстави ……………… чергу. Вони виїжджають………… вони не перевіряють. ………….. Ну, як вони оцінюють?

 

_______________. Перевіряють.

 

_______________. ……….. по запаху, на зуби чи, ну як? На скільки треба…………… Я свого сина …………………

 

_______________. Я вам розказую, як вони їх перевіряють. Вони їх відправляють в головне. Головне дивиться всі папірчики, які були. Якщо на якомусь немає завіреного підпису працівника територіального, вони це відправляють назад. І потім ти чекаєш деколи до місяця, щоб отримати цю посвідку, насправді.

 

_______________. ……………………… буде 4 роки.

 

_______________. Так-так, абсолютно.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Можливо, ……………… ……………… ……………….. чиновники. Почитати, подумати там, ……колегам, зібрати……….., щоби визначили. ……… не може…………….. …………. Абсурд. ……… чому в районному центрі не можете вирішити ………….. закону. Другого питання………

 

_______________. Мені ще подобається підхід по призначенню субсидій, до речі, теж можна такий…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чому? Автоматом отримає, а потім вони перевіряють і потім відкликають, якщо раптом щось.

 

_______________. Це заявницький принцип.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Заявницький принцип. Чому ні?

Ні-ні-ні. Прошу вас.

(Вимкнено мікрофон)

 

______________.  Наступне. Запровадити адміністративний збір за видачу посвідки, оскільки зараз цих платежів є кілька, ти платиш державне мито, за послугу, за бланк і інше. Тобто  запровадити  єдиний  централізований, ну і дещо його збільшити з огляду того, що ми розуміємо, що  краще це буде швидше, з меншими, але… тобто запровадити, ми так поставили 20 мінімальних заробітних плат… Кажу, заробітний плат…    Мінімум доходів громадян. За видачу і за продовження, водночас, якщо людина хоче там ну тобто не знаю, чи зараз будем це піднімати в пришвидшеній процедурі, так як у нас було 10 і 5. Тоді б заплатив в два рази більше. Бо зараз у нас за продовження загалі   немає плати, тобто тільки за  видачу і державне мито 34 гривні. Ну  ми всі розуміємо, що це не може працювати.

 

ПИНЗЕНИК В.М. (Не чути) ...яка дає розцінки залежно від…  Вона має всім однаково …. створювати умови… (Не чути)

Що це таке "скорочена процедура"? …….. дає паспорти. Тим – за місяць, а якщо хочеш…..

 

______________.  Ні, ну якщо ми скорочуємо в принципі строки розгляду…

 

______________.  Загального? (Шум у залі)  Абсолютно. 

Дальше, це вже в принципі останнє, удосконалити процедуру подачі документів, оскільки зараз  ти йдеш в міграційну службу і тобі, іноземцеві, більше того……. іноземець, не видають жодного документу, який підтверджує взагалі, що ти подав, кому  ти подав і від якого відраховувати термін. Тому ми пропонуємо так само, як  це з дозволами  централізовано, тобто Центр зайнятості він складає опис,  чітко визначає і можеш і…. знати на який день ти можеш іти. Бо зараз навіть, якщо він  не видає  документ на 15-й день, ти навіть не маєш з чим це оскаржити, бо ти не маєш жодного документу, щоб підтвердити, що ти саме цього числа це подав.

 

______________.  (Не чути)

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Це все, так? (Шум у залі)  Ні, ну ми обговорювали раніше там, да.

 

______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну на термін дії контракту ми ж обговорювали.

 

______________. (Не чути)

 

______________.  Ну і не треба забувати, що там є ще інші категорії….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це те, що ви пропонували, да, там так само…

 

______________.  Не тільки працевлаштування.

 

______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О'кей.

Чи є ще в когось якісь пропозиції?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас це враховано було. Чи ні? Враховано.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще пропозиції якісь?

 

______________.  (Не чути)

 

______________. (Не чути)

 

______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А, ні то до 90 днів, по моєму.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він має право перебувати.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, ще є пропозиції.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки ви за це заплатили?

Дивіться. Якщо ми… Ми це обговорювали, якщо змінюємо підхід ми забираємо посаду, так, прив'язку посади до дозволу, тоді воно само по собі, напевно, відпаде оця проблема.

Колеги, я думаю, що ми можемо вважати, що загалом обговорили цей законопроект. Якщо підсумовувати, ми бачимо, що є  всі підстави говорити про те, що є воля, особливо політична воля і Віктор Михайлович,  як людина досвідчена, мудра, підтверджує це… на те, щоби пройшли  концепції більш  радикального змісту, які ще більше лібералізують всю систему, уніфікують її, спрощують, власне, життя для інвесторів. Тому  у мене є наступна пропозиція, щоби ми зараз сформували  з вами таку більш вузьку фахову  робочу групу. Давайте порадимося, хто до неї увійде. (Шум у залі)

Ну це хороше питання.   

А представтесь, будь ласка.

 

______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ага, тобто ви представник як би вже конкретно компанії інвесторів.

 

______________.  (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Три ……… (Шум у залі) Ну я думаю,  що це дуже просто. Дуже дякую.

 

______________.  (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Так прошу. Що ви хотіли?

 

______________.  (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Публічних компаній.

 

______________.  (Не чути)  …..якщо ми з зарплатою зв'яжемо, то ніяких проблем… (Шум у залі)

 

______________.  Якщо залишається засновник…

 

______________.  Так н тільки засновник… (Шум у залі)

 

 ______________.  Я ж кажу, що засновник і бенефіціар  це дві різні речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але  просто ми бенефіціар не замінюємо засновником.  Засновником. Ми кажемо "засновник і …". 

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Представник засновника.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це вже, колеги, це вже  індивідуальний,  і я думаю, тут ви можете звернутися до колег, які з цим працюють, вони дадуть консультацію.

Я тоді пропоную сформувати цю робочу групу, давайте  порадимося.   У нас є представники Європейської Бізнес Аасоціації, Американської торгово-промислової палати. Давайте по одному представнику від цих організацій. Розробники, це по одному представнику компанія "Нексія" і  "Arzinger", це юридична компанія і юридично така аудиторська.

Я так розумію, що ви би хотіли увійти, оскільки  у вас є відповідний  практичний досвід, і ви також… Віктор Михайлович, ви кого? Ви сам? 

 

ПИНЗЕНИК В.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми зрозуміли  такий посил від вас. І я думаю, що просто через   ці принципи, і основні ідеологічні  речі, ще раз потрібно пропісочити, і тоді ми вийдемо на завершальний варіант, і з вами ще раз  порадимось.

Тобто у нас получається буквально  5-6 чоловік. Я тоді вас попрошу обмінятися контактними телефонами. Тут Микола і Олеся – це мої помічники, вони координують цей процес. І Надія – це керівник нашого нормотворчого центру, нашої  фракції об'єднання "Самопоміч", яка також буде залучена в цей процес і скоординує цю роботу.

Дякую всім за увагу.

І беремо собі скільки? Два   тижні, максимум –  14 днів. І через два тижні, ми зможемо знову зібратися і завершити обговорювати фінальну вже версію законопроекту. Дякую вам.

Віктор Михайлович, вам особливо дякую.